В.О.Мандибура. Т?ньова економ?ка як об'?кт системного наукового досл?дження
кер?вник Науково-анал?тичного управл?ння Секретар?ату Верховно? Ради
Укра?ни, кандидат економ?чних наук
Рецензенти:
АНДР??НКО В. Ю.,
доктор економ?чних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економ?чних наук
Висв?тлен? теоретичн? п?дходи щодо визначення поняття "т?ньова"
економ?ка у широкому та вузькому розум?нн? цього економ?чного явища.
Викладен? основн? принципи структурування та розмежування внутр?шн?х
функц?ональних складових "т?ньово?"' економ?ки. Проанал?зован? тенденц?? та
особлив?сть розвитку, а також оц?нен? масштаби "т?ньово?" економ?ки СРСР як
вих?дно? бази "т?ньових" процес?в, що мають подальший, як?сно новий розвиток
в умовах розбудови незалежно? укра?нсько? держави.
Розкрита найб?льш характерна специф?ка ?снуючих умов, досл?джен?
основн? тенденц?? та джерела "живлення" розвитку "т?ньово?" економ?ки
Укра?ни. Зд?йснена також анал?тично-експертна оц?нка реальних масштаб?в
"т?ньового" перерозпод?лу доход?в ?з врахуванням можливост? застосування
широкого спектру методик, св?тового ? в?тчизняного походження та авторського
бачення шлях?в вир?шення ц??й проблеми.
Значна увага прид?ля?ться розробц? широкого спектра диференц?йованих
економ?ко-правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в ? рекомендац?й щодо
формування та реал?зац?? законодавчо? стратег?? Верховно? Ради Укра?ни, яка
ма? бути спрямована на обмеження масштаб?в "т?ньових" в?дносин ? "т?ньових"
форм економ?чно? д?яльност? та на цив?л?зовану легал?зац?ю сусп?льне
корисних сектор?в "т?ньово?" економ?ки.
Розраховано на народних депутат?в Укра?ни, економ?ст?в-науковц?в,
фах?вц?в орган?в законодавчо? ? виконавчо? влади, п?дпри?мц?в, яких не
влаштовують умови крим?нально-т?ньового оточення, ?х б?знесово? д?яльност?,
прац?вник?в державних правоохоронних орган?в, профсп?лкових д?яч?в, а також
вс?х чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та м?жнародний авторитет
незалежно? Укра?ни.
ISBN 966-7288-34-X
? В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
Ситуац?я, що склалася на цей час в Укра?н? внасл?док
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "т?ньова" економ?ка,
потребу? глибоких ? комплексних наукових досл?джень цього найб?льш
сво?р?дного феномена перех?дно? (? не т?льки перех?дно?) економ?ки.
Спрощен?, поверхнев? сусп?льн? уявлення щодо реальних масштаб?в ?
як?сних особливостей такого складного системного явища, яким ? "т?ньова"
економ?ка, мають досить негативний вплив на ситуац?ю, що склалася у ц?й
сфер?.
З одного боку, це потенц?йно призводить до формування у державн?й
пол?тиц? легковажних настро?в сво?р?дного "шапко-закидацтва", коли зда?ться,
що для досягнення усп?х?в на цьому надважкому сусп?льному напрям? досить
провести разову "кавалер?йську атаку", яка принесе митт?вий усп?х. З ?ншого
боку, зазначене сприя? поширенню сво?р?дного синдрому економ?чно?
"ман?ловщини", коли вважа?ться, що весь негатив, який накопичився у
"т?ньов?й" сфер?, може якось сам по соб? "розсмоктатися" ? нав?ть
автоматично трансформуватись у дещо економ?чно позитивне. За к?нцевими
насл?дками, ?снування зазначених крайнощ?в у п?дходах до пошуку шлях?в
розв'язання ц??? проблеми т?льки сприя? подальшому масштабуванню процес?в
"т?н?зац??" економ?ки та пролонгу? на майбутн? зростання ускладнень, що
пов'язан? з позитивним вир?шенням цього питання.
Негативн? сусп?льн? насл?дки також можуть мати м?сце ? в раз?
реал?зац?? владними структурами так звано? "?м?тац?йно-про-фанац?йно?"
пол?тики боротьби з найб?льш "чорними" проявами "т?ньових" процес?в. Тобто,
коли владн? д??, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вир?шення завдань подолання крим?нально-економ?чно? злочинност? (у першу
чергу корупц??),
? як?, в основному, зводяться до використання в?дпрацьованих
бюрократ??ю механ?зм?в сусп?льного "окозамилювання", що проявляються,
скаж?мо, у ман?пулюванн? статистикою зростання динам?ки "викриття" та
"покарання" др?бного "т?ньового планктону" ? м?лко? крим?нально-економ?чно?
"сошки". При цьому, як правило, ц? д?? не виходять на р?вень маф?озного
"генерал?тету" та ?х владних покровител?в ? не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така пол?тика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуац?? до стану
вибухово-небезпечно? екстремальност?.
Невраховування реально ?снуючих масштаб?в "т?ньово?"" економ?чно?
д?яльност? призводить також до значного перекручення макроеконом?чних
показник?в, що у к?нцевому насл?дку вплива? на допущення серйозних помилок
при анал?з?, прогнозуванн? та моделюванн? соц?ально-економ?чно? ситуац??.
Особливо це в?дчутно в процес? реал?зац?? сучасно? монетарно? пол?тики
Нац?онального банку Укра?ни.
Сл?д також зазначити, що не осмисливши того, що в?дбува?ться у
"т?ньов?й" економ?ц?, фактично неможливо роз?братися з ?снуючими тенденц?ями
та повною м?рою оц?нити реальн? процеси, як? в?дбуваються у легальн?й, або
"св?тл?й", економ?ц?. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соц?ально-економ?чного розвитку кра?ни.
На цей час б?льш?сть спец?ал?ст?в, як? досл?джують питання, що
пов'язан? ?з функц?онуванням "т?ньово?" економ?ки, вказуючи на причини та
форми ?? прояв?в, визначаючи масштаби поширення, в ц?лому недооц?нюють ??
справжнього руйн?вного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноеконом?чного розвитку кра?ни. У той же час "т?ньова" економ?ка була
? залиша?ться одн??ю з найгостр?ших проблем сучасного соц?ально-економ?чного
життя кра?ни, що у багатьох сво?х проявах ? аналог?чною, скаж?мо, проблем?
подолання забруднення навколишнього середовища або СН?Ду.
У зв'язку ?з цим виника? низка питань, як теоретичного, так ?
практичного характеру, без ч?тко? та максимально об'?ктивно? в?дпов?д? на
як? економ?чна пол?тика як у короткотерм?новому, так ? у довгостроковому
план? приречена на неефективн?сть, а у багатьох випадках ? на повний провал.
Серед цих питань найб?льш важливими ? наступн?. Що собою явля?
"т?ньова" економ?ка? Як? чинники та стимули генерують ? як? основн? джерела
живлять "т?ньову " економ?ку? Яка ?? ?нституц?ональна структура? Як
максимально точно оц?нити масштаби "т?ньово?" економ?ки, а також питому вагу
?? структурних складових? Чи необх?дно враховувати, а якщо необх?дно, то
яким чином сл?д враховувати обсяги "т?ньово?" економ?ки у структур? валового
внутр?шнього продукту кра?ни (ВВП)? Яка роль ? насл?дки д?яльност?
"т?ньового" сектора економ?ки та його окремих структурних складових в
нац?ональному господарств? та сусп?льно-пол?тичному житт? кра?ни? Як?
причини у минулому сприяли ? на цей час продовжують генерувати значне
зростання "т?ньово?" економ?ки Укра?ни? У чому полягають характерн?
особливост? та як?сн? в?дм?нност? в?тчизняних "т?ньових " процес?в у
пор?внянн? з аналог?чними явищами, що мають м?сце в умовах кра?н з
розвинутими ринковими в?дносинами?
В?дпов?дь на ц? питання може надати структурам державно? влади реальну
можлив?сть п?двищити р?вень об'?ктивност? щодо визначення найб?льш
перспективних заход?в, спрямованих на посилення ефективност? застосування
конкретних п?дход?в, метод?в ? механ?зм?в соц?ально-економ?чного та
правового впливу держави (диференц?йовано до функц?й кожно? з г?лок влади)
на подальшу долю цього специф?чного економ?чного укладу. Тобто системн?
науков? розробки у ц?й сфер? можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необх?дно? оп-тим?зац?? напрям?в соц?ально-економ?чно? пол?тики
держави, що мають бути спрямован? або на повну л?кв?дац?ю, або на часткове
обмеження, або на повну легал?зац?ю то? чи ?ншо? структурно? складово?
"т?ньово?" економ?ки в залежност? в?д р?вня ?? сусп?льно-економ?чного
значення, а також в?д реально? оц?нки ступеня соц?ально? небезпеки ??
подальшого функц?онування та розвитку. Анал?тичн? наробки з цього питання
дозволять оц?нити можливост? комплексного застосування певно? комб?нац??
зазначених п?дход?в у тих чи ?нших пропорц?ях диференц?йовано до кожно?
складово? системи "т?ньових" в?дносин, що у к?нцевому п?дсумку сприятиме
максимальному прискоренню реал?зац?? к?нцево? мети сусп?льно? трансформац??
-- створенню цив?л?зовано?, прозоро?, соц?альне ор??нтовано? ринково?
економ?ки.
Враховуючи багатогранн?сть як?сних прояв?в ? в?дносин "т?ньово?""
економ?ки, можлив?сть ?? проникнення у вс? сфери господарсько? та
комерц?йно? д?яльност?, державного управл?ння й сусп?льного життя в ц?лому,
а також, розум?ючи ?? реальний вплив на соц?альну стаб?льн?сть та економ?чну
безпеку держави, ця сфера сусп?льних в?дносин повинна стати окремим об'?ктом
комплексних досл?джень економ?ст?в, юрист?в, пол?толог?в та ?нших фах?вц?в.
При цьому важливо, щоб найб?льш прагматичн? та пл?дн? теоретичн?
наробки, як в?тчизняних вчених, так ? св?тово? науки були максимально повно
врахован? у процес? формування законодавчо? стратег??, спрямовано? на
обмеження "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни. Особливо це стосу?ться процесу
л?кв?дац?? тих ?снуючих зон правового вакууму, наявн?сть яких провоку?
поширення процес?в економ?чно? "т?н?зац??" й крим?нал?зац??. Значн?
прогалини, що ?снують на цей час у чинному законодавств?, не дають
можливост?, нав?ть за умови виявлених конкретних (крим?нальних за св?товими
стандартами) злочин?в у сфер? ринкових в?дносин, притягувати до
в?дпов?дальност? порушник?в, тому сприяють групов?й ? особист?й
безв?дпов?дальност? та безкарност?, що на цей час в Укра?н? носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економ?ку, яка
реформу?ться, та безпосередньо вс?х суб'?кт?в ринкових в?дношень у нове,
достатньо розвинене ? ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим б?льше можливостей з'явиться у сусп?льства щодо встановлення контролю
над "т?ньовими" процесами та подолання найб?льш небезпечних
крим?нально-чорних складових "т?ньово?"" економ?ки.
Враховуючи сказане, у запропонованому анал?тичному досл?дженн? поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "т?ньово?"" економ?ки та
анал?зом характерних особливостей ? загальних масштаб?в ?? прояв?в в умовах
в?тчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основн? напрями та
визначити найб?льш характерн? особливост? комплексно? реал?зац?? правово?
пол?тики у вир?шенн? зазначеного питання. Також на баз? максимального
врахування св?тового досв?ду ставиться мета сформулювати й надати конкретн?
пропозиц??, реал?зац?я яких (в першу чергу законодавчою г?лкою влади) вже у
найближч?й перспектив? може сприяти п?двищенню ефективност? правового впливу
на процеси подолання "т?н?зац??'" економ?ки Укра?ни.
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ?ДЖЕННЯ
/. /. Теоретичн? аспекти анал?зу "т?ньово?" економ?ки та визначення Т?'
структурних складових
Як сусп?льне явище "т?ньова" економ?ка притаманна ус?м кра?нам
незалежно в?д модел? та р?вня ?х соц?ально-економ?чного розвитку.
Практика засв?дчу?, що доки ?снуватиме державна форма орган?зац??
сусп?льного життя, а держава у той чи ?нший правовий спос?б впливатиме на
економ?чний розвиток шляхом реал?зац?? бюджетно?, податково?,
грошово-кредитно?, валютно? пол?тики тощо, доти збер?гатиметься й "т?ньова"
економ?ка. Сутт?во може зм?нюватись лише ?? питома вага, роль, яку вона
в?д?гра? у сусп?льному житт?, а також механ?зми ?? вза?мод?? з легальною
економ?кою та "кольорова пал?тра", що ма? "т?ньова" економ?ка -- в?д
св?тло-с?ро? до криваво-чорно?.
Проте науков? досл?дження "т?ньово?"" економ?ки пов'язан? з чималими
труднощами як теоретичного, так ? практичного характеру. Це поясню?ться тим,
що "т?ньова" економ?ка явля? собою значно складн?ший об'?кт досл?дження, н?ж
економ?ка оф?ц?йна, "св?тла".
Вагомою проблемою, що ускладню? досл?дження "т?ньово?"" економ?ки, ?
сутт?ва нестача, а нер?дко ? повна в?дсутн?сть необх?дних
?нформац?йно-статистичних даних. Досл?дженням перешкоджа? або кон'юнктурне
в?домче приховування необх?дно? наявно? ?нформац??, або фактична
неможлив?сть застосування загальноприйнятих п?дход?в до предметного
досл?дження суб'?кт?в ? об'?кт?в системи "т?ньових" економ?чних в?дношень та
характерних особливостей функц?онування внутр?шн?х структур ? складових
механ?зм?в зазначеного економ?чного укладу.
Саме в "т?ньовому" сектор? економ?ки система соц?ально-економ?чних
в?дносин характеризу?ться значно б?льшою складн?стю та хитросплет?нням ?х
найр?зноман?тн?ших тип?в ? форм. Складн?сть досл?дження виробничих в?дносин
"т?ньово?" економ?ки трансформац?йного пер?оду в Укра?н? також зумовлена
масштабною ?нтеграц??ю в н?й як сукупност? в?дносин др?бного товарного
виробництва ? обм?ну, так ? р?зних за р?внем кап?тал?зац?? приватних
в?дносин (монопольно-кап?тал?стичних та монопольно-крим?нальних ?, нарешт?,
в?дносин державно-бюрократичного п?дпри?мництва).
Проте, будь-як? м?ркування щодо "т?ньово?"" економ?ки не мають н?якого
сенсу, якщо попередньо в?дсутн? ч?тке понят?йне розум?ння про що саме
йдеться.
Насамперед зверта? на себе увагу ?снуюче р?знома?ття терм?н?в, що
використовуються для визначення поняття "т?ньово?"" економ?чно? д?яльност?.
?з зах?дно? л?тератури до нашого внутр?шнього вжитку ?х перекочувало не
менше дюжини: "т?ньова економ?ка", "неформальна економ?ка", "скрита
(прихована) економ?ка", "неоф?ц?йна економ?ка", "вторинна економ?ка", "чорна
економ?ка", "та?мна економ?ка", "п?дп?льна економ?ка", "нелегальна
економ?ка", "контреконом?ка", "друга економ?ка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний наб?р терм?н?в не ? випадковим ?
в?добража? не ст?льки в?дсутн?сть ?дност? щодо понят?йного розум?ння сут?
зазначеного питання, ск?льки в?ддзеркалю? р?зн? аспекти ? структурн?
складов? "т?ньово?" економ?ки, а також п?дкреслю? внутр?шню як?сну
складн?сть цього феноменального явища сусп?льного життя, що, як зазначалось,
притаманний вс?м кра?нам.
Як орган?чна складова економ?ки будь-якого сусп?льства, "т?ньова"
економ?ка явля? собою господарсько-комерц?йну д?яльн?сть, яка внасл?док
певних причин (?нколи ? ?сторично виправданих), прагне уникнути державного
обл?ку та контролю. При цьому м?ж оф?ц?йною економ?кою та ?? т?нню ? досить
"розмита" зона, ? критер?? вид?лення "т?ньово?" економ?ки у пор?вняно
локальний сектор господарювання мають переважно не ст?льки економ?чний,
ск?льки соц?ально-правовий характер.
Спос?б сусп?льного виробництва ма? визначальний вплив як на
характеристики, що визначають як?сн? особливост? т?ньово? економ?ки в
ц?лому, так ? на ?? внутр?шн? структурн? компоненти. Так, в основ? появи та
розвитку т?ньового господарського укладу, що в?дпов?да? систем? в?дносин
ринково? економ?ки (коли ?? розвиток мав еволюц?йний, а не революц?йний
характер), лежать об'?ктивн? суперечност?, що виникають м?ж
короткотерм?новими ц?лями економ?чних агент?в (?ндив?д?в, домашн?х
господарств та приватних ф?рм) ? довготерм?новими макроеконом?чними
завданнями сусп?льства.
З методолог?чно? точки зору сутт?вим ? питання з'ясування
?нституц?онально? структури "т?ньового" сектора. "Т?ньова" економ?ка не ?
як?сно однор?дною як за сво?ми структурними складовими, так ? за к?нцевими
насл?дками ?х впливу на соц?ально-економ?чн? процеси та в?дносини. Тому дуже
важливо максимально ч?тко визначити ?? структуру, тобто з'ясувати, як?
найб?льш характерн? види економ?чно? д?яльност? можуть включатися до складу
"т?ньово?" економ?ки, а як? н?.
Практика засв?дчу?, що структуризац?я "т?ньово?" економ?ки ? процесом
перманентним та як?сно р?зноман?тним для вс?х ?снуючих моделей сусп?льного
розвитку. У той же час за умов р?зних соц?ально-пол?тичних систем ?снують
р?зн? методолог?чн? п?дходи як до загального окреслення обсяг?в "т?ньово?""
економ?ки, так ? до структурування ?? внутр?шн?х складових'.
Зупинимося на традиц?йн?й класиф?кац??, яку застосовують науковц? в
кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки для визначення поняття "т?ньова"
економ?ка.
Так, в ?ноземн?й л?тератур? терм?н "прихована економ?ка"
використову?ться для характеристики "неоголошено?", але законно? за сво?м
характером д?яльност?, яка йде вкуп? з нелегальним п?дпри?мництвом. Головне
тут поляга? у неможливост?
1 Необх?дно зазначити, що системне, наукове досл?дження питань
"т?ньово?" економ?ки пост?йно проводиться в кра?нах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприк?нц? 70-х - початку 80-х рок?в парламентами ?
урядами ряду кра?н були створен? спец?альн? робоч? групи щодо системного
вивчення "т?ньово?" економ?ки. З 1984 року така група почала функц?онувати в
Австр??. Вона вивчала сфери ?снування, обсяги ? тенденц?? розвитку
"т?ньово?" економ?ки. Аналог?чн? роботи почали виконували фах?вц? Франц??,
Великобритан??, Португал??, Н?дерланд?в та ?нших кра?н ?вропейсько?
сп?льноти. Конгресом США пост?йно вид?ляються значн? асигнування науковим
орган?зац?ям ? окремим досл?дникам на поглиблення досл?джень ц??? проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методь? анализа й
оценки (обзор работ западнь?х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування оф?ц?йною статистикою обсяг?в виробництва додано? вартост?
цього сектора економ?ки в структур? валового внутр?шнього продукту та в
ухиленн? суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност? в?д участ? у податков?й
систем? держави.
Терм?ни "неформальна" або "неорган?зована", "нерегла-ментована"
економ?ка застосовуються для характеристики економ?чних процес?в та
в?дносин, що в?дбуваються при досить слабкому втручанн? у них оф?ц?йних
економ?чних структур держави, або взагал? поза межами будь-якого державного
обл?ку ? контролю.
Оск?льки така розкидан?сть понять не досить зручна, то багато
досл?дник?в використовують б?льш однозначний п?дх?д, побудований на
правовому критер??, зг?дно з яким економ?ка д?литься на дв? частини: на
легальну (тобто "б?лу", "св?тлу") ? "т?ньову" (приховану). Остання в свою
чергу включа? нап?влегальну ("с?ру"), нелегальну ? крим?нальну або "чорну"
економ?ку. Тобто за таким п?дходом вони сутт?во звужують зону "т?ньово?"
економ?ки, що визнача?ться проявами протизаконност? суб'?кт?в виробничих
в?дносин у виробнич?й та комерц?йн?й д?яльност?.
П?дсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначенн? зм?сту поняття
"т?ньова" економ?ка необх?дно враховувати, що воно може мати як широке, так
? вузьке розум?ння. У "широкому" розум?нн?' до складу "т?ньово?" економ?ки
можуть бути в?днесен? вс? види "невраховано?", "нерегламентовано?",
"приховано?"" та "законсп?ровано?" економ?чно? д?яльност? незалежно в?д
того, чи ? вони протиправними, чи н? (див. мал. 1, сектори 2, 3 ? 4). У
вузькому розум?нн? поняття "т?ньова" економ?ка обмежу?ться виключно тими
видами економ?чно? д?яльност? та в?дпов?дними в?дносинами, як? за сво?м
зм?стом ? або протиправними, або сусп?льне небезпечними /що на практиц? не
завжди сп?впада?/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економ?ки та ?? "т?ньових"
компонент?в
' Так, наприклад, ?. Фейг (США) включа? до складу "т?ньово?" економ?ки
всю економ?чну д?яльн?сть, що за тих чи ?нших причин не врахову?ться
оф?ц?йною статистикою ? не включа?ться до складу валового нац?онального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дь?
анализа й оценки (обзор работ западнь?х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "Оф?ц?йна" ("легальна", "св?тла", "традиц?йна") економ?ка. 1. Сектор
"домашн?х" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано?'" д?яльност?:
др?бне виробництво, послуги ? торг?вля), "св?тло-с?рий" сектор економ?чно?
д?яльност?.
4. Т?ньова економ?ка.
4.1. "Темно-с?рий" сектор т?ньово? економ?ки (законсп?рований сектор
лег?тимних вид?в економ?чно? д?яльност?.
4.2. "Чорний" (в тому числ? крим?нальний, "криваво-чорний") сектор
т?ньово? економ?ки.
4.3. Диверсиф?кован? частки "чорно?" економ?ки.
До "т?ньово?" економ?ки в широкому розум?нн? цього поняття можуть бути
включен? сектори 2 (частково), 3 ? 4. До "т?ньово?" економ?ки у вузькому
розум?нн? включа?ться т?льки сектор 4 ?з зазначеними внутр?шн?ми
структурними складовими (4.1, 4.2 ? 4.3).
10
11
Сектор домашн?х господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробля? товари та послуги, як? споживаються всередин?
домашн?х господарств. Найважлив?шою характерною ознакою цього сектора ? те,
що матер?альн? блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не ? об'?ктами ринкових в?дносин.
Тому в?дсутн?сть ринкових транзакц?й робить оц?нку варт?сних обсяг?в
виробництва товар?в та послуг в домашн?х господарствах надзвичайно важким
завданням. В ус?х кра?нах, що мають ринкову економ?ку, робота у домашн?х
господарствах практично повн?стю виключа?ться з розрахунк?в обсяг?в валового
внутр?шнього продукту або врахову?ться умовно ? в дуже обмежених обсягах.
Окр?м домашньо? прац?, в кра?нах, що розвиваються або знаходяться у
стан? трансформац??, продукц?я, що отримана в?д роботи на присадибн?й,
приватн?й чи орендн?й земельн?й д?лянц?, ма? велике значення для виживання
та в?дтворення с?м'?.
В?дносини обм?ну, що можуть виникати м?ж домашн?ми господарствами цього
економ?чного сектору, мають скор?ше характер сво?р?дного бартерного обм?ну
житт?вими благами ? послугами, н?ж ? д?йсно ринковими операц?ями товарно?
реал?зац??, що в?дбуваються на варт?сн?й основ?.
Неформальний сектор економ?ки ("св?тло-с?ра" економ?ка) склада?ться з
др?бних виробник?в та ?х найманих роб?тник?в разом ?з самост?йними
виробниками товар?в та послуг (наприклад, транспортних, буд?вельних,
ремонтних тощо), а також комерсант?в-посередник?в. Д?яльн?сть вуличних
торговц?в ? найб?льш поширеним ? видимим проявом д?яльност? неформального
сектора, хоч продукц?я малих майстерень та рем?сник?в, що досить часто
працюють у домашн?х умовах, ма? на цей час в кра?нах ринково? економ?ки
значно б?льш? обсяги, н?ж в Укра?н?.
Неформальний сектор, на в?дм?ну в?д сектора домашн?х господарств,
пов'язаний з куп?влею-продажем товар?в та послуг, тобто в?н обов'язково
повинен бути врахований у склад? ВВП. Сл?д зазначити, що цей сектор у
багатьох кра?нах, що розвиваються або тих, як? знаходяться у стан? ринково?
трансформац??, на цей час практично не врахову?ться. Основною причиною тут
12
? велика чисельн?сть дуже др?бних об'?кт?в досл?дження та податкового
контролю, а також занадто м?зерний обсяг персон?ф?кованих доход?в, що
отриму? б?льш?сть суб'?кт?в цього сектора, ? як? за сукупною величиною
фактично не перевищують ?снуючо? нульово? ставки податку на (м?сячн? чи
р?чн?) доходи громадян. При цьому вироблен? цим сектором товари ? послуги за
сво?ю споживчою як?стю ? легальними, ? загалом при ?х виробництв? ? др?бн?й
реал?зац?? ринковий "планктон" не порушу? закони. Правда, в багатьох
кра?нах, що розвиваються, ? закони про л?ценз??, ?нш? норми, що можуть
?гноруватися при операц?ях у неформальному сектор?. Але в?рним ? й те, що в
б?льшост? випадк?в власт? докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
закон?в у життя, оск?льки це пов'язано перш за все ?з низьким р?внем
доход?в, що отримують суб'?кти п?дпри?мницько? д?яльност? неформального
сектора економ?ки, ? як? для держави не можуть бути сутт?вим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-с?рий" сектор "т?ньово?" економ?ки пов'язаний з б?льш серйозними
порушеннями д?ючих закон?в (наприклад, про ре?страц?ю п?дпри?мницько?
д?яльност? та наймано? робочо? сили; ухилення в?д сплати податк?в ?з значних
доход?в; про м?н?мальну зароб?тну плату; про охорону прац? та соц?альне
забезпечення). Тобто це сектор св?домо прихованих вид?в д?яльност?. Розм?ри
тако? д?яльност? останн?м часом значно зросли в багатьох розвинених кра?нах.
Це явище отримало багато назв: в?д "чорно? економ?ки" в ?вропейських кра?нах
до "п?дземно?" ("underground" або "subterranean") в США. Оц?нка розм?р?в
цього сектора особливо складна, оск?льки порушники закон?в ретельно
приховують ?нформац?ю. У деяких кра?нах продукц?ю "т?ньового" сектора
враховують в нац?ональному доход?, хоча ц? оц?нки базуються не на точн?й
статистиц?, а не експертних оц?нках. Зростання розм?р?в цього сектора в
багатьох кра?нах дуже турбу? органи влади саме через велик? втрати в
оф?ц?йних цифрах нац?онального доходу. Тому основн? зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податк?в, запоб?гання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукц??. Продукц?я цього сектора
легальна, проте виробництво ?/або розпод?л товар?в та послуг завжди мають
протиправн? ? нав?ть крим?нальн? ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. крим?нальний) сектор "т?ньово?" економ?ки ма? сво?,
притаманне т?льки йому амплуа. Тобто в?н ма? справу з виробництвом,
розпод?лом, обм?ном ? споживанням соц?альне небезпечних та руйн?вних для
розвитку особистост? продукц?? та послуг, до яких перш за все в?дносяться:
крад?жки ? перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупц?я, "в?дмивання" та
фальшування грошей, "к?ллерськ? послуги", торг?вля живим товаром тощо. Тому
природним ? те, що надвисок? протиправн? доходи цього сектора уникають
участ? у податков?й систем?. Однак владу б?льше ц?кавить припинення
виробництва товар?в та послуг цього сектора, н?ж сплата податк?в в?д них.
Продукц?я ? доходи в?д крим?нального сектора не повинн? включатися до
нац?онального доходу (хоч, виявля?ться, це стосу?ться не вс?х вид?в
крим?нально? д?яльност?).
Функц?онування "чорно?"" (крим?нально?) економ?ки в автономному режим?
не ? типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичн? структури, вона змушу?
працювати на себе потужну складову адм?н?стративно? системи управл?ння
державою.
Особливо необх?дно в?дзначити, що "чорна" економ?ка ма? тенденц?ю до
пост?йно? диверсиф?кац?? у "св?тлу" (традиц?йну) економ?ку, бруднить
легальн? виробнич? в?дносини. Як?сною особлив?стю диверсиф?кованих "метастаз
чорно? економ?ки" ? те, що вони функц?онують ? живляться виключно за рахунок
легально? сфери економ?ки. Ця частина "чорно? т?н?" явля? собою економ?чну
основу в?дтворення корумповано? економ?ки та ?? суб'?кта -- корумповано?
бюрократ??, що за певних умов ста? структурою маф??. Тому зазначене явище
потребу? системних наукових досл?джень, що особливо актуальн? для умов
кра?н, як? знаходяться у стан? ринково? трансформац??.
До прояв?в диверсиф?кованих часток "чорно?" економ?ки можна, перш за
все, в?днести вс? види корупц?? (аж до в?дносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народ? назву "блат", ? який базу?ться на в?дносинах, побудованих
на принцип?: ти -- мен?, я -- тоб?). До них також в?дносяться вс? прояви
використання та привласнення державно?, кооперативно?, акц?онерно?,
корпоративно? та ?нших ?нтегрованих форм власност?, у тому числ? й
ф?нансових ресурс?в держави, як для особистого збагачення
14
окремих ф?зичних ос?б, у розпорядженн? та користуванн? яких вони
знаходяться (перш за все чиновник?в), так ? для наживи суб'?кт?в
крим?нально? злочинност? та маф?озних клан?в, джерела доход?в яких пов'язан?
з використанням вищезазначених метод?в.
1.2. Як?сн? особливост? розвитку "т?ньово?" економ?ки в умовах
адм?н?стративно-командно? системи господарювання
Анал?з "т?ньово?" економ?ки Укра?ни, ?? як?сних особливостей, багато в
чому успадкованих в?д системи директивно-планових в?дносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення ?сторичного досв?ду. Тобто, цей анал?з,
пердус?м повинен базуватися на вивченн? ретроспективи розвитку процес?в
"т?н?зац??", що в?дбувалися в економ?ц? колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма? м?сце досить хибна
точка зору, що сучасну "т?ньову" та крим?нальну економ?ку, а також сучасну
"маф?ю" породила ?снуюча влада, ? цьому як катал?затор сприяв виключно
процес ринково? трансформац??.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовс?м далеке минуле насправд?
засв?дчу?, що це далеко не так. Масштабна "т?н?зац?я" економ?ки та вих?д на
арену економ?чного крим?нал?тету в СРСР припада? на середину 60-х -- початок
70-х рок?в, а вже наприк?нц? 80-х -- т?ньовий оборот ??
господарсько-комерц?йно? д?яльност? за експертними оц?нками перевищував
нав?ть бюджети деяких союзних республ?к. Таким чином, не витримала "?спиту"
часом ? досить поширена теза, що орган?зована злочинн?сть та крим?нальна
економ?ка не можуть виникнути та ?снувати за умов тотал?тарно? держави, яка
за лог?кою не повинна допускати под?лу влади н? з ким ?ншим.
Вивчаючи ретроспективу досл?джень "т?ньово?"" економ?ки та ??
структурних складових в СРСР, передус?м необх?дно зазначити, що перш?
науков? наробки з цього питання започаткували вчен? Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У сво?х роботах, як? стосувалися цього явища, на початков?й стад??
досл?джень вони використовували дещо ?нший терм?н -- "друга" економ?ка. Так,
ран?ше ?нших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "Бес?ди в Рос??"".
Сл?д п?дкреслити, що в радянськ?й економ?чн?й л?тератур? спочатку також
використовувався терм?н "друга" (вторинна) економ?ка" . На це в сво?х
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до реч?, ? про застосування у тому ж
понят?йному зм?ст? ?нших терм?н?в, таких як "контреконом?ка", "неоф?ц?йна
економ?ка", "паралельний ринок", "приватне п?дпри?мництво", "економ?ка
чорного ринку" тощо.
У надрукован?й в 1984 роц? статт? Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений терм?н "т?ньова" економ?ка, але за текстом в?н ц?лком
?дентиф?кувався ?з терм?ном "друга" економ?ка2. Б?льше того, п?дкресливши на
початку статт? повне сп?впад?ння обох понять, автор у подальшому в?ддавав
перевагу традиц?йному визначенню -- "друга" економ?ка3.
Радянська наукова та сусп?льно-пол?тична л?тература на початку 80-х
рок?в фактично майже повн?стю в?дмовилась в?д вживання терм?ну "друга"
економ?ка, на зм?ну якому прийшов терм?н "т?ньова" економ?ка. У такому
розум?нн? вона ?з самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути л?кв?довано.
Зах?дна наукова л?тература широко використовувала зазначен? терм?ни
дещо в ?нших, н?ж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
анал?тики Заходу виходили ?з того, що в СРСР, з одного боку, ?снувала
в?дпов?дна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централ?зовано-керованого господарства", "командна економ?ка", а з
?ншого -- "друга" (т?ньова), що охоплювала багато вид?в легально? й
нап?влегально? господарсько? д?яльност?, як? не були залучен? в орб?ту
централ?зованого планування, обл?ку ? контролю з боку держави. З цих позиц?й
до елемент?в "друго?"" ("т?ньово?"") економ?ки в?дносились: особисте
п?дсобне господарство, ?ндив?дуальна трудова д?яльн?сть, "неформальн?" ринки
тощо. Зазначений п?дх?д до визначення понят?йного зм?сту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох ?нших
зах?дних досл?дник?в'.
?ноземн? автори в межах "друго?"" ("т?ньово?"") економ?ки СРСР
розглядали не т?льки легальн? (нап?влегальн?) "приватн?" види д?яльност?,
але й явно протиправн?, вважаючи, що меж? м?ж першими й другими на той час
були досить рухом? та часто носили досить умовний характер. Так, в?домий
сов?толог А. Бергсон писав: "В?дносно СРСР терм?н "друга" економ?ка, як
часто ма?ться на уваз?, охоплю? д?яльн?сть легальну, але приватну, найб?льш
характерним в?дображенням яко? ? виробництво на присадибних д?лянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеност?, буду вважати ?
легальн? приватн?, кваз?легальн? та нелегальн? доходи, як доходи, що
отриман? через канали "друго?"" економ?ки"2.
Застосовуючи терм?н "т?ньова" економ?ка та вказуючи на неможлив?сть
розм?жування в СРСР легальних ? нелегальних вид?в економ?чно? д?яльност?, Ф.
Фелдбругге розглядав ?х практично в одному контекст?. Автор нарахову? 179
вид?в "т?ньово?"" д?яльност?, класиф?ку? ? зводить ?х у 9 таблиць. При цьому
в?н в?дзнача?, що вс? вони, зг?дно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так ? оф?ц?йне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " " "°
16
б с; о с, о (? уу А й О -J б V ?
U
.?, РгУП Харк?зеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА б?В.'ПОТЕЙА ?к. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитост? терм?ну "друга" економ?ка, деяк? зах?дн?
економ?сти робили спроби звузити предмет досл?джень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер п?шли шляхом обмеження сфери досл?джень одним або
к?лькома ?з сектор?в народного господарства СРСР (скаж?мо с?льським
господарством, торг?влею тощо).
Найб?льш ?рунтовними та вдалими були пошуки шлях?в поглиблення
досл?джень "т?ньово?"" економ?ки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, в?д розмитого поняття "друго?" економ?ки
в?н перейшов до анал?зу "нелегально? приватно? економ?ки та корупц??"'. Вже
в той час Г. Гроссман в?дзначав, що за масштабами нелегально? економ?ки СРСР
може претендувати на одне з пров?дних м?сць у св?т?2.
Перша спроба в СРСР врахувати "т?ньову" економ?ку в науковому анал?з?
була зд?йснена на галузевому р?вн? у 70-? роки в науково-досл?дницькому
технолог?чному ?нститут? побутового обслуговування М?нпобутобслуговування
РСФСР. Цей анал?з проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник оф?ц?йно визначеного р?вня споживання послуг громадянами та
домашн?ми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим пол?гоном в?дпрацювання методолог?чних ? методичних п?дход?в щодо
вивчення радянсько? "т?ньово?" економ?ки та використання цих результат?в у
подальших економ?чних прогнозах.
Лог?чне продовження зазначено? роботи, яка була вже виконана на
макроеконом?чному р?вн? анал?зу "т?ньово?"" економ?ки мали досл?дження, що
виконувалися фах?вцями науково-досл?дницького ?нституту при Держплан? СРСР3.
Робота по ц?й тем?
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 Необх?дно зазначити, що за весь пер?од ?снування СРСР проблема
"т?ньово'г" економ?ки як окремого об'?кту системного анал?зу н?коли не
ставилася перед науковцями кра?ни владними структурами держави (оск?льки
особливо у "заст?йн?" роки все, що не п?дходило п?д визначен? стандарти
в?тринного благополуччя просто в?дкидалось, ? тим самим сприймалося за
начебто не?снуюч? в ре-
18
у зазначеному ?нститут? виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованост? споживчого ринку, оск?льки масштаби нелегального
надання послуг у 70-т? роки зросли наст?льки, що ?х неврахування р?зко
знижували достов?рн?сть фактичних ? прогнозних оц?нок потреб населення у
товарах ? послугах.
Надал? досл?дження "т?ньово?" економ?ки почали охоплювати також ? сферу
матер?ального виробництва та народногосподарського управл?ння.
У сво?х "доперебудовних" досл?дженнях радянськ? науковц?, як правило,
до "т?ньово?" економ?ки в?дносили приховану господарську д?яльн?сть, що
базувалася на нец?льовому використанн? державних виробничих ресурс?в; на
технолог?чних, ф?нансових, еколог?чних порушеннях оф?ц?йних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупц??; на викривлен?й зв?тн?й
?нформац?? (на користь п?дпри?мств ? в?домств). До цих вид?в т?ньово?
д?яльност? в?дносилися: приписки, розкрадання державних матер?альних,
техн?чних ? ф?нансових ресурс?в;
др?бне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; п?дп?льна п?дпри?мницька ? виробнича д?яльн?сть ("цеховики");
випуск невраховано? продукц?? (послуг) на державних п?дпри?мствах; порушення
в роздр?бн?й торг?вл? та громадському харчуванн?; перепродаж деф?цитних
побутових товар?в ? продукт?в харчування (спекуляц?я); неоф?ц?йне надання
побутових послуг, виготовлення та реал?зац?я самогону та ?нших спиртних
напо?в домашнього виробництва тощо. До "т?ньово?"" економ?ки в?дносили ?
"крим?нальну" економ?ку (наркоб?знес, проституц?ю, спекуляц?ю, торг?влю
краденим тощо). Також до "т?ньово?" економ?ки в?дносили особисте п?дсобне
господарство та ?ндив?дуальну трудову д?яльн?сть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фах?вц?, був той, що
"т?ньова" економ?ка -- це т?нь, яку ма? оф?ц?йне державне господарство, ?
вона не ? чимось самост?йним по в?дношенню до нього та може зникнути разом
?з л?кв?дац??ю його
альн?й д?йсност? процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// Вопрось? зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недол?к?в або, у кращому раз?, з висв?тленням, тобто взяттям п?д
жорсткий обл?к ? контроль з боку правоохоронно? системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "т?ньово?"" економ?ки в СРСР п?д
час пер?оду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного анал?зу ц??? сутт?во? складово? соц?ал?стично? економ?ки,
оск?льки п?сля рок?в "застою", саме "т?ньова" економ?ка почала бурхливо
розвиватися на ранн?х стад?ях процесу ринково? трансформац??.
Саме в пер?од перебудови багато вчених почали в?дкривати ?снуючу
"аномал?ю", тобто те, що "т?ньова" економ?ка може також справляти ? певний
позитивний вплив на нормал?зац?ю процес?в, як? в?дбувалися у народному
господарств?2. Починаючи з друго? половини 80-х рок?в вже не можливо було
назвати жодно? галуз? економ?ки, де б не перепл?тались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економ?ка почала носити парадоксальний
характер, коли гран? м?ж "св?тлом" ? "т?нню" сильно розмивалися. "Т?ньова"
економ?ка СРСР на цьому етап? мала низку характерних особливостей, що були
притаманн? т?льки ?й. З одного боку, за походженням вона залишалася
насл?дком адм?н?стративно-командно? системи та не сприймала закон?в
цив?л?зованого ринку. З ?ншого боку, т?ньов? д?лки вже на той час змушен?
були пускати в продуктивний об?г сво? кап?тали й, тим самим п?дштовхувати
"маркетизац?ю" господарського життя, прискорювати процеси ринково?
трансформац??.
Це сво?р?дне переплетення протилежних як?сних прояв?в ? визначало
характер д?яльност?, структуру та функц?? "т?ньово?" економ?ки, що д?яли за
умов розпаду адм?н?стративно-централ?зовано? економ?чно? системи СРСР.
Пер?од "перебудови" засв?дчив про подальшу неможлив?сть "списувати" все
те, що пов'язане ?з "т?ньовою" економ?кою, на недол?ки правоохоронно?
д?яльност?. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основь? возникновения,
зволюции й ослабленим // Вопрось? зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етап? досл?дники почали грунтовно вивчати також ? реальн? вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт?вими чинниками
посилення процес?в "т?н?зац??" та крим?нал?зац?? економ?ки.
У цей пер?од анал?тики констатували, що адм?н?стративно-командна
система ще в пер?од свого зародження диференц?ювала сусп?льство на
"обранц?в" ? "масу", розмежовувала його на прив?лейованих суб'?кт?в та ?нших
громадян. Зазначене створювало сприятлив? передумови для формування
"т?ньово?" економ?ки. ?нтенсивн?сть ?? розвитку була прямо пропорц?йною до
процес?в зростання номенклатурно? бюрократизац?? та руйнування
екв?валентност? економ?чних в?дносин у сфер? виробництва, розпод?лу ? об?гу
матер?альних та ф?нансових ресурс?в держави.
Серед основних причин розростання "т?ньового" сектора в СРСР радянськ?
вчен? вид?ляли так?: 1) загальне одержавлення власност?; 2)
г?перцентрал?зац?я народногосподарського комплексу; 3) недосконал?сть
господарського механ?зму, адм?н?стративно-командн? форми управл?ння
економ?кою; 4) непаритет-н? та невр?вноважен? ц?ни; 5) заборони щодо
?ндив?дуально? трудово? та комерц?йно? д?яльност?, що базуються на приватн?й
власност?; 6) дов?льн? податки; 7) недол?ки правового регулювання
господарсько? д?яльност?, що залишають значн? можливост? для злочинних д?й,
або провокують до них; 8) недостатн?сть оф?ц?йних стимул?в ? мотив?в до
трудово? д?яльност? громадян та виробничо? д?яльност? п?дпри?мств; 9)
значний товарний деф?цит, який був насл?дком зазначених вад ? викликав на це
в?дпов?дну реакц?ю "п?дпри?мливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // Вопрось? зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; Крь?лов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рь?нка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь? с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "т?ньово?"" економ?ки СРСР (як? мали м?сце
напередодн? проголошення державно? незалежност? Укра?ни) науковц? в?дносили
?снування двох особливих, притаманних саме ?й структурних елемент?в. Перший
-- неформальна економ?ка, що ?снувала в межах системи централ?зованого
регулювання господарсько? д?яльност? й базувалась на безконтрольному
використанн? державного кап?талу, та другий -- ф?ктивна економ?ка .
Механ?зм функц?онування "неформально-бюрократичного" сектора "т?ньово?"
економ?ки був побудований на використанн? особистих, владних мотивац?й в
адм?н?стративно-командних процедурах, прийнятт? планових ?
господарсько-управл?нських р?шень. Власне "неформально-бюрократична"
економ?ка являла собою ту сферу економ?ки, в як?й оф?ц?йн?, зумовлен?
законодавчим полем економ?чн? в?дносини м?ж контрагентами п?дм?нялись
неформальними, здеб?льше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'?ктивно реально?, так ? штучно створено? деф?цитност? в?дношення
протекц?он?зму, кум?вства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно?
потужност? й величезно? ст?йкост?. Саме деф?цитн?сть, д?яльн?сть
"деф?цитонос?я" були економ?чною основою функц?онування "неформально?"
економ?ки.
Головними суб'?ктами "неформально? номенклатурно-бюрократично?"
економ?ки були адм?н?стративно-управл?нськ? прац?вники р?зних ланок ? р?вн?в
кер?вництва народним господарством, що виступали, в?дпов?дно, у рол?
фондорозпорядник?в ? фондоспоживач?в. М?ж цими суб'?ктами досягалися
неформальн? угоди (як? в?дбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися зм?ни плану (корекц??), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особлив?сть "неформально-бюрократичних "
ринкових в?дносин полягала у тому, що у ц?й сфер? "т?ньово?" економ?чно?
д?яльност? обм?н матер?альними благами та послугами зд?йснював-
номики // Вопрось? зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифь? й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифь?
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартерн?й (тобто безгрошов?й) основ? за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
Неформальн? в?дносини були основною передумовою корупц??, кругово?
поруки, посадових зловживань, безв?дпов?дальност? та безкарност?, кастовост?
?, у к?нцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатур?. До форм
прояву "ф?ктивно?"" економ?ки за оц?нками фах?вц?в в?дносилися: "ф?ктивна"
варт?сть, "ф?ктивна споживча варт?сть", "ф?ктивна компонента в ц?н?
продукц??"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доход?в в?дбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
метод?в. Ф?ктивна варт?сть, як джерело отримання незаконних доход?в,
формувалась, пердус?м, за рахунок приписок ? р?зноман?тних вид?в порушень
планово? та ф?нансово? зв?тност? тощо.
Вид?лилася ? така форма використання ф?ктивно? вартост? (що живила
незаконн? доходи), як реал?зац?я ресурс?в отриманих внасл?док в?дхилення в?д
встановлених норм ? стандарт?в (пог?ршення якост?, випуск некомплектно? ?
нестандартно? продукц??, технолог?чн? порушення, ман?пулювання, пересортиця
тощо).
Найб?льш гостро характеризу? "т?ньову" економ?ку СРСР В. Селезньов,
який вважа?, що вона за сутн?стю ? незаконною, прихованою (законсп?рованою)
економ?чною д?яльн?стю з метою збагачення або отримання незаконних п?льг
особами, що займаються ц??ю д?яльн?стю. На його думку, терм?н "т?ньова
економ?ка" не ? досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економ?ку"2.
Сфери "т?ньового" ринку ? "т?ньових" неформальних в?дносин були т?сно
переплетен?. Як правило, "неформальн?" торги розширювали сферу економ?чно?
злочинност?, оск?льки базувалися на незаконному перерозпод?л? деф?цитних
матер?альних ресурс?в, бюджетних кошт?в, на створенн? б?льш сприятливих умов
щодо господарсько? д?яльност? одних за рахунок ?нших, що у к?нцевому
насл?дку призводило до посадово? корупц?? ? тотального хабарництва. У
"неформальн?й" економ?ц? чесний кер?вник ста? мах?натором, "безср?бник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найб?льш характерних особливостей "т?ньово? економ?ки" СРСР В.
Селезньов в?дносив так?': 1) "т?ньова економ?ка" н? фактично, н? юридичне не
ма? власност?, що ?? в?др?зня? ? використову? у сво?х ?нтересах ?снуюч?
форми останньо?, паразиту? на них;
2) "т?ньова економ?ка" концентру?ться головним чином на посередницьких,
розпод?льчо-обм?нних функц?ях, оперу? монопольне високими ц?нами; 3)
оск?льки покращення справ в оф?ц?йн?й, "св?тл?й" економ?ц? б'? по
"т?ньов?й", ?? орган?затори ? кер?вники вс?ма засобами прагнуть п?д?рвати
оф?ц?йну економ?ку, використовуючи при цьому будь-як? методи, н? перед чим
не зупиняючись; 4) ?снування "т?ньово? економ?ки" неможливе без
систематично? п?дтримки ? допомоги корумпованих оф?ц?йних ос?б ?з
парт?йного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зац?кавлених у розкритт? злочинного б?знесу; 5) "т?ньова економ?ка"
об'?ктивно створю? економ?ко-орган?зац?йн? умови для виникнення ? розвитку
маф?озних груп, р?зних за сво?ми масштабами ? роллю, а сама ? складним
переплетенням, сплавом р?зноман?тних антису-сп?льних в?дносин; 6) "т?ньова
економ?ка" сприя? деградац?? сусп?льства, поглиблю? його соц?ально-майнове
розшарування. "Т?ньова" економ?ка може сприйматись як сукупн?сть п?дп?льних
антисоц?альних корпорац?й, що ведуть злочинну д?яльн?сть.
1.3. Оц?нка масштаб?в та структури "т?ньово?" економ?ки СРСР --
генетично? основи розвитку т?ньових" процес?в у незалежн?й Укра?н?
Анал?з наукових роб?т к?нцевого пер?оду "перебудови", у яких
досл?джувались структурн? та як?сн? особливост? "т?ньово?"" економ?ки СРСР,
потребу? свого доповнення анал?тичним сп?вставленням оц?нки сукупних
масштаб?в та обсяг?в "т?ньових" структурних складових, що наводили оф?ц?йн?
?нформац?йн? джерела, ?з тими показниками, що показували в експертних
оц?нках радянськ? вчен?, як? анал?зували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР п?сля уточнення за 1990 р?к обсяг?в грошових
доход?в, "т?ньово?"" економ?ки (виходячи з ц?н, як?
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на к?нець року, та експертних оц?нок, що спиралися на дан?
масово? статистики, соц?олог?чн? обстеження ? бюджетну с?мейну статистику)
наводив так? дан?':
Таблиця 1.
Доходи "т?ньово?" економ?ки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товар?в за
спекулятивними ц?нами (будматер?ал?в,
легкових автомоб?л?в, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
-"-',i
них, краденого бензину та ?н.)
Незаконн? доходи прац?вник?в торг?вл?
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупц?в, замовник?в; хабар?, чайов?, п?д
ношення)
Виробництво ? продаж самогону
35,0
35,1
Прихован? в?д оподаткування доходи
ос?б, що займаються ?ндив?дуальною ? ко
4,2
4,2
оперативною трудовою д?яльн?стю
Розкрадання (включаючи др?бн?) держа
5,4
5,4
вного ? сусп?льного майна
Хабар? посадових ос?б, отриман? в?д ко
3,0
3,0
оператив?в
Наркоб?знес, проституц?я, контрабанда
4,8
4,8
та ?н.
Всього
99,8
100,0
У ц?й таблиц? впада? в око в?дчутна несп?вставн?сть обсяг?в "т?ньових"
доход?в, що були отриман? населенням СРСР з р?зних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи в?д перших трьох позиц?й, репрезентативно
визначен? оф?ц?йною статистикою, становлять 82,6 % в?дносно вс?х оц?нених
обсяг?в сукупних "т?ньових" надходжень. У той же час сумарн? "т?ньов?"
' У ц?лому за даними оф?ц?йно? статистики т?льки у 1990 роц? обсяг
"т?ньово?" економ?ки зр?с б?льше н?ж у два рази. Проте оф?ц?йна оц?нка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, н?ж ?? давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи в?д останн?х чотирьох "т?ньових" джерел були майже на порядок
занижен?. На час визначення ц? надходження за ?х сумою фактично були
екв?валентн? перш?й груп? доход?в, що засв?дчу? подальший анал?з експертних
оц?нок незалежних досл?дник?в щодо сукупно? величини вартост? обсяг?в
"т?ньово?" економ?ки.
Необх?дно зазначити, що за розрахунками радянських економ?ст?в на
початок 1990 року в держсектор? економ?ки СРСР знаходилося б?ля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запас?в ресурс?в
виробництва. Тобто м?ж п?дпри?мствами державного сектора економ?ки було
розпод?лено значно б?льшу к?льк?сть матер?альних ресурс?в, н?ж це було
необх?дно для планового забезпечення функц?онування виробництва. За сво?ю
варт?сною оц?нкою нормативн? запаси були сп?вставн? ?з варт?стю виробленого
р?чного нац?онального доходу держави. Саме ц? матер?альн? ц?нност? та кошти
у першу чергу ? були одним ?з головних ? найб?льш реальних джерел
крим?нальних операц?й "т?ньовик?в".
?ншим джерелом, що живило "т?ньову" економ?ку СРСР, були неврахован?
матер?альн? та ф?нансов? ресурси. Крим?нальна практика минулого засв?дчу?,
що хабар? посадовим особам давались за передчасне вибуття фонд?в, за
поставку непотр?бно? продукц??, за виг?дну корекц?ю плану тощо.
Оф?ц?йна статистика також нерепрезентативно визначала й реальн? обсяги
"т?ньових" доход?в, що приховувались в?д оподаткування.
Так, Альберт П?н ще у 1985 роц? оц?нював доходи сектора "т?ньово?"
приватно? трудово? д?яльност? (тобто д?яльност?, з доход?в в?д яко? не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оц?нками лише в
неоф?ц?йному серв?с? на той час працювало 17-20 млн. ос?б (з р?зним р?внем
трудово? участ?, оск?льки, як правило, вони були зайнят? за основним м?сцем
сво?? роботи).'
Ще напередодн? пер?оду "перебудови" у загальному обсяз? побутових
послуг, якими користувалося м?ське населення на приватно-т?ньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомоб?л?в; ЗО % -- ремонту складно? побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
во? техн?ки. У с?льськ?й м?сцевост? питома вага "т?ньових" побутових
послуг досягала 80 %. ?, нав?ть, як в?дзначалося, за цих обсяг?в
"нерегламентовано?" д?яльност? незадоволений попит на побутов? послуги
оц?нювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи в?д "т?ньово?" д?яльност?, що отримувало населення СРСР у 1990
роц?, оц?нювалися фах?вцями вже у розм?р? 25 -45 млрд. карбованц?в.
Враховуючи сказане, варт?сн? обсяги "т?ньово?" економ?ки СРСР (тобто
експертно? оц?нки ?? щор?чного валового доходу) в к?нц? 80-х на початку 90-х
рок?в оц?нювались фах?вцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 в?дсотк?в ВНП.
Як же визначалася ця цифра? Як? п?дходи ? методи для цього
використовувалися анал?тиками?
Част?ше у сво?х досл?дженнях радянськими науковцями використовувалися
так? методи оц?нки обсяг?в "т?ньово?" економ?ки.
/. Метод м?ждержавних сп?вставлень
Метод було побудовано на баз? сп?вставних м?жнародних оц?нок. Оск?льки
статистичн? дан? св?дчили про те, що протягом останнього стор?ччя питома
вага к?нцевого особистого споживання у валовому нац?ональному продукт? для
вс?х кра?н св?ту практично коливалась на р?вн? 60 - 70 в?дсотк?в, у той час
як в СРСР ?? величина була близько 45 в?дсотк?в, то анал?тики припускали, що
р?зницю м?ж середньосв?товими стандартами ? фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самост?йно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
житт?вими благами та послугами, так ? за рахунок використання канал?в
"т?ньово?" економ?ки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рь?нка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозь?) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифь? й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "т?ньових" доход?в мав би за цим п?дходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованц?в.
2. Крим?нолог?чно-латентний метод
За цим методом анал?тиками п?дсумовувались вс? види розкрадань, що
ф?ксувалися правоохоронними органами за р?к (у к?нц? 80-х рок?в ?х
ф?ксувалося на суму б?ля 18 млрд. крб. щор?чно). Беручи до уваги високий
р?вень латентност? (прихова-ност?) злочин?в, пов'язаних ?з "т?ньовою"
економ?кою (за р?зними оц?нками ?х розкриття за св?товими стандартами не
перевищу? 10-15 в?дсотк?в), обсяги "т?ньово?" економ?ки за оц?нками могли б
становити б?ля 120 - 180 млрд. карбованц?в.
3. Метод, заснований на ототожненн? так званих "гарячих" грошей ?
надлишкових збережень з доходами "т?ньовик?в"
Цей метод був побудований на припущенн?, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов деф?цитно? економ?ки митт?во посп?шають ?х отоварити, а
оск?льки ?диною можлив?стю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оц?нювалося в?д 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами д?лк?в "т?ньово?" економ?ки.
4. Метод ?нтегрального узагальнення окремих складових елемент?в доход?в
суб'?кт?в "т?ньово?" економ?ки за сферами д?яльност?, де вони отриман?
За оц?нками фах?вц?в у к?нц? 80-х рок?в у народному господарств?
абсолютний р?вень привласнених "т?ньових" доход?в у с?льському господарств?
становив близько 23 млрд. крб., дал? йшли: ринок "т?ньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торг?вля ? сусп?льне харчування (б?ля 17 млрд. крб.);
буд?вництво (б?ля 12 млрд. крб.); промислов?сть (10 млрд. крб.); ?нш? сфери
матер?ального ? нематер?ального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи в?д крим?нально? д?яльност? "чорно?"
28
економ?ки (оск?льки, наприклад, лише обороти наркоб?знесу оц?нювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економ?чн?й систем? СРСР, де дом?нували номенклатурно-бюрократичн?
в?дносини, р?зноман?тн? приписки ? списання були не чим ?ншим, як
в?дпов?дним способом консп?рац?? "т?ньовик?в". Так, обсяги приписок
вим?рювалися в 1 - 3 в?дсотка в?д обсягу виконаних роб?т ? оц?нювалися
анал?тиками в 15 -40 млрд. карбованц?в.2
Сл?д також констатувати, що нав?ть найвищ? оц?нки обсяг?в "чорних"
складових "т?ньово?" економ?ки не можна визнати повн?стю об'?ктивними,
оск?льки в них на той час не були фактично врахован? дан? щодо обсяг?в
розкрадання бюджетних дотац?й, як? спрямовувалися на закуп?влю
с?льгосппродукт?в (на це в к?нц? 80-х рок?в витрачалося б?ля 50 - 60 млрд.
крб. ? т?льки по м'ясу -- б?ля 20 млрд. крб.). Як засв?дчувала практика,
основна частка цих кошт?в розкрадалася за рахунок р?зниц? "полюсних
потенц?ал?в", що робило можливим ?снування високих закуп?вельних ? низьких
роздр?бних ц?н. Б?льше того, вагома частка заф?ксовано? статистикою
с?льгосппродукц?? заготовлялася ? передавалася споживачам лише на папер?, що
частково поясню? на той час ?снування певних деф?цит?в.
П?дсумовуючи викладене, можна в?дзначити, що анал?з структури та
як?сних особливостей формування внутр?шн?х сектор?в, а також оц?нка
загальних масштаб?в "т?ньово?" економ?ки СРСР, яка була вих?дною базою
стартового розвитку "т?ньово?" економ?ки незалежно? Укра?ни, нада? у
подальшому можливост? на основ? генетично? економ?чно? спадковост? провести
б?льш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. Крь?лов, О. В. Осипенко, К. А. Уль?бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фах?вц?в питома вага приписок у промисловост?
СРСР становила в?д 10 до 15 в?дсотк?в (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще б?льш? обсяги приписок ?снували на транспорт? ? в
буд?вництв?. За експертними оц?нками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 в?дсотк?в. Стосовно фонд?в зароб?тно? плати прац?вник?в цих галузей
це означало, що як м?н?мум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловост? ? 2 - 3 млрд. крб. на транспорт?. (Див.: Актуаль-нь?е
вопрось? распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не досл?дження цього явища, що не т?льки продовжу? функц?онувати, але
й перманентне трансформу?ться в умовах сучасно? соц?ально-економ?чно?
системи незалежно? укра?нсько? держави.
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ
ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ УКРА?НИ
2.1. Чинники, як?сн? особливост? розвитку
та основн? джерела живлення в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки
На перший погляд може скластися враження, що радикальн? економ?чн? та
соц?ально-пол?тичн? реформи, основною метою яких ? перех?д до соц?альне
ор??нтовано? ринково? економ?ки та побудова правово? держави, повинн? були
зруйнувати, як саму адм?н?стративну систему господарювання, так ? ??
задзеркалля -- "т?ньову" економ?ку бюрократичного типу. Проте, практика
засв?дчу?, що в реальному житт? цього не сталося.
Як? ж основн? об'?ктивн? та суб'?ктивн? причини сприяли масштабному
зростанню в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки, що до того ж набува? як?сно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати дв?
основн?.
По-перше, об'?ктивно, зг?дно з теор??ю трансформац?й, розпад будь-яко?
системи (тим б?льше тако? складно?, як соц?ально-економ?чна) на перших
етапах законом?рно може сприяти сутт?вому примноженню тих основних недол?к?в
? вад, як? ?ма-нентно були властив? систем?, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в Укра?н? найб?льш характерних параметр?в
господарського механ?зму, заснованого на безконтрольн?й державн?й власност?
та державн?й монопол??, що в?дбувалося на тл? р?зкого послаблення, а у
подальшому ? повно? л?кв?дац?? директивного принципу планування ? розпод?лу
матер?альних, ф?нансових та трудових ресурс?в, сутт?во загострило недол?ки
старо? системи господарювання, оск?льки вимагало не-
30
зм?рного зростання масштаб?в "т?ньово? п?дмазки" старих
г?пер-трофованих механ?зм?в прийняття р?шень, що почали д?яти на "нов?й",
так би мовити "ринков?й" основ?.
По-друге, суб'?ктивно, хоча стар? владн? структури колишньо? держави ?
розпалися, проте не розпалися т? соц?альне стру-ктурован? у минулому
сп?льноти, що ?х персон?ф?кували. Тобто залишилися люди, як? входили до цих
структур ? як? не т?льки не втратили м?ж собою набутих т?сних зв'язк?в, але
й до цього часу продовжують збер?гати у недоторканост? саме т? специф?чн?
стосунки, що залишаються побудованими на принципах ? в?дносинах кругово?
корпоративно? поруки, земляцтва, протекц?он?зму, кум?вства ? "блату".
Як стара, так ? генетичне нею породжена нова бюрократ?я в
трансформац?йний пер?од опинилися у еп?центр? ринкових перетворень. Б?льше
того, ця ун?кальна "родинна" сп?льнота стала пров?дним суб'?ктом реал?зац??
"план?в" трансформац?? соц?ально? та державно? пол?тики ринкового
реформування.
Оск?льки бюрократ?я була ? пост?йно залиша?ться зац?кавленою у
встановленн? тако? системи "ринкових" в?дносин, за якою, хоч нав?ть ? у
закамуфльованому вигляд?, ма? збер?гатися апаратна монопол?я на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократ?? режиму
регулювання чи ман?пулювання) матер?альними, ф?нансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як ? за час?в директивно-командно?
економ?ки, продовжу? залишатися вир?шальним ланцюгом, що зв'язу? ресурси ?
суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?.
Нема? необх?дност? доводити тезу, що влада ? не т?льки пол?тичний, й,
передус?м, економ?чний феномен.
Як засв?дчу? попередн?й анал?з, за час?в старо? системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво?й власност? саму
державу (тобто у ?? практично безконтрольному розпорядженн? знаходились
державне майно, ф?нансов? та нац?ональн? природн? багатства). Механ?зми
реал?зац?? ц??? влади, перус?м, базувалися на експлуатац?? чиновниками
статусу свого ??рарх?чного становища у владн?й п?рам?д?.
31
За нових умов можливост? "спокушувати" чиновник?в "н?чийною" власн?стю
або "т?ньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нел?м?тованих меж. Одн??ю з головних п?льг, що отримала необюрократ?я в
трансформац?йний пер?од, стала ц?лком легальна можлив?сть експлуатац??
загальнонац?онально? власност? сп?льно з корпорац?йними сп?льнотами
"т?ньовик?в", що зд?йснювалась ? продовжу? зд?йснюватися п?д гаслом
економ?чних реформ. Вигода у цьому раз? для зазначеного сво?р?дного
"тандема" ? обоп?льною.
Проте, ? загроза для розвитку сусп?льства створю?ться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисок? "т?ньов?" доходи,
отримують реальний доступ до пол?тично? влади. У результат? переор??нтац??
?нтерес?в високого чиновництва величезн? ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на ц?л?, що не мають жодного в?дношення н? до
процес?в ринково? трансформац??, н? до розвитку кра?ни в ц?лому.
Як засв?дчу? практика, трансформац?йна л?берал?зац?я не т?льки сприя?
необх?дному розкр?паченню економ?чного життя, але й сутт?во посилю? р?вень
безконтрольност? ? безкарност? влади необюрократ??. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, почина? максимально використовувати як процеси зм?ни форм
власност? (зокрема, приватизац?ю державного майна ? державних ф?нанс?в), так
? л?берал?зац?ю ц?ноутворення, зароб?тно? плати, послаблення контролю над
експортно-?мпортними операц?ями, кредитно-ф?нансовими та валютно-грошовими
в?дносинами, л?кв?дац?ю державно? монопол?? на виробництво та реал?зац?ю
спиртних напо?в, тютюнових вироб?в, операц?? з дорогоц?нними ? стратег?чними
металами тощо.
Зазначен? об'?ктивн? ? суб'?ктивн? чинники на цей час призвели до
аномального зрощування вс?х найг?рших властивостей "т?ньово?" економ?ки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", ? нового, "традиц?йно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в Укра?н? вже практично завершився
процес формування ун?кального "т?ньового" г?бриду, що ма? надпотужне
"крим?нально-чорне" ядро. Як?сною особлив?стю цього системного "т?ньового"
конгломерату ? ще
32
нев?дома до цього часу у св?тов?й практиц? неймов?рна витривал?сть
цього феномена до будь-яких прояв?в впливу зовн?шнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможн?сть до гнучко? ? практично митт?во? адаптац??
в?дносно будь-яких р?зких зм?н, економ?чних та пол?тичних умов ?снування.
Необх?дно звернути увагу на те, як легко ? досить природно в?дбувся
процес т?сного зрощування апаратно? ? т?ньово? приватизац??. На
трансформац?йн? зм?ни форм власност?, як ? ран?ше, вир?шальний вплив
справляла ? справля? позиц?я конкретних посадових ос?б та ?х особист?
неформальн? зв'язки, а не ринков? закони та в?дпов?дна ?м досконала правова
?нфраструктура, що ч?тко регламенту? економ?чн? в?дносини. Саме це ста?
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в Укра?н?.
Склада?ться ун?кальна структура економ?ки, яка живиться ?нфляц??ю,
неекв?валентним обм?ном результат?в прац? м?ж суб'?ктами ринкових в?дносин,
перерозпод?лом ? захопленням чужо? власност?, пост?йним зубож?нням
переважно? частини населення. Ця структура перетворю? корупц?ю та "т?ньов?"
принципи п?дпри?мництва на реальн? чинники економ?чного розвитку. По сут?,
на наших очах майже митт?во сформувався найг?рший р?зновид "ринкового"
п?дпри?мництва, що ?сну? лише за умов розкв?ту корупц??, в?дверто?
крим?нал?зац?? господарсько-комерц?йних стосунк?в м?ж суб'?ктами ринкових
в?дносин ? дом?нуванн? абсолютно? та в?дверто? неповаги до закону.
У зв'язку з цим ц?кавою ? думка, що була висловлена авторами проекту
"Приватизац?я" Центрального ?вропейського ун?верситету (Р. Фр?дманом, К.
Мерр? та А. Рапачинським), як? системно займалися досл?джуванням еволюц??
номенклатурно? бюрократ?? у постсоц?ал?стичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний кап?тал?зм, який форму?ться у деяких ?з цих кра?н, ?
неприйнятним н? з морально?, н? з економ?чно? точок зору' . "З морально?--
тому, що номенклатура сво?м перетворенням на клептократ?ю, по сут?, вт?лила
в життя в?домий висл?в соц?ал?ста П'?ра Прудона: "Приватна власн?сть -- це
крад?жка". З еконо-
' Див.: Огородник В. Т?ньова економ?ка як крим?нально-економ?чний
феномен. // Пол?тична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
м?чно? -- тому, що "приватизац?я, як стрижень економ?чних реформ,
перетворю?ться на машину пол?тичного торгу ? жорсткого протекц?он?зму ? тим
самим може стати просто брязкальцем на корабл? номенклатурного режиму,
оск?льки приватизац?я явно просува?ться не тим курсом, на який спод?валася
б?льш?сть реформатор?в. Номенклатура, особливо в кра?нах СНД, як ? ран?ше,
залиша?ться могутн?м гравцем на пол? б?знесу, ? ?? подальша присутн?сть тут
матиме як найсерйозн?ш? насл?дки".
Саме цим ? можна пояснити те, що економ?ка Укра?ни за час?в радикально?
трансформац?? стала ще менш контрольованою ? набула ще б?льш ф?ктивного
характеру. Про це незаперечне св?дчать ? показники масштабного пад?ння
обсяг?в матер?ального виробництва, ? г?пертрофована зм?на його структури, ?
економ?чно неможливе за нормальних ринкових умов зб?льшення р?вня питомо?
ваги гот?вково? маси в структур? грошового обороту, ? зростання ф?ктивно?
складово? сусп?льного кап?талу за умов стагнац?? ?? виробничо? складово?, ?
перетворення функц?онального кап?талу в особисте майно (нерухом?сть, валюту,
предмети розкош?, антиквар?ат, коштовност? тощо). Про наведене також
св?дчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'?ктивно нормальним процесом експорту кап?талу).
Тому усп?хи приватизац??, як? в оф?ц?йних зв?тах ф?гурують переважно у
показниках швидкого зростання нових орган?зац?йних форм господарювання,
зб?льшення питомо? ваги приватного сектора економ?ки майже н?якою м?рою не
впливають на створення тих умов, що необх?дн? для звуження масштаб?в
"т?ньово?" економ?ки. Б?льше того, можна стверджувати, що масштаби
економ?чно? "т?н?зац??" швидко зб?льшуються внасл?док вже названих ?
наступних чинник?в:
1) включення в процес розпод?лу власност? нових об'?кт?в, що ран?ше
були виключен? з нього (земля, стратег?чн? засоби виробництва,
?нфраструктурн? галуз?, природн? родовища, водн? ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. Т?ньова економ?ка як крим?нально-економ?чний
феномен. // Пол?тична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традиц?йних господарських зв'язк?в та
товарно-грошових в?дносин п?дпри?мств ? ц?лих територ?й м?ж собою, а також
масштабування непом?рно? бартеризац?? економ?чних в?дносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економ?чно?
реформи, слабко? ? неефективно? системи державного обл?ку ? контролю, що
т?льки форму?ться п?сля "революц?йного" зламу аналог?чно? системи, що хоч ?
досить недосконало, проте функц?онувала у держав?, яка розпалась;
4) швидко? та недостатньо ефективно? реорган?зац?? структури виконавчо?
влади, що призводить до бюрократичного (як орган?зац?йного, так ?
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприя? "т?н?зац??'"
управл?нсько-господарських в?дносин.
5) наявност? потужного ф?скально-податкового пресу, що ?
антагон?стичним до ?нтерес?в ? можливостей переважно? б?льшост? ф?зичних та
юридичних ос?б, як? функц?онують у межах ?снуючого законодавчого поля
Укра?ни; в?дсутност? привабливо? ?нвестиц?йно? альтернативи щодо залучення
"т?ньових" некри-м?нальних кап?тал?в у легальну в?тчизняну економ?ку;
6) високо? динам?ки зростання к?лькост? крим?нальних структур ? ?х
в?дносно безкарно? д?яльност?, ?нтеграц?? орган?зовано? злочинност? ?з
суб'?ктами лег?тимно? економ?чно? д?яльност?, недостатн?х зусиль держави
щодо обмеження процесу легал?зац?? крим?нальних авторитет?в (? в тому числ?
-- в сусп?льно-пол?тичному житт?);
7) слабкост? механ?зм?в сусп?льно-правового захисту громадян ?
п?дпри?мств в?д економ?чних заз?хань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективно? д?? системи попередження,
недопущення або сутт?вого обмеження можливостей встановлення контролю за
д?яльн?стю легального б?знесу та масштабних прояв?в здирництва з боку
маф?озно-крим?нальних структур;
8) майже повно? правово? незахищеност? суб'?кт?в економ?чно? д?яльност?
в?д зловживань, утиск?в, протид?? та дискрим?нац?йних вимагань з боку
непрофес?йних, несумл?нних та
35
нечесних чиновник?в державного апарату на вс?х його функц?ональних
р?внях;
9) в?дсутност? досконалого, стаб?льного ? збалансованого законодавства,
яке б максимально ч?тко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ?нтерес?в суб'?кт?в економ?чно? д?яльност?; поширення
правового н?г?л?зму представник?в владних структур, а також б?льшост?
населення кра?ни, що активно (а подекуди ? агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соц?ально-економ?чних умовах;
10) посилення м?ждержавно? ?нтеграц?? "крим?нально-т?ньових" сектор?в
економ?ки ? суб'?кт?в (?х сп?льнот), що займаються "чорною" економ?чною
д?яльн?стю; подальша ?нтернац?онал?зац?я "крим?нально-т?ньових" в?дносин;
11) поширення кел?йност? у орган?зац??, а також наявност? чисельних
процедурних вад, що мають м?сце у проведенн? приватизац?? економ?чно
перспективних об'?кт?в, переважно практичного ?гнорування принцип?в
конкурентност? ? доступност? для легальних кап?тал?в (в тому числ? ?
закордонних) об'?кт?в приватизац??, що в?дбува?ться за умови штучного
заниження величини ?х справжньо? ринково? вартост? у сп?вставленн? ?з
св?товими ц?нами на аналог?чн? об'?кти;
12) швидко? втрати ?сторичних, глибоко притаманних укра?нському народу
моральних традиц?й, етичних норм повед?нки, що лежать в основ? соц?ально?
престижност? чесно?, квал?ф?ковано? прац?, поваги до приватно? ? сп?льно?
власност?, а також становлять вих?дну базу щодо дотримання кодекс?в
п?дпри?мницько? та роб?тничо? чест? тощо.
Головною законом?рн?стю "т?ньового" господарства, ? особливо його
"чорно?" складово? (а це легко визнача?ться нав?ть емп?рично), ? те, що вона
не т?льки паразиту? на ?снуючих недол?ках оф?ц?йно? економ?ки, але також ?
значно ?х посилю? та поширю?.
Як результат, крим?нальна складова процес?в "т?н?зац??" базу?ться на
джерелах про?дання ? привласнення накопичених у минулому сусп?льних
багатств. Ми ? св?дками того, як митт?во "розтанули" величезн? наднормативн?
запаси, що були накопичен? на державних п?дпри?мствах (особливо у
машинобуд?в-
36
ному комплекс? Укра?ни). Хто на цей час може вим?ряти р?вень втрат
централ?зованих ? децентрал?зованих (на п?дпри?мствах) оборонних запас?в, що
?снували на момент проголошення державно? незалежност?? Хто визначить
справжн? обсяги про?дання сусп?льного виробничого кап?талу за умов, коли
внасл?док ?нфляц?? амортизац?йн? в?драхування впали наст?льки, що вже
неспроможн? в?дтворити ? десято? частки функц?ональних потреб економ?ки (до
того ж ? т? варт?сн? крихи амортизац?йних залишк?в здеб?льшого мали
нец?льове функц?ональне використання)? До цього сл?д добавити ?
лавинопод?бне зростання зовн?шньо? заборгованост? (з нульово? позначки до
меж?, що перевищила десять м?льярд?в долар?в), що стало потужним живлячим
джерелом "т?ньовик?в", а також т? доходи, що були отриман? на посередницьких
"кидках", як? базувались на використанн? протягом чотирьох рок?в так званого
ефекту "двор?внево?" економ?ки.
На цей час неможливо вже заплющувати оч? на ?снуюч? чинники розширення
? поглиблення явищ, що по справжньому ? деструктивними ? антисусп?льними, ?
як? п?дривають не т?льки соц?ально-економ?чн?, а ? пол?тичн? п?двалини
укра?нсько? державност?. До найб?льш небезпечних з них, передус?м, належить
корупц?я.
Саме пров?дна роль бюрократ??, яку вона в?д?гра? в процес?
приватизац??, сутт?во вплива? на посилення корупц??, розширення ?? поля за
рахунок залучення все нових ? нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технолог??ю використання та надзвичайно потужних, а
тому ? найб?льш поширених джерел живлення корупц?? можна назвати наступн?:
1) систему прямого п?дкупу посадових ос?б, сусп?льних ? пол?тичних д?яч?в,
як? мають можлив?сть сприяти усп?хам комерц?йних структур шляхом створення
для них тих чи ?нших переваг, прив?ле?в та економ?ко-правових п?льг; 2)
систему, що орган?зац?йно буду?ться на створенн? акц?онерних компан?й ?
товариств ?з включенням до них як державних, так ? приватних п?дпри?мств
(перш? включаються у якост? "д?йних кор?в", як? вносять державне майно ?
грошов? внески, що ?з часом перерозпод?ляються за принципом: "з'?мо сало
тво?, а пот?м кожен сво?", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державн? кошти вно-
37
сяться у приватн? структури, а у подальшому процедурне в?дбува?ться
процес списання цих борг?в державою, виходячи з умов "крайньо?"'
необх?дност? (скаж?мо, п?д гаслами допомоги малому й середньому б?знесу,
п?дтримки в?тчизняного товаровиробника тощо); 4) механ?зм, що базу?ться на
наданн? державних економ?чних та правових гарант?й п?д кредити, як?
отримують суб'?кти п?дпри?мницько? д?яльност? недержавно? форми власност?,
що дозволя? у раз? ?х природного або штучного банкрутства повн?стю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податк?в).
Одним ?з надпотужних (хоча на цей час вже ? "м?л?ючих") джерел живлення
"т?ньовик?в" був вив?з за кордон матер?ал?в (насамперед, метал?в), сировини
та енергетичних ресурс?в. Можливост? масштаб?в останнього явища, як
в?дзначалось, пояснюються наявн?стю величезних, так званих запас?в
"наднор-матив?в" та "нел?кв?д?в" (сировини, матер?ал?в, устаткування,
обладнання), а також значних стратег?чних запас?в, що залишились у спадщину
в?д адм?н?стративно-планово? системи розпод?лу ресурс?в. Ц? запаси
товарно-матер?альних ц?нностей, за р?зними оц?нками фах?вц?в, становили в?д
третини до р?чного сусп?льного продукту. Торг?вля цими ресурсами, за
залишковою варт?стю, в тому числ? ? вив?з ?? за кордон, зд?йснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для в?тчизняних
товарно-сировинних б?рж пер?од) ? приносила "т?ньовикам" величезн? особист?
доходи, що ос?дали у сейфах банк?всько? системи Заходу м?льярдами долар?в.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупц?я ?
системою, ринков? та адм?н?стративн? реформи... можуть стати нав?ть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економ?чну д?яльн?сть. Б?льш того, щоб компенсувати втрачен?
доходи бюрократи шукатимуть "зароб?тк?в" у ?нших сферах"'.
Тобто коли за економ?чну реформу вида?ться переважно те, що ?? т?льки
?м?ту?, а по сут? нею не ?, то так? "реформаторськ?"
' Див.: Корупц?я: основн? аспекти //Зах?д: в?кно в Укра?ну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
д?? можуть лише провокувати посилене генерування корупц??. У той же час
справжн?, добре запланован? ? скоординован? реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний св?товий досв?д, навпаки, значно
скорочують поле коруп-ц?йних ?нтерес?в та л?кв?дують потенц?йн? джерела ?х
задоволення.
Цю думку також п?дтверджують ? висновки анал?тик?в Заходу:
"Нап?вреформи, безкарн?сть ? безв?дпов?дальн?сть, що ними породжуються,
сприяють зм?цненню позиц?й корупц??, оск?льки з нарощенням ф?нансово?
могутност? ? пол?тично? влади ?нтереси ел?тних угрупувань щодал? важче
п?ддавати позитивним зм?нам ? тому цей соц?альний прошарок ста? активною
силою, що перешкоджа? чи спотворю? процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупц?йн? служби там, де бюрократ?я ма? необмежен?
можливост? як завгодно дов?льно ман?пулювати регулятивними обмеженнями, або
в?дпов?дно створювати люб? режими виб?ркового ц?льового економ?чного
сприяння"'.
Неспроможн?сть значно? частини представник?в колишньо? "директорсько?
гвард??" зд?йснювати кер?вництво вже "майже комерц?йними" п?дпри?мствами
(здеб?льше холд?нговими компан?ями), що були створен? останн?ми п?д себе,
п?д сво? найближче ? найв?ддан?ше оточення, а також п?д певне коло р?дних ?
близьких ?м ос?б), призводить до поглиблення виробничо-комерц?йно?
стагнац??, накопичення величезно? заборгованост? та ?нших економ?чних
негаразд?в. У той же час необмежена можлив?сть цих суб'?кт?в виробничих
в?дносин контролювати значн? об?гов? кошти, урядов? дотац?? та п?льгов?
кредити (в т. ч. ? закордонн?) да? сол?дний потенц?ал для подальшого
забезпечення особистого достатку кер?вництва зазначених компан?й, нав?ть
якщо це ? вир?шу?ться за рахунок невиплати зароб?тно? плати прац?вникам цих
п?дпри?мств, ?х в?дправки у вимушен? багатом?сячн? в?дпустки ?з подальшим
скороченням тощо.
Саме "економ?я", що ма? м?сце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фонд?в ? сутт?вою особлив?стю сучасного
етапу еволюц?? процес?в "т?н?зац??"
Див.: Корупц?я: основн? аспекти //Зах?д: в?кно в Укра?ну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економ?ки. Серед прояв?в механ?зму реал?зац?? останнього можна
передус?м вид?лити наявн?сть особливого об'?кта "т?ньово?" експлуатац??,
якими виступають ресурси держави, велик? державн? (або вже зм?шан?)
п?дпри?мства, де держава ма? так званий "контрольний" пакет акц?й. Практика
засв?дчу?, що на багатьох цих п?дпри?мствах, незважаючи на так звану "зм?ну
форми власност?" продовжу?ться подальше про?дання та неефективне
використання кап?талу, бартер?зац?я в?дносин, розкв?та? розбазарювання ?
розкрадання матер?альних ? ф?нансових ресурс?в, марнотратство кошт?в, ?х
нец?льове використання тощо.
Особливо? уваги потребу? висв?тлення одн??? з найб?льш яскравих як?сних
особливостей, яка притаманна в?тчизняним процесам "т?н?зац??", що за суттю
явля? собою т?сне ? динам?чне зрощування "т?ньово?"" економ?ки ? "т?ньово?"
пол?тики.
Так, експерти Укра?нського центру економ?чних ? пол?тичних досл?джень
вважають, що в Укра?н? на цей час сформувався не т?льки "т?ньовий сектор в
економ?ц?, але ? паралельна нелегальна влада, яка зроста? ? почала дублювати
найважлив?ш? функц?? держави"'.
Досить ?рунтовний анал?з тенденц?й ??рарх?чного структу-рування владних
угруповань, д?яльн?сть яких спрямована на т?ньовий перерозпод?л
п?дконтрольного ?м економ?чного потенц?алу кра?ни, а також досл?дження
особливостей процесу зрощування "т?ньово?" економ?ки ? "т?ньово?" пол?тики
був проведений фах?вцями ?нституту економ?чних реформ.
За цими досл?дженнями зазначений процес вже пройшов наступн? основн?
етапи2.
На першому етап? (1991 - 1993 р.р.) в?дбувалося зрощування оф?ц?йних ?
"т?ньових" економ?чних в?дносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (м?н?стерство -- п?дпри?мство). На ц?й основ? формувалися
галузев? адм?н?стративно-економ?чн? групи (ГГ). З часом ?х значення сутт?во
знизилося,
' Див.: Т?ньова економ?ка та орган?зована злочинн?сть в Укра?н?:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //Анал?тична допов?дь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "Т?ньова економ?ка ? т?ньова пол?тика". //Пол?тична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язу?ться ?з пор?вняною доступн?стю цих структур для контролю з
боку правоохоронних ? податкових орган?в.
На другому етап? (1993 - 1994 р.р.) розбудова оф?ц?йних ? "т?ньових"
в?дносин базувалася за рег?ональним принципом. В цей пер?од навколо
кер?вник?в рег?ональних державних структур на грунт? сп?льних економ?чних ?
пол?тичних ?нтерес?в представник?в держапарату ? комерц?йних структур
формувались могутн? рег?ональн? адм?н?стративно-економ?чн? групи (РГ).
Паралельно ?з цим кер?вники центральних орган?в влади та ?х оточення також
створювали дов?рен? комерц?йн? структури, що функц?онували, як ? РТ, але вже
в масштабах вс??? держави. З'явилися центральн? адм?н?стративно-економ?чн?
групи (ЦГ).
На третьому етап? (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням ?ноземного кап?талу, створювались ?ноземне ор??нтован?
адм?н?стративно-економ?чн? групи (?ОГ).
На останньому етап? визначилась тенденц?я об'?днання ?нтерес?в та
?нфраструктури ?снуючих чи т?льки створюваних ?ОГ з галузевими рег?ональним
? центральними адм?н?стративно-економ?чними групами.
На п?дстав? системного анал?зу вза?мозв'язку "т?ньова економ?ка ?
т?ньова пол?тика" фах?вцями ?нституту економ?чних реформ були зроблен?
наступн? досить невт?шн? висновки: "Тенденц??, пов'язан? з об'?днанням
представник?в р?зних ланок державного апарату , ф?нансових, промислових,
аграрних та ?нших суб'?кт?в господарсько? д?яльност? ? крим?нальних
угруповань у могутн? адм?н?стративно-економ?чн? групи (АЕГ), св?дчать про
те, що найближчим часом сл?д оч?кувати економ?чного ? пол?тичного
протистояння м?ж ними ? жорстко? боротьби за тотальну владу в держав?.
Остання обставина визнача? негативн? насл?дки розвитку АЕГ для економ?ки
кра?ни. Оск?льки ключовим ? об'?днуючим елементом АЕГ ? високопоставлен?
державн? чиновники, ост?льки економ?чне посилення одн??? з груп автоматично
веде до зм?цнення орган?зац?йного ? пол?тичного потенц?алу ??
адм?н?стративно? команди. Створю?ться можлив?сть для зм?цнення ?? позиц?й в
державн?й ??рарх?? та службового просування ?? л?дер?в. Насл?дком цього ?
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках ? використання
державних ?нститут?в у боротьб? з
41
конкурентами. Розпочина? д?яти механ?зм обмеження конкуренц??,
породження монопольне високих ц?н на широку групу товар?в та послуг,
завдання значно? економ?чно? шкоди п?дпри?мствам, як? вит?снюються АЕГ з
ринк?в за ?хню ор??нтац?ю на ?нш? групи. Все це призводить до подальшо?
крим?нал?зац?? ? "т?н?зац??" економ?чних в?дносин у держав?"'.
З розвитком "т?ньово?" економ?ки, в?дпов?дно до в?домо? формули класика
марксизму, "т?ньовий" кап?тал ма? тенденц?ю до пост?йного зростання.
Внасл?док цього в?дбува?ться в?дплив грошей з легального об?гу, ма? м?сце
розвиток процес?в деградац?? сфери матер?ального виробництва,
г?пертрофований перерозпод?л грошово? маси в сусп?льств?, марг?нальне
розшарування людей за р?внем доход?в ?, як насл?док, невпинне зростання ц?н
на товари й послуги тощо.
Оск?льки одною з особливостей т?ньового кап?талу ? ? те, що в?н
використову?ться не у виробнич?й сфер?, а переважно в посередницьк?й
д?яльност?, в об?гу, останн? надзвичайно ускладню? механ?зми зд?йснення
необх?дного державного контролю за ним.
Сл?д також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьб?
з "т?ньовими" ?, насамперед, крим?нально-економ?чними видами п?дпри?мницько?
д?яльност?, на цей час пом?тних результат?в не дала. На останн? вказав ?
Президент Укра?ни Л. Кучма на зас?данн? Координац?йного ком?тету по боротьб?
з корупц??ю та орган?зованою злочинн?стю при Президентов? Укра?ни ЗО с?чня
1995 року.
У той же час, в?дзначаючи особливо негативний вплив "чорно?"" складово?
"т?ньово?"" економ?ки на сусп?льне виробництво та соц?альну сферу, неможливо
скидати ?з рахунк?в ? певну позитивну роль, що в?д?грають неформальна
економ?ка та нере-гламентована трудова д?яльн?сть (як? також включаються до
"т?ньово?" економ?ки у широкому ?? розум?нн?) у якост? досить ефективних
амортизатор?в, що пом'якшують зростання соц?ально? напруги в сусп?льств?. До
того ж вони ? потужними стиму-
' Турчинов О. "Т?ньова економ?ка ? т?ньова пол?тика". // Пол?тична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквал?ф?кац?? кадр?в для найб?льш виг?дних у ринкових
умовах вид?в ? сфер д?яльност?.
До основних чинник?в, що сприяють зростанню неформально? економ?ки
(особливо в пер?од системно? кризи виробництва) можна в?днести: 1)
недостатн?сть ?нвестиц?й, що спрямовуються на створення нових робочих м?сць;
2) зростання р?вня безроб?ття, що пов'язано ?з швидкою та ?нтенсивною
втратою (? у багатьох випадках досить передчасною) л?кв?дац??ю старих
робочих м?сць; 3) високий р?вень вимушено? неповно? зайнятост? працюючих; 4)
низьк? у пор?внянн? до потреб цив?л?зованого в?дтворення особистост? трудов?
доходи широких верств населення; 5) в?дносна невиг?дн?сть прац? у
формальному сектор? економ?ки у пор?внянн? ?з доходами, як? можуть приносити
нерегламентован? види трудово? д?яльност?; 6) в?дсутн?сть належних умов для
пл?дного господарювання малих п?дпри?мств (висок? податки, складнощ?
процедури ре?страц??, корупц?я, рекет, нечесна конкуренц?я, кабальн? кредити
тощо).
До найб?льш поширених вид?в д?яльност?, що мають м?сце у неформальн?й
економ?ц? Укра?ни можна в?днести неступн?:
1) др?бна торг?вля товарами, що отриман? внасл?док ?ндив?дуального
профес?йного "економ?чного туризму" або в?д оптовик?в-посередник?в; 2)
валютн? обм?нн? операц??, що зд?йсню? др?бний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) рем?сництво та надання послуг
у вс?х ?х нере?строваних р?зновидах; 5) робота на дачних та присадибних
д?лянках ?з наступною ринковою реал?зац??ю отримано? продукц??; 6)
нелегальна трудова м?грац?я за кордон у кра?ни далекого та близького
заруб?жжя; 7) "шабашництво" у вс?х його проявах ? р?зновидах тощо.
Головною особлив?стю функц?онування зазначеного прошарку др?бного
"ринкового планктону", який займа?ться нерег-ламентованою д?яльн?стю ? те,
що в?н по справжньому не явля? собою сильного суб'?кта п?дпри?мницько?
д?яльност? (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам в?н
ста? жертвою процес?в "т?н?зац??" ? крим?нал?зац?? ринкових в?дносин,
оск?льки ? потужним джерелом отримання здирницько? наживи як малими, так
середн?ми ? великими "хижаками" ("акулами") "крим?нально-чорно?"" економ?ки
та орган?зовано? злочинност?.
43
Сл?д також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка пал?тра
нових напрям?в масштабно? "т?н?зац??" економ?чно? д?яльност?. Проте при
цьому багато старих форм, що ран?ше в?дносились до "т?ньово?" сфери ? були
?? вагомою складовою, на цей час або взагал? втратили свою актуальн?сть ?
зовн?шню атрибутику (скаж?мо, спекуляц?я, "цеховики"), або р?зко знизили
свою частку в загальному т?ньовому оборот? разом ?з зменшенням питомо? ваги
державного сектору економ?ки (тобто це др?бн? розкрадання в державному
сектор?, масов? порушення в роздр?бн?й державн?й торг?вл? та громадському
харчуванн? тощо).
З тих вид?в "т?ньово?"" економ?чно? д?яльност?, що ?снували ран?ше, але
останн?м часом незм?рно зросли (як к?льк?сно, так ? як?сно), окр?м корупц??
представник?в державного апарату, сл?д в?дзначити й так? явища, як "розкв?т"
п?дпорядкованих маф?? сфер економ?чно? д?яльност?. Зазначен? явища
потребують окремого розгляду.
2.2. Механ?зми поширення впливу "чорних" економ?чних структур на
систему державного управл?ння та економ?ку
Зб?льшенню масштаб?в та подальша внутр?шня реструктуризац?я "т?ньового"
сектора економ?ки сприя? зам?на одних спонукальних мотив?в на ?нш?. Це
в?дбуваються на тл? посилення соц?ально-екбном?чно? кризи та пол?тично?,
?деолог?чно? ? адм?н?стративно? дезор??нтац?? широких верств населення. Тому
природно, що у досить значно? частини населення за умови, коли м?ра прац?
практично ма? незначний вплив на м?ру особистого споживання, виника? та
пост?йно генеру?ться прагнення не т?льки до "т?ньових" зароб?тк?в, але ?
взагал? до пошуку будь-яких (нав?ть ? нелег?тимних) додаткових джерел
особистих доход?в. Останн? у к?нцевому насл?дку ста? живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли ? сприяють поглибленню розвитку процес?в
"т?н?зац??" економ?ки ?, особливо, розширеному в?дтворенню ??
"крим?нально-чорних" складових. Зазначене наочно спостер?га?ться протягом
останн?х п'яти рок?в.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового досл?дження на цей час
потребу? "чорна" економ?ка, яка, про що в?дзначалось ран?ше, ? передус?м
надзвичайно небезпечним для ?снування держави структурним феноменом
масштабування "т?ньових" процес?в, що мають м?сце в економ?ц? Укра?ни.
Анал?зу, насамперед, потребують наявн? як?сн? ознаки ? риси
диверсиф?кац?? "чорно?"" економ?ки в структури "св?тло?" (традиц?йно?")
економ?ки, методи ? механ?зми цього проникнення, а також засоби ?? впливу на
в?дпов?дн? органи та суб'?кт?в системи державного управл?ння. Необх?дно
провести ? анал?тичну оц?нку загальних насл?дк?в, що справля? "чорна
економ?ка" на стан соц?ально-економ?чно? сфери та сусп?льства в ц?лому.
Як вже в?дзначалося, у пер?од економ?чно? трансформац??, який сп?впадав
з пер?одом розбудови державно? незалежност? Укра?ни, орган?зована економ?чна
злочинн?сть була ? на цей час залиша?ться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функц?онуючих сусп?льних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соц?альних, економ?чних ? пол?тичних зм?н.
Досл?дження показують, що функц?онування "чорно?"
(маф?озно-крим?нально?) економ?ки у власному автономному режим? не ?
законом?рним явищем. Найб?льш типовим явищем ? те, що, проникаючи в
бюрократичн? структури, диверсиф?ку-ючи у сферу "св?тло?" економ?чно?
д?яльност?, вона активно форму? крим?нально-корумповану економ?ку. Так, не ?
великим секретом, що крим?нальна економ?ка хабарями стимулю? та зац?кавлю?,
а за допомогою використання засоб?в силового тиску, змушу? працювати на себе
адм?н?стративно-командну систему управл?ння.
Як св?дчить попередн?й анал?з, "крим?нально-чорна" складова колишньо?
"т?ньово?" економ?ки бюрократичного типу базувалася передус?м на корупц?? та
на. витончен?й систем? розкрадання Державного майна за допомогою
адм?н?стративного контролю над потоками матер?альних ? ф?нансових ресурс?в,
що розпод?лялись з умов реального або штучно створюваного деф?циту.
Власне кажучи, саме пер?од переходу внутр?шньо-не?н-тегровано? ?
кооперац?йно-неструктуровано? економ?ки Укра?ни
45
до ринкових в?дносин лише надав "маф??"" потенц?йно необмежен?
економ?чн? та пол?тичн? можливост? щодо поширення вже "осво?них" ?
захоплених нових зон ?? монопольного впливу. Будучи досить над?йно захищеною
сво?ми високими владними покровителями в?д будь-яких форм ефективного
пересл?дування ? справжнього (тобто екв?валентного запод?ян?й шкод? та
збиткам) покарання, вона п?дпорядкову? п?д св?й контроль не т?льки
"т?ньов?", але й легальн?, "св?тл?" форми п?дпри?мництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма? реального
уявлення про реальний стан та динам?ку цього процесу (тобто про те, ск?льки
п?дпри?мств, установ ? орган?зац?й вже знаходиться п?д монопольним контролем
маф?озних структур, ск?льки ос?б з апарату орган?в державного управл?ння
працюють на ?? замовлення). Отже, у сусп?льства до того часу в?дсутня
репрезентативна ?нформац?я щодо д?йсного стану ? масштаб?в
"крим?нально-чорно?" диверсиф?кац??.
Нав?ть без особливих зусиль можна намалювати ?снуючу в кра?н? систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними ? паралельно
д?ючими управл?нськими ? виконавчими структурами, що системно охоплюють вс?
сфери житт?д?яльност? сусп?льства: економ?ку, ф?нанси, соц?альну та духовну
сферу, безпеку, пол?тику, зовн?шн? зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ?? так звана "св?тла" економ?ка. Тут дом?ну?
глибока системна економ?чна криза та загальна орган?зац?йна
розбалансован?сть, бере гору пол?тичне протистояння та небезпечно пада?
р?вень життя законослухняних громадян, втрача?ться соц?альний оптим?зм та
зроста? соц?альна напруга, знижу?ться необх?дно-достатн?й р?вень економ?чно?
та пол?тично? безпеки.
Другим ? паразитичне, деструктивно-руйн?вне для сусп?льства "чорне"
виробництво, розпод?л ? споживання. Це орган?зована економ?чна злочинн?сть,
що ? ретельно структурованою, гнучкою ? моб?льною системою, яка отриму?
надвисок? доходи. На цей час ця система в?дм?нно захища? сво?х "роб?тник?в"
? "службовц?в", максимально забезпечу? задоволення ?х "пост?йно зростаючих
матер?альних ? духовних потреб". Крим?нально-маф?озна економ?ка ма?
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що нада? ?й можлив?сть для подальшого розширеного
в?дтворення.
У ц?й ситуац?? не досить важко спрогнозувати можливий масовий перет?к
трудових, ?нтелектуальних, ф?нансових, матер?альних (у т. ч. ? природних),
технолог?чних, ?нформац?йних та ?нших ресурс?в ?з першого виробництва у
"друге".
Традиц?йно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "т?ньово?""
економ?ки владн? структури судять лише на основ? даних щодо протокольне
заф?ксованих злочин?в. Проте, за умови високо? латентност?
"крим?нально-чорно?" економ?ки не вс? ? нав?ть далеко не б?льш?сть злочин?в
попадають у поле зору правоохоронних орган?в ? ре?струються у в?дпов?дних
графах зв?т?в. Тому лог?ка п?дход?в стосовно зазначеного залиша?ться
прим?тивно простою, не п?ймали -- не злод?й, не заре?стрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, ма? йти не про формальний або юридичний б?к
справи, а про реальне визначення ?снуючих латентних (тобто ретельно
прихованих в?д держави та сусп?льно? св?домост?) масштаб?в зазначеного виду
"д?яльност?".
Як? ж основн? ознаки ? прояви притаманн? сучасн?й маф?? та ??
економ?чному базису --"крим?нально-чорн?й" економ?ц??
До найб?льш характерних ознак зазначеного явища можна в?днести
наступн?:
1) як?сно новий стан профес?онал?зац?? економ?чно? злочинност?, яка
побудована на надзвичайно високому р?вн? крим?нально-монопольно?
централ?зац?? та концентрац?? "т?ньового" кап?талу, подальше зростання
?нтеграц?? та кооперац?? маф?озно-кланових в?дносин;
2) наявн?сть ч?тко орган?зованого ? функц?онально розгалуженого апарату
управл?ння крим?нал?тетом, що ма? системний розпод?л функц?й ? в?дпрацьован?
механ?зми "посадово?" субординац?? на вс?х р?внях ?? внутр?шньо? ??рарх??;
3) ?снування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, пост?йне в?дтворення специф?чно? "чорно?" бюрократ??, так
звано? маф?озно? "ел?ти", що, в основному, координу? ? регулю? злочинн?
в?дношення у вс?х сферах "т?ньово?"" економ?ки;
47
4) активне формування ? пост?йне п?двищення р?вня ефективност?
функц?онування як централ?зованих, так ? децентрал?зованих "резервних" ?
"спец?ал?зованих" крим?нальних фонд?в (як? насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на п?дкуп бюрократ?? та на матер?альну п?дтримку член?в
крим?нально? сп?льноти, а також на створення власних специф?чних
"профсп?лок" ? сво?р?дних "кас вза?модопомоги (так званих "общак?в");
5) активна реал?зац?я ц?леспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне крим?нальне замарування та моральне розбещення апарату орган?в
державного (у т. ч. господарського) управл?ння, прац?вник?в правоохоронних
орган?в та ?нших силових структур, накопичення заздалег?дь з?браного
персон?ф?кованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовц?в та посадових ос?б;
6) ?нтенсивна розробка ? практичне впровадження в "народн? маси"
?деолог?? орган?зовано? злочинност?, що проявля?ться, насамперед, у
романтизац?? "т?ньового" способу життя серед населення кра?ни (передус?м
серед молод?), матер?альн?й п?дтримц? орган?в масово? ?нформац??, як? сво?ю
д?яльн?стю сприяють психолог?чн?й обробц? населення у в?дпов?дному напрям?
тощо;
7) пост?йне вдосконалення та реал?зац?я на практиц? високоефективних та
гнучких механ?зм?в швидко? адаптац?? до зм?ни соц?ально-економ?чних умов,
використання р?зноман?тних форм ? метод?в проникнення в державн? або ?нш?
конкуруюч? структури з метою ?х внутр?шньо? дезорган?зац?? ? морального
розкладення, а при необх?дност? також ? ?х сусп?льно? дискредитац??;
8) гостро виражений потяг до встановлення ? пост?йного тотального
поширення власно? монопол??, прагнення створити та по можливост? мати
над?йн? механ?зми впливу на формування кадрово? пол?тики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управл?ння.
Сл?д зазначити, що диверсиф?кац?я особливо необх?дна економ?чн?й маф??,
оск?льки вона за умов практичного застосування названого механ?зму отриму?
можлив?сть, по-перше, мати необх?дний для не? вплив, або чинити певний тиск
у процес? прийняття економ?чних та соц?альних р?шень на тих чи ?нших
48
р?внях влади (загальнонац?ональному, рег?ональному, м?сцевому), а також
впливати на транснац?ональн? економ?чн? зв'язки, ? по-друге, зрощуватися з
крим?нально-злочинним св?том, формувати на його основ? "групи бойовик?в
зовн?шньо? ? внутр?шньо? охорони та п?дтримання крим?нального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власно? злочинно-групово? морал?,
як? спрямован? на п?дтримання особливого "кодексу чест?" та ?нших внутр?шн?х
правил ? умов д?? крим?нальних груп ?з в?дпов?дними жорстокими ?
незворотн?ми санкц?ями за ?х порушення).
П?дсумовуючи, можна в?дзначити, що "чорну" економ?ку сл?д розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення ? самов?дтворення, над?лену розвинутими внутр?шн?ми ? зовн?шн?ми
зв'язками, агресивно-антисоц?альну, державне небезпечну економ?чну систему.
Фактично вона ? "раковою пухлиною" економ?ки, що активно генеру? сво?
"метастази", як? вражають все б?льше ? б?льше здорових кл?тин орган?в ?
систем економ?чного орган?зму кра?ни, аж до ?? головного мозку -- орган?в
владного та господарського державного управл?ння.
"Чорна" економ?ка ? економ?чним базисом маф?? ?, насамперед, прагне
паразитувати на лег?тимних формах власност? та п?дпри?мницьк?й д?яльност?.
Проте, вона також ма? ? свою власну специф?чну базу д?яльност? (див. схему),
що спира?ться на крим?нальний промисел та на доходи, що отриму? орган?зована
злочинн?сть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
В?дбулася не лише зм?на структури, форм, метод?в, а також ? масштаб?в
"чорно?"" економ?чно? д?яльност?.
Дом?нуюч? складов? сегменти крим?нально-"чорно?" економ?ки наведен? на
схем?.
49
Схема структурування сучасно? маф??
Неформальна влада (крим?нально-маф?озна верх?вка)
Орган?зована злочинн?сть
Крим?нальн? силов? структури (бойовики зовн?шн?х та внутр?шн?х
формувань)
Фонди ("резервн?" та "ц?льов?")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----?.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економ?чного арб?тражу" (виби
к?лери)
вання борг?в)
диверсиф?кац?я
диверсиф?кац?я
Чорна економ?ка
Крим?нальна економ?чна д?яльн?сть:
-- виготовлення, крад?жка та протизаконна торг?вля вогнепальною,
х?м?чною ? холодною збро?ю та отрутою;
-- крад?жки ? перепродаж майна громадян;
-- "ринок к?лерських послуг";
-- надання послуг у силовому вир?шенн? господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних ?з задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституц?я (в тому числ? п?дл?ткова ? дитяча), гомосексуал?зм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально? експлуатац?? за кордон;
-- виготовлення та торг?вля порнограф?чною продукц??ю (порноф?льми,
порножурнали, порно-
50
ц?йних конфл?кт?в та поверненн? борг?в, що виникли м?ж п?дпри?мцями та
комерц?йними структурами;
-- посередницьк? послуги у шахрайських операц?ях, профес?йному шантаж?
кл??нт?в (ф?зичних та юридичних ос?б);
-- контрабанда (у вс?х ?? р?зновидах ? проявах);
-- участь у ф?нансових шахрайських операц?ях та операц?ях по в?дмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та ц?нних папер?в, п?дробка документ?в та
печаток;
-- злочинне антисусп?льне використання земл? та ?нших природних
ресурс?в (завезення токсичних в?дход?в, см?ття, торг?вля ?з вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотик?в.
газети, порнол?тература), у тому числ? ?з залученням д?тей;
-- орган?зац?я платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язан? ?з особистою участю "кл??нт?в" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язан? з орган?зац??ю особливих тотал?затор?в за участю
"кл??нт?в" ?з "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторг?вля , орган?зац?я наркопритон?в.
Особливо необх?дно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
ф?нансового шахрайства, що особливо вразили в?тчизняну економ?ку.
Найпоширен?шими серед можливих чисельних шлях?в нелегального експорту
кап?тал?в ? прояв?в ф?нансового шахрайства можна назвати наступн?: 1)
неповернення кошт?в закордонними партнерами ? перерахування ?х на спец?альн?
заруб?жн? рахунки;
2) проведення збиткових для Укра?ни бартерних операц?й, що частково
може бути пояснено, як реакц?я укра?нських б?знесмен?в на недосконале
укра?нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" ?ноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розпод?лу грошово? виручки; 4) збирання псевдоп?дпри?мцями кошт?в населення,
конвертац?я ? переказ ?х за кордон, до ?ноземних банк?в, з насту-
пним припиненням подальшо? д?яльност? псевдоф?рм; 5) в?дверта
шахрайська д?яльн?сть ряду трастових, страхових та ?нвестиц?йних компан?й, а
також ?нших ф?ктивних ф?рм ? банк?в;
6) в?дправлення продукц?? (в першу чергу -- високол?кв?дно?) за
фальшивими документами ? за заниженими ц?нами, з одержанням шахраями р?зниц?
гот?вкою; 7) нец?льове використання державних кап?тальних вкладень,
бюджетних та ?ноземних кредит?в, банк?вських актив?в тощо.
Ф?нансово-кредитна система, за оц?нками спец?ал?ст?в', стала в Укра?н?
найб?льш крим?ногенною. Саме у н?й використову?ться значний арсенал засоб?в
? метод?в одержання т?ньових (незаконних) доход?в. Головними з них ?
наступн?: 1) використання фальшивих плат?жних документ?в; 2) п?дробка
банк?вських гарант?й; 3) нец?льове використання банк?вських кредит?в;
4) розкрадання кошт?в; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредит?в; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження ф?нансових
документ?в, консультац?ями щодо ухилення в?д оподаткування, допомогою в
приховуванн? виявлених факт?в несплати податк?в; приховування доход?в в?д
оподаткування, тощо; 6) п?дробка грошей; 7) валютн? спекуляц?? на б?рж?;
8) незаконне одержання п?льгових кредит?в; 9) ф?ктивн? трастов?
операц?? (? зокрема -- створення ф?нансових п?рам?д); 10) р?зн? види
зловживань ? шахрайства з бюджетними коштами ? грошима населення тощо.
До найвагом?ших прояв?в негативного впливу на сусп?льство "чорно?"
економ?ки можна в?днести наступн?.
1. Оск?льки пол?пшення справ в оф?ц?йн?й "св?тл?й" економ?ц? звужу?
можливост? д?яльност? "т?ньово?", ?? орган?затори -- кер?вники ? лоб? у
будь-який спос?б, не рахуючись ?з коштами, прагнуть п?д?рвати п?двалини
нормального функц?онування оф?ц?йно? економ?ки, "заплямувати" ??, зануритись
у не? або перетягти в "т?нь" значну ?? частку, використовуючи при цьому
будь-як? кошти ? не зупиняючись н? перед якими, нав?ть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступнь?й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. ?снування "чорно?"" економ?ки неможливо без ?? систематично?
п?дтримки ? допомоги з боку корумпованих оф?ц?йних ос?б
державно-господарського, владно-силового ? правового апарату, що особисто
зац?кавлен? в розкв?т? злочинного б?знесу, оск?льки мають в?д нього вагомий
корупц?йний зиск.
3. "Чорна" економ?ка об'?ктивно створю? економ?чн? ? орган?зац?йн?
умови для виникнення ? розвитку маф?озних груп р?зних за сво?ми масштабами,
роллю ? впливом. Така економ?ка -- складе переплетення, сплав р?зноман?тних
антисоц?альних сусп?льних в?дносин, що п?дточують п?двалини державност?.
4. "Чорна" економ?ка спричиня? деградац?ю сусп?льства, сприя? масовому
розтл?нню молод?, поглиблю? до небезпечно? меж? соц?ально-майнов?
розшарування населення, знищу? стимули ? п?дрива? престижн?сть
квал?ф?ковано? прац?, нищить руш?йн? стимули до сусп?льно-корисно?
п?дпри?мницько? д?яльност?, руйну? п?двалини нац?онально? безпеки ?
державност?.
5. "Чорна" економ?ка буду?ться на максимальн?й локал?зац?? окремих
ринк?в внасл?док под?лу сфер економ?чного впливу, а також сприя? проникненню
крим?нальних елемент?в нав?ть до тих частин сусп?льства, як? не мають
н?якого в?дношення до нелегального б?знесу.
6. Особливо несприятливо вплива? "чорна" економ?ка на структурну
перебудову економ?ки, загальний ?нвестиц?йний процес. Вона, зокрема, обмежу?
обсяги накопичення кап?талу, що м?г би бути використаний для ?нвестування
в?тчизняного виробництва, а також негативно вплива? на процес залучення
?ноземного кап?талу у в?тчизняну економ?ку, оск?льки ?снуюче
крим?нально-економ?чне середовище, що склада?ться в Укра?н?, просто жаха?
?ноземних ?нвестор?в.
Економ?чна практика засв?дчу?, що розвиток ? поглиблення ринкових
в?дносин неминуче п?дштовхують крим?нальних "т?ньовик?в" на пошук не т?льки
нових сфер застосування сво?х сил, але ? до нових орган?зац?йних форм
д?яльност?, головною з яких ? "т?ньова" монопол?зац?я ринку. Вона зумовлю?
особливо жорстк? механ?зми змови задля реал?зац?? особистого диктату,
посилено? ринково? дискрим?нац?? партнер?в, конкурент?в ? споживач?в ринку.
Тут злочинн?сть
53
не зупиня?ться н? перед чим ? застосову? вс? методи ? важел?, що
знаходяться в ?? арсенал?, в?д адм?н?стративного натиску до погроз,
ц?леспрямованого рекету та к?лерських розправ.
Отже, державна пол?тика щодо "чорно?" економ?ки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повно? л?кв?дац?я найб?льш сусп?льне небезпечних
крим?нальне економ?чних ?? сектор?в.
2.3. Експертно-анал?тичн? оц?нки масштаб?в сучасно? "т?ньово?"
економ?ки
Як оц?нити справжн? масштаби "т?ньово?" економ?чно? д?яльност? та
в?дпов?дним чином в?дкоригувати оф?ц?йн? статистичн? дан? щодо реально?
величини валового нац?онального продукту, нац?онального доходу та ?нших
макроеконом?чних показник?в?
Така дооц?нка дозволить отримати можлив?сть б?льш репрезентативно, н?ж
оф?ц?йна статистика, характеризувати нац?ональн? економ?чн? макропоказники
та, ?з врахуванням процес?в "т?н?зац??", визначити ?х реальну динам?ку.
Оск?льки розм?ри неформально? та "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?
залежать в?д ?нституц?йного середовища ? ? р?зними у р?зних кра?нах, то
конкретн? методи анал?зу, а також специф?ка визначення масштаб?в
"т?н?зац??'" безумовно залежать в?д конкретних особливостей функц?онування
економ?чно? системи то? чи ?ншо? кра?ни.
Огляд наукових публ?кац?й (особливо останн?х рок?в) та вивчення
широкого спектра оц?нок, як? були зроблен? в?тчизняними експертами стосовно
стану, масштаб?в ? насл?дк?в впливу "т?ньово?"" економ?ки на розвиток
Укра?ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науков?й л?тератур?,
так ? у практичн?й робот? до цього часу ще фактично не в?дпрацьован?
конкретн? та достатньо над?йн? методи визначення реальних обсяг?в
"т?ньово?"" економ?ки. Висновки, як? зроблен? авторами тих чи ?нших методик,
а також наведен? ними к?льк?сн? параметри процесу "т?н?зац??'" здеб?льше
грунтуються на дов?льних або досить приблизних п?драхунках, що побудован? на
54
суб'?ктивному баченн? тим чи ?ншим анал?тиком стану розвитку процес?в
в?тчизняно? "т?ньово?"" економ?ки.
У багатьох публ?кац?ях описано переваги та розкрит? можливост?, що
отриму? сусп?льство внасл?док застосування низки прямих та непрямих метод?в
макроеконом?чного анал?зу, а також висв?тлен? методи та модел? визначення
масштаб?в "т?ньово?" економ?ки, що переважно базуються на використанн?
м?к-роеконом?чних показник?в.
Прям? макроеконом?чн? методи, як? використовуються для визначення
обсяг?в "т?ньово?"" економ?ки, базуються або на обчисленн? р?зниц? м?ж
показниками орган?в статистики та даними податково? ?нспекц?? або на р?зниц?
м?ж визначеними сукупними витратами с?мей та ?х реально продекларованими
доходами. Проте, в?дсутн?сть над?йно? бази статистичних даних не дозволя?
вважати достов?рними на необх?дному р?вн? т? оц?нки, що отриман? прямими
методами.
Непрям? методи анал?зу обсяг?в "т?ньового" сектору" базуються на
?мов?рних припущеннях щодо можливост? ?х визначення на основ? використання
вза?мопов'язаних значень певних макроеконом?чних ?ндикатор?в, як? можна
вважати б?льш достов?рними. Вза?мозв'язки м?ж цими ?ндикаторами
в?дображаються у вигляд? або простих математичних сп?вв?дношень (чотири
арифметичн? д?? над певними макроеконом?чними величинами), або досить
складних р?внянь множинно-регрес?йного анал?зу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" п?дходу). Досв?д ?х застосування показу?, що
оц?нки за р?зними непрямими методами можуть досить сутт?во в?др?знятись.
Тому при визначенн? конкретно? модел?, яка ? найб?льш прийнятною для анал?зу
"т?ньово?"" економ?ки в Укра?н?, сл?д, передус?м, максимально врахувати
?снуючий широкий спектр в?тчизняних особливостей, як? впливають на ??
розвиток за умов сучасного етапу сусп?льно? трансформац??.
?сну? думка, що макроеконом?чн? методи анал?зу обсяг?в неформально?
економ?ки не дають достатньо точних оц?нок, ? б?льш достов?рний результат
можна отримати шляхом використання м?кроеконом?чних метод?в, як? базуються
на результатах опитувань або даних виб?рково? статистики домогосподарств,
55
соц?олог?чних опитувань тощо. Проте ? ? достатньо обгрунтован?
заперечення щодо в?рност? ц??? думки: оск?льки, скаж?мо, в?дпов?д?
респондент?в на запитання, що ?м поставлен?, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У ц?лому практика засв?дчу?, що м?кроеконом?чн? досл?дження ?
значно дорожчими, н?ж непрям? макроеконом?чн? методи, мають досить обмежен?
можливост? ? незначну репрезентативн?сть. До того ж для ?х застосування
потр?бне ефективне кооперац?йне сп?вроб?тництво економ?ст?в, соц?олог?в та
?нших фах?вц?в, як? мають досл?джувати р?зн? аспекти та складов? явища
"т?ньово?"" економ?ки виходячи з параметр?в процес?в, що в?дбуваються
на'м?крор?вн?.
Досл?джуючи питання, що розгляда?ться, не сл?д рахувати, що
приблизн?сть, яка ма? м?сце у розрахунках визначення реальних масштаб?в
процес?в "т?н?зац??" властива лише в?тчизняним фах?вцям. Анал?тичн? оц?нки
обсяг?в "т?ньово?"" економ?ки, що визначаються досл?дниками зах?дних, кра?н,
також досить сутт?во коливаються ? становлять по кра?нах, що мають
цив?л?зовану ринкову економ?ку в?д 3 до 10 %, а по ?нших кра?нах в?д 10 до
ЗО % ? нав?ть ще б?льший д?апазон.
Необх?дно наголосити, що практично вс? загальн? оц?нки масштаб?в
"т?ньово?"" економ?ки та визначен? обсяги доход?в, як? отримують суб'?кти
"т?ньово?" д?яльност?, носять ? завжди об'?ктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не ? випадков?стю, оск?льки за ?нших обставин сфера,
параметри яко? становлять об'?кт досл?дження, просто перестала б бути
"т?ньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсяг?в крим?нально-чорно?
економ?чно? д?яльност? ця сфера ? ще ? ретельно законсп?рованою.
Певна умовн?сть експертних оц?нок, що наводяться в наукових
публ?кац?ях, прогляда?ться, як вже зазначалось, ? в досл?дженнях закордонних
автор?в. У цих досл?дженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких ма? масу припущень та специф?чних особливостей у практичному
застосуванн?. У результатах, що при цьому отримуються, спостер?га?ться
досить великий розкид щодо варт?сних оц?нок ?снуючих масштаб?в "т?ньово?"
економ?ки та, в?дпов?дно, визначення ?? питомо? ваги у загальних обсягах
економ?чно? д?яльност?.
56
Тому стосовно поглиблення розум?ння сутност? питання визначення
к?льк?сних характеристик "т?н?зац??" передус?м напрошу?ться наступний досить
песим?стичний висновок: заздалег?дь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельн?сть методик оц?ночно-експертного визначення ?снуючих
масштаб?в цього феномену сучасного економ?чного життя, абсолютно точно?
в?дпов?д? на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це ? не
? нагальною першочерговою необх?дн?стю, оск?льки реальна важлив?сть
насл?дк?в науково? роботи, що виконують досл?дники у зазначен?й сфер?,
поляга? в ?ншому.
По-перше, анал?зуючи "т?ньову" економ?ку необх?дно ч?тко (у
в?дпов?дност? до соц?ально-економ?чного зм?сту) розмежувати процеси, що
в?дбуваються у ц?й сфер? на б?льш диференц?йован? та як?сно в?дм?нн?
компоненти.
По-друге, в досл?дженн? сл?д ч?тко визначити наявн? абстрактн?
умовност? ? допущення, як? присутн? в тих чи ?нших методиках, що
застосовуються для анал?тично? оц?нки явища "т?н?зац??", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому в?дтворювати для
ретроспективного сп?вставлення.
По-трет?, для сусп?льно? практики та державного управл?ння краще мати
оц?нки, нав?ть певною м?рою ? ор??нтовн? (?з тим чи ?ншим р?внем
репрезентативност?), н?ж взагал? не мати н?якого уявлення щодо ?снуючих
масштаб?в такого небезпечного явища, яким ? "т?н?зац?я" економ?ки.
По-четверте, розглядаючи ? оц?нюючи масштаби "т?ньових" ? особливо
"чорних" процес?в, що в?дбуваються в економ?чн?й сфер?, досл?дникам не сл?д
боятися при цьому нав?ть ? певного "згущення фарби", тому що н?чого
чорн?шого н?ж "вуг?льний" кол?р крим?налу, фактично, бути вже не може,
оск?льки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економ?чно, соц?альне та
пол?тичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйну?
п?двалини державност?, загрожу? нац?ональн?й безпец? та соц?альн?й злагод? в
сусп?льств?.
У чому ж кор?няться основн? проблеми, ? як? методи для об'?ктивно?
оц?нки обсяг?в в?тчизняно? "т?ньово?"" економ?ки ? найб?льш над?йними?
57
Вир?шуючи це питання сл?д, насамперед, максимально спиратися на
досягнення св?тово? науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найб?льш поширен? р?зновиди методичних п?дход?в
стосовно оц?нок масштаб?в "т?ньово?" економ?ки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базу?ться на "соц?альному" п?дход?,
сутн?сть ? певн? вади у застосуванн? яко? вже були з'ясован?).
2. Використання системи нац?ональних рахунк?в (утворення, використання
та розпод?лу ВВП), де параметри "т?н?-зац??" визначаються як: а) р?зниця м?ж
доходами ? витратами на товари ? послуги, що мають м?сце в реальному житт?;
б) анал?тична оц?нка ново? створено? вартост? в компонентах ВВП на боц?
виникнення ?/або використання ВВП (?з залученням галузево? статистики,
статистичних даних роздр?бно? торг?вл?, податк?в ринку прац? ? зовн?шньо?
торг?вл?, а недостатн?сть ц??? ?нформац?? ма? компенсуватися за рахунок
використання ?ншо?, додатково? ?нформац??, тако?, наприклад, як статистики
"човникового" експорту ? ?мпорту, статистики подорожей, а також р?зних ?нших
джерел статистичних спостережень).
' Св?това практика ма? також приклади застосування низки специф?чних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висв?тлен? у п?дрозд?л? 1.3,
передус?м можна вид?лити так?.
П?дх?д "Палермо" -- що базу?ться на м?жрег?ональних ? м?жм?ських
пор?вняннях р?вня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податк?в доходу. Розрив м?ж цими величинами в
"Палермо" (п?д яким розум?ють м?сто ?з найб?льш масштабною "т?ньовою" ?
"чорною" економ?кою буде б?льшим, н?ж по ?нших м?стах кра?ни. Пор?внюючи
величину розриву в "Палермо" з ?? розм?рами у б?льш "чесних" районах кра?ни,
можна отримати приблизну оц?нку доходу в?д "т?ньово?" економ?ки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методолог?чний п?дх?д можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових в?дносин та в?дпов?дних ?м
стаб?льним характеристикам економ?чно? "т?н?зац??".
"Галузевий" п?дх?д -- виходить ?з г?потези, що внесок деяких галузей в
"т?ньову" економ?ку (таких як буд?вництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торг?вля тощо) значно вищий, н?ж у вс?х ?нших. За цим
методом пропону?ться при визначенн? розм?р?в "чорних" прибутк?в оц?нювати
т?льки зазначен? галуз?, додаючи до них приблизний залишок, що припада? на
?нш? галуз?.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "т?ньово?"" економ?ки певному
вих?дному пер?оду ? пор?вняння оф?ц?йно вим?ряного темпу зростання (пад?ння)
ВВП у наступн? пер?оди ?з темпами зростання деяко? зм?нно?, в?дносно яко?
припуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного ВВП.
4. Оц?нка функц?? попиту на грош? (монетарний п?дх?д).
Сл?д зазначити, що у в?тчизняних умовах оц?нити масштаби "т?ньово?" та
особливо "чорно?"" (крим?нально?) складово? економ?ки ?з застосуванням
методик, як? базуються на використанн? системи нац?ональних рахунк?в,
надзвичайно складно ? це питання потребу? б?льш детального висв?тлення. У
подальшому також буде розкрито зм?ст ? можлив?сть застосування методичних
п?дход?в, зазначених п?д номерами 3 ? 4.
Як було вже показано, "т?ньова" (або прихована) економ?ка ?снувала у
досить вагомих масштабах ? в колишньому СРСР. Але недоврахування обсяг?в
"т?ньово?" д?яльност? у макроеко-ном?чних показниках певною м?рою
"компенсувалось" приписками оф?ц?йно? економ?чно? статистики, а втрати, що
мала казна внасл?док несплати в?дпов?дного прибуткового податку з доход?в
громадян, як? вони отримували в?д неформально? трудово? д?яльност? були
в?дносно незначними.
У сьогодн?шн?х умовах спостер?га?ться тенденц?я, коли економ?чна
д?яльн?сть суб'?кт?в, що займаються лег?тимними ?? видами абсолютно св?домо
перет?ка? в т?нь, бажаючи уникнути як сплати податк?в, так ? досить
обтяжливих бюрократичних процедур ре?страц??. Тобто останн? в?дбува?ться за
умов, коли правов? меж? для застосування ?ндив?дуально? трудово? та
п?дпри?мницько? д?яльност? значною м?рою розширен? та б?льш ч?тко юридичне
окреслен?.
Внасл?док таких прояв?в "л?берал?зац??" ринкових в?дносин ситуац?я в
Укра?н? кардинально зм?нилась. Так за л?чен? роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва в?тчизняний ринок перетворився на
бездеф?цитний, що передус?м поясню?ться трансформуванням товарного деф?циту
у надзвичайно гострий плат?жний. Останн? значною м?рою в?дбулося п?д впливом
реал?зац?? доктрин жорстко? монетарно? пол?тики, яка
59
ставила за мету будь-якою ц?ною приборкати ?нфляц?йн? процеси, що
шален?ли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розгляда?ться при визначенн?
справжн?х обсяг?в ВВП, нац?ональн? рахунки повинн? в?добразити як джерела ?
напрями використання товар?в та послуг "т?ньового" походження, так ?
сукупний варт?сний екв?валент доход?в, як? фактично отримують суб'?кти,
пов'язан? "т?ньовими" кооперац?йними в?дносинами виробництва та реал?зац??
товар?в та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економ?ц?, нав?ть за бажанням
виконавча влада практично не в змоз? контролювати ? вивчати реальн? обсяги
"неврахованих т?ньових" поток?в. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та ?нш? владн? структури практично не мають достатньо? уяви про
справжн? к?льк?сн? (тим б?льше про як?сн?) характеристики "т?ньових" ?
особливо крим?нальних перерозпод?льчих процес?в, як? мають м?сце в економ?ц?
на вс?х фазах процесу сусп?льного в?дтворення (у виробництв? товар?в та
послуг, ?х розпод?л? (перерозпод?л?), обм?н? та споживанн? (як особистому,
так ? виробничому)).
?дине, що на цей час досить добре охоплено системою нац?ональних
рахунк?в (завдячуючи передус?м збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам с?льськогосподарсько? статистики та статистики
обстеження домашн?х господарств), так це обсяги продукц??, що виробля?ться в
умовах п?дсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсяг?в виробництва саморобних м?цних алкогольних напо?в).
С?льськогосподарська статистика засв?дчу?, що за останн? п'ять рок?в
б?льше н?ж втрич? зб?льшились площ? земельних над?л?в, що передан? у
користування населенню. Це, в?дпов?дно, надало поштовх до значного зростання
питомо? ваги виробництва основних продукт?в харчування (особливо овоч?в та
фрукт?в) в домашн?х господарствах. Сьогодн? майже 50 в?дсотк?в спожитих
харчових продукт?в населення або отриму? в?д власного натурального
виробництва, або купу? за значно дешевшими ц?нами на ринку у неформальн?й
("т?ньов?й") торг?вл?.
Наступна велика група "т?ньових" товар?в споживчого призначення -- це
?мпорт, який потрапля? на ринок Укра?ни завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово зд?йсню? населення.
За даними Нац?онального банку, починаючи з 1995 року до плат?жного
балансу Укра?ни почали включатись обсяги "човникового" ?мпорту, причому
оц?нка його величини становила 8,8 % в?д обсяг?в загального ?мпорту, що
дор?вню? приблизно 10% к?нцевих споживчих витрат домашн?х господарств.
Оск?льки у нац?ональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
плат?жним балансом, то нема? п?дстав сумн?ватися, що "човниковий" ?мпорт
певним чином не включа?ться до загальних обсяг?в споживання населення.
Принципове значення ма? також ? вивчення обсяг?в додано? вартост?, що
створю?ться у неформальн?й торг?вл?, з метою врахування ц??? складово?
"т?ньово?"" економ?ки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торг?вл? разом з МТП та загот?влею
с?льгосппродукт?в у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надал?
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стаб?л?зувалась на р?вн?: 1996 -- 6,9 %, 1997 (? п?вр?ччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринково? трансформац?? усунення товарного
деф?циту за рахунок пад?ння куп?вельного попиту призвело до того, що нав?ть
немоб?льна стац?онарна торг?вля за умов, що склалися, стала б?льш менш
пристойно справлятись ?з сво?ми функц?ями. Проте надал? виконання цих
функц?й все б?льше почала перебирати на себе значно гнучк?ша у ц?нов?й
пол?тиц?, невитрато?мна та оперативна в реагуванн? на вс? примхи ринкового
попиту стих?йна масова торг?вля.
Саме тому можна зробити висновок, що нав?ть на внутр?шньому ринку
питома вага торг?вл? у структур? ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева ? секторна структура мають
бути перекомпонован? з урахуванням додано? вартост? сектора домашн?х
господарств. За експертною оц?нкою загальна сума розрахункового ном?нального
ВВП по "т?ньов?й" ринков?й торг?вл? може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна спод?ватися, що завершення найближчим часом створення Державним
ком?тетом статистики системи суц?льного
61
обстеження речових ринк?в Укра?ни дозволить отримати додатков? дан? для
обгрунтування джерел товарних ресурс?в, зайнятост? та б?льш точно оц?нити
складов? "т?ньово?"" торг?вл? при оц?нц? ВВП.
Ще один блок "т?ньово?"" економ?ки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товар?в, отриманих прац?вниками на сво?х
п?дпри?мствах у вигляд? зарплати, яка ?м вида?ться в натур? (але т?льки т???
?? частки, що вироблена на п?дпри?мствах-платниках ? яка включена до
зв?тност? про виробництво). На цей час Державний ком?тет статистики Укра?ни
налагоджу? повний обл?к зарплати в натур?, ? п?сля його завершення стануть
доступними для варт?сно? оц?нки також ? т? обсяги товар?в, що спец?ально
закуповуються п?дпри?мствами для перепродажу ? наступного використання для
розрахунк?в з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нац?ональних рахунк?в на цей час
поки що не включа?ться необл?кована продукц?я. Тому необх?дно розробити
над?йну методику дорахування показник?в статистики п?дпри?мств на величину
прихованих доход?в (аналог?чну методиц?, що використову?ться ?вроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структур? реального ВВП
залишаються т? обсяги "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?, що пов'язан? з
наданням побутових послуг (ремонт ? облаштування квартир, дач та приватних
будинк?в, авторемонт, ремонт побутово? ауд?о, та в?деотехн?ки, послуги
сантехн?к?в, охоронник?в, дантист?в, поко?вок, кухарок, прибиральниць та
?н.).
Також фактично поза обл?ком системи нац?ональних рахунк?в на цей час
залиша?ться переважна б?льш?сть операц?й та, в?дпов?дно, ? обсяг?в доход?в,
що отримуються ф?зичними особами внасл?док операц?й ?з власн?стю (продажу ?
перепродажу нерухомост?, доход?в в?д орендних в?дносин тощо).
? нарешт? останн?, ? головне. Сл?д в?дверто сказати, що абсолютно
невизначеними у систем? нац?ональних рахунк?в ? обсяги "чорно?""
(крим?нально?) економ?ки, а саме крим?нального промислу ? сфери задоволення
деструктивних та особистих патолог?чних потреб людини. До цього сл?д також
додати повну в?дсутн?сть будь-яко? ?нформац?? щодо статистики оц?нки обся-
62
|| г?в крим?нального перерозпод?лу "т?ньових" доход?в (тобто тих ^
обсяг?в "податкових" надходжень, що отриму? як орган?зова-^ ний, так ?
деструктурований крим?нал?тет тощо). ? Абсолютно невизначеними ? ? справжн?
масштаби перероз-У под?лу доход?в у такому сектор? "чорно?" економ?чно?
д?яльнос-; т?, як корупц?я ? хабарництво'.
Зазначене також стосу?ться статистики визначення обсяг?в доход?в, як?
отримують "т?ньовики" в?д масштабно орган?зовано? контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Укра?ну токсичних в?дход?в
тощо), що ? одною з найприбутков?ших сфер "чорно?" економ?чно? д?яльност?.
Ц?лком природним можна важати ? в?дсутн?сть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсяг?в доход?в, як? отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "к?лерських послуг", "ринок торг?вл? живим товаром
(де особ-s ливо латентними ? масштаби доход?в в?д дитячо? проституц?? ?
секстуризму)", "ринок наркотик?в", масштаби доход?в рекету, а також доход?в,
пов'язаних ?з викраденням людей п?д вимогу отримання викупу тощо.
Сл?д особливо наголосити, що саме ?з "чорною" економ?кою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультипл?кац?? доход?в у довжелезному
ланцюгу ?х перерозпод?лу. Цей процес може бути про?люстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши в?д "пахана" свою частину здирницького доходу
витрача? його, скаж?мо, на оплату послуг, що йому надан? пов?-
' За оц?нками фах?вц?в, у корумпованих вза?мов?дносинах на цей час
перебувають близько 40 % п?дпри?мц?в ? майже 90 % комерц?йних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займа? важливу посаду, складають
хабар? (див.: Закалюжнь?й В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, зг?дно з пов?домленням митних орган?в, у 1997 роц? виявлено 511
випадк?в, коли спирт ? алкогольн? напо?, в?дгружен? на експорт у к?лькост?
1,3 млн. декал?тр?в, не перетнули митний кордон Укра?ни, що склада? близько
ЗО % в?д усього експорту спирту. Наявн?сть п?льг при в?двантаженн? спирту на
експорт без сплати акцизного збору да? можлив?сть окремим суб'?ктам
п?дпри?мницько? д?яльност? одержувати неврахован? обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напо?в на незаре?строваних виробничих
потужностях ? уникати сплати в?дпов?дних податк?в ? платеж?в.
63
?ю, автомехан?ком ? круп'? у казино; пов?я, у свою чергу, витрача?
св?й доход на оплату послуг косметички, л?каря, масажиста, перукарки та
модистки. ? так у подальшому за схемою ланцюгово? реакц?? множаться
"т?ньов?" доходи, первинним джерелом походження яких ? крим?нально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процес?в "т?н?зац??" ? те, що на цей час н? у
держстатистики, н? у в?дпов?дних владних структур нема? достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсяг?в доход?в, як? приховують в?д
оподаткування як ф?зичн?, так ? юридичн? особи. При цьому сл?д звернути
увагу на те, що необх?дно бачити сутт?ву р?зницю м?ж такими показниками, як
питома вага "т?ньово?" економ?ки у загальн?й структур? "т?н?зац??'"
економ?ки кра?ни ? питомою вагою "т?ньових" доход?в у сукупних доходах, як?
отримують громадяни кра?ни. Останн?й показник, як правило, може сутт?во
перевищувати перший. Це поясню?ться передус?м ефектом вже описано?
диверсиф?кац?? "чорних" складових "т?ньово?" економ?ки в легальн? економ?чн?
структури. Внасл?док цього основн? втрати, що пов'язан? ?з виробництвом ВВП,
залишаються на боц? оф?ц?йно? економ?ки. Амортизац?йн? (особливо
?нфраструктури!) витрати також перекладаються "т?ньовиками" на св?тлу
економ?ку. У той же час значна частина доход?в, що отриман? у "св?тл?й"
економ?ц?, за допомогою чисельних джерел надходжень перет?ка? у "т?нь".
Визначення показник?в справжньо? глибини р?вня латентност? процес?в, що
в?дбуваються у сфер? "т?ньового" розпод?лу ? перерозпод?лу доход?в, а також
врахування ?х впливу на р?вень споживання тих чи ?нших верств ? соц?альних
груп населення особливо важлив?, оск?льки дають можлив?сть з'ясувати
справжн? обсяги прихованого майнового розшарування ? реальн? економ?чн?
характеристики процес?в марг?нал?зац?? населення ? накопичення вибухового
потенц?алу соц?ально? напруги.
' Це визнано Президентом Укра?ни в допов?д?, присвячен?й Дню
незалежност? Укра?ни 24 серпня 1995 року, де в?дзнача?ться, що "дос? як сл?д
не навчилися збирати податки, а це, як в?домо, одна з визначальних
економ?чних ознак державност?. За ?снуючими оц?нками 40, а можливо вс? 50
в?дсотк?в прибутк?в, що п?длягають оподаткуванню, не потрапляють до
державно? казни" (Див.: Голос Укра?ни. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжн?й обсяг та реальний р?вень прихованих ?
неврахованих особистих доход?в певно? групи населення може дати хоча б той
факт, що т?льки у 1994 роц? громадянами Укра?ни було ввезено 164 тис.
автомоб?л?в ?ноземних марок, загальна варт?сть яких оц?ню?ться у 1,5 - 2,0
млрд. долар?в США. ?з тих, хто ввозив ц? автомашини, майже 90 в?дсотк?в мали
п?льги, як? зв?льняли ?х в?д сплати податк?в, вв?зного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення сутт?вого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише сп?вставити ц?ни на коштовн? автомоб?л? (ц?на на
як? перевищу? 100, 200 ? б?льше тисяч гривень) ?з заф?ксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отриму?
населення Укра?ни. Так, скаж?мо, за матер?алами експрес-допов?д? Державного
ком?тету статистики Укра?ни "Р?вень життя населення в першому п?вр?чч? 1997
року" (за даними обстеження с?мейних бюджет?в), лише 0,6 млн. ос?б або 1,1 %
населення Укра?ни отримували середньо-душов? грошов? доходи, що перевищували
300 грн. на м?сяць (табл. 1), а "середн?й клас", що у 1991 роц? отримував
доходи в?д 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отриму? доходи, як? екв?валентн? у реальн?й куп?вельн?й спроможност?
карбованця у 1991 роц? сум? у межах 22 - 86 карбованц?в (табл. 1, д?аграма
мал. 2). Тому зрозум?ло, що заф?ксованим статистикою представникам
"багат??в" Укра?ни нав?ть за умов абсолютно? в?дмови в?д задоволення
б?льшост? особистих ? с?мейних потреб не вистачило б ? ц?лого життя, щоб
накопичити необх?дн? кошти для куп?вл? "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оц?нити справжню (тобто дати реальну оц?нку у
екв?валентному сп?вставленн? до ?снуючих св?тових ц?н на аналог?чн? об'?кти)
варт?сть побудованих навколо великих м?ст тисяч коштовних котедж?в та
розк?шних (нав?ть за вищими св?товими стандартами) в?лл або, скаж?мо,
перебудованих за тими ж "?вростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижн?ших районах великих м?ст?
64
65
Розпод?л населення за р?внем середньодушового м?сячного грошового
доходу
(за даними обстеження с?мейних бюджет?в Держкомстатом Укра?ни)
Таблиця 2
199
1р.
? п?вр?ччя
1997 року
Середньодушов? до
Середньо-душов? доходи на м?сяць, (крб.)
Питома вага доходно?групи у всьому населенн?,
Середньо-душов? доходи на м?сяць, (грн.)
Питома вага доходно? групи у всьому населенн?,
ходи на м?сяць у 1 п?вр?ччя 1997 p. розрахован? у куп?вельн?й
спроможност? карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
?до 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "т?ньово?" економ?ки, розм?ри доход?в та валютних скарб?в,
нагромаджених у ц?й сфер?, св?дчать так? дан?. За експертними оц?нками
фах?вц?в, за кордон неоф?ц?йно експортовано з Укра?ни до 20 млрд. долар?в.
Окр?м того, за р?зними даними, у населення Укра?ни "на руках" збер?га?ться
ще в?д 4 до
' Розрахунки ?ндекс?в зростання ц?н споживчих кошик?в, що входили до
складу м?н?мального споживчого бюджету (МСБ) населення Укра?ни св?дчать, що
його ном?нальна варт?сть у ? п?вр?чч? 1997 p. дор?внювала 348 грн. Оск?льки
варт?сть МСБ 1991 року дор?внювала 251 крб., то в?дпов?дно куп?вельна
спроможн?сть 1 крб. 1991 року екв?валентна 1.39 грн. у ? п?вр?чч? 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього сп?вв?дношення розрахован? показники
середньодушових доход?в населення за ? п?вр?ччя 1997 p. у куп?вельн?й
спроможност? карбованця 1991 року.
66
10 млрд. долар?в США1. За ?ншими джерелами, за останн? 5 рок?в з
Укра?ни вивезено 15 млрд. долар?в2.
Одним з важливих показник?в, що характеризують масштаби "т?н?зац??", ?
к?льк?сть людей, як? зайнят? такими видами д?яльност?, що можуть бути
в?днесен? до неформально? економ?ки (тобто тут мова йде про застосування
п?дходу, що, за св?товою класиф?кац??ю, заснований на так званому
"трудовому" п?дход?).
Розпод?л населення за р?внем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження с?мейних бюджет?в М?нстату Укра?ни у % до
п?дсумку)
1991 р?к, %
? п?вр?ччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: Дол?шн?й М., Козор?з М. Головн? напрями стратег?? виходу
економ?ки Укра?ни з кризи //Економ?ка Укра?ни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. Параллельнь?е зкономические мирь? // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
? п?вр?ччя 1997 року у куп?вельн?й спроможност? грошово? одиниц? станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними виб?ркових обстежень та наукових досл?джень, що були
проведен? ?з проблем зайнятост? (Науково-досл?дним центром з проблем
зайнятост? та ринку прац? Нац?онально? Академ?? наук та М?нпрац? Укра?ни,
Центром "Соц?альний мон?торинг" та Св?товим Банком), чисельн?сть оф?ц?йно
незайнятого працездатного населення, що отриму? основн? доходи в?д
неформально? д?яльност?, становила ще у 1994 роц? 3170 тис. ос?б, або 12,6 %
в?д загально? чисельност? зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформально? економ?чно? д?яльност?'.
Значною м?рою ця цифра склада?ться за рахунок ос?б, що перебувають у
стан? прихованого безроб?ття на п?дпри?мствах (у неоплачуваних в?дпустках
або в режим? прац? неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Окр?м того, несприятлив? умови для п?дпри?мництва зумовили зростання
"т?ньово?" д?яльност? заре?строваних п?дпри?мницьких структур, державних
п?дпри?мств ? орган?зац?й.
На цей час значна частина населення компенсу? у сфер? неформально?
"т?ньово?" д?яльност?, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До анал?зу д?яльност? неформально? економ?ки в
Укра?н? // Матер?али ?вропейського Центру макроеконом?чного анал?зу Укра?ни,
1996.-С.2.
68
прац?, т? економ?чн? втрати, що в?дбулись внасл?док сутт?вого
скорочення реальних обсяг?в доход?в, як? надходили в?д традиц?йних вид?в
трудово? д?яльност? та ?снуючо? пенс?йно? системи. Можна також стверджувати,
що у цьому сектор? зайнято в?д 5 до 10 % пенс?онер?в (зокрема раннього
пенс?йного в?ку), близько 1000 тис. ос?б.
Так, разов? опитування ос?б, як? ран?ше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних п?дпри?мствах,
засв?дчили, що 70 % цих ос?б мали неоф?ц?йну роботу. Доход, що отримували
прац?вники в?д неоф?ц?йно? роботи, становив б?льше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оц?нками неформальна д?яльн?сть дозволя? отримувати
зазначен?й частин? населення, що становить м?лкий ринковий "планктон", до
чверт? доход?в, що утворюються у "т?ньов?й" економ?ц?. Оф?ц?йна статистика
та податкова система фактично не мають н?яко? ?нформац?? про доходи
щонайменше 20 % населення кра?ни, як? за експертними оц?нками отримують
близько 40 % сукупних доход?в ф?зичних ос?б.
Найб?льш спрощено реальний розпод?л сукупних грошових доход?в серед
соц?альних верств населення, який ма? м?сце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення кра?ни отриму? приблизно 10 %
сукупних грошових доход?в (з яких близько 10 % -- "т?ньов?"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доход?в (з яких приблизно 20 % ?
"т?ньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доход?в (близько третини яких
знаходяться у "т?н?"); 10 % населення -- близько 40 % в?д обсяг?в загальних
доход?в, що отриму? населення кра?ни (з яких близько 75 % "т?ньов?'').
Останн?й р?вень ра-нжування характеризу? надвисок? доходи, походження яких
здеб?льше ? "крим?нально-чорним" ? як? за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустр?ч? ?з податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 в?дсотк?в
найб?дн?ших людей (тобто нижнього марг?нального р?вня) на цей час не
виклика? сутт?вих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 в?дсотк?в найбагатшо? частини
населення Укра?ни вкрай ускладнене внасл?док зазначених причин. Аналог?чна
ситуац?я ?сну? ? стосовно оц?нки майнового стану "марг?нал?в", що
в?дносяться до групи, яка ма? вищий р?вень доход?в.
Розрахунки децильних коеф?ц??нт?в (тобто в?дношення доход?в 10 %
найбагатших ? 10 % найб?дн?ших громадян), як? пер?одично зд?йсню?
держстатистика, на основ? використання традиц?йних методик виб?рки ? даних
балансу доход?в та витрат, по сут? дають уяву лише стосовно процесу
диференц?ац?? на р?вн? неприхованих, ? в основному, невисоких доход?в, що
отримують особи, як? працюють в державному та кооперативному секторах
економ?ки, або т? доходи, що надходять в?д системи соц?ального страхування
та джерелом яких ? п?дсобне домашн? господарство.
Проте, нав?ть ? на цьому р?вн? низького достатку спостер?га?ться
пом?тна диференц?ац?я у розпод?л? доход?в. Так, якщо за оц?нками у 1993 роц?
середн?й грошовий доход "найб?льш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян ?з найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 раз?в, у 1995
p. -- в 12 раз?в, у 1996 p. -- В?З раз?в, то вже у грудн? 1996 року 10 %
громадян ?з "найвищими" доходами отримували третину загально? суми вс?х
грошових доход?в населення, що ф?ксувалися оф?ц?йною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коеф?ц??нт?в ?з урахуванням "т?ньових" доход?в
щонайменше на порядок перевищу? т?, що оф?ц?йно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене св?дчить про значн? формац?йн? прогалини, як? виникають
при спроб? зробити оц?нку "т?ньово?" економ?ки шляхом застосування методики,
що базу?ться на використанн? системи нац?ональних рахунк?в.
Щодо можливост? застосування до в?тчизняних умов методики, що базу?ться
на наданн? визначеного базового обсягу "т?ньово?" економ?ки певному
вих?дному пер?оду ? пор?вняння оф?ц?йно вим?ряного темпу зростання (пад?ння)
ВВП у наступн? пер?оди ?з темпами зростання деяко? зм?нно?, в?дносно яко?
при-
' Укра?на: ?нформац?йно-статистичний дов?дник.: К. - Каб?нет М?н?стр?в
Укра?ни.-1997.-С. 108.
70
пуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна в?дзначити наступне.
Для кра?н ?з перех?дною економ?кою науковцями, у тому числ? ?
в?тчизняними, пропону?ться використовувати у якост? тако? зм?нно? (в?дносно
яко? припуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенерг??. Це зумовлено тим, що споживання
електроенерг?? т?сно пов'язано з виробництвом д?йсного ВВП.
З метою оц?нки реально? ситуац?? в економ?ц? Укра?ни групою досл?дник?в
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було зд?йснено розрахунки ?ндекс?в
спаду виробництва ВВП ? ВСП за п'ятир?чний пер?од ?з визначенням ?мов?рних
обсяг?в зростання "т?ньово?"" економ?ки на основ? урахування даних про
споживання електроенерг?? в народному господарств? Укра?ни за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведен? за ц??ю методикою, показали, що у 1995 роц?
обсяги валово? продукц?? та додано? вартост?, створених у т?ньов?й
економ?ц?, становили, в?дпов?дно, 5000 трлн. ? 2750 трлн. крб., або 42,4 %
оф?ц?йного ВВП.' У подальшому назван? автори провели анал?з обсяг?в
"т?ньово?"" економ?ки на основ? використання не лише метод?в, як? враховують
зм?ни в р?вн? електроспоживання, а також ? експрес-методу2. Це дозволило ?м
одержати близьк? результати. Так, обсяг "т?ньово?" економ?ки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, в?дпов?дно, 40,5 % ? 43,6 % в?д
реального ВВП3. Близьк?сть результат?в, що отриман? ?з застосуванням р?зних
методик, дозволять поставитись до них з певною дов?рою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Оц?нка масштаб?в "т?ньово?"
економ?ки та ?? вплив на динам?ку макроеконом?чних показник?в. //Економ?ка
Укра?ни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разнь?е оценки дают одинаковь?й результат // Финансовь?е риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в ?нститут? Рос?? НАН Укра?ни для
розрахунку обсяг?в "т?ньово?" економ?ки ? на в?дм?ну в?д методу Гутмана ?
його модиф?кац?й врахову? вплив р?зних детерм?нант?в або ?ндикатор?в
"т?ньово?" економ?ки на зм?ни в ?? в?дносних розм?рах (Б?льш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т?ньово? економ?ки
//Економ?ка Укра?ни.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку т?ньово?
економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
Анал?з особливостей практичного використання цих метод?в на думку
автор?в св?дчить про доц?льн?сть ?х комб?нованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють р?зн?, вза?модоповнююч? сфери "т?ньово?"'
д?яльност?. Так, при використанн? даних про енергоспоживання оц?нюються
обсяги "т?ньово?" економ?ки у сфер? виробництва, а при застосуванн?
експрес-методу, окр?м того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенерг??. Тому при одержанн? близьких результат?в за обома
методами ?х середн? значення (40,9 %), на думку автор?в, можна вважати
досить в?рог?дною оц?нкою обсягу "т?ньово?" економ?ки в Укра?н? у 1995 роц?
.
Особливо? уваги потребу? з 'ясування питання щодо можливост?
застосування монетарного п?дходу для достатньо репрезентативного визначення
обсяг?в "т?ньово?" економ?ки.
За методиками, що базуються на монетарному п?дход?, оц?нка да?ться,
виходячи з обсяг?в грошових кошт?в, що знаходяться в об?гу у сфер?
"т?ньово?" ? "чорно?" економ?ки. Цей п?дх?д побудований на основ? положення,
що практично вс? розрахунки у "т?ньов?й" сфер?, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за гот?вку. Тому у центр? уваги анал?тик?в передус?м
знаходиться сп?вв?дношення гот?вки, що оберта?ться поза сферою банк?всько?
?нкасац?? ? т??? сукупно? грошово? маси, що знаходиться в грошовому об?гу.
Як правило, застосовуючи цей п?дх?д, досл?дники в залежност? в?д одн???
або дек?лькох зм?нних (як? в?дображають вплив "т?ньово?" економ?ки на попит,
що виника? на грош?) спочатку роблять оц?нку грошово? гот?вки, необх?дно?
для ф?нансування операц?й у "т?ньов?й" економ?ц?, а у наступному
розраховують створений у "т?ньов?й" економ?ц? доход, шляхом множення
к?лькост? грошей на прогнозовану швидк?сть ?х обороту.
Анал?з засв?дчу?, що виб?р базового р?вня ?стотно вплива? на к?нцев?
результати розрахунк?в, особливо при використанн? монетарних метод?в, таких,
як метод Гутмана ? його в?дпов?дних модиф?кац?й (що базу?ться на врахуванн?
зм?н сп?вв?дношення
гот?вково? ? загально? маси), та метод Файге (який додатково врахову?
зм?ни швидкост? обороту гот?вкових грошей). Тому оц?нки обсяг?в "т?ньово?"
економ?ки, як? отриман? шляхом використання зазначених метод?в, сутт?во
р?зняться (у 3 - 5 раз?в), що "засв?дчу? ?х досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахунк?в з використанням
зазначених монетарних метод?в зумовлен? впливом на абсолютн? величини
т?ньового сектора лише одного чинника -- зм?н у пропорц?ях грошового об?гу.
Водночас на обсяги "т?ньово?" економ?ки впливають ? так? фактори, як розм?р
ставок оподаткування, р?вень збирання податк?в, зм?ни у р?вн? реальних
доход?в у розрахунку на душу населення, динам?ки ?нфляц?йних процес?в тощо.
Умовн?сть застосування оц?нки обсяг?в "т?ньово?" економ?ки в Укра?н? на
основ? названих монетарних метод?в поясню?ться також ? тим, що ?х було
розроблено науковцями для кра?н ?з стаб?льною економ?кою, достатньо сталими
пропорц?ями грошового об?гу, розвинутою системою оподаткування (що реал?зу?
не т?льки ф?скальну, але й стимулюючу функц?ю), в?дсутн?стю масштабних
бартерно-обм?нних операц?й, кризи неплатеж?в, величезних накопичених обсяг?в
невиплачено? зароб?тно? плати, пенс?й та ?нших соц?альних виплат2.
Проте, незважаючи на наведен? висновки, не сл?д остаточно ставити
крапку на можливост? застосування у в?тчизняних умовах монетарного п?дходу,
особливо стосовно використання найб?льш спрощених методик ?з наступних
м?ркувань.
У кра?нах ?з розвиненою ринковою економ?кою ? низьким р?внем ??
"т?н?зац??" питома вага гот?вково? маси, як правило, не перевищу? р?вня 5 %
сукупно? грошово? маси, що знаходиться в об?гу . Тобто у цих кра?нах
фактично вс? грошов? операц??
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
т?ньово? економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т?ньово?
економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгован?сть
становила по зароб?тн?й плат? - 5,15 млрд. грн., по пенс?ям та ?ншим
соц?альним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага гот?вки (паперов? та металев? грош?) становить 5
% в?д грошово? маси МЗ. ?нш? структурн? складов? становлять: чеков? вкла-
73
(кр?м др?бних) провадяться на основ? застосування сучасних
не-гот?вкових банк?вських розрахунк?в (у тому числ? кредитних карток,
"магн?тних" грошей, чек?в, вексел?в, банкнот тощо).
За даними Нац?онального банку, в Укра?н?, починаючи з 1996 року, маса
гот?вки перевищила р?вень 40 % в?д загального обсягу грошово? маси. Динам?ку
обсяг?в зростання питомо? ваги та абсолютних обсяг?в гот?вки, що знаходилася
поза банк?вською системою, ?люструють в?дпов?дно табл. З ? 4.
Таблиця З
19
96
19
97
Пер?од
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГ?ВКИ V
обсяз? гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шово? маси
(на к?нець
пер?оду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
Пер?од
?
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова гот?вкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на к?нець пер?оду), млн. грн.
Табл. З засв?дчу?, що питома вага р?вня зростання гот?вки в загальн?й
грошов?й мас? фактично кореспонду?ться з тими параметрами "т?н?зац??"
економ?ки Укра?ни у 1995 роц?, як? визначен? у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова ? Т. Приходько (тобто в?дпов?дно 38,3 % ? 40,9 %). Тому обсяги
"т?ньово?"' еко-
ди - 15%, вклади на безгот?вкових ощадних рахунках -11%, др?бн?
строков? вклади - 47 %, велик? строков? вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошово? маси включаються також кошти
кл??нт?в за трастовими операц?ями банк?в.
ном?ки Укра?ни за спрощеною методикою у 1997 роц? можна оц?нити у 46 -
47 % в?д р?вня оф?ц?йного визначення ВВП, який дор?вню? 92,5 млрд. грн.
(попередн? дан?). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "т?ньовому" сектор?
економ?ки у 1997 роц?, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дор?внював б?ля 130 млрд. грн.
Одне ?з сутт?вих ускладнень щодо застосування монетарного п?дходу за
спрощеною методикою поляга? ще ? у тому, що, з одного боку, в Укра?н?
суб'?кти "т?ньово?" ? "чорно?" економ?чно? д?яльност? при розрахунках досить
широко використовують ?ноземну валюту. З ?ншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг гот?вково? маси, яка знаходиться поза
межами банк?всько? системи, використову?ться, як об?гов? кошти "т?ньово?"
економ?ки. Ймов?рно припустити, що такими ? приблизно лише половина грошово?
маси, що "гуля?" поза межами банк?всько? системи.
На цей час фактично нема? даних стосовно реальних обсяг?в валюти, що
знаходиться на руках у населення Укра?ни. За р?зними експертними оц?нками
цей обсяг визнача?ться у межах в?д 4 до 16 млрд. долар?в США. Б?льша частка
ц??? валюти ? грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе в?д можливого ?нфляц?йного "ренесансу". Певна маса гот?вково?
валюти ? об?говими коштами "т?ньово?" ? "чорно?" економ?ки. З достатньо
високим р?внем в?рог?дност? можна припустити, що обсяги валютно? гот?вки,
яка у якост? об?гових кошт?в обслугову? "т?ньов?" економ?чн? процеси,
реально може бути екв?валентною мас? гривнево? гот?вки, що за ринковим
курсом нац?онально? валюти забезпечу? ?? конвертац?ю.
У 1996 роц? в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банк?всько? системи, ?, як було зазначено вище, ?з ц??? маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "т?ньово?" економ?ки. Реально також, що
екв?валентна ?й валютна маса ?з куп?вельною спроможн?стю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функц?ю об?гових кошт?в "т?ньовик?в". Тому можна
стверджувати, що потреби "т?ньово?" економ?ки у 1997 роц? забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дор?внювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидк?сть обороту гот?вково? одиниц?
в "т?ньовому" об?гу становить 10 раз?в на р?к (тобто до розрахунку
береться м?н?мальний р?вень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдв?ч?), то обсяги валового "т?ньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"т?ньового виробництва" (оск?льки, як було зазначено, ?х левова частка
припада? на "св?тлу" економ?ку), отрима?мо т? ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "т?ньового" сектору економ?ки, як? були отриман? шляхом
застосування показника питомо? ваги гот?вки, що знаходиться поза банк?вською
системою.
Як бачимо, нав?ть стислий опис практичного застосування ?снуючих
п?дход?в визначення в?дносно? та варт?сно? оц?нки обсяг?в "т?ньово?""
економ?ки св?дчить про сутт?в? обмеження можливост? отримання достов?рних
даних у зв'язку ?з значною к?льк?стю прояв?в порушень ? в?дсутн?стю точних
базових параметр?в, як? мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "т?ньового" сектору економ?ки Укра?ни не
? меншими за 40 % в?д оф?ц?йно визначених обсяг?в "св?тло?" економ?ки ? не
перевищують межу питомо? ваги у 50 %.
За розрахунками зах?дних спец?ал?ст?в, критичною межею для господарства
кра?ни ? так? щор?чн? обсяги "т?ньового" сектора, що перевищують р?вень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра?н, як? мають традиц?йно стаб?льн?
соц?ально-економ?чн? в?дносини та сталу ринкову економ?ку, цей р?вень ?
значно нижчим ? не може перевищувати 15 %. Практика також засв?дчу?, що якщо
оборот п?дп?льного б?знесу перевищу? '/з ВВП, а к?льк?сть залучених до нього
(у т. ч. ? в якост? найманих прац?вник?в) ЗО -40 % зайнятих, економ?ка
втрача? будь-як? можливост? позитивного регулювання.
П?дсумовуючи "д?агноз", який на п?дстав? експертних оц?нок поставлений
економ?ц? Укра?ни, можна вважати, що вона уражена в?русом "т?ньового"
п?дпри?мництва (в його найб?льш небезпечних формах) ? тому ? серйозно
хворою. Але за аналог??ю з медициною, справжн?м здоровим повинен вважатися
не той, хто взагал? не хвор??, а той, хто хвор?? мало, хвор?? у легк?й форм?
? здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника? ц?лком слушне
питання щодо реальних насл?дк?в досяг-
76
нення т??? критично? маси у перевантаженн? народного господарства
кра?ни "т?ньовими" економ?чними в?дносинами. Тобто чи засв?дчу? досягнення
ц??? меж? небезпеку виникнення некон-трольовано? ланцюгово? реакц?? под?лу
злояк?сних кл?тин, коли метастази "чорно?"" економ?ки необмежене
розростаються, вит?сняючи й зам?нюючи здорову тканину сусп?льно-економ?чного
орган?зму, що призведе до летальних насл?дк?в.
Звичайно, в економ?ц? неабияку роль в?д?грають культурн? та ?сторичн?
традиц?? нац??, ?? ментал?тет. Проте реальний стан економ?ки форму?
повсякденн?, найб?льш уживан? характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю?ться, а що засуджу?ться. 1 тому для кожно? держави,
нац?? ? такий р?вень "т?н?зац??", перех?д через який св?дчить про те, що
патолог?я затвердилась як норма критичного перевантаження.
Анал?з засв?дчу?, що Укра?на вже перейшла цей небезпечний бар'?р. Однак
чи можна вважати, що процес "т?н?зац??" набрав незворотного характеру, що
в?дбува?ться "латиноамерика-н?зац?я" кра?ни, а Укра?на перетворю?ться на
"бананову республ?ку" п?вн?чних широт.
? багато п?дстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необх?дно враховувати ун?кальн?сть перех?дного стану нашо?
економ?ки та сусп?льства, а названу межу "т?н?зац??'" було визначено для
кра?н з усталеною економ?кою традиц?йно ринкового типу. ?нша р?ч --
швидк?сть ? темпи трансформац?йних процес?в. Загальнов?домо, що реформи
мають проводитися р?шуче, швидко, без права на помилки, ц?на яких
оберта?ться величезними збитками для сусп?льства, або не повинн? проводитися
взагал?. Затягування реформац?йних процес?в, тупцювання на м?сц? або
неадекватн?сть д?й до т??? ситуац??, що реально склада?ться ? досить
небезпечним шляхом для молодо? держави.
По-друге, на в?дм?ну в?д живого б?олог?чного орган?зму, у
сусп?льно-економ?чних систем, як правило, не бува? безвих?дних ситуац?й.
Розпад старих соц?ально-економ?чних систем ? також ?сторичним виходом,
оск?льки на цьому розпад? ан?г?люються накопичен? у минулому антагон?стичн?
суперечност? ? формуються нов? сусп?льно-економ?чн? та пол?тичн? в?дносини ?
структури.
77
По-трет?, темпи й характер переб?гу трансформац?йних процес?в, як вже
зазначалося, залежать в?д "культурних традиц?й нац??", в?д державницько?,
патр?отично? позиц?? то? частини населення, як?й не байдужа подальша доля
Укра?ни.
По-четверте, анал?з стану та тенденц?й динам?ки процес?в "т?н?зац??"
дозволя? стверджувати, що "т?ньова" економ?ка протягом 1995 - 1997 рок?в вже
досягла максимально? меж? у сво?му розвитку ? на цей час за абсолютними
характеристиками вступа? у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економ?чно
об'?ктивно почне стискатися п?д впливом незворотного ефекту "про?дання"
нац?онального багатства (передус?м виробничого кап?талу та накопичених
ресурс?в). Проте, внасл?док продовження кризово? деградац?? оф?ц?йно?
економ?ки, в?дносна питома вага "т?ньово?"" економ?ки може ще незначною
м?рою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж р?вн?.
По-п'яте, значна роль у процес? подолання "т?н?зац??" належатиме
активн?й державн?й пол?тиц?, особливо такого ?? напряму, як реал?зац?я
рац?онально-прагматично? та оптимально-виважено? законодавчо? стратег??, що
ма? бути виб?рково-дифе-ренц?йовано спрямована або на легал?зац?ю, або на
обмеження, або на знищення тих чи ?нших прояв?в економ?чно? "т?н?зац??", в
залежност? в?д р?вня ?х соц?ально-економ?чно? небезпечност?, про що мова
буде вестися у наступн?й глав?.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
3.1. Анал?з правових чинник?в сприяння розвитку процес?в "т?н?зацГ?'"
економ?ки Укра?ни
Оц?нка розвитку процес?в масштабно? "т?н?зац??" ? крим?нал?-зац??
економ?ки Укра?ни засв?дчу? про сутт?ву недосконал?сть та структурну
незавершен?сть в?тчизняно? правово? системи. Тобто б?льш?сть наших сучасних
б?д ? негаразд?в, як? стосуються масштабно? крим?нал?зац?? економ?ки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економ?чних перетворень в процес? ?х законодавчого забезпечення
була фактично про?гнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання ? ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власност?, розвитку
ринкових в?дносин, ?х орган?зац?йних структур та механ?зм?в функц?онування.
Св?това практика засв?дчу?, що цив?л?зована ринкова економ?ка, яка ма?
над?йн? ?мунн? властивост?, що пригн?чують "в?рус т?н?зац??", передус?м
потребу? наявност? ретельно в?дпрацьовано?, досконало?, комплексно
збалансовано? та достатньо стаб?льно? правово? бази, яка спроможна
забезпечити ч?тку вза?мод?ю, вза?мозв'язок ? вза?мов?дпов?дальн?сть ус?х
суб'?кт?в ринкових в?дносин та ринкових структур, що функц?онують на основ?
як приватно?, зм?шано?, так ? публ?чно? форм власност?.
Розвиток правово? системи у напрям? попередження зловживань ? обмеження
злочинност? в сфер? економ?чних в?дносин мав ще ?з самого початку базуватись
на системному ? максимально повному використанн? кращих досягнень св?тового
досв?ду, що за багато десятир?ч накопичений кра?нами, як? мають розвинену
ринкову економ?ку. Проте, внасл?док нерозум?ння, або приватно-корпоративно?
корист?, або чванливо-бюрократичного ?гнорування потреб об'?ктивно?
реальност?, на економ?чний прост?р нашо? кра?ни вирвалась невпорядкована,
руйн?вна ? жорстока стих?я, яку, правду кажучи, не чекали ? яка масштабн?стю
? глибиною сво?х "чорно-крим?нальних" прояв?в боляче травму? сусп?льство,
п?дрива? в?ру людей в ринков? перетворення, звужу? базу соц?ально? п?дтримки
процес?в економ?чно? та сусп?льно? трансформац??.
Наш власний, емп?ричний, набутий за незначний час г?ркий, але досить
вагомий досв?д перекону?, що "гра в ринок" за в?дсутност? в?дпов?дних ч?тких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення в?дпов?дно? комплексно?
та над?йно-досконало? системи правового забезпечення функц?онування
механ?зму ринково-господарських та комерц?йних в?дносин, у к?нцевому
насл?дку призводить лише до
79
альних процес?в"
соц?ально-економ?чно? анарх??, породжу? сприятливе середовище для
зловживань ? злочинност?, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно?""
складово? "т?ньово?" економ?ки.
Оск?льки, як зазначалося, "т?ньова" економ?ка (якщо ?? розглядати в
широкому розум?нн? цього поняття) ? орган?чною складовою економ?чно? системи
будь-якого сусп?льства, то д?а-лектично одне не може зникнути без зникнення
?ншого. "Законом?рност? розвитку антисусп?льних явищ перебувають у
вза?мозв'язку ? вза?мод?? ?з законом?рностями корисних соц?альних
процес?в"'. Саме в економ?ц? поняття правом?рно? й протиправно?, тобто
злочинно?, повед?нки хоча й протилежн? за зм?стом ? результативною
спрямован?стю, але тотожн? за сво?ми витоками -- соц?ально-економ?чними
суперечностями сусп?льного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово?, сусп?льне корисно? чи економ?чно патолог?чно? (анти-сусп?льно?)
д?яльност? суб'?кт?в ринкових в?дносин залежить в?д механ?зм?в руху й
розв'язання ?снуючих суперечностей, де виключно важливу роль в?д?гра?
суб'?ктивний фактор, ? передус?м -- економ?чна пол?тика держави та р?вень
досконалост? нормативно-правово? ?нфраструктури, що регулю?
господарсько-комерц?йн? в?дносини суб'?кт?в, д?яльн?сть яких базу?ться на
р?зних формах власност? на засоби виробництва.
Диференц?ац?я економ?чно? повед?нки людей, виг?дно? для одних ?
невиг?дно? для ?нших, визнання одних ?? форм сусп?льне корисними,
правочинними, законними, а ?нших -- шк?дливими, неправом?рними,
протиправними ? ?диним процесом, р?зн? сторони якого в?ддзеркалюються у
виникненн? форм повед?нки суб'?кт?в економ?чних в?дносин та норм права, що
йому суперечать (разом ?з економ?чною злочинн?стю включно). Вза?мопов'язан?
поняття правом?рно? й протиправно? економ?чно? повед?нки в?дображають у
к?нцевому п?дсумку ?снуючий баланс ?нтерес?в окремо? особи, соц?альних груп
та сусп?льства в ц?лому.
Що саме вважати оф?ц?йно схвалюваною (законною) ? "т?ньовою" або
"чорною" економ?чною д?яльн?стю, залежить в?д тих правових принцип?в, яких
дотриму?ться сусп?льство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
б?льш впливов? його соц?альн? групи. Так, адм?н?стративно-командна
система, як в?домо, спов?дувала ? необмежене поширювала (аж до р?вня
ф?зично? особи) реал?зац?ю принципу публ?чного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво?р?дну лег?тимн?сть
для тотального контролю за вс?м ? вся, для придушення будь-яко? приватно?
?н?ц?ативи ? за к?нцевими проявами зумовлювало пост?йне розширення сфери
"т?ньово?" економ?ки командно-бюрократичного типу, основн? як?сн?
особливост? яко? вже були розкрит?.
Проте, в процес? ринково? трансформац?? ситуац?ю щодо розвитку процес?в
"т?н?зац??" значно пог?ршила майже митт?ва л?кв?дац?я публ?чно-правово?
?нфраструктури, яка ран?ше забезпечувала в?дпов?дн? умови функц?онування
державно? форми власност?. Вкрай необачне, а по сут? фактично тотальне
знищення вс??? системи юридичних норм, якими були врегульован?
господарсько-адм?н?стративн? в?дносини в державному сектор? економ?ки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"св?тло?" економ?ки втратив необх?дну для свого ?снування правову базу ?
практично залишився неке-рованим з боку держави. Сусп?льний кап?тал,
позбувшись правових важел?в, що створювали йому над?йн? умови внутр?шньо? ?
зовн?шньо? економ?чно? безпеки, став "н?чийним" ? по сут? беззахисним з боку
корисливих заз?хань приватного, приватно-корпоративного та
крим?нально-маф?озного ?нтерес?в.
Св?това практика незаперечне засв?дчу?, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стаб?льного порядку, який
встановлю?ться ? п?дтриму?ться державою за допомогою закон?в, що базуються
на юридичних нормах публ?чного права, неможливе функц?онування сучасно?
масштабно? ринково? економ?ки. Саме застосування державою у ф?ксован?й сфер?
закон?в, що побудован? на принципах ? нормах публ?чного права, нада?
можлив?сть забезпечити оптимальне по?днання приватних та сусп?льного
?нтерес?в ? над?йно захистити останн?й в?д "фур?й" крим?нально-маф?озного
?нтересу.
В?домо, що стара система адм?н?стративно-планового господарювання
базувалась на д?? близько ЗО тисяч союзних нормативних акт?в законодавчого ?
урядового р?вн?в.
81
Теоретичне узагальнення досв?ду публ?чно-правового регулювання
господарсько? д?яльност? в кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки, вивчення
досв?ду ? особливостей правового забезпечення функц?онування в цих кра?нах
державно? форми власност?, з?ставлення в цьому план? св?тово? ? в?тчизняно?
практики ? особливо актуальними. Це ? досить складним напрямом роботи,
насамперед в св?тл? вдосконалення законодавчо? стратег?? обмеження
"т??зац??" економ?ки кра?ни, якщо врахувати, що в сучасн?й юридичн?й та
економ?чн?й науков?й л?тератур? зазначен? питання ще й дос? не знайшли
належного висв?тлення'.
Ринков? перетворення в наш?й кра?н? багаторазово зб?льшили обсяги
законодавчо? роботи щодо створення ново? правово? ?нфраструктури
забезпечення радикального реформування економ?ки та реал?зац?? ново?
соц?ально? пол?тики. Величезна робота у цьому напрям? ма? бути виконана на
шляху створення правово? системи "антит?ньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економ?чно? реформи вимага?
кардинально? трансформац?? вс??? системи господарського законодавства, в
тому числ? ? т??? його складово?, що забезпечу? регулювання економ?чних
в?дносин в сфер? функц?онування державно? власност?. В свою чергу, для
як?сного виконання ц??? роботи вкрай необх?дно виконати певний обсяг
попередн?х науково-теоретичних досл?джень, а саме: 1) ч?тко визначити м?сце
права в структур? метод?в господарського та орган?зац?йно-розпорядчого
регулювання ринково? економ?ки; 2) спираючись на св?товий ? власний досв?д,
конкретизувати ц?льову спрямован?сть законодавства ? всього механ?зму
ринково-правового регулювання в загальн?й систем? трансформування
ринково-економ?чних в?дносин;
3) визначити ? в?дпов?дно ранжувати пров?дн? принципи побудови ?
функц?онування механ?зму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальн? сп?вв?дношення застосування норм приватного та публ?чного права в
систем? законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно? ринково?
економ?ки.
Див.: Мандибура В. Правов? форми державно? власност? в умовах ринково?
економ?ки/УВ?че. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначен? досл?дження, без результат?в яких практично
неможливе подальше як?сне законодавче забезпечення економ?чних реформ,
фактично до цього часу ще не виконан?. Тому процес економ?чного
законотворення, як кажуть "п?шов", але п?шов досить нерац?ональним для
економ?ки ? небажаним для народу Укра?ни шляхом -- емп?ричним, тобто так
званим "методом" спроб ? помилок".
Саме г?рка емп?рика нашого сьогодення (особливо масштабн? процеси
"т?н?зац??" ? крим?нал ?зац??), зда?ться, вже створила вс? необх?дн?
передумови для подолання у св?домост? б?льшост? науковц?в нав'язаних
м?ф?чних уявлень псевдоринкового л?берал?зму, за якими ефективн?сть
економ?чного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стих?йно-ринкового
саморегулювання та повною зам?ною старо? законодавчо? системи регулювання
господарсько? д?яльност?, що базувалась на нормах публ?чного права, на
систему, яка повн?стю буду?ться на нормах приватного права.
Зараз ста? зрозум?лим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично? господарсько? д?яльност? суб'?кт?в державного сектора економ?ки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом ч?тко не було визначено, а що саме ма? бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сфер? матер?ального виробництва, зумовило страшний
сплеск економ?чно? злочинност? та поширення процес?в "т?н?зац??".
Нема? необх?дност? доводити, що одним з основних завдань, яке ма?
зд?йснювати державна влада, ? стимулювання над?йного збереження та всеб?чне
примноження економ?чного потенц?алу ? нац?онального багатства Укра?ни. Це
можливо реал?зувати лише на засадах створення р?вних економ?чних умов та
адекватно? державно? п?дтримки потенц?йних можливостей розвитку ?
функц?онування вс?х форм власност? та суб'?кт?в п?дпри?мництва, д?яльн?сть
яких не суперечить загальнонац?ональним ?нтересам.
Держава, що спира?ться на цив?л?зован? засади ринкового розвитку,
повинна створити над?йн? економ?ко-правов? умови, за яких примноження та
як?сний розвиток будь-яко? форми власност? ма? в?дбутися виключно на власн?й
(майнов?й та ф?нансо-
83
в?й) основ? за рахунок, насамперед, вдосконалення механ?зм?в
п?двищення ефективност? господарювання та забезпечення екв?валентност? у
в?дносинах обм?ну м?ж суб'?ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
над?йн? економ?чн? та правов? механ?зми, застосування яких виключало
будь-як? можливост? паразитування одних форм власност? за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання ?нших. Останн? у р?вн?й м?р?
стосу?ться як державно? форми власност?, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економ?ки, так ?, в?дпов?дно,
виключатиме можлив?сть паразитування приватних форм власност? за рахунок
використання державно?. Тут, як каже присл?в'я, "табачок (розум?ючи п?д цим
розмежування ? недоторкан?сть прав власност?) повинен у кожного бути св?й".
Сьогодн? все пом?тн?шими стають масштаби тих негативних насл?дк?в, до
яких призвело посп?шне ? непродумане прийняття законодавчих акт?в, що
регламентують сферу вза?мов?дносин державно? ? недержавно? форм власност? та
регулюють господарсько-комерц?йн? в?дносини суб'?кт?в р?зних форм власност?
на ринку товар?в та послуг.
Ун?кальною на цей час ? ситуац?я, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано? "до основания" старо?
господарсько-правово? системи, базу?ться на сво?р?дн?й
"декларативно-правов?й порожнеч?". Тобто ми ? св?дками виникнення
парадоксального для юридично? практики явища, коли у законодавч? акти, що
мають регулювати економ?чн? в?дносини, не закладаються (там, де це вкрай
необх?дно), "конструкц??", як? повинн? бути побудован? або на нормах
приватного , або на нормах публ?чного2 права.
На практиц?, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'?кт?в, спостер?га?ться реальна в?дсутн?сть ч?тко? регламентац?? д?й ?
в?дносин, що заборонен? державою. Також не визначаються ч?тк? ?
диференц?йован? карн? санкц?? за конкретн? порушення забороненого та
неконкретизован? процедурн? механ?зми ?х застосування до суб'?кт?в
п?дпри?мницько? д?яльност?, що сво?ми д?ями порушують заборонене.
В?дсутня регламентац?я тих д?й ? в?дносин суб'?кт?в публ?чного права,
що дозволяються державою, ?, в?дпов?дно, в?дсутн? санкц?? та механ?зми ?х
процедурно-правового застосування до суб'?кт?в, що дозволяють соб?
недозволен?
Катастроф?чне зб?льшення випадк?в ф?нансових мах?нац?й та економ?чно?
злочинност? у сфер? функц?онування державно? (особливо казенно?) власност?
-- головне породження безсистемно-правового п?дходу до регулювання вза?мод??
? вза?мов?дносин приватного ? державного сектор?в економ?ки, державно? та
вс?х ?нших форм власност?.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засоб?в, в?двернути
економ?чн? злочини, обмежити "чорну" диверсиф?кац?ю, треба проблему
попередження економ?чно? злочинност? розглядати не просто у
крим?нально-правовому план?, тобто з позиц?? покарання або посилення карних
санкц?й за ско?н? злочини, а передус?м в господарсько-правовому план?. Тобто
бачити ?? з позиц?й удосконалення механ?зму правового регулювання
господарсько? д?яльност? та вза?мов?дносин суб'?кт?в р?зних форм власност?,
що ма? не допустити ?снування та створення потенц?йних джерел живлення
економ?чно? злочинност?.
В умовах ринкового реформування необх?дно зд?йснити ч?тке розмежування
?снуючого правового поля: по-перше, вид?лити окрему, що ма? базуватися
виключно на нормах публ?чного права, юридичну систему, ? яка повинна
регламентувати д?ю механ?зму реал?зац?? владно-управл?нських,
орган?зац?йно-розпорядчих, вертикально-??рарх?чних (або як ?х останн?м часом
прийнято називати -- адм?н?стративно-командних) в?дносин на засадах ч?тко?
персон?ф?ковано? в?дпов?дальност? суб'?кт?в орган?в системи державного
управл?ння за насл?дки ц??? д?яльност?; по-друге, вид?лити побудовану на
нормах приватного права цив?льно-правову систему, що регламенту?
функц?онування механ?зм?в ринкових (товарно-грошових) в?дносин суб'?кт?в
приватно? форми власност?.
Зазначен? системи не сл?д штучно зм?шувати, бо це, як засв?дчу?
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових в?дносин, або навпаки, до стих?йного
виходу ринкового механ?зму за його природно-економ?чн? меж?. Останн? в свою
чергу зумовить втрату необх?дно? керованост? економ?ки, тобто спри-
Д?? (це стосу?ться насамперед державних службовц?в ус?х р?вн?в та
кер?вник?в державних п?дпри?мств).
85
ятиме подальшому агресивному дом?нуванню приватних ?нтерес?в над
?нтересами сусп?льства, що руйн?вно торпеду? стаб?льн?сть ? безпеку в
держав?.
Водночас досв?д розвинутих кра?н св?дчить, що механ?зм правового
забезпечення ефективного функц?онування державно? власност? у форм? казенних
п?дпри?мств (установ, орган?зац?й) та механ?зми правового регулювання
д?яльност? публ?чних компан?й (кап?талом яких держава волод?? повн?стю, або
ма? в компан?? контрольний пакет акц?й) досить сутт?во в?др?зняються.
?х в?дм?нн?сть поляга? в тому, що для перших правова система повн?стю
базу?ться на нормах публ?чного права, а для других правова ?нфраструктура
забезпечення п?дпри?мницько? д?яльност? повинна будуватись на основ?
оптимального по?днання норм як приватного, так ? публ?чного права. Тому в
наших умовах для забезпечення над?йного ? ефективного функц?онування
державно? власност? у ?? р?зних формах прояв?в, необх?дне створення двох
окремих кодекс?в: адм?н?стративно-господарського ? господарського (за умов
обов'язкового функц?онування як?сно в?дпрацьованого Цив?льного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головн? особливост? створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
Адм?н?стративно-господарський кодекс ма? розроблятися виключно на
нормах публ?чного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економ?чних та орган?зац?йно-управл?нських в?дносин м?ж
суб'?ктами, що ? розпорядниками ? користувачами казенно? форми державно?
власност?. Тобто його д?я ма? поширюватися виключно на владн? структури, що
забезпечують управл?ння та контроль за використанням державно? власност? та
бюджетних ресурс?в, а також на п?дпорядкован? ?м казенн? п?дпри?мства
(установи та орган?зац??), тобто на суб'?кт?в, як? забезпечують економ?чне
та орган?зац?йне функц?онування ц??? форми власност?.
Цим кодексом мають бути ч?тко визначен? права ? обов'язки,
функц?онально-орган?зац?йна компетенц?я в?дпов?дних орган?в державного
(галузево-рег?онального) управл?ння та регламентован? ?х вза?мов?дносини ?
адм?н?стративна субординац?я та в?д-
86
пов?дальн?сть за к?нцев? насл?дки д?яльност?. До нього повинн? вв?йти
законодавч? акти, що регулюють д?яльн?сть Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни,
Адм?н?страц?? Президента Укра?ни, м?н?стерств, державних ком?тет?в,
адм?н?страц?й, агентств, а також регламент? норми щодо правов?дносин у сфер?
управл?ння державним сектором економ?ки, насамперед казенними
п?дпри?мствами, установами та орган?зац?ями.
Водночас господарський кодекс ма? створюватись на основ? оптимального
по?днання норм приватного та публ?чного права, що дозволить юридичними
заходами по?днати ринкову свободу суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?, в
тому числ? ? публ?чних компан?й та корпорац?й (?х саморегулювання,
самоуправл?ння тощо) ?з вкрай необх?дними (враховуючи сучасний стан
"т?н?-зац??" економ?ки), елементами державного регулювання ? контролю
повед?нки цих суб'?кт?в в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цив?льному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальнен? норми, що повинн?
попереджати злочинн?сть у використанн? державно? та комунально? власност?,
та норми, як? спрямован? на п?дтримку чесно? п?дпри?мницько? д?яльност?'.
Виконання названих правових заход?в дозволить не т?льки над?йно
захистити казенну форму власност? в?д заз?хань крим?налу, а й затвердити
справжню р?вн?сть ус?х форм власност?, тобто сприятиме подальшому
в?дновленню процесу цив?л?зованого ринкового реформування в наш?й кра?н?.
Запорукою усп?ху в боротьб? з "чорною" економ?кою в Укра?н? повинн?
стати виважен?сть, посл?довн?сть, р?шуч?сть ? нев?дкладн?сть д?й в?дпов?дних
державних структур ? населення щодо цього негативного явища в нашому
сусп?льств?.
Як вже зазначалося, сутт?ва особлив?сть в?тчизняно? "т?ньово?""
економ?ки поляга? в тому, що вона ма? значний
До нього, як видасться, сл?д включити наступн? законодавч? акти: про
систему державного обл?ку ? контролю в сфер? п?дпри?мницько? д?яльност?;
про публ?чне п?дпри?мство; про в?дпов?дальн?сть кер?вник?в у раз?
банкрутства публ?чних п?дпри?мств ? компан?й; про державну п?дпри?мницьку
д?яльн?сть та участь кап?талу держави у зм?шаних формах власност?; про
джерела походження первинного кап?талу; про чесний б?знес тощо.
87
спектр "чорно?"' економ?чно? д?яльност?, яка обов'язково повинна
в?дноситись до крим?нально? економ?ки. У той же час вона у багатьох сво?х
проявах такою не ?, оск?льки використову? недостатню правову врегульован?сть
багатьох сфер економ?ки. Тобто середовищем ?? генерування ? зони правового
вакууму, що ?снують у систем? законодавчого забезпечення ринкових в?дносин.
Наявн?сть значних правових прогалин призводить до того, що нав?ть так?
квал?ф?кован? м?жнародною практикою злочини, як "в?дмивання брудних" грошей,
штучн? банкрутства та р?зноман?тн? ф?нансов? афери, внасл?док яких
порушуються права громадян ? ринкових партнер?в, здеб?льше до цього часу
крим?нальним злочином в Укра?н? ще не вважаються. Останн? ? вкрай соц?альне
небезпечним чинником, що генеру? зростання "чорних" вид?в економ?чно?
д?яльност?.
П?дпри?мницька д?яльн?сть об'?ктивно потребу? пост?йного нарощування
величини авансового кап?талу, оск?льки ?? головним руш?йним мотивом ?
головним стимулом ? прибуток, що зб?льшу?ться головним чином за рахунок
розширення обсяг?в та п?двищення ефективност? економ?чно? д?яльност?.
Протиправний "б?знес" не ? винятком ? також пост?йно прагне до
нарощування свого кап?талу. Св?това практика засв?дчу?, що доходи, як?
отримуються у ц?й сфер? "д?яльност?", беруть св?й початок переважно у
вигляд? грошово? гот?вки. Тому, маючи значн? суми грошово? гот?вки (як в
нац?ональн?й, так ? ?ноземн?й валютах), правопорушники, що д?ють в кра?нах
?з ринковою економ?кою, практично обмежен? в можливост? легальне проводити
значн? гот?вков? операц??, зд?йснювати вкладення та ?нше, не викликаючи
п?дозри у в?дпов?дних державних орган?в та громадськост?. В цих умовах вони
намагаються створити "законн? джерела" для легал?зац?? кап?тал?в, що були
отриман? незаконним шляхом.
Для зд?йснення ц??? мети "чорним" б?знесом в?дпрацьован? спец?альн?
механ?зми. Для цього "брудн?" грош? або розм?щуються на рахунках в банках, а
дал? ?нвестуються в легальн? п?дпри?мства, або вивозяться контрабандою чи
перем?щуються за меж? кра?ни ?ншими шляхами. Там вони об'?днуються ?з
доходами в?д законного б?знесу, переводяться ?з одного рахунку на ?н-
88
ший за допомогою сер?? складних банк?вських операц?й, розрахованих на
те, щоб замаскувати сл?ди незаконних доход?в, та ?н.
Зазначен? д?? за кордоном отримали назву "в?дмивання" грошей. ?х можна
визначити як процес, п?д час якого "брудн?" грош? (головним чином гот?вка),
як? отриман? внасл?док протиправних, сусп?льне небезпечних д?й,
пропускаються через банк?вську та ф?нансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чист?" грош?, тобто ?м нада?ться вигляд ц?лком лег?тимних
доход?в, ? правоохоронн? органи втрачають можлив?сть встановити особу, що ?
?н?ц?атором крим?нально? угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих кошт?в.
Загальна нерозвинен?сть ? недосконал?сть правово? ?нфраструктури, що
регулю? кредитно-банк?вську систему Укра?ни сприя? поширенню "т?н?зац??" та
крим?нал?зац?? в?тчизняно? економ?ки.
У програмн?й допов?д? Президента Укра?ни "Шляхом радикальних
економ?чних реформ", якою визначались основн? засади економ?чно? та
соц?ально? пол?тики стосовно стану системи правового забезпечення
функц?онування банк?всько? системи Укра?ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банк?всько? д?яльност? необх?дно за п?драхунками
фах?вц?в понад 20 законодавчих акт?в. Ми ж ма?мо лише один Закон "Про банки
? банк?вську д?яльн?сть", значна частина положень якого не ма? прямо? д??.
Як насл?док, процес реформування банк?всько? системи набув стих?йного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливост? впливу на цей процес ?
Нац?онального банку. Катастроф?чне нарощування масштаб?в позабанк?вського
грошового об?гу, численн? порушення, що мають м?сце в банк?вськ?й сфер?,
св?дчать про те, що НБУ ? держава ще не опанувала необх?дними важелями
регулювання ц??? ключово? сфери економ?ки"*.
Серед цих законодавчих акт?в насамперед можна назвати наступн?: 1) Про
л?кв?дац?ю ? банкрутство кредитних установ;
2) Про Нац?ональний банк Укра?ни; 3) Про акц?онерн? комерц?йн?
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економ?чних реформ". Допов?дь
Президента Укра?ни про основн? засади економ?чно? та соц?ально? пол?тики //
Газета --Д?ло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спец?ал?зован? банки; 5) Про ?нвестиц?йно-?потечн?
банки; 6) Про систему розрахунк?в у банк?вськ?й д?яльност?;
7) Про порядок збер?гання на банк?вських рахунках комерц?йних банк?в
бюджетних кошт?в та ц?льових кредит?в, наданих Урядом Укра?ни, та про
в?дпов?дальн?сть за ?х ц?льове ? сво?часне використання; 8) Про систему
державного обл?ку та контролю за д?яльн?стю банк?всько? системи; 9) Про
внесення зм?н та доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни про
адм?н?стративн? правопорушення (з метою встановлення в?дпов?дальност? за
порушення правил ? зловживань в систем? розрахунково-плат?жних операц?й);
10) Про вдосконалення механ?зму плат?жних операц?й ? в?дпов?дальн?сть банк?в
по зобов'язанням щодо плат?жних доручень кл??нт?в; 11) Про банк?вську
та?мницю та забезпечення гласност? у д?яльност? банк?вських установ ?
публ?чну банк?вську статистику; 12) Про комерц?йний кредит та вексельний
об?г; 13) Про внутр?шню службу безпеки у банк?вськ?й та валютно-кредитн?й
сфер?; 14) Про систему безгот?вкових розрахунк?в; 15) Про об?г гот?вкових
кошт?в, посилення в?дпов?дальност? за сво?часну ?нкасац?ю грошово? виручки
та норму касових залишк?в; 16) Про систему резервування грошово? гот?вки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
в?дпов?дальн?сть банк?в за незаконн? грошов? операц??; 20) Про страхування
депозит?в та захист ?нвестиц?й у банк?вськ?й систем? в Укра?н?; 21) Про
справедлив? умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично? в?дсутност? правово? ?нфраструктури, вкрай
необх?дно? для цив?л?зованого функц?онування банк?всько? системи, вона у
сво?й д?яльност? керу?ться б?льш н?ж 500 нормативними п?дзаконними актами,
що були прийнят? Нац?ональним банком Укра?ни протягом останн?х п'яти рок?в.
Поширенню цього явища, пов'язаного ?з "в?дмиванням" грошей, значною
м?рою сприя? закрит?сть кредитно-ф?нансових установ, банк?вська та?мниця
вклад?в. Внасл?док цього торговець наркотиками або ?нший суб'?кт
крим?нального середовища отриму? можлив?сть не т?льки перем?щувати грош? по
всьому св?тов?, але й "легал?зувати" ?х.
Для "в?дмивання" грошей торговц? наркотиками та ?нший "крим?нал?тет",
як правило, обирають певн? так зван? "кра?ни-
90
лазн?", кредитно-ф?нансова та правова система яких ма? наступн?
характерн? ознаки': по-перше, законодавством кра?ни нео-бмежено
регламентована та?мниця комерц?йних ?/або банк?вських операц?й; по-друге,
?сну? невизначен?сть законодавчо? бази щодо ре?страц?? ? джерел походження
первинного кап?талу (в т. ч. ?ноземного); по-трет?, державою легал?зовано ?
нада?ться сприяння ?снуванню анон?мних банк?вських рахунк?в у в?тчизнян?й та
?ноземних валютах2; по-четверте, в?дсутн? обмеження (або ?снують м?н?мальн?
обмеження) у в?дношенн? обм?ну будь-яких сум ?ноземно? валюти або щодо
повно? свободи п?дпри?мницько? д?яльност?, а також в?дсутн?й державний
контроль за д?яльн?стю ?ноземних корпорац?й ? приватних ос?б; по-п 'яте,
в?дсутн? податки або оподаткування доход?в ?ноземних корпорац?й знаходяться
на в?дносно низькому р?вн? тощо.
Зазначене поясню? р?вень небезпеки, що поста? перед Укра?ною, оск?льки
вона, на погляд "крим?нального" б?знесу, в?дпов?да? вс?м перерахованим
ознакам "привабливост?", як "кра?на-лазня". "В?дмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива? на сусп?льство. Воно, по-перше, нав?ть за умови
сталих сусп?льних систем загрожу? економ?чн?й безпец? держави, оск?льки
дозволя? правопорушникам реал?зувати ? легал?зувати доходи в?д злочинно?
д?яльност? ? тим самим п?дкр?плю? ?х спроможн?сть продовжувати ? надал?
чинити злочини у ще б?льших масштабах. Тобто одним ?з найб?льш потужних
джерел живлення "чорно?"" економ?ки ? можлив?сть безперешкодно в?дмивати ?
використовувати "брудн?" грош?. По-друге, "в?дмивання грошей" п?дрива?
дов?ру сусп?льства до вс??? ф?нансово? системи, ? ? загрозою нормальному
функц?онуванню кредитно-ф?нансових установ кра?ни. По-трет?, "в?дмивання"
грошей ? явищем, що порушу? ?нтереси законного б?знесу ? його кл??нт?в, як?
повинн?
Саме цими ознаками поясню?ться приваблив?сть для "в?дмивання" грошей
таких кра?н, як Панама, Гонконг, Кайманськ? ? Багамськ? острови або
економ?чних (офшорних) зон тощо.
В?дкриття анон?мних валютних рахунк?в дозволено Указом Президента
Укра?ни в?д 1 серпня 1995 року. Порядок в?дкриття та функц?онування
анон?мних валютних рахунк?в ф?зичних ос?б (резидент?в ? нерезидент?в)
затверджено постановою Правл?ння Нац?онального банку Укра?ни No 205 в?д 16
серпня 1995 року.
91
бути над?йно захищеними в?д злочинно? крим?нально-маф?озно? д?яльност?.
Це в свою чергу згубно вплива? на процес залучення до кра?ни ?нвестиц?й з
боку сол?дного ?ноземного кап?талу.
За законодавством Укра?ни "в?дмивання брудних грошей" не ? крим?нальним
злочином. Тобто в наш?й кра?н? нема? спец?альних законодавчих акт?в, як?
безпосередньо нац?лен? на боротьбу ?з "в?дмиванням" грошей, тому ? правова
в?дпов?дальн?сть за так? д?? в?дсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра?н?, де створен? найсприятлив?ш? умови, поширю?ться процес "в?дмивання
брудних грошей" як в?тчизняного крим?на-л?тету, так ? м?жнародно? маф??. У
зв'язку з цим природно поста? питання щодо того, чи можна використовувати
нашу ?снуючу базу закон?в для обмеження цього небезпечного явища. Для
в?дпов?д? на ц? питання необх?дно сп?вставити вимоги закордонного (передус?м
американського) законодавства, ?з в?тчизняним в частин? надання установами
банк?всько? системи зв?т?в, збер?гання обл?ково-зв?тно? документац?? та
подання ?нформац?? щодо вза?мов?дносин з ?ноземними ф?нансовими
орган?зац?ями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скаж?мо, кредитно-ф?нансов? установи США надають зв?ти щодо
валютних операц?й ? платеж?в гот?вкою, що отримуються в торг?вл? ?
п?дпри?мництв?, створюють тим самим, по-перше, ?нформац?йну базу для анал?зу
та пошуку "в?дми-вател?в". По-друге, у випадках обгрунтовано? п?дозри щодо
т??? чи ?ншо? особи у "в?дмиванн?" грошей так? в?домост? дають можлив?сть
встановлювати рух його грошових кошт?в та п?дтвердити факти "в?дмивання",
тобто отримати необх?дн? докази.
У нас же не передбачено зв?ти ан? по депозитах, ан? по обсягах зняття
вклад?в, платежах або переказах, н? щодо отримання гот?вкових грошових
кошт?в, у зв'язку ?з чим анал?з ?нформац??, що стосу?ться пошуку
"в?дмивател?в" ? ?х покривател?в ста? майже неможливим. Тобто незаперечним ?
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища в?дсутн? будь-як?
правов? та орган?зац?йно-процедурн? механ?зми та бар'?ри.
Сл?д додати, що поширенню "т?ньових" процес?в, особливо таких, як
"в?дмивання" грошей та масштабне ухилення в?д сплати податк?в в наш?й кра?н?
сприя? в?дсутн?сть необх?дного балансу
92
м?ж правами приватних ос?б на комерц?йну та?мницю ? законними потребами
посадових ос?б контрольних та правоохоронних орган?в держави в отриманн?
матер?ал?в та ?нформац?? при перев?рках, зв?тах або тако?, що в?дноситься до
справи сл?дства, яка виплива? ?з закону про банки та банк?вську д?яльн?сть
щодо банк?всько? та?мниц?. У зв'язку з цими статтями оперативн? та ?нш?
прац?вники правоохоронних орган?в позбавлен? можливостей доступу до
?нформац?? по рахунках юридичних ? ф?зичних ос?б, без чого у ряд? випадк?в
неможливо зд?йснювати перев?рку та в?дкривати крим?нальн? справи. Тому,
нав?ть при наявност? обгрунтованих п?дстав щодо зд?йснення злочину, н?хто
(н? сл?дчий, н? прокурор, н? суддя, н? ?нш? особи) не в силах вир?шити
питання щодо вилучення певних документ?в та отримання даних про операц?? по
рахунках конкретних ф?рм ? юридичних ос?б, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
Ц? дан? можуть бути надан? податков?й служб?. Але на в?дм?ну в?д служби
внутр?шн?х доход?в кра?н, що мають розвинену ринкову економ?ку, вона не
т?льки не над?лена правом розсл?дування, але нав?ть не ма? статусу органу
д?знання, у зв'язку ?з чим обов'язки по перев?рц? правильност? визначення
прибутку та обчислення податк?в податковими ?нспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ? у первинних
документах. Тому сп?вставити ?х ?з в?домостями, що подан? у декларац?ях,
фактично неможливо. Проте, нав?ть за ?снуючих обмежень анал?з порушених
крим?нальних справ, акт?в, документальних перев?рок, наявно? оперативно?
?нформац??, що був проведений Державною податковою Адм?н?страц??ю Укра?ни,
засв?дчу?, що внасл?док правово? неврегульо-ваност? та недосконалост?
д?ючого законодавства, банк?вська система Укра?ни стала одн??ю з головних
сфер ухилення в?д сплати податк?в д?лками "т?ньово?"" економ?ки. З ц??ю
метою ними створю?ться мережа ф?ктивних п?дпри?мств, за допомогою яких
вуалюються незаконн? ф?нансово-господарськ? операц??.
Про масштаби ц??? протиправно? д?яльност? св?дчить те, що, наприклад, у
листопад? 1997 року п?дрозд?лами податково? пол?ц?? виявлена 561 ф?ктивна
ф?рма, п?д прикриттям яких проводились незаконн? операц?? по "ЛОРО-рахунках"
банк?в-нерезидент?в. Д?-
93
ями правопорушник?в завда?ться величезна шкода економ?ц? ? бюджету
держави. Т?льки в м. Ки?в? у 1997 роц? виявлено 1,5 тисяч? ф?ктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих в?д оподаткування угод, проведених через ц? ф?рми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи ?з викладеного, в процес? реал?зац?? законодавчо? стратег??,
яка спрямована на обмеження процес?в "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни,
необх?дно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досв?д
кра?н, як? мають цив?л?зовану ринкову економ?ку щодо створення над?йно
д?ючих правових умов та орган?зац?йно процедурних механ?зм?в приборкання
крим?нально? економ?ки.
3.2. Досв?д США щодо створення умов правового обмеження прояв?в
"т?н?зацТ" економ?ки, який може бути застосований у в?тчизнян?й практиц?
Вир?шення питання обмеження процес?в "т?н?зац??" економ?чного життя
кра?ни передус?м потребу? зд?йснення на законодавчому, процедурному та
орган?зац?йно-виконавчому р?внях вир?шення двох питань. По-перше, створення
над?йно? системи правового попередження можливост? в?дмивання "брудних"
грошей, ? по-друге, створення над?йно? правово? бази для ефективного
функц?онування податково? системи.
У зв'язку ?з тим, що "в?дмивання" грошей прийняло загальносв?тов?
масштаби, законодавц? кра?н, що мають розвинуту ринкову економ?ку прагнуть
захистити сво? кра?ни в?д поширення на ?х територ?ю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямован? на орган?зац?ю державними органами ?
банками контролю за вкладами ? рухом грошових кошт?в громадян, що створю?
значн? ускладнення в д?яльност? крим?нально-маф?озних структур та ?х
"чорно?" економ?чно? бази.
В основному ц? закони спрямован? на те, щоб заф?ксувати рух грошей на
ключових стад?ях, тобто робиться все можливе для того, щоб грош? залишали
"сл?д", за яким можна було б просл?дкувати ?х шлях у зворотн?й б?к аж до
джерела походження.
Як? ж це стад??? Як уже в?дзначалось, злочинц? зд?йснюють велику
к?льк?сть р?зних операц?й ? засоб?в, щоб приховати крим?нальне походження
кошт?в. Однак, вс? ц? методи включають проходження грошей через стад??, де
можливе ?х виявлення, тобто грошова гот?вка повинна або експортуватися через
територ?альний кордон, а пот?м ос?сти на рахунках в ?ноземних
кредитно-ф?нансових установах, або повернутися назад, або ж необх?дно
запевнити в?тчизняну банк?вську установу, що значний вклад грошово? гот?вки
? законним.
Отже, ключовими для виявлення операц?й щодо "в?дмивання" грошей ? ?х
основн? стад??, по-перше, де гот?вка входить у в?тчизняну кредитно-ф?нансову
систему ?, по-друге, де вона перетина? кордон для ?нтегрування у закордонн?
ф?нансов? системи, зв?дки поверта?ться на батьк?вщину у форм? законних
переказ?в.
Ступ?нь ? жорстк?сть контролю цих етап?в у р?зних кра?нах неоднакова.
Найб?льш р?шуче у вир?шенн? цього питання д?ють Сполучен? Штати Америки.
Вивчення правово? системи Сполучених Штат?в Америки св?дчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на р?шучу боротьбу ?з
"в?дмиванням" грошей, були встановлен? у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рок?в п'яти спец?альних законодавчих акт?в, зм?ст яких буде
проанал?зований нами у хронолог?чн?й ретроспектив?'.
Прийняття федерального "Акта про банк?вську та?мницю" (1970 p.) було
результатом усв?домлення та стурбованост? урядових к?л, законодавц?в та
громадськост? щодо зростаючого використання кредитно-ф?нансових установ у
злочинних ц?лях, а також використання громадянами США ?ноземних ф?нансових
установ з метою порушення ? обходу американських закон?в. Цей закон надав
м?н?стру ф?нанс?в право встановлювати в?дпо-
3 допов?дно? записки Головного управл?ння економ?чного анал?зу
Державно? податково? Адм?н?страц?? Укра?ни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доход?в у 1998 роц?" (9 с?чня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текст?в зазначених законодавчих акт?в див.: В. О. Мандибура.
Правовий механ?зм контролю за "в?дмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (анал?тично-?нформац?йно допов?дь), додатки 1, 2 ? 3 //
Секретар?ат Верховно? Ради Укра?ни, вересень 1996 p.
95
в?дн? вимоги на ведення обл?ку ? подання зв?т?в ф?нансовими
установами.
У в?дпов?дност? до першого розд?лу закону кредитно-ф?нансов? установи
зобов'язан? збер?гати щонайменше п'ять рок?в обл?ково-зв?тну документац?ю
таких вид?в, що "мають високу ступ?нь застосування в карних, податкових
розсл?дуваннях, судових процедурах".
Ц? документи включають: 1) ?нформац?ю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищу? 10 тис. долар?в (якщо т?льки в?н не забезпечений часткою
нерухомост?); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищу? 10 тис. долар?в, будь-як?й особ? (в?д будь-яко?
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке м?сце (?з
будь-якого м?сця) поза США; 3) зразки п?дпис?в; 4) ?дентиф?кац?йн? номери
платник?в податк?в для визначення рахунк?в; 5) картки бухгалтерського
обл?ку, як? вказують на операц?? по рахунках ? коп?? чек?в на суму, що
перевищу? 100 долар?в, як? сплачен? у банку.
За порушення цих вимог на банк?вську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цив?льно-правове покарання у
вигляд? штрафу до 10 тис. долар?в за кожне порушення.
Другий розд?л цього акту вимага? надання наступних зв?т?в в?д
кредитно-ф?нансових установ: 1) про валютн? операц?? (CTR); 2) про
м?жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ?в (CMIR); 3)
про ?ноземн? банки ? ф?нансов? рахунки (EBAR).
Американськ? установи, на як? розповсюджуються вимоги акта (так? як: 1)
банк?вськ? установи; 2) маклерськ? контори торговц?в ц?нними паперами; 3)
м?жнародн? п?дпри?мства вза?много кредиту в нац?ональних валютах; 4) чеков?
касири; 5) телеграфн? компан??; 6) казино, що мають л?ценз?ю та р?чний доход
понад 1 млн.долар?в; 7) поштову службу ? деяк? ?нш?), повинн? подавати зв?т
щодо кожно? валютно? операц?? служб? внутр?шн?х доход?в (податкове
управл?ння ?з правом розсл?дування ф?нансових злочин?в -- IRS), створен?й
при М?н?стерств? ф?нанс?в США, про кожен депозит, вилучання грошей ?з
рахунку, обм?н
96
валюти або ?нший плат?ж або переказ, що включа? валютн? операц?? на
суму, що перевищу? 10 тис. долар?в.
М?н?стр ф?нанс?в ма? право дати дозв?л на зв?льнення в?д подання
зв?т?в. Банки також можуть зв?льнити окрем? операц?? окремих кл??нт?в, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтован? висновки, що ц? суми не
перевищують сум, сп?в-ставних ?з звичайною повед?нкою законного
п?дпри?мництва".
Закон вимага? при заповненн? зв?ту кредитно-ф?нансово? установи подання
р?зних в?домостей щодо операц?й, що включають так? дан?: 1) про особист?сть
людини, що зд?йсню? операц?ю; 2) про номер ц??? особи в систем? соц?ального
забезпечення, адресу, р?д заняття ? дату народження; 3) про тип
?дентиф?кац??, яка застосову?ться для встановлення особи конкретно? людини,
номера вед?йського св?доцтва, кредитно? картки, паспорта та ?н.; 4)
документи, як? були використан? для зазначено? ?дентиф?кац??; 5) номер
рахунку кл??нта; 6) тип операц?? ? загальна сума, а також в?домост? про
залучення в операц?ю ?ноземно? валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З с?чня 1990 року правова регламентац?я вимага? застосовувати додаткову
форму зв?тност?, що ма? спец?альну кл?тинку, яку необх?дно в?дм?тити, якщо
установа вважа? операц?ю п?дозр?лою. Ця форма повинна бути п?дписана
службовцем, який ?? заповнив, а також посадовою особою установи, що
перев?рила ? затвердила ??. Особи, що порушують це положення федерального
закону, п?длягають крим?нальному або цив?льно-правовому покаранню. При цьому
сума адм?н?стративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залучено? до
операц??.
Окрем? положення федерального закону вимагають також подавати ?нший
зв?т за формою 8300 щодо платеж?в гот?вкою в сум?, що перевищу? 10 тис.
долар?в, як? отриман? в торг?вл? або п?дпри?мництв?. ?нформац?я ?з цих
зв?т?в також допомага? в?д-сл?дкувати рух грошей по каналах об?гу ? корисна
при розсл?дуванн? по справах "в?дмивання" грошей ? ухилення в?д
оподаткування. Цю вимогу введено в д?ю у 1984 роц? ? кодиф?ковано в
Податковому кодекс?. Заповнюючи цей зв?т, отримувач грошово? гот?вки повинен
включати до нього пр?звище, адресу ? ?дентиф?кац?йний номер особи, в?д яко?
отримана гот?вка. Як-97
що угода була зд?йснена в?д чийогось ?мен?, то вносяться дан? на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не п?зн?ше 15 д?б п?сля отримання
гот?вки.
Особи, як? св?домо не подають зазначений зв?т, визнаються такими, що
чинять злочин, ? до них застосовуються штрафи до 25 тис. долар?в (або 100
тис. долар?в у випадках корпорац??) ?/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рок?в.
Зв?т про м?жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ?в
за формою 4790 повинен надаватися митн?й служб? будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. долар?в у США або вивозить ?з них. Зв?т нада?ться також у
випадку, якщо особа отриму? з ?ншо? кра?ни суму, що перевищу? 10 тис.
долар?в. Поняття "кредитно-грошов? документи" включа? валюту США ? ?ноземну
валюту, вс? оборотн? документи на пред'явника (чеки, видан? окремими
особами, компан??ю, банком, касиром, а також туристичн? чеки, боргов?
зобов'язання ? грошов? перекази, ц?нн? папери або акц?? на пред'явника та
?н.).
В?д резидент?в США вимага?ться вести обл?к ? надавати зв?ти щодо сво?х
вза?мов?дносин з будь-якими ?ноземними ф?нансовими орган?зац?ями. Це
стосу?ться ос?б, як? беруть ф?нансову участь в ?ноземному банку у вигляд?
ц?нних папер?в або ?ншого ф?нансового рахунку, а також ос?б, як? мають право
п?дпису або будь-який ?нший дозв?л щодо користування таким рахунком. Зв?т
нада?ться за формою 90-22.1 Служб? внутр?шн?х доход?в щор?чно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цив?льно-правове
покарання у вигляд? штрафу до 100 тис. долар?в, але не б?льше грошово? суми,
що залучена в операц??, а також крим?нальне покарання -- штраф, що не
перевищу? 250 тис.долар?в ?/або тюремне ув'язнення до 5 рок?в.
Прийняття законодавчого Акту в?д 29.10.1970 року (про внесення зм?н до
Федерального Акту про страхування вклад?в щодо вимоги в?д застрахованих
банк?в вести повн? записи, а також надавати зв?ти до Департаменту Скарбниц?
про проведення певних операц?й у валют? США) було зумовлено необх?дн?стю
забезпечити належн? умови щодо надання ?нформац?? суб'?ктами п?дпри?мницько?
д?яльност? при веденн? розсл?дування
крим?нальних справ, чим була сутт?во обмежена можлив?сть "в?дмивання"
грошей.
Законом були сутт?во розширен? повноваження Секретаря Скарбниц? (у
пор?внянн? з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення ? регламентац?? вимог до
ведення в?дпов?дних запис?в не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що зад?яна в п?дпри?мницьк?й д?яльност?,
стосовно зм?н, як? в?дбулися у власност?, форм? ведення обл?ку ? контролю,
форм? управл?ння та процедур? подання цих зв?т?в.
Процедурна регламентац?я зобов'язувала означених суб'?кт?в подавати
в?дпов?дн? зв?ти у раз?, коли вони "? вкрай необх?дн? для ведення
розсл?дувань крим?нальних справ, справ, як? стосуються податк?в, та для
регулятивних розсл?дувань чи проваджень по справах".
Збер?гання та ведення запис?в по зазначен?й зв?тност? в електронн?й чи
автоматизован?й форм? дозволялись т?льки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем Скарбниц?.
У раз? порушень закону Секретарю скарбниц? надавалось право "прийняти
р?шення передати справу до в?дпов?дного районного суду США, чи в?дпов?дного
суду США будь-яко? територ?? чи ?ншого м?сця (за умови, що вони над?лен?
юрисдикц??ю США забороняти так? д?? чи практику). П?сля належного
пов?домлення дозволя?ться виносити безстрокову або тимчасову су-? дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливост?
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених суд?в
може також видавати обов'язков? судов? ||у заборони, за якими особа ма?
виконувати р?шення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в раз? кожного
св?домого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, ско?ного через |1
Недбал?сть, Секретар до таких ос?б, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорац?й чи ?ншу форму п?дпри?мства по в?дно-^ щенню до партнера,
кер?вника, службовця чи найманого пра-g П?вника цього п?дпри?мства, який
св?домо або виключно через ^недбал?сть бере участь у порушенн?, може
визначити розм?р ??й штрафу за цив?льним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. долар?в США.
^&'.
У раз? неспроможност? особи сплатити будь-який штраф для стягнення
ц??? суми в судовому порядку за р?шенням Секретаря Скарбниц? в?д ?мен?
Сполучених Штат?в Америки може бути розпочата цив?льна справа. Крим?нальне
покарання для особи, що св?домо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розм?р якого не повинен перевищувати 1 тис. долар?в США,
або ув'язнення строком не б?льше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що св?домо порушу? чи св?домо спричиню? порушення будь-якого
положення розд?лу 21 Федерального Акту про страхування вклад?в, або розд?лу
411 Державного акту про житло, якщо порушення ма? м?сце п?сля ско?ння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке кара?ться ув'язненням
строком б?льше одного року, застосову?ться стягнення штрафу в розм?р?, що не
перевищу? 10 тис. долар?в США або ув'язнення строком не б?льше як п'ять
рок?в, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар Скарбниц? зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень ? може делегувати так? обов'язки в?дпов?дному банк?вському
наглядовому агентству чи ?ншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочинн?стю (1984 p.) ма? деяк?
положення, що спец?ально присвячен? проблем? "в?дмивання" грошей.
У в?дпов?дност? до акта, митним оф?церам дозволя?ться зупиняти ? робити
обшук без ордера будь-яких автомоб?л?в, л?так?в, корабл?в, контейнер?в,
упаковок ? особи, "якщо ? розумн? п?дстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошов? документи з порушенням в?дпов?дних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволя? виплату винагороди
особам, як? надали ?нформац?ю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банк?вську та?мницю" суму, що перевищу? 50 тис: долар?в у вигляд? штрафу або
конф?скац??. Федеральний Акт про контроль за "в?дмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "в?дмивання" грошей, що отриман? в?д протиправно?
д?яльност?. В?дпов?дно до нього злочинами визнавались два крим?нальних
правопорушення:
100
перше -- "в?дмивання валютно-грошових документ?в";
друге -- "зд?йснення грошових операц?й у в?дношенн? власност?, яка
отримана в?д точно визначено? незаконно? д?яльност?".
Перша норма встановила в?дпов?дальн?сть за "в?дмивання" грошей, яке
в?дбува?ться за рахунок ф?нансових операц?й, перевезень, в?дправлень або
переказ?в кредитно-грошових документ?в. При ф?нансових операц?ях за законом
правопорушення ма? м?сце у тому випадку, якщо особа або зна?, що майно, яке
включене в цю операц?ю, явля? собою доход в?д незаконно? д?яльност?, але,
незважаючи на це, зд?йсню? ?? з нам?рами сприяти продовженню тако?
протиправно? д?яльност? або зна?, що зазначена операц?я ма? на мет?
приховування або покривання природи, м?сця знаходження, джерела походження
належност? доходу, або уникнення виконання певно? вимоги щодо надання зв?ту
про таку операц?ю. За аналог?чних умов злочином вважа?ться "в?дмивання"
грошей, що пов'язане ?з перевезенням кредитно-грошових документ?в.
Друга норма стосу?ться особи, що заздалег?дь сплановано зд?йсню? разом
?з кредитно-ф?нансовою установою грошову операц?ю в?дносно здобуто?
злочинним шляхом власност?, джерелом яко? ? точно визначена незаконна
д?яльн?сть, на суму, що перевищу? 10 тис. долар?в. За американським
законодавством до протиправно? д?яльност? в?дносяться: наркоб?знес,
фальшування грошей, контрабанда, банк?вськ? та трастов? шахрайськ? операц??,
банк?вськ? або поштов? пограбування, крад?жки, шпигунство, рекет, к?лерство
тощо. Так? злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
долар?в ?/або тюремним ув'язненням до 20 рок?в.
Акт про контроль за "в?дмиванням" грошей передбача? також цив?льну ?
крим?нальну конф?скац?ю предмет?в, як? залучен? до "в?дмивання" грошей.
За законом м?н?стру юстиц?? було надано право накладати цив?льн?
грошов? штрафи до 500 долар?в на будь-яку кредитно-ф?нансову установу, яка
за недбал?стю порушу? якесь ?з положень "Акту про банк?вську та?мницю".
М?н?стру ф?нанс?в також надано право вивчати будь-як? бухгалтерськ? книги та
обл?ков? документи ф?нансово? установи в частин?, що стосу?ться ведення
обм?ну ? подання зв?т?в.
101
викону? обов'язки, або ма? повноваження приватного п?дпри?мства; 5)
будь-яке приватне п?дпри?мство або агентство, що займа?ться будь-якою
д?яльн?стю, яку м?н?стр ф?нанс?в, зг?дно з правилами, вважа? такою, що ?
схожою, спор?дненою, або зам?ню? зазначену ф?нансову д?яльн?сть; 6) будь-яке
?нше приватне п?дпри?мство, визначене м?н?стром ф?нанс?в, як таке, чи?
операц?? з гот?вкою мають високу ступ?нь корисливост? стосовно крим?нальних,
податкових та статутних питань.
За законом, м?н?стру юстиц?? було надане право включати до перел?ку
будь-яке п?дпри?мство, що займа?ться д?яльн?стю, под?бною до т???, яку
зд?йснюють перерахован? п?дпри?мства, а також ? будь-яке ?нше п?дпри?мство,
до "чи?х операц?й за гот?вковий розрахунок у вищ?й м?р? застосуються карн?
або податков? процедури".
Окремо необх?дно в?дзначити, що, окр?м федерального законодавства,
багато штат?в США виявили ?н?ц?ативу в боротьб? ?з "в?дмиванням" грошей ?
ввели в д?ю власн? закони, як? визначають "в?дмивання" грошей державним
злочином, що розширю? можливост? розсл?дування ? крим?нального
пересл?дування ос?б, як? займаються такими операц?ями. Б?льш?сть ?з штат?в
мають в?дпов?дн? закони, як? дають право регулювати д?яльн?сть небанк?вських
ф?нансових установ, що в?дправляють грош? в?д ?мен? кл??нта, продають
грошов? перекази, туристськ? чеки та ?нш? плат?жн? документи.
У контрол? за рухом грошових кошт?в ? розсл?дуванн? факт?в "в?дмивання"
грошей у США беруть участь р?зн? суб'?кти -- представники вс?х г?лок
державно? влади ?, в першу чергу, виконавчо?, до яких передус?м в?дносяться
м?н?стерства ф?нанс?в, юстиц?? та ?нш? органи. Таким чином забезпечу?ться
ч?тко в?дпрацьована система безсуперечного виконання зазначених закон?в.
?з затвердженням Акта про банк?вську та?мницю М?н?стерству ф?нанс?в США
нада?ться головна роль у боротьб? з "в?дмиванням" грошей. М?н?стерство
в?дпов?да? за опубл?кування правил застосування Акта ? за координац?ю зусиль
тих орган?зац?й, яким вона делегована для його реал?зац??. Хоча застосування
закону т?льки М?н?стерством ф?нанс?в може тягти за собою лише цив?льну
в?дпов?дальн?сть, у ситуац?ях, як? в?дпов?дають
103
умовам крим?нального покарання, воно працю? сп?льно з М?н?стерством
юстиц?? (атторнеями США).
У 1989 роц? М?н?стерством ф?нанс?в була створена система контролю за
ф?нансовими злочинами, яка об'?днала численн? джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових орган?в щодо анал?зу ?нформац?? ?
розп?знавання д?й, пов'язаних з "в?дмиванням" грошей. Головними п?дрозд?лами
М?н?стерства ф?нанс?в, що ведуть боротьбу ?з "в?дмиванням" грошей, ? служба
внутр?шн?х доход?в ? митна служба.
За законом, служба внутр?шн?х доход?в уповноважена розсл?дувати перш?
порушення закону про банк?вську та?мницю (за винятком порушень положень
зв?т?в про м?жнародн? перевезення валюти або кредитно-грошов? документи,
розсл?дування по яких проводить митна служба) зд?йсню?ться управл?нням
крим?нального розшуку служби. Служба внутр?шн?х доход?в над?лена
повноваженнями ?нспектувати вс? ф?нансов? установи, окр?м тих, як?
перев?ряються ? контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклер?в ? торговц?в ц?нними паперами, яких перев?ря? рев?з?йний п?дрозд?л
Ком?с?? по ц?нних паперах.
Федеральним повноваженим, що займа?ться наглядом за проведенням в життя
крим?нальних закон?в у США, ? генеральний атторней (адм?н?стративна особа,
що сто?ть на чол? адм?н?стративного кер?вництва М?н?стерства юстиц?? США).
Карн? справи порушуються як безпосередньо М?н?стерством юстиц?? США, так ?
управл?нням атторне?в США, що д?ють у вс?х штатах кра?ни.
Роботу щодо виявлення ? розсл?дування факт?в незаконного обороту
наркотик?в ? "в?дмивання" грошей М?н?стерство юстиц?? зд?йсню? за допомогою
двох сво?х орган?в -- Адм?н?страц?? по боротьб? ?з наркотиками (DEA) ?
Федеральним бюро розсл?ду-ваннь (ФБР). Судовим пересл?дуванням по великих
справах щодо "в?дмивання" грошей займа?ться в?дд?л з наркотичних засоб?в ?
небезпечних речовинах М?н?стерства юстиц??. Судовим пересл?дуванням за
фактами злочинних д?й в?д ?мен? штату займа?ться головний атторней штату.
У 1984 роц? за розпорядженням м?н?стра юстиц?? США була створена робоча
група з банк?вських економ?чних злочин?в, яка розробила ?дину систему
подання в?домостей, а також спец?аль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих крим?нальних
порушень. М?н?стерство юстиц?? ? управл?ння атторне?в США отримують так?
пов?домлення ? зд?йснюють судов? пересл?дування. Якщо у справ? необх?дно
попередн? розсл?дування, то для перев?рки в?дпов?дних матер?ал?в залуча?ться
ФБР.
Важливу роль у д?яльност? орган?в по боротьб? з "в?дмиванням" грошей
в?д?грають управл?ння пол?ц?? штат?в, як? часто розкривають ц? справи
внасл?док ?нших справ, по яких вони проводять розсл?дування, особливо
пов'язаних ?з наркотиками.
Поряд ?з цими органами контроль за дотриманням закону про банк?вську
та?мницю зд?йснюють федеральн? органи контролю за банками, до яких
в?дносяться: 1) Апарат рев?зора з грошового об?гу; 2) Федеральна корпорац?я
з? страхування вклад?в; 3) Правл?ння федерально? системи резерв?в, 4)
Управл?ння контролю за економн?стю; 5) Нац?ональна адм?н?страц?я кредитного
союзу.
Цим установам ? орган?зац?ям М?н?стерство ф?нанс?в нада? в?дпов?дн?
повноваження.
Зазначен? установи ? орган?зац?? розробили спец?альну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень ? прояв?в крим?нально?
д?яльност?. Вони у сво?й робот? також нац?лен? на конкретну перев?рку
"компетентност?, квал?ф?кованост?, чесност? ? ф?нансово? самост?йност?"
банк?вських прац?вник?в та ?нших ф?нансових установ.
У процес? перев?рки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенц?йного шахрайства, внутр?шн?х зловживань' та ?нших злочинних д?й, в
тому числ? "в?дмивання" гро-
Практика США квал?ф?ку? широкий спектр можливих вид?в шахрайства ?
внутр?шн?х зловживань, що можуть зд?йснюватись банк?вськими службовцями. До
таких можна в?днести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином заре?строван?; 2) незаконне привласнення доход?в;
3) ман?пуляц?? з витратами; 4) зловживання реальними активами кл??нта або
банку; 5) д??, що перевищують повноваження управл?нського персоналу; 6)
п?дробка документ?в або внесення до них ф?ктивних запис?в;
7) незаконн? бухгалтерськ? записи; 8) нечесн?, обманн? або злочинн?
вчинки (крад?жка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документ?в та ?н.). Особливо? уваги потребу? практика попередження
шахрайських операц?й з ц?нними паперами з боку банк?вських службовц?в: 1)
спекуляц?я
. 99
105
т
шей. Для перев?рки дотримання Закону про банк?вську та?мницю або
розсл?дування можливих порушень будь-яких ?нших закон?в можуть зд?йснюватися
спец?альн? рев?з??, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорац?я з?
страхування вклад?в, яка створила св?й в?дд?л з економ?чно? злочинност?. У
цей в?дд?л ув?йшли спец?ально п?дготовлен? ?нспектори, що зд?йснюють
перев?рку потенц?йно? злочинно? д?яльност?.
При перев?рц? органи контролю визначають ч?тк?сть складання ? подання
зв?т?в. З ц??ю метою продивляються бланки надання п?льг, з тим щоб
впевнитись у правильност? зв?льнення в?д процедури складання зв?т?в. Якщо
орган контролю вбача? ймов?рн?сть злочинно? д?яльност?, в?н допов?да? про це
в М?н?стерство юстиц?? США. Окр?м того, ц? органи вимагають в?д банк?вських
установ складання та подання ?м спец?альних бланк?в про злочинн? д??, якщо
вони виявлен? або ? п?дозра щодо злочинних порушень. Деяк? федеральн? органи
контролю вимагають в?д банк?вських установ надання таких бланк?в у
в?дпов?дн? правоохоронн? органи, а деяк? -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьб? з "в?дмиванням" грошей в Сполучених
Штатах в?д?гра? управл?ння банк?в штат?в (Банк?вський департамент), яке несе
в?дпов?дальн?сть за зд?йснення контролю та нагляду за такими ф?нансовими
установами, як комерц?йн? банки, кредитн? компан??, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та ?н. Нав?ть, коли до конкретно?
справи залуча?ться пол?ц?я ? органи обвинувачення, саме Банк?вський
департамент ма? компетенц?ю щодо ведення спец?ального бухгалтерського
обл?ку, обробки даних,
з ц?нними паперами, що зд?йсню?ться ?з використанням банк?вських
рахунк?в по брокерських операц?ях; 2) неправом?рне утримання частки виторгу,
що отримана в?д продажу ц?нних папер?в кл??нт?в; 3) ф?ктивн? витрати на
контрольному рахунку для компенсац?? крад?жки гот?вки; 4) крад?жка кошт?в,
як? розм?щен? кл??нтами у банках, що пов'язана ?з придбанням ?нвестиц?й; 5)
не-дозволене вилучання ? продаж ц?нних папер?в; 6) нев?рне розм?щення ц?нних
папер?в; 7) тайна змова для зв?льнення в?д вкрадених ц?нних папер?в через
банк?вський рахунок ц?нних папер?в; 8) крад?жка доход?в у вигляд? процент?в
по ц?нних паперах; 9) зам?на знец?нених ц?нних папер?в на прибутков? ц?нн?
папери ?з портфеля боргових зобов'язань та ?н.
106
необх?дних для розп?знавання "в?дмивання" грошей ? отримання доказ?в
для крим?нального пересл?дування правопорушник?в.
У Банк?вському департамент? штату Нью-Йорк управл?ння створило у 1987
роц? в?дд?л спец?альних розсл?дувань, що не ? правоохоронним органом. За
останн?й час у законодавч? органи внесена пропозиц?я щодо надання цьому
в?дд?лу такого статусу!'. В?дд?л займа?ться вивченням, пошуком та
п?дготовкою ?нформац??, що стосу?ться злочинно? д?яльност?, перев?ря?
б?ограф?чн? дан? претендент?в на ф?нансове ? банк?вське обслуговування, яким
вида?ться л?ценз?я. Процедура видач? деяких л?ценз?й може включати перев?рку
в?дбитк?в пальц?в з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
в?дд?лом отримана ?нформац?я про правопорушення, в?н разом ?з управл?нням
почина? працювати в т?сн?й вза?мод?? з правоохоронними органами на м?сцях,
на федеральному р?вн? ? на р?вн? штату, з метою забезпечити узгоджен?сть д?й
по виявленню ? припиненню "в?дмивання" грошей.
Наведений анал?з показу?, яким чином законодавство регулю? зд?йснення
контролю за недопущенням можливост? "в?дмивання брудних грошей" у США.
Важливе м?сце у державн?й систем? обмеження "т?ньово?"" економ?ки у США
займають податков? служби. ?х значення пост?йно п?двищу?ться, функц?ональн?
можливост? посилюються, а правова база пост?йно вдосконалю?ться. Так, кр?м
функц?й утримання податк?в ? контролю за доходами населення податков? служби
на цей час вир?шують також завдання боротьби
Необх?дно зазначити, що орган?зац?я правоохоронних орган?в США
буду?ться у в?дпов?дност? до ?снуючо? в кра?н? державно-адм?н?стративною
системою. До федеральних правоохоронних орган?в, тобто орган?в, що
контролюють дотримання федеральних закон?в на вс?й територ?? кра?ни,
в?дносяться М?н?стерство юстиц?? США ? Верховний Суд США. Проте аналог?чно?
пол?цейсько? орган?зац?? на федеральному р?вн? не ?сну?. До правоохоронних
орган?в на р?вн? штату в?дноситься управл?ння юстиц??. Вищий суд ?
управл?ння пол?ц?? штату ? формально незалежними в?д федеральних орган?в ?
повинн? забезпечувати законн?сть та правопорядок на територ?? свого штату у
в?дпов?дност? до конституц?? штату та ?нших д?ючих у штат? закон?в. Окр?м
цього окрем? федеральн? м?н?стерства (всього ?х в США 44) мають сво?
правоохоронн? органи, що повинн? контролювати дотримання закон?в ? положень,
визначених цими м?н?стерствами.
107
з "т?ньовою" ? крим?нальною економ?кою (насамперед орган?зованою
економ?чною злочинн?стю).
Одним ?з заход?в скорочення деф?циту федерального бюджету та обмеження
"т?ньового" сектору економ?ки для адм?н?страц?? США ? посилення боротьби з
особами, як? ухиляються в?д сплати податк?в. Американськ? фах?вц? вбачають у
цьому найб?льш вагомий резерв поповнення державних кошт?в. За ?х оц?нками на
початку 90-х рок?в недоплата податк?в у США перевищувала 100 м?льярд?в
долар?в. Основними категор?ями неплатник?в ? особи в?льних профес?й ? др?бн?
п?дпри?мц?, особи, як? надають на бартерн?й основ? один одному медичн?,
автосерв?сн?, господарськ?, буд?вельно-ремонтн? та ?нш? послуги, а також
особи, що займаються несанкц?онованою ? крим?нальною д?яльн?стю.
Найвагом?ше м?сце в податков?й систем? ?, в?дпов?дно, найб?льше
навантаження пада? на податкове управл?ння служби внутр?шн?х доход?в (СВД)
м?н?стерства ф?нанс?в (або як ?? ?накше називають податкове управл?ння), що
? федеральним органом. Ця служба зараз нарахову? близько 100 тисяч
сп?вроб?тник?в, а ?? бюджет становив близько 1,5 млрд. долар?в.
Законодавство США передбача?, що ус? податки мають утримуватися з
населення на п?дстав? податково? декларац??, яка розроблена податковим
управл?нням для р?зних категор?й платник?в податк?в. Декларац?ю власноручно
заповню? особа, яка ? платником податк?в, ? пересила? ?? до м?сцевого
в?дд?лення податкового управл?ння по пошт?. В декларац?? зазначаються
особист? дан?, включаючи с?мейне положення, р?д занять, в?к, в?дображен?
в?домост? про вс? доходи, що були отриман? платником податк?в за минулий
р?к, в тому числ? ? про додатков?, поточн? -- прем??, гонорари, отриман?
позички, спадщину тощо, а також величину збитк?в в?д п?дпри?мницько?
д?яльност? ? стих?йного лиха:
пожеж?, повен? та ?н., що вплинули на його ф?нансовий стан.
Платник податк?в зобов'язаний пов?домити в декларац?? про вс? види
рухомого ? нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги кап?талу,
розм?щеного в акц?ях ? обл?гац?ях, як? в?н ма? (у тому числ? ? за кордоном).
З питань заповнення декларац?й платник податк?в може звертатись за
консультац??ю до в?дд?лення податкового управ-
108
л?ння або до приватного консультативного закладу ? залучати до
сп?вроб?тництва приватних ос?б. Законодавством США передбачено покарання тих
ф?рм, що надають так? послуги, але д?ють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особлив?сть американського законодавства поляга? в тому, що не
податкове управл?ння повинне довести незаконн?сть джерел доход?в ф?зично?
особи, а сам платник податку на вимогу податкових орган?в зобов'язаний
документально п?дтвердити лег?тимн?сть походження вс?х кошт?в та майна, що
знаходяться у його розпорядженн?, а також знаходились у його власност? в
минулому. Тобто у сфер? оподаткування ? п?дтвердження законност? майнових
прав законодавство США досить гнучко п?дходить до застосування в?домого
принципу презумпц?? невинност? ? чесна громадськ?сть з розум?нням сприйма?
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством ф?нансове розсл?дування може вестись як в?дкрито
(тобто з викликом п?дозрюваного на допити до ?нспектора в податкове
управл?ння), так ? та?мно. Сп?вроб?тники сл?дчого в?дд?лу можуть
консп?ративне для прикриття сво?? д?яльност?, використовувати документи
р?зних урядових ?, у раз? необх?дност?, нав?ть приватних орган?зац?й.
Повноваження ф?нансових ?нспектор?в, передбачен? законодавством США,
дозволяють ?м отримати будь-як? види ?нформац?? про платника податк?в.
Американськ? громадяни погоджуються сп?вроб?тничати ?з податковим
управл?нням, оск?льки побоюються, що у випадках в?дмови сам? можуть стати
об'?ктом ф?нансового розсл?дування.
Правоохоронн? органи США не т?льки користуються ?нформац??ю, що
накопичу? податкове управл?ння, але ? широко залучають ф?нансових
?нспектор?в до проведення розсл?дувань.
Вважа?ться, що за низкою злочин?в проведення ф?нансового розсл?дування
-- найб?льш д??вий шлях притягнення злочинц?в до суду. Це передус?м справи,
пов'язан? з такими проявами "чорно?" економ?чно? д?яльност?, як торг?вля
наркотиками та ?ншими можливостями отримання незаконних доход?в. Практика
засв?дчу?, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочин?в. В той же час система ф?нансово-майнового
109
r"
обл?ку платник?в податк?в нада? можлив?сть встановлювати факти
?стотного перевищення витрат (або накопичено? особисто? власност? ? майна)
понад оф?ц?йно заявленими у декларац?? доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судово? в?дпов?дальност? за ухилення в?д сплати
податк?в найб?льш законсп?рованих неплатник?в прибуткового податку, а також
виходять на розкриття б?льш небезпечних крим?нальних злочин?в.
Для цього п?драховуються найб?льш велик? покупки за дек?лька рок?в
(куп?вля будинку, в?лли в м?сцях в?дпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катер?в, ц?нних мебл?в, антикварних витвор?в мистецтва, коштовних ювел?рних
вироб?в тощо), а також витрати, що пов'язан? з подорожуванням,
кап?таловкладенням до статутних фонд?в у р?зн? акц?? та обл?гац??, прир?ст
банк?вських рахунк?в та ?нше. Ц? витрати пор?внюються ?з тими, що зазначен?
в податков?й декларац?? як оф?ц?йн? доходи, за той же пер?од часу. Якщо сума
доход?в значно менша за суму сукупних витрат ф?зично? особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленн? в?д сплати податк?в.
Первинн? дан? на платник?в податк?в, що ухиляються в?д ?х сплати,
податков? управл?ння отримують в?д пол?ц??, прокуратури та п?дрозд?л?в
служби безпеки.
Сл?д звернути особливу увагу також ? на поширення у США практики
використання послуг платних ?нформатор?в, як? допомагають викрити порушник?в
податкового законодавства. При цьому добров?льн? пом?чники (част?ше всього
ними бувають колишн? дружини, кинут? коханки, заздр?сн? сп?вроб?тники, а
також пильн? сус?ди та ?нш? законослухнян? громадяни) отримують до 10
в?дсотк?в в?д суми пен?, нараховано? за несплату податк?в.
Те, що податков? служби у кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки
по?днують у соб? функц?? ф?нансового ? правоохоронного органу, в першу чергу
поясню?ться поширеною практикою ухилення в?д податк?в, найб?льш характерною
для ос?б, як? мають незаконн? "чорн?" доходи (член?в крим?нально-маф?озних
угрупувань, рекетир?в, к?лер?в, пов?й, сутенер?в, хабарник?в, шпигун?в,
шахра?в тощо).
У б?льшост? випадк?в ц? особи нав?ть не заповнюють податков? декларац??
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих орган?в. Податков? служби досить активно провадять ф?нансов?
розсл?дування по цих видах злочин?в, оск?льки сума штраф?в, як правило, у
багато раз?в перекрива? вс? витрати, що пов'язан? з ними.
Сл?дч? в?дд?ли м?сцевих податкових орган?в, звичайно, добре
п?дготовлен? до под?бних операц?й, ? не т?льки мають в?дпов?дн?
повноваження, але ? оснащен? необх?дною апаратурою для п?дслуховування ?
звукозапису, а також лаборатор?ями, для проведення анал?зу достов?рност?
документ?в платник?в податку. Тут викону?ться також х?м?чна, крим?нал?стична
експертизи та експертиза почерку особи, що п?дозрю?ться.
За американськими законами ухилення в?д сплати податк?в ? серйозним
крим?нальним злочином. Тому методи ф?нансового розсл?дування включають в
себе не т?льки суто ф?нансов? заходи, так?, як перев?рка бухгалтерських книг
? зв?т?в, перев?рка кредитних документ?в ? банк?вських рахунк?в та чек?в
платника податк?в. ?снують також ? спец?альн? заходи, характерн? для роботи
правоохоронних орган?в. Це та?мн? спостереження ? обшуки, п?дслуховування
телефонних розмов ? перлюстрац?я пошти, опитування св?дк?в ? ос?б з оточення
п?дозрюваного та ?нше.
Ус? з?бран? дан? збер?гаються в електронному дось? платника податк?в у
рег?ональному в?дд?ленн? податкового управл?ння. У Нац?ональному
обчислювальному центр? податкового управл?ння функц?ону? б?ля 40 р?зних
автоматизованих систем, як? вир?шують завдання щодо перев?рки достов?рност?
обчислення податк?в, пор?вняння доход?в ? витрат платника податк?в,
виявлення недоплат ? ухилень в?д податк?в, складання списк?в р?зних
категор?й платник?в податк?в.
У 1986 роц? Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за нев?рно заповнену податкову декларац?ю може бути накладено штраф
до 1 тисяч? Долар?в. За порушення терм?н?в в?дправки податково? декларац??
стягу?ться штраф у розм?р? 5 в?дсотк?в в?д несплачено? вчасно суми за кожен
м?сяць заборгованост? або за частину м?сяця. Штраф не повинен перевищувати
25 в?дсотк?в в?д сукупно? суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу кара?ться штрафом до 5 тисяч долар?в
? тюремним ув'язненням до 5 рок?в або т?льки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податк?в зобов'язаний сплатити знов нарахован? податки ? пеню у
розм?р? 50 в?дсотк?в в?д суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, св?дчить -- лише незначна частина
(менше 10 в?дсотк?в) справ стосовно ухилення в?д сплати прибуткових податк?в
переда?ться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушенн?, п?дписують
ф?нансов? зобов'язання, в?дпов?дно до яких виплачують додатково нарахован?
податки ? неустойку, щоб не потрапити п?д д?ю б?льших штрафних санкц?й ?
тюремного ув'язнення.
Податкове управл?ння ма? достатн? повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсяз?.
Якщо податков? платеж? прострочен?, управл?ння ма? право накласти арешт на
банк?вський рахунок платника податк?в, утримати необх?дну суму ?з зароб?тно?
плати, конф?скувати машину та ?ншу, найб?льш ц?нну рухому ? нерухому
власн?сть, що належить йому, закрити п?дпри?мство, що належить йому,або
позбавити приватно? практики (для ос?б в?льних профес?й). Проте податкове
управл?ння досить р?дко зверта?ться до наведених заход?в, оск?льки основне
його завдання -- отримати додатков? кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податк?в ? штраф?в можуть бути розтягнут? на
дек?лька рок?в або нав?ть зменшен? на 60 ? б?льше в?дсотк?в. Управл?ння
врахову?, яку саме суму може сплатити платник податк?в, щоб не стати
внасл?док цього банкрутом, а також ?нш? обставини пом'якшення санкц?й.
П?дсумовуючи викладене, необх?дно зазначити, що найб?льш обнад?йливим у
вир?шенн? питання застосування до в?тчизняних умов досконалих правових
механ?зм?в, що ефективно функц?онують у США в напрям? максимального
обмеження процес?в "т?-н?зац??" те, що при м?н?мальн?й корекц?? (що ма?
враховувати певну специф?ку нац?ональних умов), накопичений у США досв?д та
правова база може бути у стисл? строки майже повн?стю застосована для
обмеження "т?ньово?"" економ?ки в Укра?н?.
3.3. Вдосконалення правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в
проведення диференц?йовано? пол?тики щодо окремих сектор?в та суб'?кт?в
"т?ньово?" економ?ки
Багато з того, що на цей час в?дбува?ться, особливо в сфер? в?дносин та
управл?ння державною власн?стю, а також в кредитно-ф?нансов?й сфер? та на
ринку ц?нних папер?в (на в?дм?ну в?д кра?н ?з розвиненою ринковою
економ?кою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним в?тчизняним
крим?нальним законодавством у якост? самост?йного злочину. Тому необх?дно,
щоб в?дпов?дальн?сть за аналог?чн? мах?нац?? обов'язково ? за короткий час
була врахована як в окремих законах, так ? в проект? нового крим?нального
кодексу.
Яких закон?в не вистача?, щоб шляхом створення необх?дного правового
тиску подолати масштабну "т?н?зац?ю" економ?ки?
Насамперед необх?дно розробити ? впровадити закони з прямим економ?чним
ефектом, як? б спрямовувались на попередження та активну л?кв?дац?ю найб?льш
поширених злочин?в, що дом?нують зараз у ринкових в?дносинах, а саме:
використання державно? власност? (кап?талу, ф?нанс?в, природних ресурс?в) з
метою особистого ? групового збагачення, ф?нансове шахрайство, нечесний
б?знес та недозволена конкуренц?я (яку у ц?й боротьб? використовують
крим?нальн? структури), ухилення в?д оподаткування, псевдоп?дпри?мство ?
псевдобанкрутство, створення б?ржово? пан?ки, курсово? гри, перепродаж
п?льгових кредит?в, проникнення у комп'ютерн? мереж? ? системи
кредитно-банк?вських установ та багато ?нших, як? вже давно визначен?
св?товою юридичною практикою як крим?нальн? злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо? стратег?? подолання "т?н?зац??"
економ?ки особливу увагу необх?дно прид?лити питанням оперативно? розробки
(з максимальним врахуванням досягнень св?тово? практики) ? затвердження
таких законодавчих акт?в, що спрямован? на попередження "т?ньових" ?
крим?нальних прояв?в та на адекватне покарання суб'?кт?в економ?чно?
злочинност?, у в?дпов?дност? з р?внем соц?ально-економ?чно? небезпеки ?х
"чорно?" д?яльност?. До правово? бази, що вкрай не-
112
113
обх?дна для поступового подолання "т?н?зац??" та крим?нал?зац??
економ?ки можна в?днести розробку ? схвалення Верховною Радою Укра?ни
наступних законодавчих акт?в:
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за порушення бюджетного законодавства та
нец?льове використання бюджетних кошт?в;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за економ?чн? злочини, що завдали збитк?в
держав?;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? громадян та посадових ос?б за приховування
доход?в та ухилення в?д повно? та сво?часно? сплати податк?в;
-- про "в?дмивання" грошей та посилення крим?нально? в?дпов?дальност?
за операц??, пов'язан? з "в?дмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань ? злочинност? на ринку ц?нних папер?в;
-- про джерела походження первинного (стартового) кап?талу;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за контрабанду ? ухилення в?д сплати мита
(вв?зного та вив?зного) та вже назван? законодавч? акти, що мають
попереджати ? карати злочинн?сть, яка можлива у кредитно-банк?вськ?й
систем?.
Для забезпечення ефективно? д??вост? орган?зац?йно-процедурних
механ?зм?в практично? реал?зац?? законодавчих акт?в вкрай необх?дно створити
(або посилити) в?дпов?дн? органи державного нагляду та контролю.
Проте, д?алектика життя засв?дчу? -- не сл?д надм?рно переоц?нювати
силов?, карн? та заборонн? заходи, що ма? зд?йснювати держава у напрям?
локал?зац?? "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця д?яльн?сть ? об'?ктивною захисною реакц??ю суб'?кт?в на
неможлив?сть ?снування й розвитку в рамках оф?ц?йно? економ?ки та
невиваже-но? правово? регламентац??. Так, скаж?мо, посилення репресивних
пересл?дувань резидент?в Укра?ни за "т?ньову" економ?чну
114
д?яльн?сть, яка не ? по-справжньому сусп?льне небезпечною, в?дпов?дно
спричиня? до появи як?сно нових, складних та б?льш консп?ративне досконалих
схем "т?ньово?"" самореал?зац??, а також до зб?льшення обсяг?в в?дпов?дно?
ем?грац??: кап?талу, п?дпри?мц?в та висококвал?ф?кованих фах?вц?в. Ця
тенденц?я ? особливо небезпечною, оск?льки вона зменшу? ? без того досить
незначний прошарок економ?чно активно? та найб?льш профес?йно п?дготовлено?
частини нац?? -- основно? бази, що не т?льки п?дтриму?, але й реал?зу?
економ?чн? реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заход?в
пересл?дування за деякими видами економ?чних правопорушень може не т?льки не
покращити ситуац?ю, а нав?ть навпаки, нашкодити ? загубити нов? паростки
п?дпри?мництва, що зароджу?ться у складних та здеб?льше несприятливих умовах
перех?дного пер?оду п?д тимчасовим прикриттям "т?ньово?"" економ?ки.
В?д того, чи будуть спроможн? владн? структури в?др?знити та
рац?онально диференц?ювати "т?ньов?" правопорушення за р?внем ?х об'?ктивно?
соц?ально? небезпеки та економ?чно? шкоди ? в?дпов?дно з цим застосувати до
них диференц?йован? санкц??, буде передус?м залежати створення необх?дних
умов для подальшо? безбол?сно? легал?зац?? тимчасових учасник?в "т?ньового"
п?дпри?мництва. Тобто мова йде про тих суб'?кт?в "т?ньово?"" економ?ки,
д?яльн?сть яких не запод?яла справжн?х збитк?в сусп?льству, на в?дм?ну в?д
д?йсно небезпечного крим?нального ? насильницького елементу орган?зовано?
злочинност?. В?д цього залежатиме не т?льки усп?х боротьби ?з злочинн?стю,
але й сутт?во п?двищаться потенц?йн? можливост? прискорення економ?чного,
соц?ального ? духовного в?дродження Укра?ни.
У процес? розробки нових концептуальних п?дход?в на шляху вдосконалення
орган?зац?йних, методичних ? правових заход?в, що сл?д застосовувати у
боротьб? з? злочинн?стю, владн? структури держави повинн? в?дмовитися в?д
суто силового п?дходу у боротьб? з ус?ма проявами "т?ньово?" злочинност?.
Необх?дно вибирати б?льш диференц?йован? та системн? п?дходи щодо розробки
р?зних метод?в, механ?зм?в та засоб?в боротьби з протиправними явищами в
залежност? в?д ?х природи, ступеня
115
сусп?льно? небезпечност? та враховуючи св?товий досв?д проведення
роботи з ?х усп?шного подолання.
Вбача?ться, що ч?ткий класиф?кац?йний розпод?л обов'язк?в
правоохоронних орган?в, який ма? бути проведений в?дпов?дно до вид?в
злочинност?, згрупованих за р?внем ?х сусп?льно? небезпечност?, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-крим?нальна" (або "нац?онально-небезпечна") ?
"темно-с?ра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль ?
сконцентрувати весь ?нтелектуальний, орган?зац?йний, матер?ально-техн?чний
потенц?ал ? досв?д окремих п?дрозд?л?в правоохоронних орган?в на конкретних,
сутт?во в?дм?нних один в?д одного видах злочинних антисусп?льних явищ, як?
вимагають докор?нно р?зних п?дход?в як до наукового анал?зу, так ? до
метод?в ?х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба ?з "криваво-чорною" злочинн?стю
об'?ктивно потребу? концентрованого посилення традиц?йно жорстких, силових ?
оперативних метод?в боротьби з крим?нальним св?том, то в той же час робота
щодо попередження ? л?кв?дац?? "нац?онально-небезпечно?",
"адм?н?стративно-б?локом?рцево?" злочинност? ? корупц?? потребу?
висококвал?ф?кованого, обережного ?нтелектуального п?дходу в?дпов?дних
спец?ал?ст?в для виявлення складних ? надзвичайно законсп?рованих
ф?нансових, податкових та ?нших економ?чних злочин?в.
У той же час боротьба ?з масовою та ненасильницькою за сво?м зм?стом
економ?чною злочинн?стю потребу? абсолютно ?нших п?дход?в, що повинн?
включати ? певну декрим?нал?зац?ю багатьох ?з мало небезпечних для
сусп?льства та громадян явищ "т?ньово?"" економ?ки.
Особливо сл?д зупинитися на так званих проявах "темно-с?рих" вид?в
д?яльност? суб'?кт?в ринку. Адже, як зазначалося ран?ше, окр?м самого факту
?х приховування в?д державних орган?в, ц? протиправн? види д?яльност? сам?
по соб? не ? крим?нально-небезпечними, а навпаки, у певному економ?чному
в?дношенн? вони ? нав?ть досить корисними для сусп?льства. При цьому
посилення карних заход?в до цих учасник?в "т?ньово?" економ?ки створю? умови
для того, щоб заганяти ?х д?яльн?сть ще глибше у т?нь, п?дштовхувати ?х на
сп?вроб?тництво ?з д?йсно
116
небезпечними для сусп?льства злочинцями, змушуючи шукати над?йне
прикриття з боку маф?озне орган?зованих структур.
Науков? досл?дження св?дчать, що з метою прискорення легал?зац?? б?льш
св?тло? частини "т?ньово?"" економ?ки, тобто переходу ?? "темно-с?ро?"
частини в легальну, оф?ц?йну економ?ку, необх?дно реал?зувати комплекс
конкретних заход?в.
По-перше, необх?дно провести економ?чнко-правову ?нвентаризац?ю ?з
подальшою в?дпов?дною декрим?нал?зац??ю б?льшост? з ?снуючих прояв?в
"темно-с?рих" правопорушень, у залежност? в?д оц?ночного визначення ступеня
?х соц?ально-економ?чно? небезпеки (скаж?мо, класиф?куючи ?х за трьома
р?внями), або в?дсутност? тако? (це насамперед стосу?ться крим?нального
пересл?дування, що на цей час ?сну? за спекуляц?ю, др?бн? порушення правил
валютного контролю тощо).
Сл?д зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий п?дх?д, за
яким пересл?дування, покарання ? утримання варт?сно-майново? компенсац??
може бути застосовано до тих конкретних п?дпри?мц?в, як? сво?ми нечесними,
шахрайськими або протиправними д?ями завдали реальних збитк?в сво?м
партнерам, кл??нтам або тим чи ?ншим приватним особам. При цьому сл?д
наголосити на тому, що застосування карних санкц?й повинно зд?йснюватися в?д
?мен? конкретних суб'?кт?в, як? постраждали ? за конкретн? протиправн? д?? у
цив?льному правовому порядку, а не в?д ?мен? держави в крим?нальному
порядку, як це в?дбува?ться на цей час.
Широка декрим?нал?зац?я ? пом'якшення багатьох крим?нальних санкц?й з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'?кт?в п?дпри?мницько?
д?яльност? дозволить створити умови для переводу "т?ньово?"" економ?ки в
оф?ц?йний, тобто податково-лояльний, в?дкрито функц?онуючий сектор
економ?ки.
По-друге, необх?дно пом'якшити ? диференц?ювати штрафн? санкц?? та
покарання за сутт?во нешк?длив? "темно-с?р?" правопорушення з метою ?х
легшого ? безбол?сного зупинення.
Практика (у тому числ? м?жнародна) св?дчить, що невелик?, але неминуч?
суми штраф?в, що будуть неодм?нно накладатись на порушник?в, скаж?мо,
акцизних правил торг?вл? та ?нших
117
"т?ньовик?в" б?льше сприятимуть дотриманню закон?в з ?х боку. У той час
як надвисок? штрафн? санкц??, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупц?? ?нспектор?в, як? приймають побори зам?сть
того, щоб стягувати ц? висок? штрафн? суми ?з суб'?кт?в п?дпри?мницько?
д?яльност?.
По-трет?, необх?дно розробити ? впровадити етично-правов? правила
повед?нки державних службовц?в, як? безперечно сприятимуть подоланню
правового н?г?л?зму серед в?тчизняних чиновник?в, що на цей час порушують
права, честь ? г?дн?сть п?дпри?мц?в.
Для п?двищення загального р?вня правово? св?домост? в Укра?н? необх?дно
насамперед створити належн? умови для усунення рудиментних насл?дк?в
глибоко? неповаги ? п?дозр?лост? державних структур ? правоохоронних
орган?в, до само? особи п?дпри?мця-власника.
У свою чергу, недов?ра до п?дпри?мц?в, яка виходить як в?д державних
чиновник?в, так ? в?д ?снуючого правового поля, що регулю?
господарсько-комерц?йну д?яльн?сть, сприя? розвитку в?дпов?дно? зворотньо?
недов?ри п?дпри?мц?в до держави, що заганя? у "т?нь" найб?льш корисних,
активних ? зд?бних член?в сусп?льства, як? до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобх?дн?ших товарах ? послугах.
Вбача?ться, що спец?ально розроблена ? в?дпов?дним чином законодавче
закр?плена система правил повед?нки державних службовц?в у стосунках ?з
п?дпри?мцями, у по?днанн? з системою ?х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного ментал?тету.
До того ж ця система ма? по?днуватися ?з створенням так званих "гарячих
л?н?й" для можливост? ф?ксац?? скарг на незадов?льну роботу чиновник?в ?з
представниками п?дпри?мницьких к?л, а також запровадження конкретних та
пом?рно диференц?йованих санкц?й щодо покарання представник?в державного
апарату за порушення цих правил повед?нки.
По-четверте, сл?д значно спростити та сутт?во скоротити к?льк?сть
державних ?нстанц?й, а також к?льк?сть обов'язкових в?зит?в п?дпри?мц?в до
державних установ ? орган?зац?й для ре?-
118
страц?? та виконання багаторазово? зв?тност?, податкових платеж?в та
?нших надм?рних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та ч?ткого законодавчого
регулювання (?з максимальним залученням до цього досягнень св?тово?
практики) т? сфери д?яльност?, де на цей час чиновники мають право
вир?шувати та контролювати справу на св?й розсуд. Серед них можна вид?лити:
1) видача л?ценз?й, дозвол?в, к?льк?сних обмежень (квот) на ?мпорт,
паспорт?в, банк?вських л?ценз?й, оформлення митно? документац??;
2) бюрократичне зд?йснення ц?нового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових ф?рм та ?нвестор?в ? забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавц?в державних замовлень; 5) надання субсид?й,
п?льгових кредит?в, податкових п?льг, роздутих допомог та надання можливост?
ухилення в?д сплати податк?в; 6) виб?рково-дискретне застосування сусп?льне
необх?дних акт?в регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та еколог??); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахунк?в та ?нших
вид?в "перет?кання" державних кошт?в у приватн? кишен? тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто?ть питання оптимально?
економ?ко-правово? дерегуляц?? п?дпри?мницько? д?яльност? у приватному
сектор? економ?ки кра?ни.
По-п 'яте, сл?д також налагодити правову та орган?зац?йно-кадрову
роботу з метою п?двищення р?вня профес?онал?зму, цив?л?зованост? державного
апарату та посилення його в?дпов?дальност? за прояви неуважного ?
некоректного в?дношення до п?дпри?мц?в ус?х форм власност?. Безперечним
також ? те, що для прискорення процесу усп?шно? легал?зац?? "т?ньово?"
економ?ки державн? службовц? мають заслужити в?дпов?дну дов?ру з боку
п?дпри?мц?в, що представляють новий (тобто приватний) сектор економ?ки.
Зм?на державно? пол?тики у напрям? цив?л?зованого, гуманного в?дношення
законодавства та представник?в державних структур до п?дпри?мц?в, д?яльн?сть
яких не йде всупереч сусп?льно-нац?ональним ?нтересам, разом з ?ншими
заходами, що мають бути спрямован? на оптимальну л?берал?зац?ю ? пом'якшення
умов п?дпри?мницько? д?яльност? (особливо у сфер? ма-
119
тер?ального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-с?ро?" складово? "т?ньово?" економ?ки з подальшим створенням
необх?дних умов та можливостей ?? легал?зац??.
По-шосте, необх?дно усунути ?снуюч? дискрим?нац?йн? елементи, що на цей
час мають м?сце в чинному законодавств? та п?двищити ефективн?сть захисту
прав власност? ? ?нтерес?в п?дпри?мц?в з боку виконавчо?, законодавчо? та
судово? влади.
В цьому напрямку акцент сл?д зробити на тому, що процес вдосконалення
крим?нального законодавства на цей час значно в?дста? в?д розвитку приватно?
власност? ? п?дпри?мництва. Так, у Крим?нальному кодекс? до цього часу ще
нема? такого поняття, як захист прав приватно? власност? (?ндив?дуально?,
акц?онерно? корпоративно?). Необх?дно також подолати розпод?л норм
крим?нального законодавства на ?снуюч? як?сн? р?вн? щодо зд?йснення захисту
р?зних форм власност?, встановивши при цьому ?дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власн?сть)".
Вбача?ться, що широкий доступ суб'?кт?в приватно? п?дпри?мницько?
д?яльност? до надзвичайно потужних ? ще не зад?-яних потенц?йних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом ? необх?дним гарантом полегшення процесу легал?зац??
"темно-с?ро?" економ?ки.
Необх?дно також зазначити, що зам?сть посилення захисту майнових та
комерц?йних прав п?дпри?мц?в на цей час нов? статт? Крим?нального кодексу
вводять недостатньо обнад?йлив? за к?нцевими насл?дками ?х практично?
реал?зац?? карн? заходи, так? як, скаж?мо, крим?нальна в?дпов?дальн?сть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ?нтерес?в учасниками
комерц?йних в?дносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада? крим?нальну
в?дпов?дальн?сть за "примус до виконання або невиконання цив?льно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи ?нший догов?р,
угоду або ?нше цив?льно-правове зобов'язання п?д загрозою насилля...". Кожне
?з зазначених положень не може бути над?йним бар'?ром проти випадк?в
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальн?, так ?
"т?ньов?" б?знесмени за умов фактично? в?дсут-
120
ност? над?йно? та адекватно? економ?чним обставинам системи захисту ?х
прав та ?нтерес?в з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективн?сть зазначено? статт?
Крим?нального кодексу не може бути потенц?йно високою, оск?льки механ?зм ??
д?? повн?стю залежатиме в?д добров?льного бажання б?знесмен?в, що д?ють в
"т?ньов?й" економ?ц?, в?дкривати органам правосуддя св?й нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочин?в залежатиме в?д наявност?
реально? альтернативно? можливост? вс?х "п?дпри?мц?в-т?ньови-к?в" звернутися
за ефективним захистом сво?х майнових ? комерц?йних прав в органи цив?льного
арб?тражу або третейський суд, р?шення яких будуть обов'язково виконан? з
необх?дною оперативн?стю ? ефективн?стю при дотриманн? необх?дних правових
умов збереження комерц?йно? та?мниц?.
Для активного захисту прав п?дпри?мц?в приватно? форми власност? та для
актив?зац?? масового залучення учасник?в "т?ньово?" економ?ки до легал?зац??
сво?? п?дпри?мницько? д?яльност? необх?дно також вдосконалити законодавчу ?
орган?зац?йно-процедурну базу посилення над?йност? захисту ?х майнових прав
? комерц?йних ?нтерес?в. У цьому напрям? одним ?з необх?дних момент?в ?
створення широко? мереж? не т?льки судових, але й нап?воф?ц?йних орган?в
вир?шення комерц?йних спор?в, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право збер?гання конф?денц?йност? стор?н, а також створити процедурн? умови
для примусового виконання ?х легально-обгрунтованих р?шень в?дпов?дними
оперативними органами державно? виконавчо? влади.
Надання п?дпри?мцям реально гарантовано? державою можливост? звернутися
за оперативним ? справедливим захистом сво?х прав, не використовуючи
можливост? таких форм захисту, що базуються на насильницько-крим?нальних та
?нших протиправних методах, вир?шення сп?рних питань буде сприяти створенню
необх?дних умов для легал?зац?? "темно-с?ро?"" економ?ки та подальшого
скорочення бази живлення економ?чно? злочинност? в Укра?н?.
По-сьоме, необх?дно орган?зувати б?льш ефективний державний захист
приватного п?дпри?мництва в?д заз?хань могутн?х
121
владних корупц?онер?в, а також в?д тиску на них "криваво-чорних"
правопорушник?в.
Слабка ефективн?сть, певна корумпован?сть та ще ?снуючий застар?лий
"ворожо-класовий" п?дх?д правоохоронних орган?в до п?дпри?мц?в (що до того ж
посилю?ться в?дсутн?стю на цей час ефективно д?ючо? системи державного
захисту п?дпри?мц?в в?д шантажу ? тиску з боку крим?нальних структур
напад?в, рекету, к?лерства, викрадень б?знесмен?в та член?в ?х родин з метою
викупу тощо) ? одним з чинник?в, що гальму? можлив?сть легал?зац?? значно?
частини "т?ньово?" економ?ки в Укра?н?.
Для усп?шного виконання безпосередн?х обов'язк?в, що стоять перед
органами м?л?ц??, а саме -- захисту сусп?льства ? економ?ки в?д агресивного
насильства з боку крим?нально-небезпечних ос?б та ?х орган?зованих
угруповань, -- необх?дно, передус?м, зв?льнити м?л?ц?ю та ?нш? силов?
державн? структури в?д рутинно? та малоефективно? роботи з менш небезпечними
видами злочинност?, ? особливо з "темно-с?рою" п?дпри?мницькою д?яльн?стю.
За цих умов основн? зусилля ? потенц?йн? ресурси правоохоронних орган?в
мають бути сконцентрован? на виявленн?, розкритт? та пересл?дуванн?
"криваво-чорних" злочин?в (тобто крим?нальних д?й з елементами насильства
або загрози такого насильства) у в?дношенн? до будь-яко? особи, враховуючи
також ? суб'?кт?в "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?.
Укра?на, як ? будь-яка кра?на, що розбудову? демократичне сусп?льство,
ма? бути зац?кавлена, передус?м, в очищенн? свого внутр?шнього
соц?ально-економ?чного середовища, а також над?йному захист? населення в?д
крим?нального терору з боку "криваво-чорно?" злочинност?. Саме тому
найближчим часом необх?дно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у в?дпов?дност?
?з присягою: однаково захищати вс?х без винятку жертв насильництва, що
потерп?ли в?д злочинного св?ту ? не в?двол?катися на "боротьбу" ?з
незначними правопорушеннями, як? на цей час ?снують у "темно-с?рому" сектор?
"т?ньово?" економ?ки. У той же час роботою щодо легал?зац?? "темно-с?рих
т?ньовик?в" повинн? займатися виключно податков? ? спец?альн? органи
державно? виконавчо? влади.
122
У практику д?яльност? правоохоронних орган?в потр?бно впроваджувати
ч?тк? п?дходи щодо розмежування кап?тал?в крим?нальних елемент?в та
"т?ньовик?в-господарник?в". Це в?дпов?дним чином повинно випливати з
правових акт?в, як? юри-дично мають закр?плювати ц? як?сн? в?дм?нност?, що
особливо важливо для п?двищення результативност? у боротьб? з економ?чною
злочинн?стю та корупц??ю. У правотворч?й ? правозахис-н?й д?яльност?
необх?дно також брати до уваги весь ?снуючий арсенал (в?д насильницьких до
економ?чних) засоб?в, що на цей час застосову? крим?нальна система для
п?дтримання свого "т?ньового правопорядку" ? впроваджувати на баз? цих знань
над?йн? механ?зми ?х знешкоджень.'
Необх?дно формувати нове ставлення громадськост? й оф?ц?йних структур
до в?тчизняних п?дпри?мц?в, у тому числ? ? до тих, хто мешка? за кордоном.
Проте це питання ? значно складн?шим, н?ж зда?ться на перший погляд.
Найскладн?шим тут ? реал?зац?я програми стимулювання репатр?ац??
кап?тал?в ? перетворення ?х на над?йний ?нвестиц?йний ресурс Укра?ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням св?тового досв?ду ? сучасних
можливостей Укра?ни. Але при ?? реал?зац?? важливо врахувати чотири сутт?в?
особливост?.
По-перше, те, що укра?нський ринок ма? значн? переваги для в?тчизняного
п?дпри?мця, який вив?з кап?тали за кордон (тобто, пор?вняно з ?ноземними
ринками, ма? в?дносно вищу норму прибутку на вкладений кап?тал, краще зна?
умови ?У кон'юнктурн? особливост? в?тчизняного ринку, ма? стал? осо-|?бист?
зв'язки ? знайомства з представниками орган?в влади та ?|)Яравл?ння тощо),
перед ринком кра?н Заходу сумн?в?в не ви-ЦКДика?. Але "б?женц?в" на цей час
стриму? передус?м небезпека Цпересл?дування з боку правоохоронних орган?в (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням закон?в), а також можливий тиск на них з
крим?нальних структур.
Так, на цей час "нов? форми" вимагання, що пов'язан? з поверненням WIB
? борг?в за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩ?йну
таксу за ?х "вибивання" - до 50 % в?д повернуто?- суми боргу.
123
По-друге, сл?д зазначити, що можлив? економ?чн? та соц?альн? насл?дки,
як? будуть мати м?сце п?сля зд?йснення заход?в, спрямованих на легал?зац?ю,
тобто законодавче оформлення сво?р?дно? "правово? ?ндульгенц??" нелегально
вивезеним кап?талам, що мають протиправне походження, в раз? ?х повернення в
Укра?ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амн?ст?ю
ф?нансових насл?дк?в крим?нального присво?ння нац?онального багатства
Укра?ни, що у форм? втеч? кап?талу "упливло" за кордон за певних економ?чних
та соц?ально-пол?тичних умов та можливостей.
У пер?од значного майнового розшарування сусп?льства (яке в?дбува?ться
протягом останн?х п'яти рок?в), поширення б?дност? ? безроб?ття, пад?ння
р?вня життя б?льшо? частини населення, загального загострення соц?ально?
кризи та зростання в сусп?льств? соц?ально? напруги це питання виходить за
меж? звичайних заход?в економ?чно? пол?тики ? переходить переважно у
пол?тичну площину. Йдеться передус?м про таке р?шення, яке б зач?пало
?нтереси (причому не лише майнов?, але й правов?, морально-етичн?, соц?альн?
та пол?тичн?) кожного громадянина ? сусп?льства у ц?лому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному план? потребу? як м?н?мум
репрезентативного вивчення громадсько? думки з цього приводу (що можливе
лише п?д час всенародного обговорення або нав?ть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет?, за умови практичного застосування механ?зму амн?ст??
кап?тал?в, як? втекли за кордон, ця акц?я не може в?дбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у час? (скаж?мо, п?вр?чним або р?чним пер?одом) ? при
цьому мають бути визначен? межов? терм?ни "втеч?" кап?тал?в, стосовно яких
може бути застосована амн?ст?я (скаж?мо до кап?тал?в, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засв?дчу?, що головною особлив?стю повед?нки
фактично кожного кап?талу, який вт?к з? сво?? кра?ни, п?сля свого
багатократного крим?нального масштабо-вання, ? те, що у подальшому в?н
в?дшуку? для себе "тиху" гавань, тобто над?йне "сховище", де йому була б
гарантована можлив?сть збереження. Тому нав?ть ? за умови, коли власник
кап?талу отриму? в?д нього самий м?н?мальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову?, оск?льки в?н бажа? лише одного -- бути над?йно
прикритим в?д ризику пересл?дування ? конф?скац?? могутн?стю ? пол?тичною
стаб?льн?стю держави, що стала для нього новим м?сцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не в?дбудеться оч?куваного
масового повернення "т?ньових" кап?тал?в до Укра?ни, нав?ть за умови ?х
повно? "амн?ст??"" та надання всеосяжних "п?льг", як? т?льки може надати
держава власникам цих кап?тал?в.
Проте, одним ?з найб?льш обм?ркованих заход?в, що може надати
можлив?сть повернутись до р?дно? кра?ни певн?й частин? кап?тал?в, як? ??
покинули, ? створення на територ?? Укра?ни спец?ально? в?льно? ?нвестиц?йно?
зони з наявн?стю депозитар??в ? з ре?страц??ю ц?нних папер?в в?дпов?дними
ф?нансово-розрахунковими ?нститутами, що необх?дним чином над?йно
забезпечить додатков? гарант?? збереження ? конф?денц?йност? операц?й з
титулами власност? зазначених суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?.
Важливим ? питання щодо можливост? залучення у якост? легальних
?нвестиц?йних джерел величезних обсяг?в "т?ньових" кошт?в, що ма? населення
в сам?й Укра?н?? Чи працюватимуть ц? акумульован? багатства найближчим часом
на економ?ку Укра?ни? Чи перетворяться зазначен? кошти на функц?онуюч?
кап?тали та джерела ?нвестиц?йних ресурс?в у наш?й держав? -- питання досить
риторичне. Бажання легал?зувати крим?нальн? ? нап?вкри-м?нальн? кап?тали для
того, щоб ?нвестувати ?х у хворобливу економ?ку (яка до того ж контролю?ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практиц? залишитися досить
?люзорною мр??ю. Найб?льш в?рог?дним за цих умов ? те, що "т?ньов?"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою сусп?льного
матер?ального виробництва, залишаючись "т?ньовими". Нав?ть уСША, що
?сторично не проходили через пер?од крим?нально? приватизац?? держвласност?,
? мали б?льш, н?ж стор?чний досв?д парламентаризму та двохсотр?чний стаж
розбудови ринкових в?дносин, процес "в?дмивання" "т?ньово?" економ?ки 20-х
рок?в тривав понад ЗО рок?в ?, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не сл?д в?дкидати мож-р?ДИв?сть
санкц?онування державою громадянам на обмежений Ч^ер?од, ?нвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ? сумн?вними), у с?льське господарство, буд?вництво, в тому
числ? житлове, легку, харчову промислов?сть без подання декларац?й про
джерела походження цих доход?в.
Емп?рика пер?оду ринково? трансформац?? ? такою, що на цей час вже
досить на?вною зда?ться нещодавно поширена серед науковц?в ? представник?в
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво? м?сця, а
перех?д до ринково? економ?ки, л?берал?зац?я в?дносин м?ж державою ? ??
суб'?ктами, а також м?ж самими суб'?ктами господарсько-комерц?йно?
д?яльност? автоматично л?кв?дую? "т?ньову" економ?ку ? дозволять вивести ??
на "св?тло".
Св?дченням того, що це далеко не так, ? не т?льки набутий в?тчизняний
досв?д, а й досить бурхливий розвиток "т?ньово?" економ?ки в б?льшост? кра?н
Заходу.
Безумовно можливо оч?кувати об'?ктивного самов?дмирання тих прояв?в
"т?ньово?"" економ?ки, як? зросли на нив? адм?н?стративно-командно? системи
та ?? "в?длуння". У той же час не сл?д думати, що начебто вся д?юча у "т?н?"
частка економ?ки може бути легал?зованою лише шляхом дерегуляц??, тобто
зняттям тих чи ?нших заборон ? обмежень у д?яльност? суб'?кт?в економ?чних
в?дносин або зменшенням податково-ф?скального тиску на них до само? нижчо?
позначки, яку може соб? дозволити держава.
В економ?чн?й пол?тиц? та законодавч?й д?яльност?, що спрямован? на
обмеження "т?ньових" процес?в, сл?д прагматичне усв?домити, що реально на
легал?зац?ю, нав?ть за самих сприятливих для "т?ньового" б?знесу умов,
п?дуть лише т?, хто в межах сво?? "т?ньово?" д?яльност? прагне не ст?льки
митт?во нажитися, ск?льки лег?тимне ? швидко заробити та самореал?зуватися у
якост? п?дпри?мц?в. Значну ж частину "т?ньовик?в" по той б?к сусп?льних
?нтерес?в та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно крим?нальним шляхом. ? якщо нов?" як?сно
досконал? законодавч? правила перекриють для них саму можлив?сть отримання
надприбутк?в, то навряд чи вони ?з цим погодяться ? будуть д?яти у
в?дпов?дност? до чинного законодавства. Можливост? розвитку ринку ? ?х
особиста аморальн?сть природно п?дштовхне цих суб'?кт?в лише до зм?ни форм
д?яльност?, пошуку нових сфер
126
? джерел отримання надприбутку, нав?ть якщо вони матимуть крим?нальне
походження.
Т?, хто звик д?яти "по той б?к закону", саме "на тому боц?" ?
почуватимуть себе "як риба в вод?". Тому для них легал?зац?я економ?чно?
д?яльност? означа? передус?м зм?ну способу життя, складу думки, необх?дн?сть
налагодження нових зв'язк?в, дотримання нових правил, нав?ть якщо вони ?
встановлен? у в?дпов?дност? до потреб забезпечення д?яльност? цив?л?зовано?
ринково? економ?ки. Оск?льки все ж таки це ? правила, до яких необх?дно
п?дпорядковувати власне приватне п?дпри?мництво, тобто п?дкорятись певн?й
ф?ксован?й ? суб'?ктивно досить незручн?й систем? законодавчих обмежень ?
заборон.
Тому корумпована "чорна" економ?ка ? маф?озн? структури будуть пост?йно
створюватимуть протид?ю справжньому, а не декларативному розкр?паченню
ринку, а також налагодженню над?йного механ?зму захисту державно? "кишен?"
(тобто державних ф?нансових ресурс?в ? державно? власност?) в?д ус?х
можливих форм ?х використання як зметаю особистого забезпечення, так ? в
?нших корисних (особистих, групових або кланових) ц?лях.
Нема? п?дстав вважати, що б?льш?сть в?тчизняних б?знесмен?в
безповоротньо втратила природну здатн?сть д?яти розумно. ?накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати ? п?драхувати найб?льш в?рог?дн? особист?
витрати ? прибутки в?д сво?х д?й. Якщо переваги будуть б?льшими за витрати
(або, ?ншими словами, за реальн? незручност? та збитки), п?дпри?мець д?ятиме
в?дпов?дно з? сво?ми ?нтересами максим?зац?? прибутку.
Нин? п?дпри?мц? чудово розум?ють, що ймов?рн? витрати, як? пов'язан? з
приховуванням доход?в в?д податк?в, мають бути значно нижчими, н?ж
передбачуван? прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'?кта негативн?
насл?дки, як? в?н може в?дчувати у раз? | Незаконних д?й, под?ляються на два
загальн? типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докор?в сов?ст?) та страх
крим?нального пересл?дування ? можливого покарання. На сьогодн?шн?й день
ситуац?я рклада?ться таким чином, що п?дпри?мцев? набагато виг?дн?ше не
в?ддавати держав? левову частку свого прибутку, а залишити ?? Щоб?. Це
в?дбува?ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
лог?чного антисусп?льного дом?нування в?дносин тотально? продажност?
(не сл?д плутати з нормальними ринковими в?дносинами) повн?стю ста?
атрофованим моральне почуття провини за сво? антисусп?льн? вчинки, а т?
прикрощ? ? негаразди, що пов'язан? з можливим крим?нальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не вс?х правопорушник?в.
Проте, при оптимальному зменшенн? податкового тиску на б?знес ситуац?я
може певним чином зм?нитися, оск?льки ймов?рн? витрати починають
перевищувати передбачуван? вигоди. За цих умов п?дпри?мець розум??, що краще
в?ддати третину сво?х доход?в, н?ж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжлив? штрафи.
Сл?д зазначити, що учасники "т?ньово?" економ?ки не можуть ? не бажають
легал?зувати свою д?яльн?сть також ? з т??? причини, щоб у к?нцевому випадку
не попасти у сво?р?дну економ?чну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальн? побори за особистий захист, що зд?йснюють по в?дношенню до них
крим?нальн? структури, та розпочати в повному обсяз? сплачувати податки
держав?, яка до того ж неспроможна захистити ?х н? в?д побор?в корумпованих
чиновник?в, н? в?д "економ?чно активних страж?в" правопорядку, н? в?д
крим?нальних структур.
Тому зд?йснення конкретних та ефективних правових та
орган?зац?йно-процедурних заход?в, спрямованих на захист ? зв?льнення
п?дпри?мц?в з легцат тотально? корупц??, з одного боку, ?
крим?нально-маф?озного рекету, з ?ншого, ? одною з головних ? необх?дних
умов обмеження небажано? "т?н?зац??" економ?ки.
Можна спод?ватись, що т?льки при системному масованому ? ч?тко
сконцентрованому наступ? на маф?озно-терористичну злочинн?сть ? в?дпов?дному
делегуванн? повноважень по боротьб? з економ?чною ? "т?ньовою"
неорган?зованою злочинн?стю ?ншим, спец?ально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результат?в, як у боротьб? ?з
злочинн?стю, так ? стосовно легал?зац?? "темно-с?рих" сегмент?в "т?ньово?"
економ?ки. Дотримуючись цього шляху, Укра?на може ? повинна стати
цив?л?зованою правовою державою, що поважа? ? створю? необх?дн? умови
законослухняним, сумл?нно ? пл?дно працюючим п?дпри?мцям.
128
П?СЛЯМОВА
Як в?двернути процес масштабно? "т?н?зац??" ? крим?-нал?зац?? економ?ки
Укра?ни?
Як звести обсяги в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки до прийнятного
м?н?муму?
Ц? питання наст?льки складн?, м?стк?, системн? ? дискус?йн?, що в межах
одн??? роботи ?х неможливо повн?стю розкрити. Тут лише нам?чен? деяк?
принципи, окреслен? п?дходи та визначен? механ?зми вир?шення досить широкого
спектру питань обмеження процес?в "т?н?зац??" та локал?зац??
"чорно-крим?нальних" прояв?в економ?чно? д?яльност?. Насамперед, це
стосу?ться принцип?в, напрям?в, положень, п?двищення ефективност? реал?зац??
законодавчо? стратег??, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реал?зац?ю.
Д?алектика розвитку сусп?льних процес?в засв?дчу? очевидну
неефективн?сть застосування виключно репресивних заход?в, спрямованих на
обмеження "т?ньових" процес?в. Покладання над?? на те, що лише
сан?тарно-каральн? акц?? правоохоронних орган?в здатн? сутт?во пол?пшити
ситуац?ю в ц?й сфер?, принаймн? ?люзорно. Оск?льки нав?ть в найл?пшому раз?
(за умови абсолютно чесно?, ефективно? ? високопрофес?йно? роботи
правоохоронних орган?в) ц? заходи завжди будуть т?льки зап?зн?лою
функц?ональною реакц??ю на т? чи ?нш? прояви "чорного" п?дпри?мництва та
крим?нально? економ?чно? д?яльност?. У г?ршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "т?нь" ? тому стане
ще б?льш небезпечн?шою. Тому практика життя об'?ктивно змушу? знаходити Ц ?
впливати на першопричини тих явищ ? в?дносин, що над?йно * живлять "т?ньов?"
процеси.
129
Генеруванню "т?ньово?"" економ?ки ? орган?зовано? злочинност? сприяють
також причини адм?н?стративно-правового характеру, в основ? яких лежить
недосконал?сть чинного законодавства, що дозволя? посадовим особам
безв?дпов?дально ? безкарно використовувати державн? та службов?
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятлив? умови для
шахрайства та ?нших форм економ?чно? злочинност?. Цьому передус?м сприя?
об'?ктивна можлив?сть одержати надто м'яке покарання за сво? д?? або зовс?м
уникнути його, що розбещу? корумпованих службовц?в ? сприя? втягуванню у
протиправну д?яльн?сть все нових ? нових посадових ос?б. Тому об?йтись без
застосування жорстких репресивних заход?в на певних напрямах боротьби з
крим?нальною економ?кою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно п?дготувати ? провести великомасштабну та довгострокову акц?ю
(не плутати ?з "кампан??ю") боротьби з "б?локом?рцевою" злочинн?стю ?
"криваво-чорною" економ?кою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграш? будуть виключно чесн?
п?дпри?мц?, а не т?, що д?ють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особист? зв'язки з представниками державних та крим?нальних
структур.
Очевидним ? висновок, що економ?чне зростання ? обмеження процес?в
"т?н?зац??" стануть можливими лише тод?, коли пол?тична влада створить
необх?дн? умови для легально? економ?чно? самоорган?зац??. Сьогодн? державна
пол?тика ще не сприя? по-справжньому самореал?зац?? економ?ки переважно на
легальному, а не на "т?ньовому", нелегальному р?вн?. Сприяти легальн?й
самоорган?зац?? для держави означа? значне ? швидке скорочення
формально-адм?н?стративного контролю за д?яльн?стю приватного п?дпри?мництва
та перех?д до "гри" за твердими правилами. До тих п?р, поки держава буде
кон'юнктурне п?дходити до цих правил ? сама ?х порушувати, добитись
в?дчутних зрушень щодо реального обмеження процес?в "т?н?зац??'" навряд чи
вдасться. Тому необх?дно насамперед забезпечити сприятлив? правогосподарськ?
умови для б?знесу, пов'язан? ?з сутт?вим вдосконаленням податково?,
приватизац?йно?, зовн?шньоеконом?чно?, ?нвестиц?йно? пол?тики тощо.
130
Для ефективно? протид?? "т?ньов?й" ? крим?нальн?й економ?чн?й
д?яльност? та ?? локал?зац?? необх?дно розробити спец?альну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реал?зац?ю ц?ло? низки заход?в
правового, орган?зац?йного, економ?чного ? наукового характеру. В основу
ц??? програми можуть бути покладен? наступн? основн? елементи:
-- зд?йснення комплексно? податково? реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням ном?нальних величин
податкових ставок ? загального ф?скального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нац?онально? системи бухгалтерсько? зв?тност? з метою
?? спрощення, ун?ф?кац?? ? в?дпов?дно? правово? регламентац??;
-- прийняття пакету законодавчих акт?в, що ма? забезпечити цив?л?зоване
функц?онування банк?всько? системи кра?ни, обмежити можлив?сть ??
використання з метою ухилення в?д сплати податк?в, "в?дмивання" грошей та
р?зних прояв?в ф?нансових шахрайств;
-- створення сприятлив?ших ? б?льш над?йн?ших, н?ж в ?нших державах,
умов для ?нвестування й залучення ф?нансових ресурс?в;
-- прийняття пакету законодавчих акт?в, як? б посилювали захист
приватно? та публ?чно? форм власност?, забезпечували над?йну правову
захищен?сть п?дпри?мц?в;
-- прийняття ? реал?зац?? (за умови п?дтримки широкою громадськ?стю)
програми легал?зац?? "т?ньових" кап?тал?в, передус?м тих, як? не мають
крим?нально-кривавого та нац?ональне небезпечного походження (включаючи
гарант?? амн?ст?? для кап?тал?в, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного ? правоохоронного апарату на
локал?зац?? орган?зовано? злочинност? та крим?нальних промисл?в, а також на
захист? власност?, економ?чних прав ? життя громадян в?д крим?нал?тету;
-- створення ? державне ф?нансування моб?льних науково-практичних груп
для досл?дження багатоаспектних прояв?в "т?ньово?" економ?ки, ?? сусп?льно?
небезпеки та механ?зм?в обмеження.
131
Реал?зац?я цих заход?в дозволить значною м?рою локал?зувати "т?ньову"
економ?чну д?яльн?сть ? використати "т?ньов?" кап?тали для розвитку
нац?онально? економ?ки.
"Т?ньовий" кап?тал у процес? функц?онування т?сно пов'язаний з владними
структурами. Роз?рвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "т?ньово?""
д?яльност?. ?накше процес стане незворотним, та й "т?ньовий" кап?тал не
зможе чи не наважиться вийти з т?н?. Саме у ц?й площин? ма? лежати основне
поле д?яльност? правоохоронних орган?в -- боротьба з корупц??ю ?
орган?зованою злочинн?стю. Найважлив?шим напрямом боротьби ?з "чорною"
економ?кою ? суворе дотримання законност? у д?яльност? вс?х ланок
управл?нського апарату, винищення корупц?? в органах державно? влади на вс?х
?? р?внях.
Необх?дно ?стотно зм?цнити дов?ру до влади шляхом ефективного захисту
населення в?д р?зного роду ф?нансових шах-райств, над?йного захисту
заощаджень, кап?тал?в ? самого ?нституту приватно? власност?.
Форсована, економ?чно вив?рена та над?йно забезпечена досконалою та
стаб?льною законодавчою базою ?нтеграц?я Укра?ни у св?тов? господарськ?
зв'язки, а також створення умов для масового залучення кап?талу з-за кордону
не т?льки можуть надати безц?нну допомогу у структурн?й перебудов? економ?ки
та налагодженн? ринкових в?дносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
в?д?рвати "т?ньовий" кап?тал в?д бюрократично-монопольних та
крим?нально-маф?озних структур.
Необх?дно ясно усв?домлювати всю масштабн?сть завдань вит?снення
"т?ньово?" економ?ки, а також те, що ц? завдання можуть вир?шуватись р?вно
наст?льки ? такими темпами, наск?льки швидко ми зможемо присунутись до
"б?лого", тобто цив?л?зованого ринку в масштабах вс??? кра?ни. У цьому
процес? оф?ц?йний ринок повинен продиктувати ? нав'язати свою волю
п?дп?льн?й економ?ц?, а не навпаки.
Потр?бно сутт?во покращити ?нформування сусп?льства щодо процес?в, як?
в?дбуваються у "т?ньовому" сектор? економ?ки, особливо у сфер? "чорно?""
економ?чно? д?яльност?. Оск?льки поверхов? знання як?сних особливостей ц???
складово? "т?ньового" сектору економ?ки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективн? науков? рекомендац?? та досконал? програми, що мають бути
покладен? в основу механ?зм?в подолання "т?н?зац??" в?тчизняно? економ?ки.
У боротьб? з "т?ньовими" процесами треба враховувати об'?ктивну
реальн?сть та св?товий досв?д, який св?дчить, що в реальних пол?тичних,
економ?чних ? соц?альних умовах повн?стю подолати т?ньову економ?ку
практично неможливо. Ор??нтиром може бути лише ?? обмеження до р?вня
розвинутих кра?н св?ту, досягти якого у стисл? строки можна лише за умов
ефективного розвитку економ?ки, створення над?йно? ? стаб?льно? правово?
системи регулювання ринкових в?дносин, ?стотного п?днесення р?вня життя
б?льшо? частини населення кра?ни.
Для цього необх?дно швидко пройти об'?ктивно необх?дний шлях до
в?дкритого сусп?льства з правочинною декрим?нал?зо-ваною економ?кою.
Зац?кавити виробника у швидк?й побудов? "чисто?"" економ?ки, можлив?стю
працювати на себе, не живлячи продуктами сво?? прац? жодних паразитуючих
крим?нальних елемент?в, незалежно в?д ?хнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи маф??ю). Сл?д також зд?йснити комплекс
заход?в соц?ального характеру, серцевиною яких ма? бути реформа оплати прац?
та реальн? д?? влади в напрям? подолання б?дност? в Укра?н?.
На завершення сл?д наголосити, що ефективне обмеження та легал?зац?я
"т?ньово?" економ?ки можлив? лише за умов громадсько? злагоди, стаб?льност?
? зм?цнення дов?ри до вс?х г?лок влади в Укра?н?.
133
ЗМ?СТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛ?ДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. Теоретичн? аспекти анал?зу "т?ньово?" економ?ки та визначення Т?
структурних складових...................7
1.2. Як?сн? особливост? розвитку "т?ньово?" економ?ки в умовах
адм?н?стративно-командно? системи
господарювання.............................................................15
1.3. Оц?нка масштаб?в та структури "т?ньово?" економ?ки СРСР --
генетично? основи розвитку т?ньових" процес?в у незалежн?й
Укра?н?............
24
ЗО
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ
"Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
УКРА?НИ...................................................................................
2.1. Чинники, як?сн? особливост? розвитку та основн? джерела живлення
в?тчизняно? "т?ньово?"
економ?ки.......................................................................30
2.2. Механ?зми поширення впливу "чорних" економ?чних структур на
систему державного управл?ння та
економ?ку..................................................................44
2.3. Експертно-анал?тичн? оц?нки масштаб?в сучасно? "т?ньово?"
економ?ки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?"
ЕКОНОМ?КИ............................................................................
78
3.1. Анал?з правових чинник?в сприяння розвитку
процес?в "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни.................... 78
3.2. Досв?д США щодо створення умов правового обмеження прояв?в
"т?н?зац??" економ?ки, який може бути застосований у в?тчизнян?й практиц?
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в
проведення диференц?йовано? пол?тики щодо окремих сектор?в та суб'?кт?в
т?ньово?" економ?ки
.113
П?СЛ?МОВА .
Популярность: 10, Last-modified: Wed, 01 Dec 1999 14:59:47 GMT