ьо? ??рарх??;
3) ?снування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, пост?йне в?дтворення специф?чно? "чорно?" бюрократ??, так
звано? маф?озно? "ел?ти", що, в основному, координу? ? регулю? злочинн?
в?дношення у вс?х сферах "т?ньово?"" економ?ки;
47
4) активне формування ? пост?йне п?двищення р?вня ефективност?
функц?онування як централ?зованих, так ? децентрал?зованих "резервних" ?
"спец?ал?зованих" крим?нальних фонд?в (як? насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на п?дкуп бюрократ?? та на матер?альну п?дтримку член?в
крим?нально? сп?льноти, а також на створення власних специф?чних
"профсп?лок" ? сво?р?дних "кас вза?модопомоги (так званих "общак?в");
5) активна реал?зац?я ц?леспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне крим?нальне замарування та моральне розбещення апарату орган?в
державного (у т. ч. господарського) управл?ння, прац?вник?в правоохоронних
орган?в та ?нших силових структур, накопичення заздалег?дь з?браного
персон?ф?кованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовц?в та посадових ос?б;
6) ?нтенсивна розробка ? практичне впровадження в "народн? маси"
?деолог?? орган?зовано? злочинност?, що проявля?ться, насамперед, у
романтизац?? "т?ньового" способу життя серед населення кра?ни (передус?м
серед молод?), матер?альн?й п?дтримц? орган?в масово? ?нформац??, як? сво?ю
д?яльн?стю сприяють психолог?чн?й обробц? населення у в?дпов?дному напрям?
тощо;
7) пост?йне вдосконалення та реал?зац?я на практиц? високоефективних та
гнучких механ?зм?в швидко? адаптац?? до зм?ни соц?ально-економ?чних умов,
використання р?зноман?тних форм ? метод?в проникнення в державн? або ?нш?
конкуруюч? структури з метою ?х внутр?шньо? дезорган?зац?? ? морального
розкладення, а при необх?дност? також ? ?х сусп?льно? дискредитац??;
8) гостро виражений потяг до встановлення ? пост?йного тотального
поширення власно? монопол??, прагнення створити та по можливост? мати
над?йн? механ?зми впливу на формування кадрово? пол?тики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управл?ння.
Сл?д зазначити, що диверсиф?кац?я особливо необх?дна економ?чн?й маф??,
оск?льки вона за умов практичного застосування названого механ?зму отриму?
можлив?сть, по-перше, мати необх?дний для не? вплив, або чинити певний тиск
у процес? прийняття економ?чних та соц?альних р?шень на тих чи ?нших
48
р?внях влади (загальнонац?ональному, рег?ональному, м?сцевому), а також
впливати на транснац?ональн? економ?чн? зв'язки, ? по-друге, зрощуватися з
крим?нально-злочинним св?том, формувати на його основ? "групи бойовик?в
зовн?шньо? ? внутр?шньо? охорони та п?дтримання крим?нального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власно? злочинно-групово? морал?,
як? спрямован? на п?дтримання особливого "кодексу чест?" та ?нших внутр?шн?х
правил ? умов д?? крим?нальних груп ?з в?дпов?дними жорстокими ?
незворотн?ми санкц?ями за ?х порушення).
П?дсумовуючи, можна в?дзначити, що "чорну" економ?ку сл?д розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення ? самов?дтворення, над?лену розвинутими внутр?шн?ми ? зовн?шн?ми
зв'язками, агресивно-антисоц?альну, державне небезпечну економ?чну систему.
Фактично вона ? "раковою пухлиною" економ?ки, що активно генеру? сво?
"метастази", як? вражають все б?льше ? б?льше здорових кл?тин орган?в ?
систем економ?чного орган?зму кра?ни, аж до ?? головного мозку -- орган?в
владного та господарського державного управл?ння.
"Чорна" економ?ка ? економ?чним базисом маф?? ?, насамперед, прагне
паразитувати на лег?тимних формах власност? та п?дпри?мницьк?й д?яльност?.
Проте, вона також ма? ? свою власну специф?чну базу д?яльност? (див. схему),
що спира?ться на крим?нальний промисел та на доходи, що отриму? орган?зована
злочинн?сть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
В?дбулася не лише зм?на структури, форм, метод?в, а також ? масштаб?в
"чорно?"" економ?чно? д?яльност?.
Дом?нуюч? складов? сегменти крим?нально-"чорно?" економ?ки наведен? на
схем?.
49
Схема структурування сучасно? маф??
Неформальна влада (крим?нально-маф?озна верх?вка)
Орган?зована злочинн?сть
Крим?нальн? силов? структури (бойовики зовн?шн?х та внутр?шн?х
формувань)
Фонди ("резервн?" та "ц?льов?")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----?.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економ?чного арб?тражу" (виби
к?лери)
вання борг?в)
диверсиф?кац?я
диверсиф?кац?я
Чорна економ?ка
Крим?нальна економ?чна д?яльн?сть:
-- виготовлення, крад?жка та протизаконна торг?вля вогнепальною,
х?м?чною ? холодною збро?ю та отрутою;
-- крад?жки ? перепродаж майна громадян;
-- "ринок к?лерських послуг";
-- надання послуг у силовому вир?шенн? господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних ?з задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституц?я (в тому числ? п?дл?ткова ? дитяча), гомосексуал?зм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуально? експлуатац?? за кордон;
-- виготовлення та торг?вля порнограф?чною продукц??ю (порноф?льми,
порножурнали, порно-
50
ц?йних конфл?кт?в та поверненн? борг?в, що виникли м?ж п?дпри?мцями та
комерц?йними структурами;
-- посередницьк? послуги у шахрайських операц?ях, профес?йному шантаж?
кл??нт?в (ф?зичних та юридичних ос?б);
-- контрабанда (у вс?х ?? р?зновидах ? проявах);
-- участь у ф?нансових шахрайських операц?ях та операц?ях по в?дмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та ц?нних папер?в, п?дробка документ?в та
печаток;
-- злочинне антисусп?льне використання земл? та ?нших природних
ресурс?в (завезення токсичних в?дход?в, см?ття, торг?вля ?з вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотик?в.
газети, порнол?тература), у тому числ? ?з залученням д?тей;
-- орган?зац?я платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язан? ?з особистою участю "кл??нт?в" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язан? з орган?зац??ю особливих тотал?затор?в за участю
"кл??нт?в" ?з "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторг?вля , орган?зац?я наркопритон?в.
Особливо необх?дно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
ф?нансового шахрайства, що особливо вразили в?тчизняну економ?ку.
Найпоширен?шими серед можливих чисельних шлях?в нелегального експорту
кап?тал?в ? прояв?в ф?нансового шахрайства можна назвати наступн?: 1)
неповернення кошт?в закордонними партнерами ? перерахування ?х на спец?альн?
заруб?жн? рахунки;
2) проведення збиткових для Укра?ни бартерних операц?й, що частково
може бути пояснено, як реакц?я укра?нських б?знесмен?в на недосконале
укра?нське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" ?ноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розпод?лу грошово? виручки; 4) збирання псевдоп?дпри?мцями кошт?в населення,
конвертац?я ? переказ ?х за кордон, до ?ноземних банк?в, з насту-
пним припиненням подальшо? д?яльност? псевдоф?рм; 5) в?дверта
шахрайська д?яльн?сть ряду трастових, страхових та ?нвестиц?йних компан?й, а
також ?нших ф?ктивних ф?рм ? банк?в;
6) в?дправлення продукц?? (в першу чергу -- високол?кв?дно?) за
фальшивими документами ? за заниженими ц?нами, з одержанням шахраями р?зниц?
гот?вкою; 7) нец?льове використання державних кап?тальних вкладень,
бюджетних та ?ноземних кредит?в, банк?вських актив?в тощо.
Ф?нансово-кредитна система, за оц?нками спец?ал?ст?в', стала в Укра?н?
найб?льш крим?ногенною. Саме у н?й використову?ться значний арсенал засоб?в
? метод?в одержання т?ньових (незаконних) доход?в. Головними з них ?
наступн?: 1) використання фальшивих плат?жних документ?в; 2) п?дробка
банк?вських гарант?й; 3) нец?льове використання банк?вських кредит?в;
4) розкрадання кошт?в; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредит?в; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження ф?нансових
документ?в, консультац?ями щодо ухилення в?д оподаткування, допомогою в
приховуванн? виявлених факт?в несплати податк?в; приховування доход?в в?д
оподаткування, тощо; 6) п?дробка грошей; 7) валютн? спекуляц?? на б?рж?;
8) незаконне одержання п?льгових кредит?в; 9) ф?ктивн? трастов?
операц?? (? зокрема -- створення ф?нансових п?рам?д); 10) р?зн? види
зловживань ? шахрайства з бюджетними коштами ? грошима населення тощо.
До найвагом?ших прояв?в негативного впливу на сусп?льство "чорно?"
економ?ки можна в?днести наступн?.
1. Оск?льки пол?пшення справ в оф?ц?йн?й "св?тл?й" економ?ц? звужу?
можливост? д?яльност? "т?ньово?", ?? орган?затори -- кер?вники ? лоб? у
будь-який спос?б, не рахуючись ?з коштами, прагнуть п?д?рвати п?двалини
нормального функц?онування оф?ц?йно? економ?ки, "заплямувати" ??, зануритись
у не? або перетягти в "т?нь" значну ?? частку, використовуючи при цьому
будь-як? кошти ? не зупиняючись н? перед якими, нав?ть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступнь?й айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. ?снування "чорно?"" економ?ки неможливо без ?? систематично?
п?дтримки ? допомоги з боку корумпованих оф?ц?йних ос?б
державно-господарського, владно-силового ? правового апарату, що особисто
зац?кавлен? в розкв?т? злочинного б?знесу, оск?льки мають в?д нього вагомий
корупц?йний зиск.
3. "Чорна" економ?ка об'?ктивно створю? економ?чн? ? орган?зац?йн?
умови для виникнення ? розвитку маф?озних груп р?зних за сво?ми масштабами,
роллю ? впливом. Така економ?ка -- складе переплетення, сплав р?зноман?тних
антисоц?альних сусп?льних в?дносин, що п?дточують п?двалини державност?.
4. "Чорна" економ?ка спричиня? деградац?ю сусп?льства, сприя? масовому
розтл?нню молод?, поглиблю? до небезпечно? меж? соц?ально-майнов?
розшарування населення, знищу? стимули ? п?дрива? престижн?сть
квал?ф?ковано? прац?, нищить руш?йн? стимули до сусп?льно-корисно?
п?дпри?мницько? д?яльност?, руйну? п?двалини нац?онально? безпеки ?
державност?.
5. "Чорна" економ?ка буду?ться на максимальн?й локал?зац?? окремих
ринк?в внасл?док под?лу сфер економ?чного впливу, а також сприя? проникненню
крим?нальних елемент?в нав?ть до тих частин сусп?льства, як? не мають
н?якого в?дношення до нелегального б?знесу.
6. Особливо несприятливо вплива? "чорна" економ?ка на структурну
перебудову економ?ки, загальний ?нвестиц?йний процес. Вона, зокрема, обмежу?
обсяги накопичення кап?талу, що м?г би бути використаний для ?нвестування
в?тчизняного виробництва, а також негативно вплива? на процес залучення
?ноземного кап?талу у в?тчизняну економ?ку, оск?льки ?снуюче
крим?нально-економ?чне середовище, що склада?ться в Укра?н?, просто жаха?
?ноземних ?нвестор?в.
Економ?чна практика засв?дчу?, що розвиток ? поглиблення ринкових
в?дносин неминуче п?дштовхують крим?нальних "т?ньовик?в" на пошук не т?льки
нових сфер застосування сво?х сил, але ? до нових орган?зац?йних форм
д?яльност?, головною з яких ? "т?ньова" монопол?зац?я ринку. Вона зумовлю?
особливо жорстк? механ?зми змови задля реал?зац?? особистого диктату,
посилено? ринково? дискрим?нац?? партнер?в, конкурент?в ? споживач?в ринку.
Тут злочинн?сть
53
не зупиня?ться н? перед чим ? застосову? вс? методи ? важел?, що
знаходяться в ?? арсенал?, в?д адм?н?стративного натиску до погроз,
ц?леспрямованого рекету та к?лерських розправ.
Отже, державна пол?тика щодо "чорно?" економ?ки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повно? л?кв?дац?я найб?льш сусп?льне небезпечних
крим?нальне економ?чних ?? сектор?в.
2.3. Експертно-анал?тичн? оц?нки масштаб?в сучасно? "т?ньово?"
економ?ки
Як оц?нити справжн? масштаби "т?ньово?" економ?чно? д?яльност? та
в?дпов?дним чином в?дкоригувати оф?ц?йн? статистичн? дан? щодо реально?
величини валового нац?онального продукту, нац?онального доходу та ?нших
макроеконом?чних показник?в?
Така дооц?нка дозволить отримати можлив?сть б?льш репрезентативно, н?ж
оф?ц?йна статистика, характеризувати нац?ональн? економ?чн? макропоказники
та, ?з врахуванням процес?в "т?н?зац??", визначити ?х реальну динам?ку.
Оск?льки розм?ри неформально? та "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?
залежать в?д ?нституц?йного середовища ? ? р?зними у р?зних кра?нах, то
конкретн? методи анал?зу, а також специф?ка визначення масштаб?в
"т?н?зац??'" безумовно залежать в?д конкретних особливостей функц?онування
економ?чно? системи то? чи ?ншо? кра?ни.
Огляд наукових публ?кац?й (особливо останн?х рок?в) та вивчення
широкого спектра оц?нок, як? були зроблен? в?тчизняними експертами стосовно
стану, масштаб?в ? насл?дк?в впливу "т?ньово?"" економ?ки на розвиток
Укра?ни, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науков?й л?тератур?,
так ? у практичн?й робот? до цього часу ще фактично не в?дпрацьован?
конкретн? та достатньо над?йн? методи визначення реальних обсяг?в
"т?ньово?"" економ?ки. Висновки, як? зроблен? авторами тих чи ?нших методик,
а також наведен? ними к?льк?сн? параметри процесу "т?н?зац??'" здеб?льше
грунтуються на дов?льних або досить приблизних п?драхунках, що побудован? на
54
суб'?ктивному баченн? тим чи ?ншим анал?тиком стану розвитку процес?в
в?тчизняно? "т?ньово?"" економ?ки.
У багатьох публ?кац?ях описано переваги та розкрит? можливост?, що
отриму? сусп?льство внасл?док застосування низки прямих та непрямих метод?в
макроеконом?чного анал?зу, а також висв?тлен? методи та модел? визначення
масштаб?в "т?ньово?" економ?ки, що переважно базуються на використанн?
м?к-роеконом?чних показник?в.
Прям? макроеконом?чн? методи, як? використовуються для визначення
обсяг?в "т?ньово?"" економ?ки, базуються або на обчисленн? р?зниц? м?ж
показниками орган?в статистики та даними податково? ?нспекц?? або на р?зниц?
м?ж визначеними сукупними витратами с?мей та ?х реально продекларованими
доходами. Проте, в?дсутн?сть над?йно? бази статистичних даних не дозволя?
вважати достов?рними на необх?дному р?вн? т? оц?нки, що отриман? прямими
методами.
Непрям? методи анал?зу обсяг?в "т?ньового" сектору" базуються на
?мов?рних припущеннях щодо можливост? ?х визначення на основ? використання
вза?мопов'язаних значень певних макроеконом?чних ?ндикатор?в, як? можна
вважати б?льш достов?рними. Вза?мозв'язки м?ж цими ?ндикаторами
в?дображаються у вигляд? або простих математичних сп?вв?дношень (чотири
арифметичн? д?? над певними макроеконом?чними величинами), або досить
складних р?внянь множинно-регрес?йного анал?зу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" п?дходу). Досв?д ?х застосування показу?, що
оц?нки за р?зними непрямими методами можуть досить сутт?во в?др?знятись.
Тому при визначенн? конкретно? модел?, яка ? найб?льш прийнятною для анал?зу
"т?ньово?"" економ?ки в Укра?н?, сл?д, передус?м, максимально врахувати
?снуючий широкий спектр в?тчизняних особливостей, як? впливають на ??
розвиток за умов сучасного етапу сусп?льно? трансформац??.
?сну? думка, що макроеконом?чн? методи анал?зу обсяг?в неформально?
економ?ки не дають достатньо точних оц?нок, ? б?льш достов?рний результат
можна отримати шляхом використання м?кроеконом?чних метод?в, як? базуються
на результатах опитувань або даних виб?рково? статистики домогосподарств,
55
соц?олог?чних опитувань тощо. Проте ? ? достатньо обгрунтован?
заперечення щодо в?рност? ц??? думки: оск?льки, скаж?мо, в?дпов?д?
респондент?в на запитання, що ?м поставлен?, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У ц?лому практика засв?дчу?, що м?кроеконом?чн? досл?дження ?
значно дорожчими, н?ж непрям? макроеконом?чн? методи, мають досить обмежен?
можливост? ? незначну репрезентативн?сть. До того ж для ?х застосування
потр?бне ефективне кооперац?йне сп?вроб?тництво економ?ст?в, соц?олог?в та
?нших фах?вц?в, як? мають досл?джувати р?зн? аспекти та складов? явища
"т?ньово?"" економ?ки виходячи з параметр?в процес?в, що в?дбуваються
на'м?крор?вн?.
Досл?джуючи питання, що розгляда?ться, не сл?д рахувати, що
приблизн?сть, яка ма? м?сце у розрахунках визначення реальних масштаб?в
процес?в "т?н?зац??" властива лише в?тчизняним фах?вцям. Анал?тичн? оц?нки
обсяг?в "т?ньово?"" економ?ки, що визначаються досл?дниками зах?дних, кра?н,
також досить сутт?во коливаються ? становлять по кра?нах, що мають
цив?л?зовану ринкову економ?ку в?д 3 до 10 %, а по ?нших кра?нах в?д 10 до
ЗО % ? нав?ть ще б?льший д?апазон.
Необх?дно наголосити, що практично вс? загальн? оц?нки масштаб?в
"т?ньово?"" економ?ки та визначен? обсяги доход?в, як? отримують суб'?кти
"т?ньово?" д?яльност?, носять ? завжди об'?ктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не ? випадков?стю, оск?льки за ?нших обставин сфера,
параметри яко? становлять об'?кт досл?дження, просто перестала б бути
"т?ньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсяг?в крим?нально-чорно?
економ?чно? д?яльност? ця сфера ? ще ? ретельно законсп?рованою.
Певна умовн?сть експертних оц?нок, що наводяться в наукових
публ?кац?ях, прогляда?ться, як вже зазначалось, ? в досл?дженнях закордонних
автор?в. У цих досл?дженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких ма? масу припущень та специф?чних особливостей у практичному
застосуванн?. У результатах, що при цьому отримуються, спостер?га?ться
досить великий розкид щодо варт?сних оц?нок ?снуючих масштаб?в "т?ньово?"
економ?ки та, в?дпов?дно, визначення ?? питомо? ваги у загальних обсягах
економ?чно? д?яльност?.
56
Тому стосовно поглиблення розум?ння сутност? питання визначення
к?льк?сних характеристик "т?н?зац??" передус?м напрошу?ться наступний досить
песим?стичний висновок: заздалег?дь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельн?сть методик оц?ночно-експертного визначення ?снуючих
масштаб?в цього феномену сучасного економ?чного життя, абсолютно точно?
в?дпов?д? на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це ? не
? нагальною першочерговою необх?дн?стю, оск?льки реальна важлив?сть
насл?дк?в науково? роботи, що виконують досл?дники у зазначен?й сфер?,
поляга? в ?ншому.
По-перше, анал?зуючи "т?ньову" економ?ку необх?дно ч?тко (у
в?дпов?дност? до соц?ально-економ?чного зм?сту) розмежувати процеси, що
в?дбуваються у ц?й сфер? на б?льш диференц?йован? та як?сно в?дм?нн?
компоненти.
По-друге, в досл?дженн? сл?д ч?тко визначити наявн? абстрактн?
умовност? ? допущення, як? присутн? в тих чи ?нших методиках, що
застосовуються для анал?тично? оц?нки явища "т?н?зац??", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому в?дтворювати для
ретроспективного сп?вставлення.
По-трет?, для сусп?льно? практики та державного управл?ння краще мати
оц?нки, нав?ть певною м?рою ? ор??нтовн? (?з тим чи ?ншим р?внем
репрезентативност?), н?ж взагал? не мати н?якого уявлення щодо ?снуючих
масштаб?в такого небезпечного явища, яким ? "т?н?зац?я" економ?ки.
По-четверте, розглядаючи ? оц?нюючи масштаби "т?ньових" ? особливо
"чорних" процес?в, що в?дбуваються в економ?чн?й сфер?, досл?дникам не сл?д
боятися при цьому нав?ть ? певного "згущення фарби", тому що н?чого
чорн?шого н?ж "вуг?льний" кол?р крим?налу, фактично, бути вже не може,
оск?льки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економ?чно, соц?альне та
пол?тичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйну?
п?двалини державност?, загрожу? нац?ональн?й безпец? та соц?альн?й злагод? в
сусп?льств?.
У чому ж кор?няться основн? проблеми, ? як? методи для об'?ктивно?
оц?нки обсяг?в в?тчизняно? "т?ньово?"" економ?ки ? найб?льш над?йними?
57
Вир?шуючи це питання сл?д, насамперед, максимально спиратися на
досягнення св?тово? науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найб?льш поширен? р?зновиди методичних п?дход?в
стосовно оц?нок масштаб?в "т?ньово?" економ?ки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базу?ться на "соц?альному" п?дход?,
сутн?сть ? певн? вади у застосуванн? яко? вже були з'ясован?).
2. Використання системи нац?ональних рахунк?в (утворення, використання
та розпод?лу ВВП), де параметри "т?н?-зац??" визначаються як: а) р?зниця м?ж
доходами ? витратами на товари ? послуги, що мають м?сце в реальному житт?;
б) анал?тична оц?нка ново? створено? вартост? в компонентах ВВП на боц?
виникнення ?/або використання ВВП (?з залученням галузево? статистики,
статистичних даних роздр?бно? торг?вл?, податк?в ринку прац? ? зовн?шньо?
торг?вл?, а недостатн?сть ц??? ?нформац?? ма? компенсуватися за рахунок
використання ?ншо?, додатково? ?нформац??, тако?, наприклад, як статистики
"човникового" експорту ? ?мпорту, статистики подорожей, а також р?зних ?нших
джерел статистичних спостережень).
' Св?това практика ма? також приклади застосування низки специф?чних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висв?тлен? у п?дрозд?л? 1.3,
передус?м можна вид?лити так?.
П?дх?д "Палермо" -- що базу?ться на м?жрег?ональних ? м?жм?ських
пор?вняннях р?вня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податк?в доходу. Розрив м?ж цими величинами в
"Палермо" (п?д яким розум?ють м?сто ?з найб?льш масштабною "т?ньовою" ?
"чорною" економ?кою буде б?льшим, н?ж по ?нших м?стах кра?ни. Пор?внюючи
величину розриву в "Палермо" з ?? розм?рами у б?льш "чесних" районах кра?ни,
можна отримати приблизну оц?нку доходу в?д "т?ньово?" економ?ки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методолог?чний п?дх?д можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових в?дносин та в?дпов?дних ?м
стаб?льним характеристикам економ?чно? "т?н?зац??".
"Галузевий" п?дх?д -- виходить ?з г?потези, що внесок деяких галузей в
"т?ньову" економ?ку (таких як буд?вництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торг?вля тощо) значно вищий, н?ж у вс?х ?нших. За цим
методом пропону?ться при визначенн? розм?р?в "чорних" прибутк?в оц?нювати
т?льки зазначен? галуз?, додаючи до них приблизний залишок, що припада? на
?нш? галуз?.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "т?ньово?"" економ?ки певному
вих?дному пер?оду ? пор?вняння оф?ц?йно вим?ряного темпу зростання (пад?ння)
ВВП у наступн? пер?оди ?з темпами зростання деяко? зм?нно?, в?дносно яко?
припуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного ВВП.
4. Оц?нка функц?? попиту на грош? (монетарний п?дх?д).
Сл?д зазначити, що у в?тчизняних умовах оц?нити масштаби "т?ньово?" та
особливо "чорно?"" (крим?нально?) складово? економ?ки ?з застосуванням
методик, як? базуються на використанн? системи нац?ональних рахунк?в,
надзвичайно складно ? це питання потребу? б?льш детального висв?тлення. У
подальшому також буде розкрито зм?ст ? можлив?сть застосування методичних
п?дход?в, зазначених п?д номерами 3 ? 4.
Як було вже показано, "т?ньова" (або прихована) економ?ка ?снувала у
досить вагомих масштабах ? в колишньому СРСР. Але недоврахування обсяг?в
"т?ньово?" д?яльност? у макроеко-ном?чних показниках певною м?рою
"компенсувалось" приписками оф?ц?йно? економ?чно? статистики, а втрати, що
мала казна внасл?док несплати в?дпов?дного прибуткового податку з доход?в
громадян, як? вони отримували в?д неформально? трудово? д?яльност? були
в?дносно незначними.
У сьогодн?шн?х умовах спостер?га?ться тенденц?я, коли економ?чна
д?яльн?сть суб'?кт?в, що займаються лег?тимними ?? видами абсолютно св?домо
перет?ка? в т?нь, бажаючи уникнути як сплати податк?в, так ? досить
обтяжливих бюрократичних процедур ре?страц??. Тобто останн? в?дбува?ться за
умов, коли правов? меж? для застосування ?ндив?дуально? трудово? та
п?дпри?мницько? д?яльност? значною м?рою розширен? та б?льш ч?тко юридичне
окреслен?.
Внасл?док таких прояв?в "л?берал?зац??" ринкових в?дносин ситуац?я в
Укра?н? кардинально зм?нилась. Так за л?чен? роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва в?тчизняний ринок перетворився на
бездеф?цитний, що передус?м поясню?ться трансформуванням товарного деф?циту
у надзвичайно гострий плат?жний. Останн? значною м?рою в?дбулося п?д впливом
реал?зац?? доктрин жорстко? монетарно? пол?тики, яка
59
ставила за мету будь-якою ц?ною приборкати ?нфляц?йн? процеси, що
шален?ли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розгляда?ться при визначенн?
справжн?х обсяг?в ВВП, нац?ональн? рахунки повинн? в?добразити як джерела ?
напрями використання товар?в та послуг "т?ньового" походження, так ?
сукупний варт?сний екв?валент доход?в, як? фактично отримують суб'?кти,
пов'язан? "т?ньовими" кооперац?йними в?дносинами виробництва та реал?зац??
товар?в та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економ?ц?, нав?ть за бажанням
виконавча влада практично не в змоз? контролювати ? вивчати реальн? обсяги
"неврахованих т?ньових" поток?в. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та ?нш? владн? структури практично не мають достатньо? уяви про
справжн? к?льк?сн? (тим б?льше про як?сн?) характеристики "т?ньових" ?
особливо крим?нальних перерозпод?льчих процес?в, як? мають м?сце в економ?ц?
на вс?х фазах процесу сусп?льного в?дтворення (у виробництв? товар?в та
послуг, ?х розпод?л? (перерозпод?л?), обм?н? та споживанн? (як особистому,
так ? виробничому)).
?дине, що на цей час досить добре охоплено системою нац?ональних
рахунк?в (завдячуючи передус?м збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам с?льськогосподарсько? статистики та статистики
обстеження домашн?х господарств), так це обсяги продукц??, що виробля?ться в
умовах п?дсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсяг?в виробництва саморобних м?цних алкогольних напо?в).
С?льськогосподарська статистика засв?дчу?, що за останн? п'ять рок?в
б?льше н?ж втрич? зб?льшились площ? земельних над?л?в, що передан? у
користування населенню. Це, в?дпов?дно, надало поштовх до значного зростання
питомо? ваги виробництва основних продукт?в харчування (особливо овоч?в та
фрукт?в) в домашн?х господарствах. Сьогодн? майже 50 в?дсотк?в спожитих
харчових продукт?в населення або отриму? в?д власного натурального
виробництва, або купу? за значно дешевшими ц?нами на ринку у неформальн?й
("т?ньов?й") торг?вл?.
Наступна велика група "т?ньових" товар?в споживчого призначення -- це
?мпорт, який потрапля? на ринок Укра?ни завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово зд?йсню? населення.
За даними Нац?онального банку, починаючи з 1995 року до плат?жного
балансу Укра?ни почали включатись обсяги "човникового" ?мпорту, причому
оц?нка його величини становила 8,8 % в?д обсяг?в загального ?мпорту, що
дор?вню? приблизно 10% к?нцевих споживчих витрат домашн?х господарств.
Оск?льки у нац?ональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
плат?жним балансом, то нема? п?дстав сумн?ватися, що "човниковий" ?мпорт
певним чином не включа?ться до загальних обсяг?в споживання населення.
Принципове значення ма? також ? вивчення обсяг?в додано? вартост?, що
створю?ться у неформальн?й торг?вл?, з метою врахування ц??? складово?
"т?ньово?"" економ?ки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торг?вл? разом з МТП та загот?влею
с?льгосппродукт?в у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надал?
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стаб?л?зувалась на р?вн?: 1996 -- 6,9 %, 1997 (? п?вр?ччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринково? трансформац?? усунення товарного
деф?циту за рахунок пад?ння куп?вельного попиту призвело до того, що нав?ть
немоб?льна стац?онарна торг?вля за умов, що склалися, стала б?льш менш
пристойно справлятись ?з сво?ми функц?ями. Проте надал? виконання цих
функц?й все б?льше почала перебирати на себе значно гнучк?ша у ц?нов?й
пол?тиц?, невитрато?мна та оперативна в реагуванн? на вс? примхи ринкового
попиту стих?йна масова торг?вля.
Саме тому можна зробити висновок, що нав?ть на внутр?шньому ринку
питома вага торг?вл? у структур? ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева ? секторна структура мають
бути перекомпонован? з урахуванням додано? вартост? сектора домашн?х
господарств. За експертною оц?нкою загальна сума розрахункового ном?нального
ВВП по "т?ньов?й" ринков?й торг?вл? може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна спод?ватися, що завершення найближчим часом створення Державним
ком?тетом статистики системи суц?льного
61
обстеження речових ринк?в Укра?ни дозволить отримати додатков? дан? для
обгрунтування джерел товарних ресурс?в, зайнятост? та б?льш точно оц?нити
складов? "т?ньово?"" торг?вл? при оц?нц? ВВП.
Ще один блок "т?ньово?"" економ?ки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товар?в, отриманих прац?вниками на сво?х
п?дпри?мствах у вигляд? зарплати, яка ?м вида?ться в натур? (але т?льки т???
?? частки, що вироблена на п?дпри?мствах-платниках ? яка включена до
зв?тност? про виробництво). На цей час Державний ком?тет статистики Укра?ни
налагоджу? повний обл?к зарплати в натур?, ? п?сля його завершення стануть
доступними для варт?сно? оц?нки також ? т? обсяги товар?в, що спец?ально
закуповуються п?дпри?мствами для перепродажу ? наступного використання для
розрахунк?в з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нац?ональних рахунк?в на цей час
поки що не включа?ться необл?кована продукц?я. Тому необх?дно розробити
над?йну методику дорахування показник?в статистики п?дпри?мств на величину
прихованих доход?в (аналог?чну методиц?, що використову?ться ?вроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структур? реального ВВП
залишаються т? обсяги "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?, що пов'язан? з
наданням побутових послуг (ремонт ? облаштування квартир, дач та приватних
будинк?в, авторемонт, ремонт побутово? ауд?о, та в?деотехн?ки, послуги
сантехн?к?в, охоронник?в, дантист?в, поко?вок, кухарок, прибиральниць та
?н.).
Також фактично поза обл?ком системи нац?ональних рахунк?в на цей час
залиша?ться переважна б?льш?сть операц?й та, в?дпов?дно, ? обсяг?в доход?в,
що отримуються ф?зичними особами внасл?док операц?й ?з власн?стю (продажу ?
перепродажу нерухомост?, доход?в в?д орендних в?дносин тощо).
? нарешт? останн?, ? головне. Сл?д в?дверто сказати, що абсолютно
невизначеними у систем? нац?ональних рахунк?в ? обсяги "чорно?""
(крим?нально?) економ?ки, а саме крим?нального промислу ? сфери задоволення
деструктивних та особистих патолог?чних потреб людини. До цього сл?д також
додати повну в?дсутн?сть будь-яко? ?нформац?? щодо статистики оц?нки обся-
62
|| г?в крим?нального перерозпод?лу "т?ньових" доход?в (тобто тих ^
обсяг?в "податкових" надходжень, що отриму? як орган?зова-^ ний, так ?
деструктурований крим?нал?тет тощо). ? Абсолютно невизначеними ? ? справжн?
масштаби перероз-У под?лу доход?в у такому сектор? "чорно?" економ?чно?
д?яльнос-; т?, як корупц?я ? хабарництво'.
Зазначене також стосу?ться статистики визначення обсяг?в доход?в, як?
отримують "т?ньовики" в?д масштабно орган?зовано? контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Укра?ну токсичних в?дход?в
тощо), що ? одною з найприбутков?ших сфер "чорно?" економ?чно? д?яльност?.
Ц?лком природним можна важати ? в?дсутн?сть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсяг?в доход?в, як? отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "к?лерських послуг", "ринок торг?вл? живим товаром
(де особ-s ливо латентними ? масштаби доход?в в?д дитячо? проституц?? ?
секстуризму)", "ринок наркотик?в", масштаби доход?в рекету, а також доход?в,
пов'язаних ?з викраденням людей п?д вимогу отримання викупу тощо.
Сл?д особливо наголосити, що саме ?з "чорною" економ?кою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультипл?кац?? доход?в у довжелезному
ланцюгу ?х перерозпод?лу. Цей процес може бути про?люстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши в?д "пахана" свою частину здирницького доходу
витрача? його, скаж?мо, на оплату послуг, що йому надан? пов?-
' За оц?нками фах?вц?в, у корумпованих вза?мов?дносинах на цей час
перебувають близько 40 % п?дпри?мц?в ? майже 90 % комерц?йних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займа? важливу посаду, складають
хабар? (див.: Закалюжнь?й В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, зг?дно з пов?домленням митних орган?в, у 1997 роц? виявлено 511
випадк?в, коли спирт ? алкогольн? напо?, в?дгружен? на експорт у к?лькост?
1,3 млн. декал?тр?в, не перетнули митний кордон Укра?ни, що склада? близько
ЗО % в?д усього експорту спирту. Наявн?сть п?льг при в?двантаженн? спирту на
експорт без сплати акцизного збору да? можлив?сть окремим суб'?ктам
п?дпри?мницько? д?яльност? одержувати неврахован? обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напо?в на незаре?строваних виробничих
потужностях ? уникати сплати в?дпов?дних податк?в ? платеж?в.
63
?ю, автомехан?ком ? круп'? у казино; пов?я, у свою чергу, витрача?
св?й доход на оплату послуг косметички, л?каря, масажиста, перукарки та
модистки. ? так у подальшому за схемою ланцюгово? реакц?? множаться
"т?ньов?" доходи, первинним джерелом походження яких ? крим?нально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процес?в "т?н?зац??" ? те, що на цей час н? у
держстатистики, н? у в?дпов?дних владних структур нема? достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсяг?в доход?в, як? приховують в?д
оподаткування як ф?зичн?, так ? юридичн? особи. При цьому сл?д звернути
увагу на те, що необх?дно бачити сутт?ву р?зницю м?ж такими показниками, як
питома вага "т?ньово?" економ?ки у загальн?й структур? "т?н?зац??'"
економ?ки кра?ни ? питомою вагою "т?ньових" доход?в у сукупних доходах, як?
отримують громадяни кра?ни. Останн?й показник, як правило, може сутт?во
перевищувати перший. Це поясню?ться передус?м ефектом вже описано?
диверсиф?кац?? "чорних" складових "т?ньово?" економ?ки в легальн? економ?чн?
структури. Внасл?док цього основн? втрати, що пов'язан? ?з виробництвом ВВП,
залишаються на боц? оф?ц?йно? економ?ки. Амортизац?йн? (особливо
?нфраструктури!) витрати також перекладаються "т?ньовиками" на св?тлу
економ?ку. У той же час значна частина доход?в, що отриман? у "св?тл?й"
економ?ц?, за допомогою чисельних джерел надходжень перет?ка? у "т?нь".
Визначення показник?в справжньо? глибини р?вня латентност? процес?в, що
в?дбуваються у сфер? "т?ньового" розпод?лу ? перерозпод?лу доход?в, а також
врахування ?х впливу на р?вень споживання тих чи ?нших верств ? соц?альних
груп населення особливо важлив?, оск?льки дають можлив?сть з'ясувати
справжн? обсяги прихованого майнового розшарування ? реальн? економ?чн?
характеристики процес?в марг?нал?зац?? населення ? накопичення вибухового
потенц?алу соц?ально? напруги.
' Це визнано Президентом Укра?ни в допов?д?, присвячен?й Дню
незалежност? Укра?ни 24 серпня 1995 року, де в?дзнача?ться, що "дос? як сл?д
не навчилися збирати податки, а це, як в?домо, одна з визначальних
економ?чних ознак державност?. За ?снуючими оц?нками 40, а можливо вс? 50
в?дсотк?в прибутк?в, що п?длягають оподаткуванню, не потрапляють до
державно? казни" (Див.: Голос Укра?ни. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжн?й обсяг та реальний р?вень прихованих ?
неврахованих особистих доход?в певно? групи населення може дати хоча б той
факт, що т?льки у 1994 роц? громадянами Укра?ни було ввезено 164 тис.
автомоб?л?в ?ноземних марок, загальна варт?сть яких оц?ню?ться у 1,5 - 2,0
млрд. долар?в США. ?з тих, хто ввозив ц? автомашини, майже 90 в?дсотк?в мали
п?льги, як? зв?льняли ?х в?д сплати податк?в, вв?зного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення сутт?вого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише сп?вставити ц?ни на коштовн? автомоб?л? (ц?на на
як? перевищу? 100, 200 ? б?льше тисяч гривень) ?з заф?ксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отриму?
населення Укра?ни. Так, скаж?мо, за матер?алами експрес-допов?д? Державного
ком?тету статистики Укра?ни "Р?вень життя населення в першому п?вр?чч? 1997
року" (за даними обстеження с?мейних бюджет?в), лише 0,6 млн. ос?б або 1,1 %
населення Укра?ни отримували середньо-душов? грошов? доходи, що перевищували
300 грн. на м?сяць (табл. 1), а "середн?й клас", що у 1991 роц? отримував
доходи в?д 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отриму? доходи, як? екв?валентн? у реальн?й куп?вельн?й спроможност?
карбованця у 1991 роц? сум? у межах 22 - 86 карбованц?в (табл. 1, д?аграма
мал. 2). Тому зрозум?ло, що заф?ксованим статистикою представникам
"багат??в" Укра?ни нав?ть за умов абсолютно? в?дмови в?д задоволення
б?льшост? особистих ? с?мейних потреб не вистачило б ? ц?лого життя, щоб
накопичити необх?дн? кошти для куп?вл? "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оц?нити справжню (тобто дати реальну оц?нку у
екв?валентному сп?вставленн? до ?снуючих св?тових ц?н на аналог?чн? об'?кти)
варт?сть побудованих навколо великих м?ст тисяч коштовних котедж?в та
розк?шних (нав?ть за вищими св?товими стандартами) в?лл або, скаж?мо,
перебудованих за тими ж "?вростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижн?ших районах великих м?ст?
64
65
Розпод?л населення за р?внем середньодушового м?сячного грошового
доходу
(за даними обстеження с?мейних бюджет?в Держкомстатом Укра?ни)
Таблиця 2
199
1р.
? п?вр?ччя
1997 року
Середньодушов? до
Середньо-душов? доходи на м?сяць, (крб.)
Питома вага доходно?групи у всьому населенн?,
Середньо-душов? доходи на м?сяць, (грн.)
Питома вага доходно? групи у всьому населенн?,
ходи на м?сяць у 1 п?вр?ччя 1997 p. розрахован? у куп?вельн?й
спроможност? карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
?до 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "т?ньово?" економ?ки, розм?ри доход?в та валютних скарб?в,
нагромаджених у ц?й сфер?, св?дчать так? дан?. За експертними оц?нками
фах?вц?в, за кордон неоф?ц?йно експортовано з Укра?ни до 20 млрд. долар?в.
Окр?м того, за р?зними даними, у населення Укра?ни "на руках" збер?га?ться
ще в?д 4 до
' Розрахунки ?ндекс?в зростання ц?н споживчих кошик?в, що входили до
складу м?н?мального споживчого бюджету (МСБ) населення Укра?ни св?дчать, що
його ном?нальна варт?сть у ? п?вр?чч? 1997 p. дор?внювала 348 грн. Оск?льки
варт?сть МСБ 1991 року дор?внювала 251 крб., то в?дпов?дно куп?вельна
спроможн?сть 1 крб. 1991 року екв?валентна 1.39 грн. у ? п?вр?чч? 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього сп?вв?дношення розрахован? показники
середньодушових доход?в населення за ? п?вр?ччя 1997 p. у куп?вельн?й
спроможност? карбованця 1991 року.
66
10 млрд. долар?в США1. За ?ншими джерелами, за останн? 5 рок?в з
Укра?ни вивезено 15 млрд. долар?в2.
Одним з важливих показник?в, що характеризують масштаби "т?н?зац??", ?
к?льк?сть людей, як? зайнят? такими видами д?яльност?, що можуть бути
в?днесен? до неформально? економ?ки (тобто тут мова йде про застосування
п?дходу, що, за св?товою класиф?кац??ю, заснований на так званому
"трудовому" п?дход?).
Розпод?л населення за р?внем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження с?мейних бюджет?в М?нстату Укра?ни у % до
п?дсумку)
1991 р?к, %
? п?вр?ччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: Дол?шн?й М., Козор?з М. Головн? напрями стратег?? виходу
економ?ки Укра?ни з кризи //Економ?ка Укра?ни. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. Параллельнь?е зкономические мирь? // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
? п?вр?ччя 1997 року у куп?вельн?й спроможност? грошово? одиниц? станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними виб?ркових обстежень та наукових досл?джень, що були
проведен? ?з проблем зайнятост? (Науково-досл?дним центром з проблем
зайнятост? та ринку прац? Нац?онально? Академ?? наук та М?нпрац? Укра?ни,
Центром "Соц?альний мон?торинг" та Св?товим Банком), чисельн?сть оф?ц?йно
незайнятого працездатного населення, що отриму? основн? доходи в?д
неформально? д?яльност?, становила ще у 1994 роц? 3170 тис. ос?б, або 12,6 %
в?д загально? чисельност? зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформально? економ?чно? д?яльност?'.
Значною м?рою ця цифра склада?ться за рахунок ос?б, що перебувають у
стан? прихованого безроб?ття на п?дпри?мствах (у неоплачуваних в?дпустках
або в режим? прац? неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
Окр?м того, несприятлив? умови для п?дпри?мництва зумовили зростання
"т?ньово?" д?яльност? заре?строваних п?дпри?мницьких структур, державних
п?дпри?мств ? орган?зац?й.
На цей час значна частина населення компенсу? у сфер? неформально?
"т?ньово?" д?яльност?, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До анал?зу д?яльност? неформально? економ?ки в
Укра?н? // Матер?али ?вропейського Центру макроеконом?чного анал?зу Укра?ни,
1996.-С.2.
68
прац?, т? економ?чн? втрати, що в?дбулись внасл?док сутт?вого
скорочення реальних обсяг?в доход?в, як? надходили в?д традиц?йних вид?в
трудово? д?яльност? та ?снуючо? пенс?йно? системи. Можна також стверджувати,
що у цьому сектор? зайнято в?д 5 до 10 % пенс?онер?в (зокрема раннього
пенс?йного в?ку), близько 1000 тис. ос?б.
Так, разов? опитування ос?б, як? ран?ше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних п?дпри?мствах,
засв?дчили, що 70 % цих ос?б мали неоф?ц?йну роботу. Доход, що отримували
прац?вники в?д неоф?ц?йно? роботи, становив б?льше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оц?нками неформальна д?яльн?сть дозволя? отримувати
зазначен?й частин? населення, що становить м?лкий ринковий "планктон", до
чверт? доход?в, що утворюються у "т?ньов?й" економ?ц?. Оф?ц?йна статистика
та податкова система фактично не мають н?яко? ?нформац?? про доходи
щонайменше 20 % населення кра?ни, як? за експертними оц?нками отримують
близько 40 % сукупних доход?в ф?зичних ос?б.
Найб?льш спрощено реальний розпод?л сукупних грошових доход?в серед
соц?альних верств населення, який ма? м?сце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення кра?ни отриму? приблизно 10 %
сукупних грошових доход?в (з яких близько 10 % -- "т?ньов?"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доход?в (з яких приблизно 20 % ?
"т?ньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доход?в (близько третини яких
знаходяться у "т?н?"); 10 % населення -- близько 40 % в?д обсяг?в загальних
доход?в, що отриму? населення кра?ни (з яких близько 75 % "т?ньов?'').
Останн?й р?вень ра-нжування характеризу? надвисок? доходи, походження яких
здеб?льше ? "крим?нально-чорним" ? як? за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустр?ч? ?з податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 в?дсотк?в
найб?дн?ших людей (тобто нижнього марг?нального р?вня) на цей час не
виклика? сутт?вих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 в?дсотк?в найбагатшо? частини
населення Укра?ни вкрай ускладнене внасл?док зазначених причин. Аналог?чна
ситуац?я ?сну? ? стосовно оц?нки майнового стану "марг?нал?в", що
в?дносяться до групи, яка ма? вищий р?вень доход?в.
Розрахунки децильних коеф?ц??нт?в (тобто в?дношення доход?в 10 %
найбагатших ? 10 % найб?дн?ших громадян), як? пер?одично зд?йсню?
держстатистика, на основ? використання традиц?йних методик виб?рки ? даних
балансу доход?в та витрат, по сут? дають уяву лише стосовно процесу
диференц?ац?? на р?вн? неприхованих, ? в основному, невисоких доход?в, що
отримують особи, як? працюють в державному та кооперативному секторах
економ?ки, або т? доходи, що надходять в?д системи соц?ального страхування
та джерелом яких ? п?дсобне домашн? господарство.
Проте, нав?ть ? на цьому р?вн? низького достатку спостер?га?ться
пом?тна диференц?ац?я у розпод?л? доход?в. Так, якщо за оц?нками у 1993 роц?
середн?й грошовий доход "найб?льш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян ?з найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 раз?в, у 1995
p. -- в 12 раз?в, у 1996 p. -- В?З раз?в, то вже у грудн? 1996 року 10 %
громадян ?з "найвищими" доходами отримували третину загально? суми вс?х
грошових доход?в населення, що ф?ксувалися оф?ц?йною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коеф?ц??нт?в ?з урахуванням "т?ньових" доход?в
щонайменше на порядок перевищу? т?, що оф?ц?йно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене св?дчить про значн? формац?йн? прогалини, як? виникають
при спроб? зробити оц?нку "т?ньово?" економ?ки шляхом застосування методики,
що базу?ться на використанн? системи нац?ональних рахунк?в.
Щодо можливост? застосування до в?тчизняних умов методики, що базу?ться
на наданн? визначеного базового обсягу "т?ньово?" економ?ки певному
вих?дному пер?оду ? пор?вняння оф?ц?йно вим?ряного темпу зростання (пад?ння)
ВВП у наступн? пер?оди ?з темпами зростання деяко? зм?нно?, в?дносно яко?
при-
' Укра?на: ?нформац?йно-статистичний дов?дник.: К. - Каб?нет М?н?стр?в
Укра?ни.-1997.-С. 108.
70
пуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна в?дзначити наступне.
Для кра?н ?з перех?дною економ?кою науковцями, у тому числ? ?
в?тчизняними, пропону?ться використовувати у якост? тако? зм?нно? (в?дносно
яко? припуска?ться, що вона певним чином пов'язана ?з зм?ною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенерг??. Це зумовлено тим, що споживання
електроенерг?? т?сно пов'язано з виробництвом д?йсного ВВП.
З метою оц?нки реально? ситуац?? в економ?ц? Укра?ни групою досл?дник?в
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було зд?йснено розрахунки ?ндекс?в
спаду виробництва ВВП ? ВСП за п'ятир?чний пер?од ?з визначенням ?мов?рних
обсяг?в зростання "т?ньово?"" економ?ки на основ? урахування даних про
споживання електроенерг?? в народному господарств? Укра?ни за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведен? за ц??ю методикою, показали, що у 1995 роц?
обсяги валово? продукц?? та додано? вартост?, створених у т?ньов?й
економ?ц?, становили, в?дпов?дно, 5000 трлн. ? 2750 трлн. крб., або 42,4 %
оф?ц?йного ВВП.' У подальшому назван? автори провели анал?з обсяг?в
"т?ньово?"" економ?ки на основ? використання не лише метод?в, як? враховують
зм?ни в р?вн? електроспоживання, а також ? експрес-методу2. Це дозволило ?м
одержати близьк? результати. Так, обсяг "т?ньово?" економ?ки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, в?дпов?дно, 40,5 % ? 43,6 % в?д
реального ВВП3. Близьк?сть результат?в, що отриман? ?з застосуванням р?зних
методик, дозволять поставитись до них з певною дов?рою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Оц?нка масштаб?в "т?ньово?"
економ?ки та ?? вплив на динам?ку макроеконом?чних показник?в. //Економ?ка
Укра?ни. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разнь?е оценки дают одинаковь?й результат // Финансовь?е риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в ?нститут? Рос?? НАН Укра?ни для
розрахунку обсяг?в "т?ньово?" економ?ки ? на в?дм?ну в?д методу Гутмана ?
його модиф?кац?й врахову? вплив р?зних детерм?нант?в або ?ндикатор?в
"т?ньово?" економ?ки на зм?ни в ?? в?дносних розм?рах (Б?льш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т?ньово? економ?ки
//Економ?ка Укра?ни.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку т?ньово?
економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
Анал?з особливостей практичного використання цих метод?в на думку
автор?в св?дчить про доц?льн?сть ?х комб?нованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють р?зн?, вза?модоповнююч? сфери "т?ньово?"'
д?яльност?. Так, при використанн? даних про енергоспоживання оц?нюються
обсяги "т?ньово?" економ?ки у сфер? виробництва, а при застосуванн?
експрес-методу, окр?м того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенерг??. Тому при одержанн? близьких результат?в за обома
методами ?х середн? значення (40,9 %), на думку автор?в, можна вважати
досить в?рог?дною оц?нкою обсягу "т?ньово?" економ?ки в Укра?н? у 1995 роц?
.
Особливо? уваги потребу? з 'ясування питання щодо можливост?
застосування монетарного п?дходу для достатньо репрезентативного визначення
обсяг?в "т?ньово?" економ?ки.
За методиками, що базуються на монетарному п?дход?, оц?нка да?ться,
виходячи з обсяг?в грошових кошт?в, що знаходяться в об?гу у сфер?
"т?ньово?" ? "чорно?" економ?ки. Цей п?дх?д побудований на основ? положення,
що практично вс? розрахунки у "т?ньов?й" сфер?, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за гот?вку. Тому у центр? уваги анал?тик?в передус?м
знаходиться сп?вв?дношення гот?вки, що оберта?ться поза сферою банк?всько?
?нкасац?? ? т??? сукупно? грошово? маси, що знаходиться в грошовому об?гу.
Як правило, застосовуючи цей п?дх?д, досл?дники в залежност? в?д одн???
або дек?лькох зм?нних (як? в?дображають вплив "т?ньово?" економ?ки на попит,
що виника? на грош?) спочатку роблять оц?нку грошово? гот?вки, необх?дно?
для ф?нансування операц?й у "т?ньов?й" економ?ц?, а у наступному
розраховують створений у "т?ньов?й" економ?ц? доход, шляхом множення
к?лькост? грошей на прогнозовану швидк?сть ?х обороту.
Анал?з засв?дчу?, що виб?р базового р?вня ?стотно вплива? на к?нцев?
результати розрахунк?в, особливо при використанн? монетарних метод?в, таких,
як метод Гутмана ? його в?дпов?дних модиф?кац?й (що базу?ться на врахуванн?
зм?н сп?вв?дношення
гот?вково? ? загально? маси), та метод Файге (який додатково врахову?
зм?ни швидкост? обороту гот?вкових грошей). Тому оц?нки обсяг?в "т?ньово?"
економ?ки, як? отриман? шляхом використання зазначених метод?в, сутт?во
р?зняться (у 3 - 5 раз?в), що "засв?дчу? ?х досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахунк?в з використанням
зазначених монетарних метод?в зумовлен? впливом на абсолютн? величини
т?ньового сектора лише одного чинника -- зм?н у пропорц?ях грошового об?гу.
Водночас на обсяги "т?ньово?" економ?ки впливають ? так? фактори, як розм?р
ставок оподаткування, р?вень збирання податк?в, зм?ни у р?вн? реальних
доход?в у розрахунку на душу населення, динам?ки ?нфляц?йних процес?в тощо.
Умовн?сть застосування оц?нки обсяг?в "т?ньово?" економ?ки в Укра?н? на
основ? названих монетарних метод?в поясню?ться також ? тим, що ?х було
розроблено науковцями для кра?н ?з стаб?льною економ?кою, достатньо сталими
пропорц?ями грошового об?гу, розвинутою системою оподаткування (що реал?зу?
не т?льки ф?скальну, але й стимулюючу функц?ю), в?дсутн?стю масштабних
бартерно-обм?нних операц?й, кризи неплатеж?в, величезних накопичених обсяг?в
невиплачено? зароб?тно? плати, пенс?й та ?нших соц?альних виплат2.
Проте, незважаючи на наведен? висновки, не сл?д остаточно ставити
крапку на можливост? застосування у в?тчизняних умовах монетарного п?дходу,
особливо стосовно використання найб?льш спрощених методик ?з наступних
м?ркувань.
У кра?нах ?з розвиненою ринковою економ?кою ? низьким р?внем ??
"т?н?зац??" питома вага гот?вково? маси, як правило, не перевищу? р?вня 5 %
сукупно? грошово? маси, що знаходиться в об?гу . Тобто у цих кра?нах
фактично вс? грошов? операц??
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
т?ньово? економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку т?ньово?
економ?ки //Економ?ка Укра?ни. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгован?сть
становила по зароб?тн?й плат? - 5,15 млрд. грн., по пенс?ям та ?ншим
соц?альним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага гот?вки (паперов? та металев? грош?) становить 5
% в?д грошово? маси МЗ. ?нш? структурн? складов? становлять: чеков? вкла-
73
(кр?м др?бних) провадяться на основ? застосування сучасних
не-гот?вкових банк?вських розрахунк?в (у тому числ? кредитних карток,
"магн?тних" грошей, чек?в, вексел?в, банкнот тощо).
За даними Нац?онального банку, в Укра?н?, починаючи з 1996 року, маса
гот?вки перевищила р?вень 40 % в?д загального обсягу грошово? маси. Динам?ку
обсяг?в зростання питомо? ваги та абсолютних обсяг?в гот?вки, що знаходилася
поза банк?вською системою, ?люструють в?дпов?дно табл. З ? 4.
Таблиця З
19
96
19
97
Пер?од
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГ?ВКИ V
обсяз? гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шово? маси
(на к?нець
пер?оду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
Пер?од
?
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова гот?вкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на к?нець пер?оду), млн. грн.
Табл. З засв?дчу?, що питома вага р?вня зростання гот?вки в загальн?й
грошов?й мас? фактично кореспонду?ться з тими параметрами "т?н?зац??"
економ?ки Укра?ни у 1995 роц?, як? визначен? у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова ? Т. Приходько (тобто в?дпов?дно 38,3 % ? 40,9 %). Тому обсяги
"т?ньово?"' еко-
ди - 15%, вклади на безгот?вкових ощадних рахунках -11%, др?бн?
строков? вклади - 47 %, велик? строков? вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошово? маси включаються також кошти
кл??нт?в за трастовими операц?ями банк?в.
ном?ки Укра?ни за спрощеною методикою у 1997 роц? можна оц?нити у 46 -
47 % в?д р?вня оф?ц?йного визначення ВВП, який дор?вню? 92,5 млрд. грн.
(попередн? дан?). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "т?ньовому" сектор?
економ?ки у 1997 роц?, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дор?внював б?ля 130 млрд. грн.
Одне ?з сутт?вих ускладнень щодо застосування монетарного п?дходу за
спрощеною методикою поляга? ще ? у тому, що, з одного боку, в Укра?н?
суб'?кти "т?ньово?" ? "чорно?" економ?чно? д?яльност? при розрахунках досить
широко використовують ?ноземну валюту. З ?ншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг гот?вково? маси, яка знаходиться поза
межами банк?всько? системи, використову?ться, як об?гов? кошти "т?ньово?"
економ?ки. Ймов?рно припустити, що такими ? приблизно лише половина грошово?
маси, що "гуля?" поза межами банк?всько? системи.
На цей час фактично нема? даних стосовно реальних обсяг?в валюти, що
знаходиться на руках у населення Укра?ни. За р?зними експертними оц?нками
цей обсяг визнача?ться у межах в?д 4 до 16 млрд. долар?в США. Б?льша частка
ц??? валюти ? грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе в?д можливого ?нфляц?йного "ренесансу". Певна маса гот?вково?
валюти ? об?говими коштами "т?ньово?" ? "чорно?" економ?ки. З достатньо
високим р?внем в?рог?дност? можна припустити, що обсяги валютно? гот?вки,
яка у якост? об?гових кошт?в обслугову? "т?ньов?" економ?чн? процеси,
реально може бути екв?валентною мас? гривнево? гот?вки, що за ринковим
курсом нац?онально? валюти забезпечу? ?? конвертац?ю.
У 1996 роц? в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банк?всько? системи, ?, як було зазначено вище, ?з ц??? маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "т?ньово?" економ?ки. Реально також, що
екв?валентна ?й валютна маса ?з куп?вельною спроможн?стю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функц?ю об?гових кошт?в "т?ньовик?в". Тому можна
стверджувати, що потреби "т?ньово?" економ?ки у 1997 роц? забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дор?внювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидк?сть обороту гот?вково? одиниц?
в "т?ньовому" об?гу становить 10 раз?в на р?к (тобто до розрахунку
береться м?н?мальний р?вень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдв?ч?), то обсяги валового "т?ньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"т?ньового виробництва" (оск?льки, як було зазначено, ?х левова частка
припада? на "св?тлу" економ?ку), отрима?мо т? ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "т?ньового" сектору економ?ки, як? були отриман? шляхом
застосування показника питомо? ваги гот?вки, що знаходиться поза банк?вською
системою.
Як бачимо, нав?ть стислий опис практичного застосування ?снуючих
п?дход?в визначення в?дносно? та варт?сно? оц?нки обсяг?в "т?ньово?""
економ?ки св?дчить про сутт?в? обмеження можливост? отримання достов?рних
даних у зв'язку ?з значною к?льк?стю прояв?в порушень ? в?дсутн?стю точних
базових параметр?в, як? мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "т?ньового" сектору економ?ки Укра?ни не
? меншими за 40 % в?д оф?ц?йно визначених обсяг?в "св?тло?" економ?ки ? не
перевищують межу питомо? ваги у 50 %.
За розрахунками зах?дних спец?ал?ст?в, критичною межею для господарства
кра?ни ? так? щор?чн? обсяги "т?ньового" сектора, що перевищують р?вень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для кра?н, як? мають традиц?йно стаб?льн?
соц?ально-економ?чн? в?дносини та сталу ринкову економ?ку, цей р?вень ?
значно нижчим ? не може перевищувати 15 %. Практика також засв?дчу?, що якщо
оборот п?дп?льного б?знесу перевищу? '/з ВВП, а к?льк?сть залучених до нього
(у т. ч. ? в якост? найманих прац?вник?в) ЗО -40 % зайнятих, економ?ка
втрача? будь-як? можливост? позитивного регулювання.
П?дсумовуючи "д?агноз", який на п?дстав? експертних оц?нок поставлений
економ?ц? Укра?ни, можна вважати, що вона уражена в?русом "т?ньового"
п?дпри?мництва (в його найб?льш небезпечних формах) ? тому ? серйозно
хворою. Але за аналог??ю з медициною, справжн?м здоровим повинен вважатися
не той, хто взагал? не хвор??, а той, хто хвор?? мало, хвор?? у легк?й форм?
? здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виника? ц?лком слушне
питання щодо реальних насл?дк?в досяг-
76
нення т??? критично? маси у перевантаженн? народного господарства
кра?ни "т?ньовими" економ?чними в?дносинами. Тобто чи засв?дчу? досягнення
ц??? меж? небезпеку виникнення некон-трольовано? ланцюгово? реакц?? под?лу
злояк?сних кл?тин, коли метастази "чорно?"" економ?ки необмежене
розростаються, вит?сняючи й зам?нюючи здорову тканину сусп?льно-економ?чного
орган?зму, що призведе до летальних насл?дк?в.
Звичайно, в економ?ц? неабияку роль в?д?грають культурн? та ?сторичн?
традиц?? нац??, ?? ментал?тет. Проте реальний стан економ?ки форму?
повсякденн?, найб?льш уживан? характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалю?ться, а що засуджу?ться. 1 тому для кожно? держави,
нац?? ? такий р?вень "т?н?зац??", перех?д через який св?дчить про те, що
патолог?я затвердилась як норма критичного перевантаження.
Анал?з засв?дчу?, що Укра?на вже перейшла цей небезпечний бар'?р. Однак
чи можна вважати, що процес "т?н?зац??" набрав незворотного характеру, що
в?дбува?ться "латиноамерика-н?зац?я" кра?ни, а Укра?на перетворю?ться на
"бананову республ?ку" п?вн?чних широт.
? багато п?дстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необх?дно враховувати ун?кальн?сть перех?дного стану нашо?
економ?ки та сусп?льства, а названу межу "т?н?зац??'" було визначено для
кра?н з усталеною економ?кою традиц?йно ринкового типу. ?нша р?ч --
швидк?сть ? темпи трансформац?йних процес?в. Загальнов?домо, що реформи
мають проводитися р?шуче, швидко, без права на помилки, ц?на яких
оберта?ться величезними збитками для сусп?льства, або не повинн? проводитися
взагал?. Затягування реформац?йних процес?в, тупцювання на м?сц? або
неадекватн?сть д?й до т??? ситуац??, що реально склада?ться ? досить
небезпечним шляхом для молодо? держави.
По-друге, на в?дм?ну в?д живого б?олог?чного орган?зму, у
сусп?льно-економ?чних систем, як правило, не бува? безвих?дних ситуац?й.
Розпад старих соц?ально-економ?чних систем ? також ?сторичним виходом,
оск?льки на цьому розпад? ан?г?люються накопичен? у минулому антагон?стичн?
суперечност? ? формуються нов? сусп?льно-економ?чн? та пол?тичн? в?дносини ?
структури.
77
По-трет?, темпи й характер переб?гу трансформац?йних процес?в, як вже
зазначалося, залежать в?д "культурних традиц?й нац??", в?д державницько?,
патр?отично? позиц?? то? частини населення, як?й не байдужа подальша доля
Укра?ни.
По-четверте, анал?з стану та тенденц?й динам?ки процес?в "т?н?зац??"
дозволя? стверджувати, що "т?ньова" економ?ка протягом 1995 - 1997 рок?в вже
досягла максимально? меж? у сво?му розвитку ? на цей час за абсолютними
характеристиками вступа? у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економ?чно
об'?ктивно почне стискатися п?д впливом незворотного ефекту "про?дання"
нац?онального багатства (передус?м виробничого кап?талу та накопичених
ресурс?в). Проте, внасл?док продовження кризово? деградац?? оф?ц?йно?
економ?ки, в?дносна питома вага "т?ньово?"" економ?ки може ще незначною
м?рою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж р?вн?.
По-п'яте, значна роль у процес? подолання "т?н?зац??" належатиме
активн?й державн?й пол?тиц?, особливо такого ?? напряму, як реал?зац?я
рац?онально-прагматично? та оптимально-виважено? законодавчо? стратег??, що
ма? бути виб?рково-дифе-ренц?йовано спрямована або на легал?зац?ю, або на
обмеження, або на знищення тих чи ?нших прояв?в економ?чно? "т?н?зац??", в
залежност? в?д р?вня ?х соц?ально-економ?чно? небезпечност?, про що мова
буде вестися у наступн?й глав?.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
3.1. Анал?з правових чинник?в сприяння розвитку процес?в "т?н?зацГ?'"
економ?ки Укра?ни
Оц?нка розвитку процес?в масштабно? "т?н?зац??" ? крим?нал?-зац??
економ?ки Укра?ни засв?дчу? про сутт?ву недосконал?сть та структурну
незавершен?сть в?тчизняно? правово? системи. Тобто б?льш?сть наших сучасних
б?д ? негаразд?в, як? стосуються масштабно? крим?нал?зац?? економ?ки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економ?чних перетворень в процес? ?х законодавчого забезпечення
була фактично про?гнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання ? ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власност?, розвитку
ринкових в?дносин, ?х орган?зац?йних структур та механ?зм?в функц?онування.
Св?това практика засв?дчу?, що цив?л?зована ринкова економ?ка, яка ма?
над?йн? ?мунн? властивост?, що пригн?чують "в?рус т?н?зац??", передус?м
потребу? наявност? ретельно в?дпрацьовано?, досконало?, комплексно
збалансовано? та достатньо стаб?льно? правово? бази, яка спроможна
забезпечити ч?тку вза?мод?ю, вза?мозв'язок ? вза?мов?дпов?дальн?сть ус?х
суб'?кт?в ринкових в?дносин та ринкових структур, що функц?онують на основ?
як приватно?, зм?шано?, так ? публ?чно? форм власност?.
Розвиток правово? системи у напрям? попередження зловживань ? обмеження
злочинност? в сфер? економ?чних в?дносин мав ще ?з самого початку базуватись
на системному ? максимально повному використанн? кращих досягнень св?тового
досв?ду, що за багато десятир?ч накопичений кра?нами, як? мають розвинену
ринкову економ?ку. Проте, внасл?док нерозум?ння, або приватно-корпоративно?
корист?, або чванливо-бюрократичного ?гнорування потреб об'?ктивно?
реальност?, на економ?чний прост?р нашо? кра?ни вирвалась невпорядкована,
руйн?вна ? жорстока стих?я, яку, правду кажучи, не чекали ? яка масштабн?стю
? глибиною сво?х "чорно-крим?нальних" прояв?в боляче травму? сусп?льство,
п?дрива? в?ру людей в ринков? перетворення, звужу? базу соц?ально? п?дтримки
процес?в економ?чно? та сусп?льно? трансформац??.
Наш власний, емп?ричний, набутий за незначний час г?ркий, але досить
вагомий досв?д перекону?, що "гра в ринок" за в?дсутност? в?дпов?дних ч?тких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення в?дпов?дно? комплексно?
та над?йно-досконало? системи правового забезпечення функц?онування
механ?зму ринково-господарських та комерц?йних в?дносин, у к?нцевому
насл?дку призводить лише до
79
альних процес?в"
соц?ально-економ?чно? анарх??, породжу? сприятливе середовище для
зловживань ? злочинност?, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорно?""
складово? "т?ньово?" економ?ки.
Оск?льки, як зазначалося, "т?ньова" економ?ка (якщо ?? розглядати в
широкому розум?нн? цього поняття) ? орган?чною складовою економ?чно? системи
будь-якого сусп?льства, то д?а-лектично одне не може зникнути без зникнення
?ншого. "Законом?рност? розвитку антисусп?льних явищ перебувають у
вза?мозв'язку ? вза?мод?? ?з законом?рностями корисних соц?альних
процес?в"'. Саме в економ?ц? поняття правом?рно? й протиправно?, тобто
злочинно?, повед?нки хоча й протилежн? за зм?стом ? результативною
спрямован?стю, але тотожн? за сво?ми витоками -- соц?ально-економ?чними
суперечностями сусп?льного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорово?, сусп?льне корисно? чи економ?чно патолог?чно? (анти-сусп?льно?)
д?яльност? суб'?кт?в ринкових в?дносин залежить в?д механ?зм?в руху й
розв'язання ?снуючих суперечностей, де виключно важливу роль в?д?гра?
суб'?ктивний фактор, ? передус?м -- економ?чна пол?тика держави та р?вень
досконалост? нормативно-правово? ?нфраструктури, що регулю?
господарсько-комерц?йн? в?дносини суб'?кт?в, д?яльн?сть яких базу?ться на
р?зних формах власност? на засоби виробництва.
Диференц?ац?я економ?чно? повед?нки людей, виг?дно? для одних ?
невиг?дно? для ?нших, визнання одних ?? форм сусп?льне корисними,
правочинними, законними, а ?нших -- шк?дливими, неправом?рними,
протиправними ? ?диним процесом, р?зн? сторони якого в?ддзеркалюються у
виникненн? форм повед?нки суб'?кт?в економ?чних в?дносин та норм права, що
йому суперечать (разом ?з економ?чною злочинн?стю включно). Вза?мопов'язан?
поняття правом?рно? й протиправно? економ?чно? повед?нки в?дображають у
к?нцевому п?дсумку ?снуючий баланс ?нтерес?в окремо? особи, соц?альних груп
та сусп?льства в ц?лому.
Що саме вважати оф?ц?йно схвалюваною (законною) ? "т?ньовою" або
"чорною" економ?чною д?яльн?стю, залежить в?д тих правових принцип?в, яких
дотриму?ться сусп?льство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
б?льш впливов? його соц?альн? групи. Так, адм?н?стративно-командна
система, як в?домо, спов?дувала ? необмежене поширювала (аж до р?вня
ф?зично? особи) реал?зац?ю принципу публ?чного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам сво?р?дну лег?тимн?сть
для тотального контролю за вс?м ? вся, для придушення будь-яко? приватно?
?н?ц?ативи ? за к?нцевими проявами зумовлювало пост?йне розширення сфери
"т?ньово?" економ?ки командно-бюрократичного типу, основн? як?сн?
особливост? яко? вже були розкрит?.
Проте, в процес? ринково? трансформац?? ситуац?ю щодо розвитку процес?в
"т?н?зац??" значно пог?ршила майже митт?ва л?кв?дац?я публ?чно-правово?
?нфраструктури, яка ран?ше забезпечувала в?дпов?дн? умови функц?онування
державно? форми власност?. Вкрай необачне, а по сут? фактично тотальне
знищення вс??? системи юридичних норм, якими були врегульован?
господарсько-адм?н?стративн? в?дносини в державному сектор? економ?ки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"св?тло?" економ?ки втратив необх?дну для свого ?снування правову базу ?
практично залишився неке-рованим з боку держави. Сусп?льний кап?тал,
позбувшись правових важел?в, що створювали йому над?йн? умови внутр?шньо? ?
зовн?шньо? економ?чно? безпеки, став "н?чийним" ? по сут? беззахисним з боку
корисливих заз?хань приватного, приватно-корпоративного та
крим?нально-маф?озного ?нтерес?в.
Св?това практика незаперечне засв?дчу?, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стаб?льного порядку, який
встановлю?ться ? п?дтриму?ться державою за допомогою закон?в, що базуються
на юридичних нормах публ?чного права, неможливе функц?онування сучасно?
масштабно? ринково? економ?ки. Саме застосування державою у ф?ксован?й сфер?
закон?в, що побудован? на принципах ? нормах публ?чного права, нада?
можлив?сть забезпечити оптимальне по?днання приватних та сусп?льного
?нтерес?в ? над?йно захистити останн?й в?д "фур?й" крим?нально-маф?озного
?нтересу.
В?домо, що стара система адм?н?стративно-планового господарювання
базувалась на д?? близько ЗО тисяч союзних нормативних акт?в законодавчого ?
урядового р?вн?в.
81
Теоретичне узагальнення досв?ду публ?чно-правового регулювання
господарсько? д?яльност? в кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки, вивчення
досв?ду ? особливостей правового забезпечення функц?онування в цих кра?нах
державно? форми власност?, з?ставлення в цьому план? св?тово? ? в?тчизняно?
практики ? особливо актуальними. Це ? досить складним напрямом роботи,
насамперед в св?тл? вдосконалення законодавчо? стратег?? обмеження
"т??зац??" економ?ки кра?ни, якщо врахувати, що в сучасн?й юридичн?й та
економ?чн?й науков?й л?тератур? зазначен? питання ще й дос? не знайшли
належного висв?тлення'.
Ринков? перетворення в наш?й кра?н? багаторазово зб?льшили обсяги
законодавчо? роботи щодо створення ново? правово? ?нфраструктури
забезпечення радикального реформування економ?ки та реал?зац?? ново?
соц?ально? пол?тики. Величезна робота у цьому напрям? ма? бути виконана на
шляху створення правово? системи "антит?ньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економ?чно? реформи вимага?
кардинально? трансформац?? вс??? системи господарського законодавства, в
тому числ? ? т??? його складово?, що забезпечу? регулювання економ?чних
в?дносин в сфер? функц?онування державно? власност?. В свою чергу, для
як?сного виконання ц??? роботи вкрай необх?дно виконати певний обсяг
попередн?х науково-теоретичних досл?джень, а саме: 1) ч?тко визначити м?сце
права в структур? метод?в господарського та орган?зац?йно-розпорядчого
регулювання ринково? економ?ки; 2) спираючись на св?товий ? власний досв?д,
конкретизувати ц?льову спрямован?сть законодавства ? всього механ?зму
ринково-правового регулювання в загальн?й систем? трансформування
ринково-економ?чних в?дносин;
3) визначити ? в?дпов?дно ранжувати пров?дн? принципи побудови ?
функц?онування механ?зму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальн? сп?вв?дношення застосування норм приватного та публ?чного права в
систем? законодавчого забезпечення розвитку багатоукладно? ринково?
економ?ки.
Див.: Мандибура В. Правов? форми державно? власност? в умовах ринково?
економ?ки/УВ?че. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначен? досл?дження, без результат?в яких практично
неможливе подальше як?сне законодавче забезпечення економ?чних реформ,
фактично до цього часу ще не виконан?. Тому процес економ?чного
законотворення, як кажуть "п?шов", але п?шов досить нерац?ональним для
економ?ки ? небажаним для народу Укра?ни шляхом -- емп?ричним, тобто так
званим "методом" спроб ? помилок".
Саме г?рка емп?рика нашого сьогодення (особливо масштабн? процеси
"т?н?зац??" ? крим?нал ?зац??), зда?ться, вже створила вс? необх?дн?
передумови для подолання у св?домост? б?льшост? науковц?в нав'язаних
м?ф?чних уявлень псевдоринкового л?берал?зму, за якими ефективн?сть
економ?чного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стих?йно-ринкового
саморегулювання та повною зам?ною старо? законодавчо? системи регулювання
господарсько? д?яльност?, що базувалась на нормах публ?чного права, на
систему, яка повн?стю буду?ться на нормах приватного права.
Зараз ста? зрозум?лим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практично? господарсько? д?яльност? суб'?кт?в державного сектора економ?ки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом ч?тко не було визначено, а що саме ма? бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сфер? матер?ального виробництва, зумовило страшний
сплеск економ?чно? злочинност? та поширення процес?в "т?н?зац??".
Нема? необх?дност? доводити, що одним з основних завдань, яке ма?
зд?йснювати державна влада, ? стимулювання над?йного збереження та всеб?чне
примноження економ?чного потенц?алу ? нац?онального багатства Укра?ни. Це
можливо реал?зувати лише на засадах створення р?вних економ?чних умов та
адекватно? державно? п?дтримки потенц?йних можливостей розвитку ?
функц?онування вс?х форм власност? та суб'?кт?в п?дпри?мництва, д?яльн?сть
яких не суперечить загальнонац?ональним ?нтересам.
Держава, що спира?ться на цив?л?зован? засади ринкового розвитку,
повинна створити над?йн? економ?ко-правов? умови, за яких примноження та
як?сний розвиток будь-яко? форми власност? ма? в?дбутися виключно на власн?й
(майнов?й та ф?нансо-
83
в?й) основ? за рахунок, насамперед, вдосконалення механ?зм?в
п?двищення ефективност? господарювання та забезпечення екв?валентност? у
в?дносинах обм?ну м?ж суб'?ктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
над?йн? економ?чн? та правов? механ?зми, застосування яких виключало
будь-як? можливост? паразитування одних форм власност? за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання ?нших. Останн? у р?вн?й м?р?
стосу?ться як державно? форми власност?, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економ?ки, так ?, в?дпов?дно,
виключатиме можлив?сть паразитування приватних форм власност? за рахунок
використання державно?. Тут, як каже присл?в'я, "табачок (розум?ючи п?д цим
розмежування ? недоторкан?сть прав власност?) повинен у кожного бути св?й".
Сьогодн? все пом?тн?шими стають масштаби тих негативних насл?дк?в, до
яких призвело посп?шне ? непродумане прийняття законодавчих акт?в, що
регламентують сферу вза?мов?дносин державно? ? недержавно? форм власност? та
регулюють господарсько-комерц?йн? в?дносини суб'?кт?в р?зних форм власност?
на ринку товар?в та послуг.
Ун?кальною на цей час ? ситуац?я, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйновано? "до основания" старо?
господарсько-правово? системи, базу?ться на сво?р?дн?й
"декларативно-правов?й порожнеч?". Тобто ми ? св?дками виникнення
парадоксального для юридично? практики явища, коли у законодавч? акти, що
мають регулювати економ?чн? в?дносини, не закладаються (там, де це вкрай
необх?дно), "конструкц??", як? повинн? бути побудован? або на нормах
приватного , або на нормах публ?чного2 права.
На практиц?, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'?кт?в, спостер?га?ться реальна в?дсутн?сть ч?тко? регламентац?? д?й ?
в?дносин, що заборонен? державою. Також не визначаються ч?тк? ?
диференц?йован? карн? санкц?? за конкретн? порушення забороненого та
неконкретизован? процедурн? механ?зми ?х застосування до суб'?кт?в
п?дпри?мницько? д?яльност?, що сво?ми д?ями порушують заборонене.
В?дсутня регламентац?я тих д?й ? в?дносин суб'?кт?в публ?чного права,
що дозволяються державою, ?, в?дпов?дно, в?дсутн? санкц?? та механ?зми ?х
процедурно-правового застосування до суб'?кт?в, що дозволяють соб?
недозволен?
Катастроф?чне зб?льшення випадк?в ф?нансових мах?нац?й та економ?чно?
злочинност? у сфер? функц?онування державно? (особливо казенно?) власност?
-- головне породження безсистемно-правового п?дходу до регулювання вза?мод??
? вза?мов?дносин приватного ? державного сектор?в економ?ки, державно? та
вс?х ?нших форм власност?.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засоб?в, в?двернути
економ?чн? злочини, обмежити "чорну" диверсиф?кац?ю, треба проблему
попередження економ?чно? злочинност? розглядати не просто у
крим?нально-правовому план?, тобто з позиц?? покарання або посилення карних
санкц?й за ско?н? злочини, а передус?м в господарсько-правовому план?. Тобто
бачити ?? з позиц?й удосконалення механ?зму правового регулювання
господарсько? д?яльност? та вза?мов?дносин суб'?кт?в р?зних форм власност?,
що ма? не допустити ?снування та створення потенц?йних джерел живлення
економ?чно? злочинност?.
В умовах ринкового реформування необх?дно зд?йснити ч?тке розмежування
?снуючого правового поля: по-перше, вид?лити окрему, що ма? базуватися
виключно на нормах публ?чного права, юридичну систему, ? яка повинна
регламентувати д?ю механ?зму реал?зац?? владно-управл?нських,
орган?зац?йно-розпорядчих, вертикально-??рарх?чних (або як ?х останн?м часом
прийнято називати -- адм?н?стративно-командних) в?дносин на засадах ч?тко?
персон?ф?ковано? в?дпов?дальност? суб'?кт?в орган?в системи державного
управл?ння за насл?дки ц??? д?яльност?; по-друге, вид?лити побудовану на
нормах приватного права цив?льно-правову систему, що регламенту?
функц?онування механ?зм?в ринкових (товарно-грошових) в?дносин суб'?кт?в
приватно? форми власност?.
Зазначен? системи не сл?д штучно зм?шувати, бо це, як засв?дчу?
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових в?дносин, або навпаки, до стих?йного
виходу ринкового механ?зму за його природно-економ?чн? меж?. Останн? в свою
чергу зумовить втрату необх?дно? керованост? економ?ки, тобто спри-
Д?? (це стосу?ться насамперед державних службовц?в ус?х р?вн?в та
кер?вник?в державних п?дпри?мств).
85
ятиме подальшому агресивному дом?нуванню приватних ?нтерес?в над
?нтересами сусп?льства, що руйн?вно торпеду? стаб?льн?сть ? безпеку в
держав?.
Водночас досв?д розвинутих кра?н св?дчить, що механ?зм правового
забезпечення ефективного функц?онування державно? власност? у форм? казенних
п?дпри?мств (установ, орган?зац?й) та механ?зми правового регулювання
д?яльност? публ?чних компан?й (кап?талом яких держава волод?? повн?стю, або
ма? в компан?? контрольний пакет акц?й) досить сутт?во в?др?зняються.
?х в?дм?нн?сть поляга? в тому, що для перших правова система повн?стю
базу?ться на нормах публ?чного права, а для других правова ?нфраструктура
забезпечення п?дпри?мницько? д?яльност? повинна будуватись на основ?
оптимального по?днання норм як приватного, так ? публ?чного права. Тому в
наших умовах для забезпечення над?йного ? ефективного функц?онування
державно? власност? у ?? р?зних формах прояв?в, необх?дне створення двох
окремих кодекс?в: адм?н?стративно-господарського ? господарського (за умов
обов'язкового функц?онування як?сно в?дпрацьованого Цив?льного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головн? особливост? створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
Адм?н?стративно-господарський кодекс ма? розроблятися виключно на
нормах публ?чного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економ?чних та орган?зац?йно-управл?нських в?дносин м?ж
суб'?ктами, що ? розпорядниками ? користувачами казенно? форми державно?
власност?. Тобто його д?я ма? поширюватися виключно на владн? структури, що
забезпечують управл?ння та контроль за використанням державно? власност? та
бюджетних ресурс?в, а також на п?дпорядкован? ?м казенн? п?дпри?мства
(установи та орган?зац??), тобто на суб'?кт?в, як? забезпечують економ?чне
та орган?зац?йне функц?онування ц??? форми власност?.
Цим кодексом мають бути ч?тко визначен? права ? обов'язки,
функц?онально-орган?зац?йна компетенц?я в?дпов?дних орган?в державного
(галузево-рег?онального) управл?ння та регламентован? ?х вза?мов?дносини ?
адм?н?стративна субординац?я та в?д-
86
пов?дальн?сть за к?нцев? насл?дки д?яльност?. До нього повинн? вв?йти
законодавч? акти, що регулюють д?яльн?сть Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни,
Адм?н?страц?? Президента Укра?ни, м?н?стерств, державних ком?тет?в,
адм?н?страц?й, агентств, а також регламент? норми щодо правов?дносин у сфер?
управл?ння державним сектором економ?ки, насамперед казенними
п?дпри?мствами, установами та орган?зац?ями.
Водночас господарський кодекс ма? створюватись на основ? оптимального
по?днання норм приватного та публ?чного права, що дозволить юридичними
заходами по?днати ринкову свободу суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?, в
тому числ? ? публ?чних компан?й та корпорац?й (?х саморегулювання,
самоуправл?ння тощо) ?з вкрай необх?дними (враховуючи сучасний стан
"т?н?-зац??" економ?ки), елементами державного регулювання ? контролю
повед?нки цих суб'?кт?в в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цив?льному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальнен? норми, що повинн?
попереджати злочинн?сть у використанн? державно? та комунально? власност?,
та норми, як? спрямован? на п?дтримку чесно? п?дпри?мницько? д?яльност?'.
Виконання названих правових заход?в дозволить не т?льки над?йно
захистити казенну форму власност? в?д заз?хань крим?налу, а й затвердити
справжню р?вн?сть ус?х форм власност?, тобто сприятиме подальшому
в?дновленню процесу цив?л?зованого ринкового реформування в наш?й кра?н?.
Запорукою усп?ху в боротьб? з "чорною" економ?кою в Укра?н? повинн?
стати виважен?сть, посл?довн?сть, р?шуч?сть ? нев?дкладн?сть д?й в?дпов?дних
державних структур ? населення щодо цього негативного явища в нашому
сусп?льств?.
Як вже зазначалося, сутт?ва особлив?сть в?тчизняно? "т?ньово?""
економ?ки поляга? в тому, що вона ма? значний
До нього, як видасться, сл?д включити наступн? законодавч? акти: про
систему державного обл?ку ? контролю в сфер? п?дпри?мницько? д?яльност?;
про публ?чне п?дпри?мство; про в?дпов?дальн?сть кер?вник?в у раз?
банкрутства публ?чних п?дпри?мств ? компан?й; про державну п?дпри?мницьку
д?яльн?сть та участь кап?талу держави у зм?шаних формах власност?; про
джерела походження первинного кап?талу; про чесний б?знес тощо.
87
спектр "чорно?"' економ?чно? д?яльност?, яка обов'язково повинна
в?дноситись до крим?нально? економ?ки. У той же час вона у багатьох сво?х
проявах такою не ?, оск?льки використову? недостатню правову врегульован?сть
багатьох сфер економ?ки. Тобто середовищем ?? генерування ? зони правового
вакууму, що ?снують у систем? законодавчого забезпечення ринкових в?дносин.
Наявн?сть значних правових прогалин призводить до того, що нав?ть так?
квал?ф?кован? м?жнародною практикою злочини, як "в?дмивання брудних" грошей,
штучн? банкрутства та р?зноман?тн? ф?нансов? афери, внасл?док яких
порушуються права громадян ? ринкових партнер?в, здеб?льше до цього часу
крим?нальним злочином в Укра?н? ще не вважаються. Останн? ? вкрай соц?альне
небезпечним чинником, що генеру? зростання "чорних" вид?в економ?чно?
д?яльност?.
П?дпри?мницька д?яльн?сть об'?ктивно потребу? пост?йного нарощування
величини авансового кап?талу, оск?льки ?? головним руш?йним мотивом ?
головним стимулом ? прибуток, що зб?льшу?ться головним чином за рахунок
розширення обсяг?в та п?двищення ефективност? економ?чно? д?яльност?.
Протиправний "б?знес" не ? винятком ? також пост?йно прагне до
нарощування свого кап?талу. Св?това практика засв?дчу?, що доходи, як?
отримуються у ц?й сфер? "д?яльност?", беруть св?й початок переважно у
вигляд? грошово? гот?вки. Тому, маючи значн? суми грошово? гот?вки (як в
нац?ональн?й, так ? ?ноземн?й валютах), правопорушники, що д?ють в кра?нах
?з ринковою економ?кою, практично обмежен? в можливост? легальне проводити
значн? гот?вков? операц??, зд?йснювати вкладення та ?нше, не викликаючи
п?дозри у в?дпов?дних державних орган?в та громадськост?. В цих умовах вони
намагаються створити "законн? джерела" для легал?зац?? кап?тал?в, що були
отриман? незаконним шляхом.
Для зд?йснення ц??? мети "чорним" б?знесом в?дпрацьован? спец?альн?
механ?зми. Для цього "брудн?" грош? або розм?щуються на рахунках в банках, а
дал? ?нвестуються в легальн? п?дпри?мства, або вивозяться контрабандою чи
перем?щуються за меж? кра?ни ?ншими шляхами. Там вони об'?днуються ?з
доходами в?д законного б?знесу, переводяться ?з одного рахунку на ?н-
88
ший за допомогою сер?? складних банк?вських операц?й, розрахованих на
те, щоб замаскувати сл?ди незаконних доход?в, та ?н.
Зазначен? д?? за кордоном отримали назву "в?дмивання" грошей. ?х можна
визначити як процес, п?д час якого "брудн?" грош? (головним чином гот?вка),
як? отриман? внасл?док протиправних, сусп?льне небезпечних д?й,
пропускаються через банк?вську та ф?нансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чист?" грош?, тобто ?м нада?ться вигляд ц?лком лег?тимних
доход?в, ? правоохоронн? органи втрачають можлив?сть встановити особу, що ?
?н?ц?атором крим?нально? угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих кошт?в.
Загальна нерозвинен?сть ? недосконал?сть правово? ?нфраструктури, що
регулю? кредитно-банк?вську систему Укра?ни сприя? поширенню "т?н?зац??" та
крим?нал?зац?? в?тчизняно? економ?ки.
У програмн?й допов?д? Президента Укра?ни "Шляхом радикальних
економ?чних реформ", якою визначались основн? засади економ?чно? та
соц?ально? пол?тики стосовно стану системи правового забезпечення
функц?онування банк?всько? системи Укра?ни, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банк?всько? д?яльност? необх?дно за п?драхунками
фах?вц?в понад 20 законодавчих акт?в. Ми ж ма?мо лише один Закон "Про банки
? банк?вську д?яльн?сть", значна частина положень якого не ма? прямо? д??.
Як насл?док, процес реформування банк?всько? системи набув стих?йного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливост? впливу на цей процес ?
Нац?онального банку. Катастроф?чне нарощування масштаб?в позабанк?вського
грошового об?гу, численн? порушення, що мають м?сце в банк?вськ?й сфер?,
св?дчать про те, що НБУ ? держава ще не опанувала необх?дними важелями
регулювання ц??? ключово? сфери економ?ки"*.
Серед цих законодавчих акт?в насамперед можна назвати наступн?: 1) Про
л?кв?дац?ю ? банкрутство кредитних установ;
2) Про Нац?ональний банк Укра?ни; 3) Про акц?онерн? комерц?йн?
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економ?чних реформ". Допов?дь
Президента Укра?ни про основн? засади економ?чно? та соц?ально? пол?тики //
Газета --Д?ло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спец?ал?зован? банки; 5) Про ?нвестиц?йно-?потечн?
банки; 6) Про систему розрахунк?в у банк?вськ?й д?яльност?;
7) Про порядок збер?гання на банк?вських рахунках комерц?йних банк?в
бюджетних кошт?в та ц?льових кредит?в, наданих Урядом Укра?ни, та про
в?дпов?дальн?сть за ?х ц?льове ? сво?часне використання; 8) Про систему
державного обл?ку та контролю за д?яльн?стю банк?всько? системи; 9) Про
внесення зм?н та доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни про
адм?н?стративн? правопорушення (з метою встановлення в?дпов?дальност? за
порушення правил ? зловживань в систем? розрахунково-плат?жних операц?й);
10) Про вдосконалення механ?зму плат?жних операц?й ? в?дпов?дальн?сть банк?в
по зобов'язанням щодо плат?жних доручень кл??нт?в; 11) Про банк?вську
та?мницю та забезпечення гласност? у д?яльност? банк?вських установ ?
публ?чну банк?вську статистику; 12) Про комерц?йний кредит та вексельний
об?г; 13) Про внутр?шню службу безпеки у банк?вськ?й та валютно-кредитн?й
сфер?; 14) Про систему безгот?вкових розрахунк?в; 15) Про об?г гот?вкових
кошт?в, посилення в?дпов?дальност? за сво?часну ?нкасац?ю грошово? виручки
та норму касових залишк?в; 16) Про систему резервування грошово? гот?вки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
в?дпов?дальн?сть банк?в за незаконн? грошов? операц??; 20) Про страхування
депозит?в та захист ?нвестиц?й у банк?вськ?й систем? в Укра?н?; 21) Про
справедлив? умови надання споживчого кредиту.
За умови фактично? в?дсутност? правово? ?нфраструктури, вкрай
необх?дно? для цив?л?зованого функц?онування банк?всько? системи, вона у
сво?й д?яльност? керу?ться б?льш н?ж 500 нормативними п?дзаконними актами,
що були прийнят? Нац?ональним банком Укра?ни протягом останн?х п'яти рок?в.
Поширенню цього явища, пов'язаного ?з "в?дмиванням" грошей, значною
м?рою сприя? закрит?сть кредитно-ф?нансових установ, банк?вська та?мниця
вклад?в. Внасл?док цього торговець наркотиками або ?нший суб'?кт
крим?нального середовища отриму? можлив?сть не т?льки перем?щувати грош? по
всьому св?тов?, але й "легал?зувати" ?х.
Для "в?дмивання" грошей торговц? наркотиками та ?нший "крим?нал?тет",
як правило, обирають певн? так зван? "кра?ни-
90
лазн?", кредитно-ф?нансова та правова система яких ма? наступн?
характерн? ознаки': по-перше, законодавством кра?ни нео-бмежено
регламентована та?мниця комерц?йних ?/або банк?вських операц?й; по-друге,
?сну? невизначен?сть законодавчо? бази щодо ре?страц?? ? джерел походження
первинного кап?талу (в т. ч. ?ноземного); по-трет?, державою легал?зовано ?
нада?ться сприяння ?снуванню анон?мних банк?вських рахунк?в у в?тчизнян?й та
?ноземних валютах2; по-четверте, в?дсутн? обмеження (або ?снують м?н?мальн?
обмеження) у в?дношенн? обм?ну будь-яких сум ?ноземно? валюти або щодо
повно? свободи п?дпри?мницько? д?яльност?, а також в?дсутн?й державний
контроль за д?яльн?стю ?ноземних корпорац?й ? приватних ос?б; по-п 'яте,
в?дсутн? податки або оподаткування доход?в ?ноземних корпорац?й знаходяться
на в?дносно низькому р?вн? тощо.
Зазначене поясню? р?вень небезпеки, що поста? перед Укра?ною, оск?льки
вона, на погляд "крим?нального" б?знесу, в?дпов?да? вс?м перерахованим
ознакам "привабливост?", як "кра?на-лазня". "В?дмивання брудних грошей"
вкрай негативно вплива? на сусп?льство. Воно, по-перше, нав?ть за умови
сталих сусп?льних систем загрожу? економ?чн?й безпец? держави, оск?льки
дозволя? правопорушникам реал?зувати ? легал?зувати доходи в?д злочинно?
д?яльност? ? тим самим п?дкр?плю? ?х спроможн?сть продовжувати ? надал?
чинити злочини у ще б?льших масштабах. Тобто одним ?з найб?льш потужних
джерел живлення "чорно?"" економ?ки ? можлив?сть безперешкодно в?дмивати ?
використовувати "брудн?" грош?. По-друге, "в?дмивання грошей" п?дрива?
дов?ру сусп?льства до вс??? ф?нансово? системи, ? ? загрозою нормальному
функц?онуванню кредитно-ф?нансових установ кра?ни. По-трет?, "в?дмивання"
грошей ? явищем, що порушу? ?нтереси законного б?знесу ? його кл??нт?в, як?
повинн?
Саме цими ознаками поясню?ться приваблив?сть для "в?дмивання" грошей
таких кра?н, як Панама, Гонконг, Кайманськ? ? Багамськ? острови або
економ?чних (офшорних) зон тощо.
В?дкриття анон?мних валютних рахунк?в дозволено Указом Президента
Укра?ни в?д 1 серпня 1995 року. Порядок в?дкриття та функц?онування
анон?мних валютних рахунк?в ф?зичних ос?б (резидент?в ? нерезидент?в)
затверджено постановою Правл?ння Нац?онального банку Укра?ни No 205 в?д 16
серпня 1995 року.
91
бути над?йно захищеними в?д злочинно? крим?нально-маф?озно? д?яльност?.
Це в свою чергу згубно вплива? на процес залучення до кра?ни ?нвестиц?й з
боку сол?дного ?ноземного кап?талу.
За законодавством Укра?ни "в?дмивання брудних грошей" не ? крим?нальним
злочином. Тобто в наш?й кра?н? нема? спец?альних законодавчих акт?в, як?
безпосередньо нац?лен? на боротьбу ?з "в?дмиванням" грошей, тому ? правова
в?дпов?дальн?сть за так? д?? в?дсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
Укра?н?, де створен? найсприятлив?ш? умови, поширю?ться процес "в?дмивання
брудних грошей" як в?тчизняного крим?на-л?тету, так ? м?жнародно? маф??. У
зв'язку з цим природно поста? питання щодо того, чи можна використовувати
нашу ?снуючу базу закон?в для обмеження цього небезпечного явища. Для
в?дпов?д? на ц? питання необх?дно сп?вставити вимоги закордонного (передус?м
американського) законодавства, ?з в?тчизняним в частин? надання установами
банк?всько? системи зв?т?в, збер?гання обл?ково-зв?тно? документац?? та
подання ?нформац?? щодо вза?мов?дносин з ?ноземними ф?нансовими
орган?зац?ями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скаж?мо, кредитно-ф?нансов? установи США надають зв?ти щодо
валютних операц?й ? платеж?в гот?вкою, що отримуються в торг?вл? ?
п?дпри?мництв?, створюють тим самим, по-перше, ?нформац?йну базу для анал?зу
та пошуку "в?дми-вател?в". По-друге, у випадках обгрунтовано? п?дозри щодо
т??? чи ?ншо? особи у "в?дмиванн?" грошей так? в?домост? дають можлив?сть
встановлювати рух його грошових кошт?в та п?дтвердити факти "в?дмивання",
тобто отримати необх?дн? докази.
У нас же не передбачено зв?ти ан? по депозитах, ан? по обсягах зняття
вклад?в, платежах або переказах, н? щодо отримання гот?вкових грошових
кошт?в, у зв'язку ?з чим анал?з ?нформац??, що стосу?ться пошуку
"в?дмивател?в" ? ?х покривател?в ста? майже неможливим. Тобто незаперечним ?
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища в?дсутн? будь-як?
правов? та орган?зац?йно-процедурн? механ?зми та бар'?ри.
Сл?д додати, що поширенню "т?ньових" процес?в, особливо таких, як
"в?дмивання" грошей та масштабне ухилення в?д сплати податк?в в наш?й кра?н?
сприя? в?дсутн?сть необх?дного балансу
92
м?ж правами приватних ос?б на комерц?йну та?мницю ? законними потребами
посадових ос?б контрольних та правоохоронних орган?в держави в отриманн?
матер?ал?в та ?нформац?? при перев?рках, зв?тах або тако?, що в?дноситься до
справи сл?дства, яка виплива? ?з закону про банки та банк?вську д?яльн?сть
щодо банк?всько? та?мниц?. У зв'язку з цими статтями оперативн? та ?нш?
прац?вники правоохоронних орган?в позбавлен? можливостей доступу до
?нформац?? по рахунках юридичних ? ф?зичних ос?б, без чого у ряд? випадк?в
неможливо зд?йснювати перев?рку та в?дкривати крим?нальн? справи. Тому,
нав?ть при наявност? обгрунтованих п?дстав щодо зд?йснення злочину, н?хто
(н? сл?дчий, н? прокурор, н? суддя, н? ?нш? особи) не в силах вир?шити
питання щодо вилучення певних документ?в та отримання даних про операц?? по
рахунках конкретних ф?рм ? юридичних ос?б, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
Ц? дан? можуть бути надан? податков?й служб?. Але на в?дм?ну в?д служби
внутр?шн?х доход?в кра?н, що мають розвинену ринкову економ?ку, вона не
т?льки не над?лена правом розсл?дування, але нав?ть не ма? статусу органу
д?знання, у зв'язку ?з чим обов'язки по перев?рц? правильност? визначення
прибутку та обчислення податк?в податковими ?нспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що ? у первинних
документах. Тому сп?вставити ?х ?з в?домостями, що подан? у декларац?ях,
фактично неможливо. Проте, нав?ть за ?снуючих обмежень анал?з порушених
крим?нальних справ, акт?в, документальних перев?рок, наявно? оперативно?
?нформац??, що був проведений Державною податковою Адм?н?страц??ю Укра?ни,
засв?дчу?, що внасл?док правово? неврегульо-ваност? та недосконалост?
д?ючого законодавства, банк?вська система Укра?ни стала одн??ю з головних
сфер ухилення в?д сплати податк?в д?лками "т?ньово?"" економ?ки. З ц??ю
метою ними створю?ться мережа ф?ктивних п?дпри?мств, за допомогою яких
вуалюються незаконн? ф?нансово-господарськ? операц??.
Про масштаби ц??? протиправно? д?яльност? св?дчить те, що, наприклад, у
листопад? 1997 року п?дрозд?лами податково? пол?ц?? виявлена 561 ф?ктивна
ф?рма, п?д прикриттям яких проводились незаконн? операц?? по "ЛОРО-рахунках"
банк?в-нерезидент?в. Д?-
93
ями правопорушник?в завда?ться величезна шкода економ?ц? ? бюджету
держави. Т?льки в м. Ки?в? у 1997 роц? виявлено 1,5 тисяч? ф?ктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих в?д оподаткування угод, проведених через ц? ф?рми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи ?з викладеного, в процес? реал?зац?? законодавчо? стратег??,
яка спрямована на обмеження процес?в "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни,
необх?дно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досв?д
кра?н, як? мають цив?л?зовану ринкову економ?ку щодо створення над?йно
д?ючих пра