В.О.Мандибура. Т?ньова економ?ка як об'?кт системного наукового досл?дження
кер?вник Науково-анал?тичного управл?ння Секретар?ату Верховно? Ради
Укра?ни, кандидат економ?чних наук
Рецензенти:
АНДР??НКО В. Ю.,
доктор економ?чних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економ?чних наук
Висв?тлен? теоретичн? п?дходи щодо визначення поняття "т?ньова"
економ?ка у широкому та вузькому розум?нн? цього економ?чного явища.
Викладен? основн? принципи структурування та розмежування внутр?шн?х
функц?ональних складових "т?ньово?"' економ?ки. Проанал?зован? тенденц?? та
особлив?сть розвитку, а також оц?нен? масштаби "т?ньово?" економ?ки СРСР як
вих?дно? бази "т?ньових" процес?в, що мають подальший, як?сно новий розвиток
в умовах розбудови незалежно? укра?нсько? держави.
Розкрита найб?льш характерна специф?ка ?снуючих умов, досл?джен?
основн? тенденц?? та джерела "живлення" розвитку "т?ньово?" економ?ки
Укра?ни. Зд?йснена також анал?тично-експертна оц?нка реальних масштаб?в
"т?ньового" перерозпод?лу доход?в ?з врахуванням можливост? застосування
широкого спектру методик, св?тового ? в?тчизняного походження та авторського
бачення шлях?в вир?шення ц??й проблеми.
Значна увага прид?ля?ться розробц? широкого спектра диференц?йованих
економ?ко-правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в ? рекомендац?й щодо
формування та реал?зац?? законодавчо? стратег?? Верховно? Ради Укра?ни, яка
ма? бути спрямована на обмеження масштаб?в "т?ньових" в?дносин ? "т?ньових"
форм економ?чно? д?яльност? та на цив?л?зовану легал?зац?ю сусп?льне
корисних сектор?в "т?ньово?" економ?ки.
Розраховано на народних депутат?в Укра?ни, економ?ст?в-науковц?в,
фах?вц?в орган?в законодавчо? ? виконавчо? влади, п?дпри?мц?в, яких не
влаштовують умови крим?нально-т?ньового оточення, ?х б?знесово? д?яльност?,
прац?вник?в державних правоохоронних орган?в, профсп?лкових д?яч?в, а також
вс?х чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та м?жнародний авторитет
незалежно? Укра?ни.
ISBN 966-7288-34-X
? В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
Ситуац?я, що склалася на цей час в Укра?н? внасл?док
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "т?ньова" економ?ка,
потребу? глибоких ? комплексних наукових досл?джень цього найб?льш
сво?р?дного феномена перех?дно? (? не т?льки перех?дно?) економ?ки.
Спрощен?, поверхнев? сусп?льн? уявлення щодо реальних масштаб?в ?
як?сних особливостей такого складного системного явища, яким ? "т?ньова"
економ?ка, мають досить негативний вплив на ситуац?ю, що склалася у ц?й
сфер?.
З одного боку, це потенц?йно призводить до формування у державн?й
пол?тиц? легковажних настро?в сво?р?дного "шапко-закидацтва", коли зда?ться,
що для досягнення усп?х?в на цьому надважкому сусп?льному напрям? досить
провести разову "кавалер?йську атаку", яка принесе митт?вий усп?х. З ?ншого
боку, зазначене сприя? поширенню сво?р?дного синдрому економ?чно?
"ман?ловщини", коли вважа?ться, що весь негатив, який накопичився у
"т?ньов?й" сфер?, може якось сам по соб? "розсмоктатися" ? нав?ть
автоматично трансформуватись у дещо економ?чно позитивне. За к?нцевими
насл?дками, ?снування зазначених крайнощ?в у п?дходах до пошуку шлях?в
розв'язання ц??? проблеми т?льки сприя? подальшому масштабуванню процес?в
"т?н?зац??" економ?ки та пролонгу? на майбутн? зростання ускладнень, що
пов'язан? з позитивним вир?шенням цього питання.
Негативн? сусп?льн? насл?дки також можуть мати м?сце ? в раз?
реал?зац?? владними структурами так звано? "?м?тац?йно-про-фанац?йно?"
пол?тики боротьби з найб?льш "чорними" проявами "т?ньових" процес?в. Тобто,
коли владн? д??, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вир?шення завдань подолання крим?нально-економ?чно? злочинност? (у першу
чергу корупц??),
? як?, в основному, зводяться до використання в?дпрацьованих
бюрократ??ю механ?зм?в сусп?льного "окозамилювання", що проявляються,
скаж?мо, у ман?пулюванн? статистикою зростання динам?ки "викриття" та
"покарання" др?бного "т?ньового планктону" ? м?лко? крим?нально-економ?чно?
"сошки". При цьому, як правило, ц? д?? не виходять на р?вень маф?озного
"генерал?тету" та ?х владних покровител?в ? не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така пол?тика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуац?? до стану
вибухово-небезпечно? екстремальност?.
Невраховування реально ?снуючих масштаб?в "т?ньово?"" економ?чно?
д?яльност? призводить також до значного перекручення макроеконом?чних
показник?в, що у к?нцевому насл?дку вплива? на допущення серйозних помилок
при анал?з?, прогнозуванн? та моделюванн? соц?ально-економ?чно? ситуац??.
Особливо це в?дчутно в процес? реал?зац?? сучасно? монетарно? пол?тики
Нац?онального банку Укра?ни.
Сл?д також зазначити, що не осмисливши того, що в?дбува?ться у
"т?ньов?й" економ?ц?, фактично неможливо роз?братися з ?снуючими тенденц?ями
та повною м?рою оц?нити реальн? процеси, як? в?дбуваються у легальн?й, або
"св?тл?й", економ?ц?. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соц?ально-економ?чного розвитку кра?ни.
На цей час б?льш?сть спец?ал?ст?в, як? досл?джують питання, що
пов'язан? ?з функц?онуванням "т?ньово?" економ?ки, вказуючи на причини та
форми ?? прояв?в, визначаючи масштаби поширення, в ц?лому недооц?нюють ??
справжнього руйн?вного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноеконом?чного розвитку кра?ни. У той же час "т?ньова" економ?ка була
? залиша?ться одн??ю з найгостр?ших проблем сучасного соц?ально-економ?чного
життя кра?ни, що у багатьох сво?х проявах ? аналог?чною, скаж?мо, проблем?
подолання забруднення навколишнього середовища або СН?Ду.
У зв'язку ?з цим виника? низка питань, як теоретичного, так ?
практичного характеру, без ч?тко? та максимально об'?ктивно? в?дпов?д? на
як? економ?чна пол?тика як у короткотерм?новому, так ? у довгостроковому
план? приречена на неефективн?сть, а у багатьох випадках ? на повний провал.
Серед цих питань найб?льш важливими ? наступн?. Що собою явля?
"т?ньова" економ?ка? Як? чинники та стимули генерують ? як? основн? джерела
живлять "т?ньову " економ?ку? Яка ?? ?нституц?ональна структура? Як
максимально точно оц?нити масштаби "т?ньово?" економ?ки, а також питому вагу
?? структурних складових? Чи необх?дно враховувати, а якщо необх?дно, то
яким чином сл?д враховувати обсяги "т?ньово?" економ?ки у структур? валового
внутр?шнього продукту кра?ни (ВВП)? Яка роль ? насл?дки д?яльност?
"т?ньового" сектора економ?ки та його окремих структурних складових в
нац?ональному господарств? та сусп?льно-пол?тичному житт? кра?ни? Як?
причини у минулому сприяли ? на цей час продовжують генерувати значне
зростання "т?ньово?" економ?ки Укра?ни? У чому полягають характерн?
особливост? та як?сн? в?дм?нност? в?тчизняних "т?ньових " процес?в у
пор?внянн? з аналог?чними явищами, що мають м?сце в умовах кра?н з
розвинутими ринковими в?дносинами?
В?дпов?дь на ц? питання може надати структурам державно? влади реальну
можлив?сть п?двищити р?вень об'?ктивност? щодо визначення найб?льш
перспективних заход?в, спрямованих на посилення ефективност? застосування
конкретних п?дход?в, метод?в ? механ?зм?в соц?ально-економ?чного та
правового впливу держави (диференц?йовано до функц?й кожно? з г?лок влади)
на подальшу долю цього специф?чного економ?чного укладу. Тобто системн?
науков? розробки у ц?й сфер? можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необх?дно? оп-тим?зац?? напрям?в соц?ально-економ?чно? пол?тики
держави, що мають бути спрямован? або на повну л?кв?дац?ю, або на часткове
обмеження, або на повну легал?зац?ю то? чи ?ншо? структурно? складово?
"т?ньово?" економ?ки в залежност? в?д р?вня ?? сусп?льно-економ?чного
значення, а також в?д реально? оц?нки ступеня соц?ально? небезпеки ??
подальшого функц?онування та розвитку. Анал?тичн? наробки з цього питання
дозволять оц?нити можливост? комплексного застосування певно? комб?нац??
зазначених п?дход?в у тих чи ?нших пропорц?ях диференц?йовано до кожно?
складово? системи "т?ньових" в?дносин, що у к?нцевому п?дсумку сприятиме
максимальному прискоренню реал?зац?? к?нцево? мети сусп?льно? трансформац??
-- створенню цив?л?зовано?, прозоро?, соц?альне ор??нтовано? ринково?
економ?ки.
Враховуючи багатогранн?сть як?сних прояв?в ? в?дносин "т?ньово?""
економ?ки, можлив?сть ?? проникнення у вс? сфери господарсько? та
комерц?йно? д?яльност?, державного управл?ння й сусп?льного життя в ц?лому,
а також, розум?ючи ?? реальний вплив на соц?альну стаб?льн?сть та економ?чну
безпеку держави, ця сфера сусп?льних в?дносин повинна стати окремим об'?ктом
комплексних досл?джень економ?ст?в, юрист?в, пол?толог?в та ?нших фах?вц?в.
При цьому важливо, щоб найб?льш прагматичн? та пл?дн? теоретичн?
наробки, як в?тчизняних вчених, так ? св?тово? науки були максимально повно
врахован? у процес? формування законодавчо? стратег??, спрямовано? на
обмеження "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни. Особливо це стосу?ться процесу
л?кв?дац?? тих ?снуючих зон правового вакууму, наявн?сть яких провоку?
поширення процес?в економ?чно? "т?н?зац??" й крим?нал?зац??. Значн?
прогалини, що ?снують на цей час у чинному законодавств?, не дають
можливост?, нав?ть за умови виявлених конкретних (крим?нальних за св?товими
стандартами) злочин?в у сфер? ринкових в?дносин, притягувати до
в?дпов?дальност? порушник?в, тому сприяють групов?й ? особист?й
безв?дпов?дальност? та безкарност?, що на цей час в Укра?н? носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економ?ку, яка
реформу?ться, та безпосередньо вс?х суб'?кт?в ринкових в?дношень у нове,
достатньо розвинене ? ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим б?льше можливостей з'явиться у сусп?льства щодо встановлення контролю
над "т?ньовими" процесами та подолання найб?льш небезпечних
крим?нально-чорних складових "т?ньово?"" економ?ки.
Враховуючи сказане, у запропонованому анал?тичному досл?дженн? поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "т?ньово?"" економ?ки та
анал?зом характерних особливостей ? загальних масштаб?в ?? прояв?в в умовах
в?тчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основн? напрями та
визначити найб?льш характерн? особливост? комплексно? реал?зац?? правово?
пол?тики у вир?шенн? зазначеного питання. Також на баз? максимального
врахування св?тового досв?ду ставиться мета сформулювати й надати конкретн?
пропозиц??, реал?зац?я яких (в першу чергу законодавчою г?лкою влади) вже у
найближч?й перспектив? може сприяти п?двищенню ефективност? правового впливу
на процеси подолання "т?н?зац??'" економ?ки Укра?ни.
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛ?ДЖЕННЯ
/. /. Теоретичн? аспекти анал?зу "т?ньово?" економ?ки та визначення Т?'
структурних складових
Як сусп?льне явище "т?ньова" економ?ка притаманна ус?м кра?нам
незалежно в?д модел? та р?вня ?х соц?ально-економ?чного розвитку.
Практика засв?дчу?, що доки ?снуватиме державна форма орган?зац??
сусп?льного життя, а держава у той чи ?нший правовий спос?б впливатиме на
економ?чний розвиток шляхом реал?зац?? бюджетно?, податково?,
грошово-кредитно?, валютно? пол?тики тощо, доти збер?гатиметься й "т?ньова"
економ?ка. Сутт?во може зм?нюватись лише ?? питома вага, роль, яку вона
в?д?гра? у сусп?льному житт?, а також механ?зми ?? вза?мод?? з легальною
економ?кою та "кольорова пал?тра", що ма? "т?ньова" економ?ка -- в?д
св?тло-с?ро? до криваво-чорно?.
Проте науков? досл?дження "т?ньово?"" економ?ки пов'язан? з чималими
труднощами як теоретичного, так ? практичного характеру. Це поясню?ться тим,
що "т?ньова" економ?ка явля? собою значно складн?ший об'?кт досл?дження, н?ж
економ?ка оф?ц?йна, "св?тла".
Вагомою проблемою, що ускладню? досл?дження "т?ньово?"" економ?ки, ?
сутт?ва нестача, а нер?дко ? повна в?дсутн?сть необх?дних
?нформац?йно-статистичних даних. Досл?дженням перешкоджа? або кон'юнктурне
в?домче приховування необх?дно? наявно? ?нформац??, або фактична
неможлив?сть застосування загальноприйнятих п?дход?в до предметного
досл?дження суб'?кт?в ? об'?кт?в системи "т?ньових" економ?чних в?дношень та
характерних особливостей функц?онування внутр?шн?х структур ? складових
механ?зм?в зазначеного економ?чного укладу.
Саме в "т?ньовому" сектор? економ?ки система соц?ально-економ?чних
в?дносин характеризу?ться значно б?льшою складн?стю та хитросплет?нням ?х
найр?зноман?тн?ших тип?в ? форм. Складн?сть досл?дження виробничих в?дносин
"т?ньово?" економ?ки трансформац?йного пер?оду в Укра?н? також зумовлена
масштабною ?нтеграц??ю в н?й як сукупност? в?дносин др?бного товарного
виробництва ? обм?ну, так ? р?зних за р?внем кап?тал?зац?? приватних
в?дносин (монопольно-кап?тал?стичних та монопольно-крим?нальних ?, нарешт?,
в?дносин державно-бюрократичного п?дпри?мництва).
Проте, будь-як? м?ркування щодо "т?ньово?"" економ?ки не мають н?якого
сенсу, якщо попередньо в?дсутн? ч?тке понят?йне розум?ння про що саме
йдеться.
Насамперед зверта? на себе увагу ?снуюче р?знома?ття терм?н?в, що
використовуються для визначення поняття "т?ньово?"" економ?чно? д?яльност?.
?з зах?дно? л?тератури до нашого внутр?шнього вжитку ?х перекочувало не
менше дюжини: "т?ньова економ?ка", "неформальна економ?ка", "скрита
(прихована) економ?ка", "неоф?ц?йна економ?ка", "вторинна економ?ка", "чорна
економ?ка", "та?мна економ?ка", "п?дп?льна економ?ка", "нелегальна
економ?ка", "контреконом?ка", "друга економ?ка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний наб?р терм?н?в не ? випадковим ?
в?добража? не ст?льки в?дсутн?сть ?дност? щодо понят?йного розум?ння сут?
зазначеного питання, ск?льки в?ддзеркалю? р?зн? аспекти ? структурн?
складов? "т?ньово?" економ?ки, а також п?дкреслю? внутр?шню як?сну
складн?сть цього феноменального явища сусп?льного життя, що, як зазначалось,
притаманний вс?м кра?нам.
Як орган?чна складова економ?ки будь-якого сусп?льства, "т?ньова"
економ?ка явля? собою господарсько-комерц?йну д?яльн?сть, яка внасл?док
певних причин (?нколи ? ?сторично виправданих), прагне уникнути державного
обл?ку та контролю. При цьому м?ж оф?ц?йною економ?кою та ?? т?нню ? досить
"розмита" зона, ? критер?? вид?лення "т?ньово?" економ?ки у пор?вняно
локальний сектор господарювання мають переважно не ст?льки економ?чний,
ск?льки соц?ально-правовий характер.
Спос?б сусп?льного виробництва ма? визначальний вплив як на
характеристики, що визначають як?сн? особливост? т?ньово? економ?ки в
ц?лому, так ? на ?? внутр?шн? структурн? компоненти. Так, в основ? появи та
розвитку т?ньового господарського укладу, що в?дпов?да? систем? в?дносин
ринково? економ?ки (коли ?? розвиток мав еволюц?йний, а не революц?йний
характер), лежать об'?ктивн? суперечност?, що виникають м?ж
короткотерм?новими ц?лями економ?чних агент?в (?ндив?д?в, домашн?х
господарств та приватних ф?рм) ? довготерм?новими макроеконом?чними
завданнями сусп?льства.
З методолог?чно? точки зору сутт?вим ? питання з'ясування
?нституц?онально? структури "т?ньового" сектора. "Т?ньова" економ?ка не ?
як?сно однор?дною як за сво?ми структурними складовими, так ? за к?нцевими
насл?дками ?х впливу на соц?ально-економ?чн? процеси та в?дносини. Тому дуже
важливо максимально ч?тко визначити ?? структуру, тобто з'ясувати, як?
найб?льш характерн? види економ?чно? д?яльност? можуть включатися до складу
"т?ньово?" економ?ки, а як? н?.
Практика засв?дчу?, що структуризац?я "т?ньово?" економ?ки ? процесом
перманентним та як?сно р?зноман?тним для вс?х ?снуючих моделей сусп?льного
розвитку. У той же час за умов р?зних соц?ально-пол?тичних систем ?снують
р?зн? методолог?чн? п?дходи як до загального окреслення обсяг?в "т?ньово?""
економ?ки, так ? до структурування ?? внутр?шн?х складових'.
Зупинимося на традиц?йн?й класиф?кац??, яку застосовують науковц? в
кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки для визначення поняття "т?ньова"
економ?ка.
Так, в ?ноземн?й л?тератур? терм?н "прихована економ?ка"
використову?ться для характеристики "неоголошено?", але законно? за сво?м
характером д?яльност?, яка йде вкуп? з нелегальним п?дпри?мництвом. Головне
тут поляга? у неможливост?
1 Необх?дно зазначити, що системне, наукове досл?дження питань
"т?ньово?" економ?ки пост?йно проводиться в кра?нах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприк?нц? 70-х - початку 80-х рок?в парламентами ?
урядами ряду кра?н були створен? спец?альн? робоч? групи щодо системного
вивчення "т?ньово?" економ?ки. З 1984 року така група почала функц?онувати в
Австр??. Вона вивчала сфери ?снування, обсяги ? тенденц?? розвитку
"т?ньово?" економ?ки. Аналог?чн? роботи почали виконували фах?вц? Франц??,
Великобритан??, Португал??, Н?дерланд?в та ?нших кра?н ?вропейсько?
сп?льноти. Конгресом США пост?йно вид?ляються значн? асигнування науковим
орган?зац?ям ? окремим досл?дникам на поглиблення досл?джень ц??? проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методь? анализа й
оценки (обзор работ западнь?х зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування оф?ц?йною статистикою обсяг?в виробництва додано? вартост?
цього сектора економ?ки в структур? валового внутр?шнього продукту та в
ухиленн? суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност? в?д участ? у податков?й
систем? держави.
Терм?ни "неформальна" або "неорган?зована", "нерегла-ментована"
економ?ка застосовуються для характеристики економ?чних процес?в та
в?дносин, що в?дбуваються при досить слабкому втручанн? у них оф?ц?йних
економ?чних структур держави, або взагал? поза межами будь-якого державного
обл?ку ? контролю.
Оск?льки така розкидан?сть понять не досить зручна, то багато
досл?дник?в використовують б?льш однозначний п?дх?д, побудований на
правовому критер??, зг?дно з яким економ?ка д?литься на дв? частини: на
легальну (тобто "б?лу", "св?тлу") ? "т?ньову" (приховану). Остання в свою
чергу включа? нап?влегальну ("с?ру"), нелегальну ? крим?нальну або "чорну"
економ?ку. Тобто за таким п?дходом вони сутт?во звужують зону "т?ньово?"
економ?ки, що визнача?ться проявами протизаконност? суб'?кт?в виробничих
в?дносин у виробнич?й та комерц?йн?й д?яльност?.
П?дсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначенн? зм?сту поняття
"т?ньова" економ?ка необх?дно враховувати, що воно може мати як широке, так
? вузьке розум?ння. У "широкому" розум?нн?' до складу "т?ньово?" економ?ки
можуть бути в?днесен? вс? види "невраховано?", "нерегламентовано?",
"приховано?"" та "законсп?ровано?" економ?чно? д?яльност? незалежно в?д
того, чи ? вони протиправними, чи н? (див. мал. 1, сектори 2, 3 ? 4). У
вузькому розум?нн? поняття "т?ньова" економ?ка обмежу?ться виключно тими
видами економ?чно? д?яльност? та в?дпов?дними в?дносинами, як? за сво?м
зм?стом ? або протиправними, або сусп?льне небезпечними /що на практиц? не
завжди сп?впада?/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економ?ки та ?? "т?ньових"
компонент?в
' Так, наприклад, ?. Фейг (США) включа? до складу "т?ньово?" економ?ки
всю економ?чну д?яльн?сть, що за тих чи ?нших причин не врахову?ться
оф?ц?йною статистикою ? не включа?ться до складу валового нац?онального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дь?
анализа й оценки (обзор работ западнь?х зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "Оф?ц?йна" ("легальна", "св?тла", "традиц?йна") економ?ка. 1. Сектор
"домашн?х" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентовано?'" д?яльност?:
др?бне виробництво, послуги ? торг?вля), "св?тло-с?рий" сектор економ?чно?
д?яльност?.
4. Т?ньова економ?ка.
4.1. "Темно-с?рий" сектор т?ньово? економ?ки (законсп?рований сектор
лег?тимних вид?в економ?чно? д?яльност?.
4.2. "Чорний" (в тому числ? крим?нальний, "криваво-чорний") сектор
т?ньово? економ?ки.
4.3. Диверсиф?кован? частки "чорно?" економ?ки.
До "т?ньово?" економ?ки в широкому розум?нн? цього поняття можуть бути
включен? сектори 2 (частково), 3 ? 4. До "т?ньово?" економ?ки у вузькому
розум?нн? включа?ться т?льки сектор 4 ?з зазначеними внутр?шн?ми
структурними складовими (4.1, 4.2 ? 4.3).
10
11
Сектор домашн?х господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробля? товари та послуги, як? споживаються всередин?
домашн?х господарств. Найважлив?шою характерною ознакою цього сектора ? те,
що матер?альн? блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не ? об'?ктами ринкових в?дносин.
Тому в?дсутн?сть ринкових транзакц?й робить оц?нку варт?сних обсяг?в
виробництва товар?в та послуг в домашн?х господарствах надзвичайно важким
завданням. В ус?х кра?нах, що мають ринкову економ?ку, робота у домашн?х
господарствах практично повн?стю виключа?ться з розрахунк?в обсяг?в валового
внутр?шнього продукту або врахову?ться умовно ? в дуже обмежених обсягах.
Окр?м домашньо? прац?, в кра?нах, що розвиваються або знаходяться у
стан? трансформац??, продукц?я, що отримана в?д роботи на присадибн?й,
приватн?й чи орендн?й земельн?й д?лянц?, ма? велике значення для виживання
та в?дтворення с?м'?.
В?дносини обм?ну, що можуть виникати м?ж домашн?ми господарствами цього
економ?чного сектору, мають скор?ше характер сво?р?дного бартерного обм?ну
житт?вими благами ? послугами, н?ж ? д?йсно ринковими операц?ями товарно?
реал?зац??, що в?дбуваються на варт?сн?й основ?.
Неформальний сектор економ?ки ("св?тло-с?ра" економ?ка) склада?ться з
др?бних виробник?в та ?х найманих роб?тник?в разом ?з самост?йними
виробниками товар?в та послуг (наприклад, транспортних, буд?вельних,
ремонтних тощо), а також комерсант?в-посередник?в. Д?яльн?сть вуличних
торговц?в ? найб?льш поширеним ? видимим проявом д?яльност? неформального
сектора, хоч продукц?я малих майстерень та рем?сник?в, що досить часто
працюють у домашн?х умовах, ма? на цей час в кра?нах ринково? економ?ки
значно б?льш? обсяги, н?ж в Укра?н?.
Неформальний сектор, на в?дм?ну в?д сектора домашн?х господарств,
пов'язаний з куп?влею-продажем товар?в та послуг, тобто в?н обов'язково
повинен бути врахований у склад? ВВП. Сл?д зазначити, що цей сектор у
багатьох кра?нах, що розвиваються або тих, як? знаходяться у стан? ринково?
трансформац??, на цей час практично не врахову?ться. Основною причиною тут
12
? велика чисельн?сть дуже др?бних об'?кт?в досл?дження та податкового
контролю, а також занадто м?зерний обсяг персон?ф?кованих доход?в, що
отриму? б?льш?сть суб'?кт?в цього сектора, ? як? за сукупною величиною
фактично не перевищують ?снуючо? нульово? ставки податку на (м?сячн? чи
р?чн?) доходи громадян. При цьому вироблен? цим сектором товари ? послуги за
сво?ю споживчою як?стю ? легальними, ? загалом при ?х виробництв? ? др?бн?й
реал?зац?? ринковий "планктон" не порушу? закони. Правда, в багатьох
кра?нах, що розвиваються, ? закони про л?ценз??, ?нш? норми, що можуть
?гноруватися при операц?ях у неформальному сектор?. Але в?рним ? й те, що в
б?льшост? випадк?в власт? докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
закон?в у життя, оск?льки це пов'язано перш за все ?з низьким р?внем
доход?в, що отримують суб'?кти п?дпри?мницько? д?яльност? неформального
сектора економ?ки, ? як? для держави не можуть бути сутт?вим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-с?рий" сектор "т?ньово?" економ?ки пов'язаний з б?льш серйозними
порушеннями д?ючих закон?в (наприклад, про ре?страц?ю п?дпри?мницько?
д?яльност? та наймано? робочо? сили; ухилення в?д сплати податк?в ?з значних
доход?в; про м?н?мальну зароб?тну плату; про охорону прац? та соц?альне
забезпечення). Тобто це сектор св?домо прихованих вид?в д?яльност?. Розм?ри
тако? д?яльност? останн?м часом значно зросли в багатьох розвинених кра?нах.
Це явище отримало багато назв: в?д "чорно? економ?ки" в ?вропейських кра?нах
до "п?дземно?" ("underground" або "subterranean") в США. Оц?нка розм?р?в
цього сектора особливо складна, оск?льки порушники закон?в ретельно
приховують ?нформац?ю. У деяких кра?нах продукц?ю "т?ньового" сектора
враховують в нац?ональному доход?, хоча ц? оц?нки базуються не на точн?й
статистиц?, а не експертних оц?нках. Зростання розм?р?в цього сектора в
багатьох кра?нах дуже турбу? органи влади саме через велик? втрати в
оф?ц?йних цифрах нац?онального доходу. Тому основн? зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податк?в, запоб?гання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукц??. Продукц?я цього сектора
легальна, проте виробництво ?/або розпод?л товар?в та послуг завжди мають
протиправн? ? нав?ть крим?нальн? ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. крим?нальний) сектор "т?ньово?" економ?ки ма? сво?,
притаманне т?льки йому амплуа. Тобто в?н ма? справу з виробництвом,
розпод?лом, обм?ном ? споживанням соц?альне небезпечних та руйн?вних для
розвитку особистост? продукц?? та послуг, до яких перш за все в?дносяться:
крад?жки ? перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупц?я, "в?дмивання" та
фальшування грошей, "к?ллерськ? послуги", торг?вля живим товаром тощо. Тому
природним ? те, що надвисок? протиправн? доходи цього сектора уникають
участ? у податков?й систем?. Однак владу б?льше ц?кавить припинення
виробництва товар?в та послуг цього сектора, н?ж сплата податк?в в?д них.
Продукц?я ? доходи в?д крим?нального сектора не повинн? включатися до
нац?онального доходу (хоч, виявля?ться, це стосу?ться не вс?х вид?в
крим?нально? д?яльност?).
Функц?онування "чорно?"" (крим?нально?) економ?ки в автономному режим?
не ? типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичн? структури, вона змушу?
працювати на себе потужну складову адм?н?стративно? системи управл?ння
державою.
Особливо необх?дно в?дзначити, що "чорна" економ?ка ма? тенденц?ю до
пост?йно? диверсиф?кац?? у "св?тлу" (традиц?йну) економ?ку, бруднить
легальн? виробнич? в?дносини. Як?сною особлив?стю диверсиф?кованих "метастаз
чорно? економ?ки" ? те, що вони функц?онують ? живляться виключно за рахунок
легально? сфери економ?ки. Ця частина "чорно? т?н?" явля? собою економ?чну
основу в?дтворення корумповано? економ?ки та ?? суб'?кта -- корумповано?
бюрократ??, що за певних умов ста? структурою маф??. Тому зазначене явище
потребу? системних наукових досл?джень, що особливо актуальн? для умов
кра?н, як? знаходяться у стан? ринково? трансформац??.
До прояв?в диверсиф?кованих часток "чорно?" економ?ки можна, перш за
все, в?днести вс? види корупц?? (аж до в?дносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народ? назву "блат", ? який базу?ться на в?дносинах, побудованих
на принцип?: ти -- мен?, я -- тоб?). До них також в?дносяться вс? прояви
використання та привласнення державно?, кооперативно?, акц?онерно?,
корпоративно? та ?нших ?нтегрованих форм власност?, у тому числ? й
ф?нансових ресурс?в держави, як для особистого збагачення
14
окремих ф?зичних ос?б, у розпорядженн? та користуванн? яких вони
знаходяться (перш за все чиновник?в), так ? для наживи суб'?кт?в
крим?нально? злочинност? та маф?озних клан?в, джерела доход?в яких пов'язан?
з використанням вищезазначених метод?в.
1.2. Як?сн? особливост? розвитку "т?ньово?" економ?ки в умовах
адм?н?стративно-командно? системи господарювання
Анал?з "т?ньово?" економ?ки Укра?ни, ?? як?сних особливостей, багато в
чому успадкованих в?д системи директивно-планових в?дносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення ?сторичного досв?ду. Тобто, цей анал?з,
пердус?м повинен базуватися на вивченн? ретроспективи розвитку процес?в
"т?н?зац??", що в?дбувалися в економ?ц? колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час ма? м?сце досить хибна
точка зору, що сучасну "т?ньову" та крим?нальну економ?ку, а також сучасну
"маф?ю" породила ?снуюча влада, ? цьому як катал?затор сприяв виключно
процес ринково? трансформац??.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовс?м далеке минуле насправд?
засв?дчу?, що це далеко не так. Масштабна "т?н?зац?я" економ?ки та вих?д на
арену економ?чного крим?нал?тету в СРСР припада? на середину 60-х -- початок
70-х рок?в, а вже наприк?нц? 80-х -- т?ньовий оборот ??
господарсько-комерц?йно? д?яльност? за експертними оц?нками перевищував
нав?ть бюджети деяких союзних республ?к. Таким чином, не витримала "?спиту"
часом ? досить поширена теза, що орган?зована злочинн?сть та крим?нальна
економ?ка не можуть виникнути та ?снувати за умов тотал?тарно? держави, яка
за лог?кою не повинна допускати под?лу влади н? з ким ?ншим.
Вивчаючи ретроспективу досл?джень "т?ньово?"" економ?ки та ??
структурних складових в СРСР, передус?м необх?дно зазначити, що перш?
науков? наробки з цього питання започаткували вчен? Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У сво?х роботах, як? стосувалися цього явища, на початков?й стад??
досл?джень вони використовували дещо ?нший терм?н -- "друга" економ?ка. Так,
ран?ше ?нших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "Бес?ди в Рос??"".
Сл?д п?дкреслити, що в радянськ?й економ?чн?й л?тератур? спочатку також
використовувався терм?н "друга" (вторинна) економ?ка" . На це в сво?х
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до реч?, ? про застосування у тому ж
понят?йному зм?ст? ?нших терм?н?в, таких як "контреконом?ка", "неоф?ц?йна
економ?ка", "паралельний ринок", "приватне п?дпри?мництво", "економ?ка
чорного ринку" тощо.
У надрукован?й в 1984 роц? статт? Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений терм?н "т?ньова" економ?ка, але за текстом в?н ц?лком
?дентиф?кувався ?з терм?ном "друга" економ?ка2. Б?льше того, п?дкресливши на
початку статт? повне сп?впад?ння обох понять, автор у подальшому в?ддавав
перевагу традиц?йному визначенню -- "друга" економ?ка3.
Радянська наукова та сусп?льно-пол?тична л?тература на початку 80-х
рок?в фактично майже повн?стю в?дмовилась в?д вживання терм?ну "друга"
економ?ка, на зм?ну якому прийшов терм?н "т?ньова" економ?ка. У такому
розум?нн? вона ?з самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути л?кв?довано.
Зах?дна наукова л?тература широко використовувала зазначен? терм?ни
дещо в ?нших, н?ж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
анал?тики Заходу виходили ?з того, що в СРСР, з одного боку, ?снувала
в?дпов?дна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централ?зовано-керованого господарства", "командна економ?ка", а з
?ншого -- "друга" (т?ньова), що охоплювала багато вид?в легально? й
нап?влегально? господарсько? д?яльност?, як? не були залучен? в орб?ту
централ?зованого планування, обл?ку ? контролю з боку держави. З цих позиц?й
до елемент?в "друго?"" ("т?ньово?"") економ?ки в?дносились: особисте
п?дсобне господарство, ?ндив?дуальна трудова д?яльн?сть, "неформальн?" ринки
тощо. Зазначений п?дх?д до визначення понят?йного зм?сту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох ?нших
зах?дних досл?дник?в'.
?ноземн? автори в межах "друго?"" ("т?ньово?"") економ?ки СРСР
розглядали не т?льки легальн? (нап?влегальн?) "приватн?" види д?яльност?,
але й явно протиправн?, вважаючи, що меж? м?ж першими й другими на той час
були досить рухом? та часто носили досить умовний характер. Так, в?домий
сов?толог А. Бергсон писав: "В?дносно СРСР терм?н "друга" економ?ка, як
часто ма?ться на уваз?, охоплю? д?яльн?сть легальну, але приватну, найб?льш
характерним в?дображенням яко? ? виробництво на присадибних д?лянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеност?, буду вважати ?
легальн? приватн?, кваз?легальн? та нелегальн? доходи, як доходи, що
отриман? через канали "друго?"" економ?ки"2.
Застосовуючи терм?н "т?ньова" економ?ка та вказуючи на неможлив?сть
розм?жування в СРСР легальних ? нелегальних вид?в економ?чно? д?яльност?, Ф.
Фелдбругге розглядав ?х практично в одному контекст?. Автор нарахову? 179
вид?в "т?ньово?"" д?яльност?, класиф?ку? ? зводить ?х у 9 таблиць. При цьому
в?н в?дзнача?, що вс? вони, зг?дно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так ? оф?ц?йне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " " "°
16
б с; о с, о (? уу А й О -J б V ?
U
.?, РгУП Харк?зеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА б?В.'ПОТЕЙА ?к. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитост? терм?ну "друга" економ?ка, деяк? зах?дн?
економ?сти робили спроби звузити предмет досл?джень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер п?шли шляхом обмеження сфери досл?джень одним або
к?лькома ?з сектор?в народного господарства СРСР (скаж?мо с?льським
господарством, торг?влею тощо).
Найб?льш ?рунтовними та вдалими були пошуки шлях?в поглиблення
досл?джень "т?ньово?"" економ?ки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, в?д розмитого поняття "друго?" економ?ки
в?н перейшов до анал?зу "нелегально? приватно? економ?ки та корупц??"'. Вже
в той час Г. Гроссман в?дзначав, що за масштабами нелегально? економ?ки СРСР
може претендувати на одне з пров?дних м?сць у св?т?2.
Перша спроба в СРСР врахувати "т?ньову" економ?ку в науковому анал?з?
була зд?йснена на галузевому р?вн? у 70-? роки в науково-досл?дницькому
технолог?чному ?нститут? побутового обслуговування М?нпобутобслуговування
РСФСР. Цей анал?з проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник оф?ц?йно визначеного р?вня споживання послуг громадянами та
домашн?ми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим пол?гоном в?дпрацювання методолог?чних ? методичних п?дход?в щодо
вивчення радянсько? "т?ньово?" економ?ки та використання цих результат?в у
подальших економ?чних прогнозах.
Лог?чне продовження зазначено? роботи, яка була вже виконана на
макроеконом?чному р?вн? анал?зу "т?ньово?"" економ?ки мали досл?дження, що
виконувалися фах?вцями науково-досл?дницького ?нституту при Держплан? СРСР3.
Робота по ц?й тем?
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 Необх?дно зазначити, що за весь пер?од ?снування СРСР проблема
"т?ньово'г" економ?ки як окремого об'?кту системного анал?зу н?коли не
ставилася перед науковцями кра?ни владними структурами держави (оск?льки
особливо у "заст?йн?" роки все, що не п?дходило п?д визначен? стандарти
в?тринного благополуччя просто в?дкидалось, ? тим самим сприймалося за
начебто не?снуюч? в ре-
18
у зазначеному ?нститут? виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованост? споживчого ринку, оск?льки масштаби нелегального
надання послуг у 70-т? роки зросли наст?льки, що ?х неврахування р?зко
знижували достов?рн?сть фактичних ? прогнозних оц?нок потреб населення у
товарах ? послугах.
Надал? досл?дження "т?ньово?" економ?ки почали охоплювати також ? сферу
матер?ального виробництва та народногосподарського управл?ння.
У сво?х "доперебудовних" досл?дженнях радянськ? науковц?, як правило,
до "т?ньово?" економ?ки в?дносили приховану господарську д?яльн?сть, що
базувалася на нец?льовому використанн? державних виробничих ресурс?в; на
технолог?чних, ф?нансових, еколог?чних порушеннях оф?ц?йних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупц??; на викривлен?й зв?тн?й
?нформац?? (на користь п?дпри?мств ? в?домств). До цих вид?в т?ньово?
д?яльност? в?дносилися: приписки, розкрадання державних матер?альних,
техн?чних ? ф?нансових ресурс?в;
др?бне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; п?дп?льна п?дпри?мницька ? виробнича д?яльн?сть ("цеховики");
випуск невраховано? продукц?? (послуг) на державних п?дпри?мствах; порушення
в роздр?бн?й торг?вл? та громадському харчуванн?; перепродаж деф?цитних
побутових товар?в ? продукт?в харчування (спекуляц?я); неоф?ц?йне надання
побутових послуг, виготовлення та реал?зац?я самогону та ?нших спиртних
напо?в домашнього виробництва тощо. До "т?ньово?"" економ?ки в?дносили ?
"крим?нальну" економ?ку (наркоб?знес, проституц?ю, спекуляц?ю, торг?влю
краденим тощо). Також до "т?ньово?" економ?ки в?дносили особисте п?дсобне
господарство та ?ндив?дуальну трудову д?яльн?сть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фах?вц?, був той, що
"т?ньова" економ?ка -- це т?нь, яку ма? оф?ц?йне державне господарство, ?
вона не ? чимось самост?йним по в?дношенню до нього та може зникнути разом
?з л?кв?дац??ю його
альн?й д?йсност? процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// Вопрось? зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недол?к?в або, у кращому раз?, з висв?тленням, тобто взяттям п?д
жорсткий обл?к ? контроль з боку правоохоронно? системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "т?ньово?"" економ?ки в СРСР п?д
час пер?оду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного анал?зу ц??? сутт?во? складово? соц?ал?стично? економ?ки,
оск?льки п?сля рок?в "застою", саме "т?ньова" економ?ка почала бурхливо
розвиватися на ранн?х стад?ях процесу ринково? трансформац??.
Саме в пер?од перебудови багато вчених почали в?дкривати ?снуючу
"аномал?ю", тобто те, що "т?ньова" економ?ка може також справляти ? певний
позитивний вплив на нормал?зац?ю процес?в, як? в?дбувалися у народному
господарств?2. Починаючи з друго? половини 80-х рок?в вже не можливо було
назвати жодно? галуз? економ?ки, де б не перепл?тались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економ?ка почала носити парадоксальний
характер, коли гран? м?ж "св?тлом" ? "т?нню" сильно розмивалися. "Т?ньова"
економ?ка СРСР на цьому етап? мала низку характерних особливостей, що були
притаманн? т?льки ?й. З одного боку, за походженням вона залишалася
насл?дком адм?н?стративно-командно? системи та не сприймала закон?в
цив?л?зованого ринку. З ?ншого боку, т?ньов? д?лки вже на той час змушен?
були пускати в продуктивний об?г сво? кап?тали й, тим самим п?дштовхувати
"маркетизац?ю" господарського життя, прискорювати процеси ринково?
трансформац??.
Це сво?р?дне переплетення протилежних як?сних прояв?в ? визначало
характер д?яльност?, структуру та функц?? "т?ньово?" економ?ки, що д?яли за
умов розпаду адм?н?стративно-централ?зовано? економ?чно? системи СРСР.
Пер?од "перебудови" засв?дчив про подальшу неможлив?сть "списувати" все
те, що пов'язане ?з "т?ньовою" економ?кою, на недол?ки правоохоронно?
д?яльност?. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основь? возникновения,
зволюции й ослабленим // Вопрось? зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етап? досл?дники почали грунтовно вивчати також ? реальн? вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були сутт?вими чинниками
посилення процес?в "т?н?зац??" та крим?нал?зац?? економ?ки.
У цей пер?од анал?тики констатували, що адм?н?стративно-командна
система ще в пер?од свого зародження диференц?ювала сусп?льство на
"обранц?в" ? "масу", розмежовувала його на прив?лейованих суб'?кт?в та ?нших
громадян. Зазначене створювало сприятлив? передумови для формування
"т?ньово?" економ?ки. ?нтенсивн?сть ?? розвитку була прямо пропорц?йною до
процес?в зростання номенклатурно? бюрократизац?? та руйнування
екв?валентност? економ?чних в?дносин у сфер? виробництва, розпод?лу ? об?гу
матер?альних та ф?нансових ресурс?в держави.
Серед основних причин розростання "т?ньового" сектора в СРСР радянськ?
вчен? вид?ляли так?: 1) загальне одержавлення власност?; 2)
г?перцентрал?зац?я народногосподарського комплексу; 3) недосконал?сть
господарського механ?зму, адм?н?стративно-командн? форми управл?ння
економ?кою; 4) непаритет-н? та невр?вноважен? ц?ни; 5) заборони щодо
?ндив?дуально? трудово? та комерц?йно? д?яльност?, що базуються на приватн?й
власност?; 6) дов?льн? податки; 7) недол?ки правового регулювання
господарсько? д?яльност?, що залишають значн? можливост? для злочинних д?й,
або провокують до них; 8) недостатн?сть оф?ц?йних стимул?в ? мотив?в до
трудово? д?яльност? громадян та виробничо? д?яльност? п?дпри?мств; 9)
значний товарний деф?цит, який був насл?дком зазначених вад ? викликав на це
в?дпов?дну реакц?ю "п?дпри?мливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // Вопрось? зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; Крь?лов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рь?нка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення странь? с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "т?ньово?"" економ?ки СРСР (як? мали м?сце
напередодн? проголошення державно? незалежност? Укра?ни) науковц? в?дносили
?снування двох особливих, притаманних саме ?й структурних елемент?в. Перший
-- неформальна економ?ка, що ?снувала в межах системи централ?зованого
регулювання господарсько? д?яльност? й базувалась на безконтрольному
використанн? державного кап?талу, та другий -- ф?ктивна економ?ка .
Механ?зм функц?онування "неформально-бюрократичного" сектора "т?ньово?"
економ?ки був побудований на використанн? особистих, владних мотивац?й в
адм?н?стративно-командних процедурах, прийнятт? планових ?
господарсько-управл?нських р?шень. Власне "неформально-бюрократична"
економ?ка являла собою ту сферу економ?ки, в як?й оф?ц?йн?, зумовлен?
законодавчим полем економ?чн? в?дносини м?ж контрагентами п?дм?нялись
неформальними, здеб?льше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'?ктивно реально?, так ? штучно створено? деф?цитност? в?дношення
протекц?он?зму, кум?вства, "блату", земляцтва, набували надзвичайно?
потужност? й величезно? ст?йкост?. Саме деф?цитн?сть, д?яльн?сть
"деф?цитонос?я" були економ?чною основою функц?онування "неформально?"
економ?ки.
Головними суб'?ктами "неформально? номенклатурно-бюрократично?"
економ?ки були адм?н?стративно-управл?нськ? прац?вники р?зних ланок ? р?вн?в
кер?вництва народним господарством, що виступали, в?дпов?дно, у рол?
фондорозпорядник?в ? фондоспоживач?в. М?ж цими суб'?ктами досягалися
неформальн? угоди (як? в?дбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися зм?ни плану (корекц??), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особлив?сть "неформально-бюрократичних "
ринкових в?дносин полягала у тому, що у ц?й сфер? "т?ньово?" економ?чно?
д?яльност? обм?н матер?альними благами та послугами зд?йснював-
номики // Вопрось? зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифь? й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифь?
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартерн?й (тобто безгрошов?й) основ? за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
Неформальн? в?дносини були основною передумовою корупц??, кругово?
поруки, посадових зловживань, безв?дпов?дальност? та безкарност?, кастовост?
?, у к?нцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатур?. До форм
прояву "ф?ктивно?"" економ?ки за оц?нками фах?вц?в в?дносилися: "ф?ктивна"
варт?сть, "ф?ктивна споживча варт?сть", "ф?ктивна компонента в ц?н?
продукц??"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доход?в в?дбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
метод?в. Ф?ктивна варт?сть, як джерело отримання незаконних доход?в,
формувалась, пердус?м, за рахунок приписок ? р?зноман?тних вид?в порушень
планово? та ф?нансово? зв?тност? тощо.
Вид?лилася ? така форма використання ф?ктивно? вартост? (що живила
незаконн? доходи), як реал?зац?я ресурс?в отриманих внасл?док в?дхилення в?д
встановлених норм ? стандарт?в (пог?ршення якост?, випуск некомплектно? ?
нестандартно? продукц??, технолог?чн? порушення, ман?пулювання, пересортиця
тощо).
Найб?льш гостро характеризу? "т?ньову" економ?ку СРСР В. Селезньов,
який вважа?, що вона за сутн?стю ? незаконною, прихованою (законсп?рованою)
економ?чною д?яльн?стю з метою збагачення або отримання незаконних п?льг
особами, що займаються ц??ю д?яльн?стю. На його думку, терм?н "т?ньова
економ?ка" не ? досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економ?ку"2.
Сфери "т?ньового" ринку ? "т?ньових" неформальних в?дносин були т?сно
переплетен?. Як правило, "неформальн?" торги розширювали сферу економ?чно?
злочинност?, оск?льки базувалися на незаконному перерозпод?л? деф?цитних
матер?альних ресурс?в, бюджетних кошт?в, на створенн? б?льш сприятливих умов
щодо господарсько? д?яльност? одних за рахунок ?нших, що у к?нцевому
насл?дку призводило до посадово? корупц?? ? тотального хабарництва. У
"неформальн?й" економ?ц? чесний кер?вник ста? мах?натором, "безср?бник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найб?льш характерних особливостей "т?ньово? економ?ки" СРСР В.
Селезньов в?дносив так?': 1) "т?ньова економ?ка" н? фактично, н? юридичне не
ма? власност?, що ?? в?др?зня? ? використову? у сво?х ?нтересах ?снуюч?
форми останньо?, паразиту? на них;
2) "т?ньова економ?ка" концентру?ться головним чином на посередницьких,
розпод?льчо-обм?нних функц?ях, оперу? монопольне високими ц?нами; 3)
оск?льки покращення справ в оф?ц?йн?й, "св?тл?й" економ?ц? б'? по
"т?ньов?й", ?? орган?затори ? кер?вники вс?ма засобами прагнуть п?д?рвати
оф?ц?йну економ?ку, використовуючи при цьому будь-як? методи, н? перед чим
не зупиняючись; 4) ?снування "т?ньово? економ?ки" неможливе без
систематично? п?дтримки ? допомоги корумпованих оф?ц?йних ос?б ?з
парт?йного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зац?кавлених у розкритт? злочинного б?знесу; 5) "т?ньова економ?ка"
об'?ктивно створю? економ?ко-орган?зац?йн? умови для виникнення ? розвитку
маф?озних груп, р?зних за сво?ми масштабами ? роллю, а сама ? складним
переплетенням, сплавом р?зноман?тних антису-сп?льних в?дносин; 6) "т?ньова
економ?ка" сприя? деградац?? сусп?льства, поглиблю? його соц?ально-майнове
розшарування. "Т?ньова" економ?ка може сприйматись як сукупн?сть п?дп?льних
антисоц?альних корпорац?й, що ведуть злочинну д?яльн?сть.
1.3. Оц?нка масштаб?в та структури "т?ньово?" економ?ки СРСР --
генетично? основи розвитку т?ньових" процес?в у незалежн?й Укра?н?
Анал?з наукових роб?т к?нцевого пер?оду "перебудови", у яких
досл?джувались структурн? та як?сн? особливост? "т?ньово?"" економ?ки СРСР,
потребу? свого доповнення анал?тичним сп?вставленням оц?нки сукупних
масштаб?в та обсяг?в "т?ньових" структурних складових, що наводили оф?ц?йн?
?нформац?йн? джерела, ?з тими показниками, що показували в експертних
оц?нках радянськ? вчен?, як? анал?зували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР п?сля уточнення за 1990 р?к обсяг?в грошових
доход?в, "т?ньово?"" економ?ки (виходячи з ц?н, як?
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на к?нець року, та експертних оц?нок, що спиралися на дан?
масово? статистики, соц?олог?чн? обстеження ? бюджетну с?мейну статистику)
наводив так? дан?':
Таблиця 1.
Доходи "т?ньово?" економ?ки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товар?в за
спекулятивними ц?нами (будматер?ал?в,
легкових автомоб?л?в, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
-"-',i
них, краденого бензину та ?н.)
Незаконн? доходи прац?вник?в торг?вл?
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупц?в, замовник?в; хабар?, чайов?, п?д
ношення)
Виробництво ? продаж самогону
35,0
35,1
Прихован? в?д оподаткування доходи
ос?б, що займаються ?ндив?дуальною ? ко
4,2
4,2
оперативною трудовою д?яльн?стю
Розкрадання (включаючи др?бн?) держа
5,4
5,4
вного ? сусп?льного майна
Хабар? посадових ос?б, отриман? в?д ко
3,0
3,0
оператив?в
Наркоб?знес, проституц?я, контрабанда
4,8
4,8
та ?н.
Всього
99,8
100,0
У ц?й таблиц? впада? в око в?дчутна несп?вставн?сть обсяг?в "т?ньових"
доход?в, що були отриман? населенням СРСР з р?зних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи в?д перших трьох позиц?й, репрезентативно
визначен? оф?ц?йною статистикою, становлять 82,6 % в?дносно вс?х оц?нених
обсяг?в сукупних "т?ньових" надходжень. У той же час сумарн? "т?ньов?"
' У ц?лому за даними оф?ц?йно? статистики т?льки у 1990 роц? обсяг
"т?ньово?" економ?ки зр?с б?льше н?ж у два рази. Проте оф?ц?йна оц?нка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, н?ж ?? давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи в?д останн?х чотирьох "т?ньових" джерел були майже на порядок
занижен?. На час визначення ц? надходження за ?х сумою фактично були
екв?валентн? перш?й груп? доход?в, що засв?дчу? подальший анал?з експертних
оц?нок незалежних досл?дник?в щодо сукупно? величини вартост? обсяг?в
"т?ньово?" економ?ки.
Необх?дно зазначити, що за розрахунками радянських економ?ст?в на
початок 1990 року в держсектор? економ?ки СРСР знаходилося б?ля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запас?в ресурс?в
виробництва. Тобто м?ж п?дпри?мствами державного сектора економ?ки було
розпод?лено значно б?льшу к?льк?сть матер?альних ресурс?в, н?ж це було
необх?дно для планового забезпечення функц?онування виробництва. За сво?ю
варт?сною оц?нкою нормативн? запаси були сп?вставн? ?з варт?стю виробленого
р?чного нац?онального доходу держави. Саме ц? матер?альн? ц?нност? та кошти
у першу чергу ? були одним ?з головних ? найб?льш реальних джерел
крим?нальних операц?й "т?ньовик?в".
?ншим джерелом, що живило "т?ньову" економ?ку СРСР, були неврахован?
матер?альн? та ф?нансов? ресурси. Крим?нальна практика минулого засв?дчу?,
що хабар? посадовим особам давались за передчасне вибуття фонд?в, за
поставку непотр?бно? продукц??, за виг?дну корекц?ю плану тощо.
Оф?ц?йна статистика також нерепрезентативно визначала й реальн? обсяги
"т?ньових" доход?в, що приховувались в?д оподаткування.
Так, Альберт П?н ще у 1985 роц? оц?нював доходи сектора "т?ньово?"
приватно? трудово? д?яльност? (тобто д?яльност?, з доход?в в?д яко? не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оц?нками лише в
неоф?ц?йному серв?с? на той час працювало 17-20 млн. ос?б (з р?зним р?внем
трудово? участ?, оск?льки, як правило, вони були зайнят? за основним м?сцем
сво?? роботи).'
Ще напередодн? пер?оду "перебудови" у загальному обсяз? побутових
послуг, якими користувалося м?ське населення на приватно-т?ньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомоб?л?в; ЗО % -- ремонту складно? побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
во? техн?ки. У с?льськ?й м?сцевост? питома вага "т?ньових" побутових
послуг досягала 80 %. ?, нав?ть, як в?дзначалося, за цих обсяг?в
"нерегламентовано?" д?яльност? незадоволений попит на побутов? послуги
оц?нювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи в?д "т?ньово?" д?яльност?, що отримувало населення СРСР у 1990
роц?, оц?нювалися фах?вцями вже у розм?р? 25 -45 млрд. карбованц?в.
Враховуючи сказане, варт?сн? обсяги "т?ньово?" економ?ки СРСР (тобто
експертно? оц?нки ?? щор?чного валового доходу) в к?нц? 80-х на початку 90-х
рок?в оц?нювались фах?вцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 в?дсотк?в ВНП.
Як же визначалася ця цифра? Як? п?дходи ? методи для цього
використовувалися анал?тиками?
Част?ше у сво?х досл?дженнях радянськими науковцями використовувалися
так? методи оц?нки обсяг?в "т?ньово?" економ?ки.
/. Метод м?ждержавних сп?вставлень
Метод було побудовано на баз? сп?вставних м?жнародних оц?нок. Оск?льки
статистичн? дан? св?дчили про те, що протягом останнього стор?ччя питома
вага к?нцевого особистого споживання у валовому нац?ональному продукт? для
вс?х кра?н св?ту практично коливалась на р?вн? 60 - 70 в?дсотк?в, у той час
як в СРСР ?? величина була близько 45 в?дсотк?в, то анал?тики припускали, що
р?зницю м?ж середньосв?товими стандартами ? фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самост?йно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
житт?вими благами та послугами, так ? за рахунок використання канал?в
"т?ньово?" економ?ки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рь?нка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозь?) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифь? й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "т?ньових" доход?в мав би за цим п?дходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованц?в.
2. Крим?нолог?чно-латентний метод
За цим методом анал?тиками п?дсумовувались вс? види розкрадань, що
ф?ксувалися правоохоронними органами за р?к (у к?нц? 80-х рок?в ?х
ф?ксувалося на суму б?ля 18 млрд. крб. щор?чно). Беручи до уваги високий
р?вень латентност? (прихова-ност?) злочин?в, пов'язаних ?з "т?ньовою"
економ?кою (за р?зними оц?нками ?х розкриття за св?товими стандартами не
перевищу? 10-15 в?дсотк?в), обсяги "т?ньово?" економ?ки за оц?нками могли б
становити б?ля 120 - 180 млрд. карбованц?в.
3. Метод, заснований на ототожненн? так званих "гарячих" грошей ?
надлишкових збережень з доходами "т?ньовик?в"
Цей метод був побудований на припущенн?, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов деф?цитно? економ?ки митт?во посп?шають ?х отоварити, а
оск?льки ?диною можлив?стю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оц?нювалося в?д 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами д?лк?в "т?ньово?" економ?ки.
4. Метод ?нтегрального узагальнення окремих складових елемент?в доход?в
суб'?кт?в "т?ньово?" економ?ки за сферами д?яльност?, де вони отриман?
За оц?нками фах?вц?в у к?нц? 80-х рок?в у народному господарств?
абсолютний р?вень привласнених "т?ньових" доход?в у с?льському господарств?
становив близько 23 млрд. крб., дал? йшли: ринок "т?ньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торг?вля ? сусп?льне харчування (б?ля 17 млрд. крб.);
буд?вництво (б?ля 12 млрд. крб.); промислов?сть (10 млрд. крб.); ?нш? сфери
матер?ального ? нематер?ального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи в?д крим?нально? д?яльност? "чорно?"
28
економ?ки (оск?льки, наприклад, лише обороти наркоб?знесу оц?нювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економ?чн?й систем? СРСР, де дом?нували номенклатурно-бюрократичн?
в?дносини, р?зноман?тн? приписки ? списання були не чим ?ншим, як
в?дпов?дним способом консп?рац?? "т?ньовик?в". Так, обсяги приписок
вим?рювалися в 1 - 3 в?дсотка в?д обсягу виконаних роб?т ? оц?нювалися
анал?тиками в 15 -40 млрд. карбованц?в.2
Сл?д також констатувати, що нав?ть найвищ? оц?нки обсяг?в "чорних"
складових "т?ньово?" економ?ки не можна визнати повн?стю об'?ктивними,
оск?льки в них на той час не були фактично врахован? дан? щодо обсяг?в
розкрадання бюджетних дотац?й, як? спрямовувалися на закуп?влю
с?льгосппродукт?в (на це в к?нц? 80-х рок?в витрачалося б?ля 50 - 60 млрд.
крб. ? т?льки по м'ясу -- б?ля 20 млрд. крб.). Як засв?дчувала практика,
основна частка цих кошт?в розкрадалася за рахунок р?зниц? "полюсних
потенц?ал?в", що робило можливим ?снування високих закуп?вельних ? низьких
роздр?бних ц?н. Б?льше того, вагома частка заф?ксовано? статистикою
с?льгосппродукц?? заготовлялася ? передавалася споживачам лише на папер?, що
частково поясню? на той час ?снування певних деф?цит?в.
П?дсумовуючи викладене, можна в?дзначити, що анал?з структури та
як?сних особливостей формування внутр?шн?х сектор?в, а також оц?нка
загальних масштаб?в "т?ньово?" економ?ки СРСР, яка була вих?дною базою
стартового розвитку "т?ньово?" економ?ки незалежно? Укра?ни, нада? у
подальшому можливост? на основ? генетично? економ?чно? спадковост? провести
б?льш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. Крь?лов, О. В. Осипенко, К. А. Уль?бин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фах?вц?в питома вага приписок у промисловост?
СРСР становила в?д 10 до 15 в?дсотк?в (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще б?льш? обсяги приписок ?снували на транспорт? ? в
буд?вництв?. За експертними оц?нками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 в?дсотк?в. Стосовно фонд?в зароб?тно? плати прац?вник?в цих галузей
це означало, що як м?н?мум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловост? ? 2 - 3 млрд. крб. на транспорт?. (Див.: Актуаль-нь?е
вопрось? распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не досл?дження цього явища, що не т?льки продовжу? функц?онувати, але
й перманентне трансформу?ться в умовах сучасно? соц?ально-економ?чно?
системи незалежно? укра?нсько? держави.
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ
ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ УКРА?НИ
2.1. Чинники, як?сн? особливост? розвитку
та основн? джерела живлення в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки
На перший погляд може скластися враження, що радикальн? економ?чн? та
соц?ально-пол?тичн? реформи, основною метою яких ? перех?д до соц?альне
ор??нтовано? ринково? економ?ки та побудова правово? держави, повинн? були
зруйнувати, як саму адм?н?стративну систему господарювання, так ? ??
задзеркалля -- "т?ньову" економ?ку бюрократичного типу. Проте, практика
засв?дчу?, що в реальному житт? цього не сталося.
Як? ж основн? об'?ктивн? та суб'?ктивн? причини сприяли масштабному
зростанню в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки, що до того ж набува? як?сно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати дв?
основн?.
По-перше, об'?ктивно, зг?дно з теор??ю трансформац?й, розпад будь-яко?
системи (тим б?льше тако? складно?, як соц?ально-економ?чна) на перших
етапах законом?рно може сприяти сутт?вому примноженню тих основних недол?к?в
? вад, як? ?ма-нентно були властив? систем?, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в Укра?н? найб?льш характерних параметр?в
господарського механ?зму, заснованого на безконтрольн?й державн?й власност?
та державн?й монопол??, що в?дбувалося на тл? р?зкого послаблення, а у
подальшому ? повно? л?кв?дац?? директивного принципу планування ? розпод?лу
матер?альних, ф?нансових та трудових ресурс?в, сутт?во загострило недол?ки
старо? системи господарювання, оск?льки вимагало не-
30
зм?рного зростання масштаб?в "т?ньово? п?дмазки" старих
г?пер-трофованих механ?зм?в прийняття р?шень, що почали д?яти на "нов?й",
так би мовити "ринков?й" основ?.
По-друге, суб'?ктивно, хоча стар? владн? структури колишньо? держави ?
розпалися, проте не розпалися т? соц?альне стру-ктурован? у минулому
сп?льноти, що ?х персон?ф?кували. Тобто залишилися люди, як? входили до цих
структур ? як? не т?льки не втратили м?ж собою набутих т?сних зв'язк?в, але
й до цього часу продовжують збер?гати у недоторканост? саме т? специф?чн?
стосунки, що залишаються побудованими на принципах ? в?дносинах кругово?
корпоративно? поруки, земляцтва, протекц?он?зму, кум?вства ? "блату".
Як стара, так ? генетичне нею породжена нова бюрократ?я в
трансформац?йний пер?од опинилися у еп?центр? ринкових перетворень. Б?льше
того, ця ун?кальна "родинна" сп?льнота стала пров?дним суб'?ктом реал?зац??
"план?в" трансформац?? соц?ально? та державно? пол?тики ринкового
реформування.
Оск?льки бюрократ?я була ? пост?йно залиша?ться зац?кавленою у
встановленн? тако? системи "ринкових" в?дносин, за якою, хоч нав?ть ? у
закамуфльованому вигляд?, ма? збер?гатися апаратна монопол?я на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократ?? режиму
регулювання чи ман?пулювання) матер?альними, ф?нансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як ? за час?в директивно-командно?
економ?ки, продовжу? залишатися вир?шальним ланцюгом, що зв'язу? ресурси ?
суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?.
Нема? необх?дност? доводити тезу, що влада ? не т?льки пол?тичний, й,
передус?м, економ?чний феномен.
Як засв?дчу? попередн?й анал?з, за час?в старо? системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у сво?й власност? саму
державу (тобто у ?? практично безконтрольному розпорядженн? знаходились
державне майно, ф?нансов? та нац?ональн? природн? багатства). Механ?зми
реал?зац?? ц??? влади, перус?м, базувалися на експлуатац?? чиновниками
статусу свого ??рарх?чного становища у владн?й п?рам?д?.
31
За нових умов можливост? "спокушувати" чиновник?в "н?чийною" власн?стю
або "т?ньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нел?м?тованих меж. Одн??ю з головних п?льг, що отримала необюрократ?я в
трансформац?йний пер?од, стала ц?лком легальна можлив?сть експлуатац??
загальнонац?онально? власност? сп?льно з корпорац?йними сп?льнотами
"т?ньовик?в", що зд?йснювалась ? продовжу? зд?йснюватися п?д гаслом
економ?чних реформ. Вигода у цьому раз? для зазначеного сво?р?дного
"тандема" ? обоп?льною.
Проте, ? загроза для розвитку сусп?льства створю?ться надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисок? "т?ньов?" доходи,
отримують реальний доступ до пол?тично? влади. У результат? переор??нтац??
?нтерес?в високого чиновництва величезн? ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на ц?л?, що не мають жодного в?дношення н? до
процес?в ринково? трансформац??, н? до розвитку кра?ни в ц?лому.
Як засв?дчу? практика, трансформац?йна л?берал?зац?я не т?льки сприя?
необх?дному розкр?паченню економ?чного життя, але й сутт?во посилю? р?вень
безконтрольност? ? безкарност? влади необюрократ??. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, почина? максимально використовувати як процеси зм?ни форм
власност? (зокрема, приватизац?ю державного майна ? державних ф?нанс?в), так
? л?берал?зац?ю ц?ноутворення, зароб?тно? плати, послаблення контролю над
експортно-?мпортними операц?ями, кредитно-ф?нансовими та валютно-грошовими
в?дносинами, л?кв?дац?ю державно? монопол?? на виробництво та реал?зац?ю
спиртних напо?в, тютюнових вироб?в, операц?? з дорогоц?нними ? стратег?чними
металами тощо.
Зазначен? об'?ктивн? ? суб'?ктивн? чинники на цей час призвели до
аномального зрощування вс?х найг?рших властивостей "т?ньово?" економ?ки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", ? нового, "традиц?йно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в Укра?н? вже практично завершився
процес формування ун?кального "т?ньового" г?бриду, що ма? надпотужне
"крим?нально-чорне" ядро. Як?сною особлив?стю цього системного "т?ньового"
конгломерату ? ще
32
нев?дома до цього часу у св?тов?й практиц? неймов?рна витривал?сть
цього феномена до будь-яких прояв?в впливу зовн?шнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможн?сть до гнучко? ? практично митт?во? адаптац??
в?дносно будь-яких р?зких зм?н, економ?чних та пол?тичних умов ?снування.
Необх?дно звернути увагу на те, як легко ? досить природно в?дбувся
процес т?сного зрощування апаратно? ? т?ньово? приватизац??. На
трансформац?йн? зм?ни форм власност?, як ? ран?ше, вир?шальний вплив
справляла ? справля? позиц?я конкретних посадових ос?б та ?х особист?
неформальн? зв'язки, а не ринков? закони та в?дпов?дна ?м досконала правова
?нфраструктура, що ч?тко регламенту? економ?чн? в?дносини. Саме це ста?
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в Укра?н?.
Склада?ться ун?кальна структура економ?ки, яка живиться ?нфляц??ю,
неекв?валентним обм?ном результат?в прац? м?ж суб'?ктами ринкових в?дносин,
перерозпод?лом ? захопленням чужо? власност?, пост?йним зубож?нням
переважно? частини населення. Ця структура перетворю? корупц?ю та "т?ньов?"
принципи п?дпри?мництва на реальн? чинники економ?чного розвитку. По сут?,
на наших очах майже митт?во сформувався найг?рший р?зновид "ринкового"
п?дпри?мництва, що ?сну? лише за умов розкв?ту корупц??, в?дверто?
крим?нал?зац?? господарсько-комерц?йних стосунк?в м?ж суб'?ктами ринкових
в?дносин ? дом?нуванн? абсолютно? та в?дверто? неповаги до закону.
У зв'язку з цим ц?кавою ? думка, що була висловлена авторами проекту
"Приватизац?я" Центрального ?вропейського ун?верситету (Р. Фр?дманом, К.
Мерр? та А. Рапачинським), як? системно займалися досл?джуванням еволюц??
номенклатурно? бюрократ?? у постсоц?ал?стичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний кап?тал?зм, який форму?ться у деяких ?з цих кра?н, ?
неприйнятним н? з морально?, н? з економ?чно? точок зору' . "З морально?--
тому, що номенклатура сво?м перетворенням на клептократ?ю, по сут?, вт?лила
в життя в?домий висл?в соц?ал?ста П'?ра Прудона: "Приватна власн?сть -- це
крад?жка". З еконо-
' Див.: Огородник В. Т?ньова економ?ка як крим?нально-економ?чний
феномен. // Пол?тична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
м?чно? -- тому, що "приватизац?я, як стрижень економ?чних реформ,
перетворю?ться на машину пол?тичного торгу ? жорсткого протекц?он?зму ? тим
самим може стати просто брязкальцем на корабл? номенклатурного режиму,
оск?льки приватизац?я явно просува?ться не тим курсом, на який спод?валася
б?льш?сть реформатор?в. Номенклатура, особливо в кра?нах СНД, як ? ран?ше,
залиша?ться могутн?м гравцем на пол? б?знесу, ? ?? подальша присутн?сть тут
матиме як найсерйозн?ш? насл?дки".
Саме цим ? можна пояснити те, що економ?ка Укра?ни за час?в радикально?
трансформац?? стала ще менш контрольованою ? набула ще б?льш ф?ктивного
характеру. Про це незаперечне св?дчать ? показники масштабного пад?ння
обсяг?в матер?ального виробництва, ? г?пертрофована зм?на його структури, ?
економ?чно неможливе за нормальних ринкових умов зб?льшення р?вня питомо?
ваги гот?вково? маси в структур? грошового обороту, ? зростання ф?ктивно?
складово? сусп?льного кап?талу за умов стагнац?? ?? виробничо? складово?, ?
перетворення функц?онального кап?талу в особисте майно (нерухом?сть, валюту,
предмети розкош?, антиквар?ат, коштовност? тощо). Про наведене також
св?дчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'?ктивно нормальним процесом експорту кап?талу).
Тому усп?хи приватизац??, як? в оф?ц?йних зв?тах ф?гурують переважно у
показниках швидкого зростання нових орган?зац?йних форм господарювання,
зб?льшення питомо? ваги приватного сектора економ?ки майже н?якою м?рою не
впливають на створення тих умов, що необх?дн? для звуження масштаб?в
"т?ньово?" економ?ки. Б?льше того, можна стверджувати, що масштаби
економ?чно? "т?н?зац??" швидко зб?льшуються внасл?док вже названих ?
наступних чинник?в:
1) включення в процес розпод?лу власност? нових об'?кт?в, що ран?ше
були виключен? з нього (земля, стратег?чн? засоби виробництва,
?нфраструктурн? галуз?, природн? родовища, водн? ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. Т?ньова економ?ка як крим?нально-економ?чний
феномен. // Пол?тична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традиц?йних господарських зв'язк?в та
товарно-грошових в?дносин п?дпри?мств ? ц?лих територ?й м?ж собою, а також
масштабування непом?рно? бартеризац?? економ?чних в?дносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економ?чно?
реформи, слабко? ? неефективно? системи державного обл?ку ? контролю, що
т?льки форму?ться п?сля "революц?йного" зламу аналог?чно? системи, що хоч ?
досить недосконало, проте функц?онувала у держав?, яка розпалась;
4) швидко? та недостатньо ефективно? реорган?зац?? структури виконавчо?
влади, що призводить до бюрократичного (як орган?зац?йного, так ?
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприя? "т?н?зац??'"
управл?нсько-господарських в?дносин.
5) наявност? потужного ф?скально-податкового пресу, що ?
антагон?стичним до ?нтерес?в ? можливостей переважно? б?льшост? ф?зичних та
юридичних ос?б, як? функц?онують у межах ?снуючого законодавчого поля
Укра?ни; в?дсутност? привабливо? ?нвестиц?йно? альтернативи щодо залучення
"т?ньових" некри-м?нальних кап?тал?в у легальну в?тчизняну економ?ку;
6) високо? динам?ки зростання к?лькост? крим?нальних структур ? ?х
в?дносно безкарно? д?яльност?, ?нтеграц?? орган?зовано? злочинност? ?з
суб'?ктами лег?тимно? економ?чно? д?яльност?, недостатн?х зусиль держави
щодо обмеження процесу легал?зац?? крим?нальних авторитет?в (? в тому числ?
-- в сусп?льно-пол?тичному житт?);
7) слабкост? механ?зм?в сусп?льно-правового захисту громадян ?
п?дпри?мств в?д економ?чних заз?хань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективно? д?? системи попередження,
недопущення або сутт?вого обмеження можливостей встановлення контролю за
д?яльн?стю легального б?знесу та масштабних прояв?в здирництва з боку
маф?озно-крим?нальних структур;
8) майже повно? правово? незахищеност? суб'?кт?в економ?чно? д?яльност?
в?д зловживань, утиск?в, протид?? та дискрим?нац?йних вимагань з боку
непрофес?йних, несумл?нних та
35
нечесних чиновник?в державного апарату на вс?х його функц?ональних
р?внях;
9) в?дсутност? досконалого, стаб?льного ? збалансованого законодавства,
яке б максимально ч?тко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ?нтерес?в суб'?кт?в економ?чно? д?яльност?; поширення
правового н?г?л?зму представник?в владних структур, а також б?льшост?
населення кра?ни, що активно (а подекуди ? агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соц?ально-економ?чних умовах;
10) посилення м?ждержавно? ?нтеграц?? "крим?нально-т?ньових" сектор?в
економ?ки ? суб'?кт?в (?х сп?льнот), що займаються "чорною" економ?чною
д?яльн?стю; подальша ?нтернац?онал?зац?я "крим?нально-т?ньових" в?дносин;
11) поширення кел?йност? у орган?зац??, а також наявност? чисельних
процедурних вад, що мають м?сце у проведенн? приватизац?? економ?чно
перспективних об'?кт?в, переважно практичного ?гнорування принцип?в
конкурентност? ? доступност? для легальних кап?тал?в (в тому числ? ?
закордонних) об'?кт?в приватизац??, що в?дбува?ться за умови штучного
заниження величини ?х справжньо? ринково? вартост? у сп?вставленн? ?з
св?товими ц?нами на аналог?чн? об'?кти;
12) швидко? втрати ?сторичних, глибоко притаманних укра?нському народу
моральних традиц?й, етичних норм повед?нки, що лежать в основ? соц?ально?
престижност? чесно?, квал?ф?ковано? прац?, поваги до приватно? ? сп?льно?
власност?, а також становлять вих?дну базу щодо дотримання кодекс?в
п?дпри?мницько? та роб?тничо? чест? тощо.
Головною законом?рн?стю "т?ньового" господарства, ? особливо його
"чорно?" складово? (а це легко визнача?ться нав?ть емп?рично), ? те, що вона
не т?льки паразиту? на ?снуючих недол?ках оф?ц?йно? економ?ки, але також ?
значно ?х посилю? та поширю?.
Як результат, крим?нальна складова процес?в "т?н?зац??" базу?ться на
джерелах про?дання ? привласнення накопичених у минулому сусп?льних
багатств. Ми ? св?дками того, як митт?во "розтанули" величезн? наднормативн?
запаси, що були накопичен? на державних п?дпри?мствах (особливо у
машинобуд?в-
36
ному комплекс? Укра?ни). Хто на цей час може вим?ряти р?вень втрат
централ?зованих ? децентрал?зованих (на п?дпри?мствах) оборонних запас?в, що
?снували на момент проголошення державно? незалежност?? Хто визначить
справжн? обсяги про?дання сусп?льного виробничого кап?талу за умов, коли
внасл?док ?нфляц?? амортизац?йн? в?драхування впали наст?льки, що вже
неспроможн? в?дтворити ? десято? частки функц?ональних потреб економ?ки (до
того ж ? т? варт?сн? крихи амортизац?йних залишк?в здеб?льшого мали
нец?льове функц?ональне використання)? До цього сл?д добавити ?
лавинопод?бне зростання зовн?шньо? заборгованост? (з нульово? позначки до
меж?, що перевищила десять м?льярд?в долар?в), що стало потужним живлячим
джерелом "т?ньовик?в", а також т? доходи, що були отриман? на посередницьких
"кидках", як? базувались на використанн? протягом чотирьох рок?в так званого
ефекту "двор?внево?" економ?ки.
На цей час неможливо вже заплющувати оч? на ?снуюч? чинники розширення
? поглиблення явищ, що по справжньому ? деструктивними ? антисусп?льними, ?
як? п?дривають не т?льки соц?ально-економ?чн?, а ? пол?тичн? п?двалини
укра?нсько? державност?. До найб?льш небезпечних з них, передус?м, належить
корупц?я.
Саме пров?дна роль бюрократ??, яку вона в?д?гра? в процес?
приватизац??, сутт?во вплива? на посилення корупц??, розширення ?? поля за
рахунок залучення все нових ? нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технолог??ю використання та надзвичайно потужних, а
тому ? найб?льш поширених джерел живлення корупц?? можна назвати наступн?:
1) систему прямого п?дкупу посадових ос?б, сусп?льних ? пол?тичних д?яч?в,
як? мають можлив?сть сприяти усп?хам комерц?йних структур шляхом створення
для них тих чи ?нших переваг, прив?ле?в та економ?ко-правових п?льг; 2)
систему, що орган?зац?йно буду?ться на створенн? акц?онерних компан?й ?
товариств ?з включенням до них як державних, так ? приватних п?дпри?мств
(перш? включаються у якост? "д?йних кор?в", як? вносять державне майно ?
грошов? внески, що ?з часом перерозпод?ляються за принципом: "з'?мо сало
тво?, а пот?м кожен сво?", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державн? кошти вно-
37
сяться у приватн? структури, а у подальшому процедурне в?дбува?ться
процес списання цих борг?в державою, виходячи з умов "крайньо?"'
необх?дност? (скаж?мо, п?д гаслами допомоги малому й середньому б?знесу,
п?дтримки в?тчизняного товаровиробника тощо); 4) механ?зм, що базу?ться на
наданн? державних економ?чних та правових гарант?й п?д кредити, як?
отримують суб'?кти п?дпри?мницько? д?яльност? недержавно? форми власност?,
що дозволя? у раз? ?х природного або штучного банкрутства повн?стю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податк?в).
Одним ?з надпотужних (хоча на цей час вже ? "м?л?ючих") джерел живлення
"т?ньовик?в" був вив?з за кордон матер?ал?в (насамперед, метал?в), сировини
та енергетичних ресурс?в. Можливост? масштаб?в останнього явища, як
в?дзначалось, пояснюються наявн?стю величезних, так званих запас?в
"наднор-матив?в" та "нел?кв?д?в" (сировини, матер?ал?в, устаткування,
обладнання), а також значних стратег?чних запас?в, що залишились у спадщину
в?д адм?н?стративно-планово? системи розпод?лу ресурс?в. Ц? запаси
товарно-матер?альних ц?нностей, за р?зними оц?нками фах?вц?в, становили в?д
третини до р?чного сусп?льного продукту. Торг?вля цими ресурсами, за
залишковою варт?стю, в тому числ? ? вив?з ?? за кордон, зд?йснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для в?тчизняних
товарно-сировинних б?рж пер?од) ? приносила "т?ньовикам" величезн? особист?
доходи, що ос?дали у сейфах банк?всько? системи Заходу м?льярдами долар?в.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупц?я ?
системою, ринков? та адм?н?стративн? реформи... можуть стати нав?ть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економ?чну д?яльн?сть. Б?льш того, щоб компенсувати втрачен?
доходи бюрократи шукатимуть "зароб?тк?в" у ?нших сферах"'.
Тобто коли за економ?чну реформу вида?ться переважно те, що ?? т?льки
?м?ту?, а по сут? нею не ?, то так? "реформаторськ?"
' Див.: Корупц?я: основн? аспекти //Зах?д: в?кно в Укра?ну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
д?? можуть лише провокувати посилене генерування корупц??. У той же час
справжн?, добре запланован? ? скоординован? реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний св?товий досв?д, навпаки, значно
скорочують поле коруп-ц?йних ?нтерес?в та л?кв?дують потенц?йн? джерела ?х
задоволення.
Цю думку також п?дтверджують ? висновки анал?тик?в Заходу:
"Нап?вреформи, безкарн?сть ? безв?дпов?дальн?сть, що ними породжуються,
сприяють зм?цненню позиц?й корупц??, оск?льки з нарощенням ф?нансово?
могутност? ? пол?тично? влади ?нтереси ел?тних угрупувань щодал? важче
п?ддавати позитивним зм?нам ? тому цей соц?альний прошарок ста? активною
силою, що перешкоджа? чи спотворю? процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупц?йн? служби там, де бюрократ?я ма? необмежен?
можливост? як завгодно дов?льно ман?пулювати регулятивними обмеженнями, або
в?дпов?дно створювати люб? режими виб?ркового ц?льового економ?чного
сприяння"'.
Неспроможн?сть значно? частини представник?в колишньо? "директорсько?
гвард??" зд?йснювати кер?вництво вже "майже комерц?йними" п?дпри?мствами
(здеб?льше холд?нговими компан?ями), що були створен? останн?ми п?д себе,
п?д сво? найближче ? найв?ддан?ше оточення, а також п?д певне коло р?дних ?
близьких ?м ос?б), призводить до поглиблення виробничо-комерц?йно?
стагнац??, накопичення величезно? заборгованост? та ?нших економ?чних
негаразд?в. У той же час необмежена можлив?сть цих суб'?кт?в виробничих
в?дносин контролювати значн? об?гов? кошти, урядов? дотац?? та п?льгов?
кредити (в т. ч. ? закордонн?) да? сол?дний потенц?ал для подальшого
забезпечення особистого достатку кер?вництва зазначених компан?й, нав?ть
якщо це ? вир?шу?ться за рахунок невиплати зароб?тно? плати прац?вникам цих
п?дпри?мств, ?х в?дправки у вимушен? багатом?сячн? в?дпустки ?з подальшим
скороченням тощо.
Саме "економ?я", що ма? м?сце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фонд?в ? сутт?вою особлив?стю сучасного
етапу еволюц?? процес?в "т?н?зац??"
Див.: Корупц?я: основн? аспекти //Зах?д: в?кно в Укра?ну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економ?ки. Серед прояв?в механ?зму реал?зац?? останнього можна
передус?м вид?лити наявн?сть особливого об'?кта "т?ньово?" експлуатац??,
якими виступають ресурси держави, велик? державн? (або вже зм?шан?)
п?дпри?мства, де держава ма? так званий "контрольний" пакет акц?й. Практика
засв?дчу?, що на багатьох цих п?дпри?мствах, незважаючи на так звану "зм?ну
форми власност?" продовжу?ться подальше про?дання та неефективне
використання кап?талу, бартер?зац?я в?дносин, розкв?та? розбазарювання ?
розкрадання матер?альних ? ф?нансових ресурс?в, марнотратство кошт?в, ?х
нец?льове використання тощо.
Особливо? уваги потребу? висв?тлення одн??? з найб?льш яскравих як?сних
особливостей, яка притаманна в?тчизняним процесам "т?н?зац??", що за суттю
явля? собою т?сне ? динам?чне зрощування "т?ньово?"" економ?ки ? "т?ньово?"
пол?тики.
Так, експерти Укра?нського центру економ?чних ? пол?тичних досл?джень
вважають, що в Укра?н? на цей час сформувався не т?льки "т?ньовий сектор в
економ?ц?, але ? паралельна нелегальна влада, яка зроста? ? почала дублювати
найважлив?ш? функц?? держави"'.
Досить ?рунтовний анал?з тенденц?й ??рарх?чного структу-рування владних
угруповань, д?яльн?сть яких спрямована на т?ньовий перерозпод?л
п?дконтрольного ?м економ?чного потенц?алу кра?ни, а також досл?дження
особливостей процесу зрощування "т?ньово?" економ?ки ? "т?ньово?" пол?тики
був проведений фах?вцями ?нституту економ?чних реформ.
За цими досл?дженнями зазначений процес вже пройшов наступн? основн?
етапи2.
На першому етап? (1991 - 1993 р.р.) в?дбувалося зрощування оф?ц?йних ?
"т?ньових" економ?чних в?дносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (м?н?стерство -- п?дпри?мство). На ц?й основ? формувалися
галузев? адм?н?стративно-економ?чн? групи (ГГ). З часом ?х значення сутт?во
знизилося,
' Див.: Т?ньова економ?ка та орган?зована злочинн?сть в Укра?н?:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //Анал?тична допов?дь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "Т?ньова економ?ка ? т?ньова пол?тика". //Пол?тична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язу?ться ?з пор?вняною доступн?стю цих структур для контролю з
боку правоохоронних ? податкових орган?в.
На другому етап? (1993 - 1994 р.р.) розбудова оф?ц?йних ? "т?ньових"
в?дносин базувалася за рег?ональним принципом. В цей пер?од навколо
кер?вник?в рег?ональних державних структур на грунт? сп?льних економ?чних ?
пол?тичних ?нтерес?в представник?в держапарату ? комерц?йних структур
формувались могутн? рег?ональн? адм?н?стративно-економ?чн? групи (РГ).
Паралельно ?з цим кер?вники центральних орган?в влади та ?х оточення також
створювали дов?рен? комерц?йн? структури, що функц?онували, як ? РТ, але вже
в масштабах вс??? держави. З'явилися центральн? адм?н?стративно-економ?чн?
групи (ЦГ).
На третьому етап? (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням ?ноземного кап?талу, створювались ?ноземне ор??нтован?
адм?н?стративно-економ?чн? групи (?ОГ).
На останньому етап? визначилась тенденц?я об'?днання ?нтерес?в та
?нфраструктури ?снуючих чи т?льки створюваних ?ОГ з галузевими рег?ональним
? центральними адм?н?стративно-економ?чними групами.
На п?дстав? системного анал?зу вза?мозв'язку "т?ньова економ?ка ?
т?ньова пол?тика" фах?вцями ?нституту економ?чних реформ були зроблен?
наступн? досить невт?шн? висновки: "Тенденц??, пов'язан? з об'?днанням
представник?в р?зних ланок державного апарату , ф?нансових, промислових,
аграрних та ?нших суб'?кт?в господарсько? д?яльност? ? крим?нальних
угруповань у могутн? адм?н?стративно-економ?чн? групи (АЕГ), св?дчать про
те, що найближчим часом сл?д оч?кувати економ?чного ? пол?тичного
протистояння м?ж ними ? жорстко? боротьби за тотальну владу в держав?.
Остання обставина визнача? негативн? насл?дки розвитку АЕГ для економ?ки
кра?ни. Оск?льки ключовим ? об'?днуючим елементом АЕГ ? високопоставлен?
державн? чиновники, ост?льки економ?чне посилення одн??? з груп автоматично
веде до зм?цнення орган?зац?йного ? пол?тичного потенц?алу ??
адм?н?стративно? команди. Створю?ться можлив?сть для зм?цнення ?? позиц?й в
державн?й ??рарх?? та службового просування ?? л?дер?в. Насл?дком цього ?
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках ? використання
державних ?нститут?в у боротьб? з
41
конкурентами. Розпочина? д?яти механ?зм обмеження конкуренц??,
породження монопольне високих ц?н на широку групу товар?в та послуг,
завдання значно? економ?чно? шкоди п?дпри?мствам, як? вит?снюються АЕГ з
ринк?в за ?хню ор??нтац?ю на ?нш? групи. Все це призводить до подальшо?
крим?нал?зац?? ? "т?н?зац??" економ?чних в?дносин у держав?"'.
З розвитком "т?ньово?" економ?ки, в?дпов?дно до в?домо? формули класика
марксизму, "т?ньовий" кап?тал ма? тенденц?ю до пост?йного зростання.
Внасл?док цього в?дбува?ться в?дплив грошей з легального об?гу, ма? м?сце
розвиток процес?в деградац?? сфери матер?ального виробництва,
г?пертрофований перерозпод?л грошово? маси в сусп?льств?, марг?нальне
розшарування людей за р?внем доход?в ?, як насл?док, невпинне зростання ц?н
на товари й послуги тощо.
Оск?льки одною з особливостей т?ньового кап?талу ? ? те, що в?н
використову?ться не у виробнич?й сфер?, а переважно в посередницьк?й
д?яльност?, в об?гу, останн? надзвичайно ускладню? механ?зми зд?йснення
необх?дного державного контролю за ним.
Сл?д також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьб?
з "т?ньовими" ?, насамперед, крим?нально-економ?чними видами п?дпри?мницько?
д?яльност?, на цей час пом?тних результат?в не дала. На останн? вказав ?
Президент Укра?ни Л. Кучма на зас?данн? Координац?йного ком?тету по боротьб?
з корупц??ю та орган?зованою злочинн?стю при Президентов? Укра?ни ЗО с?чня
1995 року.
У той же час, в?дзначаючи особливо негативний вплив "чорно?"" складово?
"т?ньово?"" економ?ки на сусп?льне виробництво та соц?альну сферу, неможливо
скидати ?з рахунк?в ? певну позитивну роль, що в?д?грають неформальна
економ?ка та нере-гламентована трудова д?яльн?сть (як? також включаються до
"т?ньово?" економ?ки у широкому ?? розум?нн?) у якост? досить ефективних
амортизатор?в, що пом'якшують зростання соц?ально? напруги в сусп?льств?. До
того ж вони ? потужними стиму-
' Турчинов О. "Т?ньова економ?ка ? т?ньова пол?тика". // Пол?тична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквал?ф?кац?? кадр?в для найб?льш виг?дних у ринкових
умовах вид?в ? сфер д?яльност?.
До основних чинник?в, що сприяють зростанню неформально? економ?ки
(особливо в пер?од системно? кризи виробництва) можна в?днести: 1)
недостатн?сть ?нвестиц?й, що спрямовуються на створення нових робочих м?сць;
2) зростання р?вня безроб?ття, що пов'язано ?з швидкою та ?нтенсивною
втратою (? у багатьох випадках досить передчасною) л?кв?дац??ю старих
робочих м?сць; 3) високий р?вень вимушено? неповно? зайнятост? працюючих; 4)
низьк? у пор?внянн? до потреб цив?л?зованого в?дтворення особистост? трудов?
доходи широких верств населення; 5) в?дносна невиг?дн?сть прац? у
формальному сектор? економ?ки у пор?внянн? ?з доходами, як? можуть приносити
нерегламентован? види трудово? д?яльност?; 6) в?дсутн?сть належних умов для
пл?дного господарювання малих п?дпри?мств (висок? податки, складнощ?
процедури ре?страц??, корупц?я, рекет, нечесна конкуренц?я, кабальн? кредити
тощо).
До найб?льш поширених вид?в д?яльност?, що мають м?сце у неформальн?й
економ?ц? Укра?ни можна в?днести неступн?:
1) др?бна торг?вля товарами, що отриман? внасл?док ?ндив?дуального
профес?йного "економ?чного туризму" або в?д оптовик?в-посередник?в; 2)
валютн? обм?нн? операц??, що зд?йсню? др?бний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) рем?сництво та надання послуг
у вс?х ?х нере?строваних р?зновидах; 5) робота на дачних та присадибних
д?лянках ?з наступною ринковою реал?зац??ю отримано? продукц??; 6)
нелегальна трудова м?грац?я за кордон у кра?ни далекого та близького
заруб?жжя; 7) "шабашництво" у вс?х його проявах ? р?зновидах тощо.
Головною особлив?стю функц?онування зазначеного прошарку др?бного
"ринкового планктону", який займа?ться нерег-ламентованою д?яльн?стю ? те,
що в?н по справжньому не явля? собою сильного суб'?кта п?дпри?мницько?
д?яльност? (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам в?н
ста? жертвою процес?в "т?н?зац??" ? крим?нал?зац?? ринкових в?дносин,
оск?льки ? потужним джерелом отримання здирницько? наживи як малими, так
середн?ми ? великими "хижаками" ("акулами") "крим?нально-чорно?"" економ?ки
та орган?зовано? злочинност?.
43
Сл?д також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка пал?тра
нових напрям?в масштабно? "т?н?зац??" економ?чно? д?яльност?. Проте при
цьому багато старих форм, що ран?ше в?дносились до "т?ньово?" сфери ? були
?? вагомою складовою, на цей час або взагал? втратили свою актуальн?сть ?
зовн?шню атрибутику (скаж?мо, спекуляц?я, "цеховики"), або р?зко знизили
свою частку в загальному т?ньовому оборот? разом ?з зменшенням питомо? ваги
державного сектору економ?ки (тобто це др?бн? розкрадання в державному
сектор?, масов? порушення в роздр?бн?й державн?й торг?вл? та громадському
харчуванн? тощо).
З тих вид?в "т?ньово?"" економ?чно? д?яльност?, що ?снували ран?ше, але
останн?м часом незм?рно зросли (як к?льк?сно, так ? як?сно), окр?м корупц??
представник?в державного апарату, сл?д в?дзначити й так? явища, як "розкв?т"
п?дпорядкованих маф?? сфер економ?чно? д?яльност?. Зазначен? явища
потребують окремого розгляду.
2.2. Механ?зми поширення впливу "чорних" економ?чних структур на
систему державного управл?ння та економ?ку
Зб?льшенню масштаб?в та подальша внутр?шня реструктуризац?я "т?ньового"
сектора економ?ки сприя? зам?на одних спонукальних мотив?в на ?нш?. Це
в?дбуваються на тл? посилення соц?ально-екбном?чно? кризи та пол?тично?,
?деолог?чно? ? адм?н?стративно? дезор??нтац?? широких верств населення. Тому
природно, що у досить значно? частини населення за умови, коли м?ра прац?
практично ма? незначний вплив на м?ру особистого споживання, виника? та
пост?йно генеру?ться прагнення не т?льки до "т?ньових" зароб?тк?в, але ?
взагал? до пошуку будь-яких (нав?ть ? нелег?тимних) додаткових джерел
особистих доход?в. Останн? у к?нцевому насл?дку ста? живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли ? сприяють поглибленню розвитку процес?в
"т?н?зац??" економ?ки ?, особливо, розширеному в?дтворенню ??
"крим?нально-чорних" складових. Зазначене наочно спостер?га?ться протягом
останн?х п'яти рок?в.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового досл?дження на цей час
потребу? "чорна" економ?ка, яка, про що в?дзначалось ран?ше, ? передус?м
надзвичайно небезпечним для ?снування держави структурним феноменом
масштабування "т?ньових" процес?в, що мають м?сце в економ?ц? Укра?ни.
Анал?зу, насамперед, потребують наявн? як?сн? ознаки ? риси
диверсиф?кац?? "чорно?"" економ?ки в структури "св?тло?" (традиц?йно?")
економ?ки, методи ? механ?зми цього проникнення, а також засоби ?? впливу на
в?дпов?дн? органи та суб'?кт?в системи державного управл?ння. Необх?дно
провести ? анал?тичну оц?нку загальних насл?дк?в, що справля? "чорна
економ?ка" на стан соц?ально-економ?чно? сфери та сусп?льства в ц?лому.
Як вже в?дзначалося, у пер?од економ?чно? трансформац??, який сп?впадав
з пер?одом розбудови державно? незалежност? Укра?ни, орган?зована економ?чна
злочинн?сть була ? на цей час залиша?ться одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функц?онуючих сусп?льних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соц?альних, економ?чних ? пол?тичних зм?н.
Досл?дження показують, що функц?онування "чорно?"
(маф?озно-крим?нально?) економ?ки у власному автономному режим? не ?
законом?рним явищем. Найб?льш типовим явищем ? те, що, проникаючи в
бюрократичн? структури, диверсиф?ку-ючи у сферу "св?тло?" економ?чно?
д?яльност?, вона активно форму? крим?нально-корумповану економ?ку. Так, не ?
великим секретом, що крим?нальна економ?ка хабарями стимулю? та зац?кавлю?,
а за допомогою використання засоб?в силового тиску, змушу? працювати на себе
адм?н?стративно-командну систему управл?ння.
Як св?дчить попередн?й анал?з, "крим?нально-чорна" складова колишньо?
"т?ньово?" економ?ки бюрократичного типу базувалася передус?м на корупц?? та
на. витончен?й систем? розкрадання Державного майна за допомогою
адм?н?стративного контролю над потоками матер?альних ? ф?нансових ресурс?в,
що розпод?лялись з умов реального або штучно створюваного деф?циту.
Власне кажучи, саме пер?од переходу внутр?шньо-не?н-тегровано? ?
кооперац?йно-неструктуровано? економ?ки Укра?ни
45
до ринкових в?дносин лише надав "маф??"" потенц?йно необмежен?
економ?чн? та пол?тичн? можливост? щодо поширення вже "осво?них" ?
захоплених нових зон ?? монопольного впливу. Будучи досить над?йно захищеною
сво?ми високими владними покровителями в?д будь-яких форм ефективного
пересл?дування ? справжнього (тобто екв?валентного запод?ян?й шкод? та
збиткам) покарання, вона п?дпорядкову? п?д св?й контроль не т?льки
"т?ньов?", але й легальн?, "св?тл?" форми п?дпри?мництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не ма? реального
уявлення про реальний стан та динам?ку цього процесу (тобто про те, ск?льки
п?дпри?мств, установ ? орган?зац?й вже знаходиться п?д монопольним контролем
маф?озних структур, ск?льки ос?б з апарату орган?в державного управл?ння
працюють на ?? замовлення). Отже, у сусп?льства до того часу в?дсутня
репрезентативна ?нформац?я щодо д?йсного стану ? масштаб?в
"крим?нально-чорно?" диверсиф?кац??.
Нав?ть без особливих зусиль можна намалювати ?снуючу в кра?н? систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними ? паралельно
д?ючими управл?нськими ? виконавчими структурами, що системно охоплюють вс?
сфери житт?д?яльност? сусп?льства: економ?ку, ф?нанси, соц?альну та духовну
сферу, безпеку, пол?тику, зовн?шн? зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, ?? так звана "св?тла" економ?ка. Тут дом?ну?
глибока системна економ?чна криза та загальна орган?зац?йна
розбалансован?сть, бере гору пол?тичне протистояння та небезпечно пада?
р?вень життя законослухняних громадян, втрача?ться соц?альний оптим?зм та
зроста? соц?альна напруга, знижу?ться необх?дно-достатн?й р?вень економ?чно?
та пол?тично? безпеки.
Другим ? паразитичне, деструктивно-руйн?вне для сусп?льства "чорне"
виробництво, розпод?л ? споживання. Це орган?зована економ?чна злочинн?сть,
що ? ретельно структурованою, гнучкою ? моб?льною системою, яка отриму?
надвисок? доходи. На цей час ця система в?дм?нно захища? сво?х "роб?тник?в"
? "службовц?в", максимально забезпечу? задоволення ?х "пост?йно зростаючих
матер?альних ? духовних потреб". Крим?нально-маф?озна економ?ка ма?
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що нада? ?й можлив?сть для подальшого розширеного
в?дтворення.
У ц?й ситуац?? не досить важко спрогнозувати можливий масовий перет?к
трудових, ?нтелектуальних, ф?нансових, матер?альних (у т. ч. ? природних),
технолог?чних, ?нформац?йних та ?нших ресурс?в ?з першого виробництва у
"друге".
Традиц?йно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "т?ньово?""
економ?ки владн? структури судять лише на основ? даних щодо протокольне
заф?ксованих злочин?в. Проте, за умови високо? латентност?
"крим?нально-чорно?" економ?ки не вс? ? нав?ть далеко не б?льш?сть злочин?в
попадають у поле зору правоохоронних орган?в ? ре?струються у в?дпов?дних
графах зв?т?в. Тому лог?ка п?дход?в стосовно зазначеного залиша?ться
прим?тивно простою, не п?ймали -- не злод?й, не заре?стрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, ма? йти не про формальний або юридичний б?к
справи, а про реальне визначення ?снуючих латентних (тобто ретельно
прихованих в?д держави та сусп?льно? св?домост?) масштаб?в зазначеного виду
"д?яльност?".
Як? ж основн? ознаки ? прояви притаманн? сучасн?й маф?? та ??
економ?чному базису --"крим?нально-чорн?й" економ?ц??
До найб?льш характерних ознак зазначеного явища можна в?днести
наступн?:
1) як?сно новий стан профес?онал?зац?? економ?чно? злочинност?, яка
побудована на надзвичайно високому р?вн? крим?нально-монопольно?
централ?зац?? та концентрац?? "т?ньового" кап?талу, подальше зростання
?нтеграц?? та кооперац?? маф?озно-кланових в?дносин;
2) наявн?сть ч?тко орган?зованого ? функц?онально розгалуженого апарату
управл?ння крим?нал?тетом, що ма? системний розпод?л функц?й ? в?дпрацьован?
механ?зми "посадово?" субординац?? на вс?х р?внях ?? внутр?шн