вових умов та орган?зац?йно процедурних механ?зм?в приборкання
крим?нально? економ?ки.
3.2. Досв?д США щодо створення умов правового обмеження прояв?в
"т?н?зацТ" економ?ки, який може бути застосований у в?тчизнян?й практиц?
Вир?шення питання обмеження процес?в "т?н?зац??" економ?чного життя
кра?ни передус?м потребу? зд?йснення на законодавчому, процедурному та
орган?зац?йно-виконавчому р?внях вир?шення двох питань. По-перше, створення
над?йно? системи правового попередження можливост? в?дмивання "брудних"
грошей, ? по-друге, створення над?йно? правово? бази для ефективного
функц?онування податково? системи.
У зв'язку ?з тим, що "в?дмивання" грошей прийняло загальносв?тов?
масштаби, законодавц? кра?н, що мають розвинуту ринкову економ?ку прагнуть
захистити сво? кра?ни в?д поширення на ?х територ?ю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямован? на орган?зац?ю державними органами ?
банками контролю за вкладами ? рухом грошових кошт?в громадян, що створю?
значн? ускладнення в д?яльност? крим?нально-маф?озних структур та ?х
"чорно?" економ?чно? бази.
В основному ц? закони спрямован? на те, щоб заф?ксувати рух грошей на
ключових стад?ях, тобто робиться все можливе для того, щоб грош? залишали
"сл?д", за яким можна було б просл?дкувати ?х шлях у зворотн?й б?к аж до
джерела походження.
Як? ж це стад??? Як уже в?дзначалось, злочинц? зд?йснюють велику
к?льк?сть р?зних операц?й ? засоб?в, щоб приховати крим?нальне походження
кошт?в. Однак, вс? ц? методи включають проходження грошей через стад??, де
можливе ?х виявлення, тобто грошова гот?вка повинна або експортуватися через
територ?альний кордон, а пот?м ос?сти на рахунках в ?ноземних
кредитно-ф?нансових установах, або повернутися назад, або ж необх?дно
запевнити в?тчизняну банк?вську установу, що значний вклад грошово? гот?вки
? законним.
Отже, ключовими для виявлення операц?й щодо "в?дмивання" грошей ? ?х
основн? стад??, по-перше, де гот?вка входить у в?тчизняну кредитно-ф?нансову
систему ?, по-друге, де вона перетина? кордон для ?нтегрування у закордонн?
ф?нансов? системи, зв?дки поверта?ться на батьк?вщину у форм? законних
переказ?в.
Ступ?нь ? жорстк?сть контролю цих етап?в у р?зних кра?нах неоднакова.
Найб?льш р?шуче у вир?шенн? цього питання д?ють Сполучен? Штати Америки.
Вивчення правово? системи Сполучених Штат?в Америки св?дчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на р?шучу боротьбу ?з
"в?дмиванням" грошей, були встановлен? у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рок?в п'яти спец?альних законодавчих акт?в, зм?ст яких буде
проанал?зований нами у хронолог?чн?й ретроспектив?'.
Прийняття федерального "Акта про банк?вську та?мницю" (1970 p.) було
результатом усв?домлення та стурбованост? урядових к?л, законодавц?в та
громадськост? щодо зростаючого використання кредитно-ф?нансових установ у
злочинних ц?лях, а також використання громадянами США ?ноземних ф?нансових
установ з метою порушення ? обходу американських закон?в. Цей закон надав
м?н?стру ф?нанс?в право встановлювати в?дпо-
3 допов?дно? записки Головного управл?ння економ?чного анал?зу
Державно? податково? Адм?н?страц?? Укра?ни "Про заходи щодо забезпечення
надходження доход?в у 1998 роц?" (9 с?чня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текст?в зазначених законодавчих акт?в див.: В. О. Мандибура.
Правовий механ?зм контролю за "в?дмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (анал?тично-?нформац?йно допов?дь), додатки 1, 2 ? 3 //
Секретар?ат Верховно? Ради Укра?ни, вересень 1996 p.
95
в?дн? вимоги на ведення обл?ку ? подання зв?т?в ф?нансовими
установами.
У в?дпов?дност? до першого розд?лу закону кредитно-ф?нансов? установи
зобов'язан? збер?гати щонайменше п'ять рок?в обл?ково-зв?тну документац?ю
таких вид?в, що "мають високу ступ?нь застосування в карних, податкових
розсл?дуваннях, судових процедурах".
Ц? документи включають: 1) ?нформац?ю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищу? 10 тис. долар?в (якщо т?льки в?н не забезпечений часткою
нерухомост?); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищу? 10 тис. долар?в, будь-як?й особ? (в?д будь-яко?
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке м?сце (?з
будь-якого м?сця) поза США; 3) зразки п?дпис?в; 4) ?дентиф?кац?йн? номери
платник?в податк?в для визначення рахунк?в; 5) картки бухгалтерського
обл?ку, як? вказують на операц?? по рахунках ? коп?? чек?в на суму, що
перевищу? 100 долар?в, як? сплачен? у банку.
За порушення цих вимог на банк?вську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цив?льно-правове покарання у
вигляд? штрафу до 10 тис. долар?в за кожне порушення.
Другий розд?л цього акту вимага? надання наступних зв?т?в в?д
кредитно-ф?нансових установ: 1) про валютн? операц?? (CTR); 2) про
м?жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ?в (CMIR); 3)
про ?ноземн? банки ? ф?нансов? рахунки (EBAR).
Американськ? установи, на як? розповсюджуються вимоги акта (так? як: 1)
банк?вськ? установи; 2) маклерськ? контори торговц?в ц?нними паперами; 3)
м?жнародн? п?дпри?мства вза?много кредиту в нац?ональних валютах; 4) чеков?
касири; 5) телеграфн? компан??; 6) казино, що мають л?ценз?ю та р?чний доход
понад 1 млн.долар?в; 7) поштову службу ? деяк? ?нш?), повинн? подавати зв?т
щодо кожно? валютно? операц?? служб? внутр?шн?х доход?в (податкове
управл?ння ?з правом розсл?дування ф?нансових злочин?в -- IRS), створен?й
при М?н?стерств? ф?нанс?в США, про кожен депозит, вилучання грошей ?з
рахунку, обм?н
96
валюти або ?нший плат?ж або переказ, що включа? валютн? операц?? на
суму, що перевищу? 10 тис. долар?в.
М?н?стр ф?нанс?в ма? право дати дозв?л на зв?льнення в?д подання
зв?т?в. Банки також можуть зв?льнити окрем? операц?? окремих кл??нт?в, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтован? висновки, що ц? суми не
перевищують сум, сп?в-ставних ?з звичайною повед?нкою законного
п?дпри?мництва".
Закон вимага? при заповненн? зв?ту кредитно-ф?нансово? установи подання
р?зних в?домостей щодо операц?й, що включають так? дан?: 1) про особист?сть
людини, що зд?йсню? операц?ю; 2) про номер ц??? особи в систем? соц?ального
забезпечення, адресу, р?д заняття ? дату народження; 3) про тип
?дентиф?кац??, яка застосову?ться для встановлення особи конкретно? людини,
номера вед?йського св?доцтва, кредитно? картки, паспорта та ?н.; 4)
документи, як? були використан? для зазначено? ?дентиф?кац??; 5) номер
рахунку кл??нта; 6) тип операц?? ? загальна сума, а також в?домост? про
залучення в операц?ю ?ноземно? валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З с?чня 1990 року правова регламентац?я вимага? застосовувати додаткову
форму зв?тност?, що ма? спец?альну кл?тинку, яку необх?дно в?дм?тити, якщо
установа вважа? операц?ю п?дозр?лою. Ця форма повинна бути п?дписана
службовцем, який ?? заповнив, а також посадовою особою установи, що
перев?рила ? затвердила ??. Особи, що порушують це положення федерального
закону, п?длягають крим?нальному або цив?льно-правовому покаранню. При цьому
сума адм?н?стративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залучено? до
операц??.
Окрем? положення федерального закону вимагають також подавати ?нший
зв?т за формою 8300 щодо платеж?в гот?вкою в сум?, що перевищу? 10 тис.
долар?в, як? отриман? в торг?вл? або п?дпри?мництв?. ?нформац?я ?з цих
зв?т?в також допомага? в?д-сл?дкувати рух грошей по каналах об?гу ? корисна
при розсл?дуванн? по справах "в?дмивання" грошей ? ухилення в?д
оподаткування. Цю вимогу введено в д?ю у 1984 роц? ? кодиф?ковано в
Податковому кодекс?. Заповнюючи цей зв?т, отримувач грошово? гот?вки повинен
включати до нього пр?звище, адресу ? ?дентиф?кац?йний номер особи, в?д яко?
отримана гот?вка. Як-97
що угода була зд?йснена в?д чийогось ?мен?, то вносяться дан? на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не п?зн?ше 15 д?б п?сля отримання
гот?вки.
Особи, як? св?домо не подають зазначений зв?т, визнаються такими, що
чинять злочин, ? до них застосовуються штрафи до 25 тис. долар?в (або 100
тис. долар?в у випадках корпорац??) ?/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рок?в.
Зв?т про м?жнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документ?в
за формою 4790 повинен надаватися митн?й служб? будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. долар?в у США або вивозить ?з них. Зв?т нада?ться також у
випадку, якщо особа отриму? з ?ншо? кра?ни суму, що перевищу? 10 тис.
долар?в. Поняття "кредитно-грошов? документи" включа? валюту США ? ?ноземну
валюту, вс? оборотн? документи на пред'явника (чеки, видан? окремими
особами, компан??ю, банком, касиром, а також туристичн? чеки, боргов?
зобов'язання ? грошов? перекази, ц?нн? папери або акц?? на пред'явника та
?н.).
В?д резидент?в США вимага?ться вести обл?к ? надавати зв?ти щодо сво?х
вза?мов?дносин з будь-якими ?ноземними ф?нансовими орган?зац?ями. Це
стосу?ться ос?б, як? беруть ф?нансову участь в ?ноземному банку у вигляд?
ц?нних папер?в або ?ншого ф?нансового рахунку, а також ос?б, як? мають право
п?дпису або будь-який ?нший дозв?л щодо користування таким рахунком. Зв?т
нада?ться за формою 90-22.1 Служб? внутр?шн?х доход?в щор?чно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цив?льно-правове
покарання у вигляд? штрафу до 100 тис. долар?в, але не б?льше грошово? суми,
що залучена в операц??, а також крим?нальне покарання -- штраф, що не
перевищу? 250 тис.долар?в ?/або тюремне ув'язнення до 5 рок?в.
Прийняття законодавчого Акту в?д 29.10.1970 року (про внесення зм?н до
Федерального Акту про страхування вклад?в щодо вимоги в?д застрахованих
банк?в вести повн? записи, а також надавати зв?ти до Департаменту Скарбниц?
про проведення певних операц?й у валют? США) було зумовлено необх?дн?стю
забезпечити належн? умови щодо надання ?нформац?? суб'?ктами п?дпри?мницько?
д?яльност? при веденн? розсл?дування
крим?нальних справ, чим була сутт?во обмежена можлив?сть "в?дмивання"
грошей.
Законом були сутт?во розширен? повноваження Секретаря Скарбниц? (у
пор?внянн? з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення ? регламентац?? вимог до
ведення в?дпов?дних запис?в не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що зад?яна в п?дпри?мницьк?й д?яльност?,
стосовно зм?н, як? в?дбулися у власност?, форм? ведення обл?ку ? контролю,
форм? управл?ння та процедур? подання цих зв?т?в.
Процедурна регламентац?я зобов'язувала означених суб'?кт?в подавати
в?дпов?дн? зв?ти у раз?, коли вони "? вкрай необх?дн? для ведення
розсл?дувань крим?нальних справ, справ, як? стосуються податк?в, та для
регулятивних розсл?дувань чи проваджень по справах".
Збер?гання та ведення запис?в по зазначен?й зв?тност? в електронн?й чи
автоматизован?й форм? дозволялись т?льки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем Скарбниц?.
У раз? порушень закону Секретарю скарбниц? надавалось право "прийняти
р?шення передати справу до в?дпов?дного районного суду США, чи в?дпов?дного
суду США будь-яко? територ?? чи ?ншого м?сця (за умови, що вони над?лен?
юрисдикц??ю США забороняти так? д?? чи практику). П?сля належного
пов?домлення дозволя?ться виносити безстрокову або тимчасову су-? дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливост?
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених суд?в
може також видавати обов'язков? судов? ||у заборони, за якими особа ма?
виконувати р?шення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в раз? кожного
св?домого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, ско?ного через |1
Недбал?сть, Секретар до таких ос?б, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорац?й чи ?ншу форму п?дпри?мства по в?дно-^ щенню до партнера,
кер?вника, службовця чи найманого пра-g П?вника цього п?дпри?мства, який
св?домо або виключно через ^недбал?сть бере участь у порушенн?, може
визначити розм?р ??й штрафу за цив?льним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. долар?в США.
^&'.
У раз? неспроможност? особи сплатити будь-який штраф для стягнення
ц??? суми в судовому порядку за р?шенням Секретаря Скарбниц? в?д ?мен?
Сполучених Штат?в Америки може бути розпочата цив?льна справа. Крим?нальне
покарання для особи, що св?домо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розм?р якого не повинен перевищувати 1 тис. долар?в США,
або ув'язнення строком не б?льше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що св?домо порушу? чи св?домо спричиню? порушення будь-якого
положення розд?лу 21 Федерального Акту про страхування вклад?в, або розд?лу
411 Державного акту про житло, якщо порушення ма? м?сце п?сля ско?ння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке кара?ться ув'язненням
строком б?льше одного року, застосову?ться стягнення штрафу в розм?р?, що не
перевищу? 10 тис. долар?в США або ув'язнення строком не б?льше як п'ять
рок?в, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар Скарбниц? зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень ? може делегувати так? обов'язки в?дпов?дному банк?вському
наглядовому агентству чи ?ншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочинн?стю (1984 p.) ма? деяк?
положення, що спец?ально присвячен? проблем? "в?дмивання" грошей.
У в?дпов?дност? до акта, митним оф?церам дозволя?ться зупиняти ? робити
обшук без ордера будь-яких автомоб?л?в, л?так?в, корабл?в, контейнер?в,
упаковок ? особи, "якщо ? розумн? п?дстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошов? документи з порушенням в?дпов?дних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволя? виплату винагороди
особам, як? надали ?нформац?ю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банк?вську та?мницю" суму, що перевищу? 50 тис: долар?в у вигляд? штрафу або
конф?скац??. Федеральний Акт про контроль за "в?дмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "в?дмивання" грошей, що отриман? в?д протиправно?
д?яльност?. В?дпов?дно до нього злочинами визнавались два крим?нальних
правопорушення:
100
перше -- "в?дмивання валютно-грошових документ?в";
друге -- "зд?йснення грошових операц?й у в?дношенн? власност?, яка
отримана в?д точно визначено? незаконно? д?яльност?".
Перша норма встановила в?дпов?дальн?сть за "в?дмивання" грошей, яке
в?дбува?ться за рахунок ф?нансових операц?й, перевезень, в?дправлень або
переказ?в кредитно-грошових документ?в. При ф?нансових операц?ях за законом
правопорушення ма? м?сце у тому випадку, якщо особа або зна?, що майно, яке
включене в цю операц?ю, явля? собою доход в?д незаконно? д?яльност?, але,
незважаючи на це, зд?йсню? ?? з нам?рами сприяти продовженню тако?
протиправно? д?яльност? або зна?, що зазначена операц?я ма? на мет?
приховування або покривання природи, м?сця знаходження, джерела походження
належност? доходу, або уникнення виконання певно? вимоги щодо надання зв?ту
про таку операц?ю. За аналог?чних умов злочином вважа?ться "в?дмивання"
грошей, що пов'язане ?з перевезенням кредитно-грошових документ?в.
Друга норма стосу?ться особи, що заздалег?дь сплановано зд?йсню? разом
?з кредитно-ф?нансовою установою грошову операц?ю в?дносно здобуто?
злочинним шляхом власност?, джерелом яко? ? точно визначена незаконна
д?яльн?сть, на суму, що перевищу? 10 тис. долар?в. За американським
законодавством до протиправно? д?яльност? в?дносяться: наркоб?знес,
фальшування грошей, контрабанда, банк?вськ? та трастов? шахрайськ? операц??,
банк?вськ? або поштов? пограбування, крад?жки, шпигунство, рекет, к?лерство
тощо. Так? злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
долар?в ?/або тюремним ув'язненням до 20 рок?в.
Акт про контроль за "в?дмиванням" грошей передбача? також цив?льну ?
крим?нальну конф?скац?ю предмет?в, як? залучен? до "в?дмивання" грошей.
За законом м?н?стру юстиц?? було надано право накладати цив?льн?
грошов? штрафи до 500 долар?в на будь-яку кредитно-ф?нансову установу, яка
за недбал?стю порушу? якесь ?з положень "Акту про банк?вську та?мницю".
М?н?стру ф?нанс?в також надано право вивчати будь-як? бухгалтерськ? книги та
обл?ков? документи ф?нансово? установи в частин?, що стосу?ться ведення
обм?ну ? подання зв?т?в.
101
викону? обов'язки, або ма? повноваження приватного п?дпри?мства; 5)
будь-яке приватне п?дпри?мство або агентство, що займа?ться будь-якою
д?яльн?стю, яку м?н?стр ф?нанс?в, зг?дно з правилами, вважа? такою, що ?
схожою, спор?дненою, або зам?ню? зазначену ф?нансову д?яльн?сть; 6) будь-яке
?нше приватне п?дпри?мство, визначене м?н?стром ф?нанс?в, як таке, чи?
операц?? з гот?вкою мають високу ступ?нь корисливост? стосовно крим?нальних,
податкових та статутних питань.
За законом, м?н?стру юстиц?? було надане право включати до перел?ку
будь-яке п?дпри?мство, що займа?ться д?яльн?стю, под?бною до т???, яку
зд?йснюють перерахован? п?дпри?мства, а також ? будь-яке ?нше п?дпри?мство,
до "чи?х операц?й за гот?вковий розрахунок у вищ?й м?р? застосуються карн?
або податков? процедури".
Окремо необх?дно в?дзначити, що, окр?м федерального законодавства,
багато штат?в США виявили ?н?ц?ативу в боротьб? ?з "в?дмиванням" грошей ?
ввели в д?ю власн? закони, як? визначають "в?дмивання" грошей державним
злочином, що розширю? можливост? розсл?дування ? крим?нального
пересл?дування ос?б, як? займаються такими операц?ями. Б?льш?сть ?з штат?в
мають в?дпов?дн? закони, як? дають право регулювати д?яльн?сть небанк?вських
ф?нансових установ, що в?дправляють грош? в?д ?мен? кл??нта, продають
грошов? перекази, туристськ? чеки та ?нш? плат?жн? документи.
У контрол? за рухом грошових кошт?в ? розсл?дуванн? факт?в "в?дмивання"
грошей у США беруть участь р?зн? суб'?кти -- представники вс?х г?лок
державно? влади ?, в першу чергу, виконавчо?, до яких передус?м в?дносяться
м?н?стерства ф?нанс?в, юстиц?? та ?нш? органи. Таким чином забезпечу?ться
ч?тко в?дпрацьована система безсуперечного виконання зазначених закон?в.
?з затвердженням Акта про банк?вську та?мницю М?н?стерству ф?нанс?в США
нада?ться головна роль у боротьб? з "в?дмиванням" грошей. М?н?стерство
в?дпов?да? за опубл?кування правил застосування Акта ? за координац?ю зусиль
тих орган?зац?й, яким вона делегована для його реал?зац??. Хоча застосування
закону т?льки М?н?стерством ф?нанс?в може тягти за собою лише цив?льну
в?дпов?дальн?сть, у ситуац?ях, як? в?дпов?дають
103
умовам крим?нального покарання, воно працю? сп?льно з М?н?стерством
юстиц?? (атторнеями США).
У 1989 роц? М?н?стерством ф?нанс?в була створена система контролю за
ф?нансовими злочинами, яка об'?днала численн? джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових орган?в щодо анал?зу ?нформац?? ?
розп?знавання д?й, пов'язаних з "в?дмиванням" грошей. Головними п?дрозд?лами
М?н?стерства ф?нанс?в, що ведуть боротьбу ?з "в?дмиванням" грошей, ? служба
внутр?шн?х доход?в ? митна служба.
За законом, служба внутр?шн?х доход?в уповноважена розсл?дувати перш?
порушення закону про банк?вську та?мницю (за винятком порушень положень
зв?т?в про м?жнародн? перевезення валюти або кредитно-грошов? документи,
розсл?дування по яких проводить митна служба) зд?йсню?ться управл?нням
крим?нального розшуку служби. Служба внутр?шн?х доход?в над?лена
повноваженнями ?нспектувати вс? ф?нансов? установи, окр?м тих, як?
перев?ряються ? контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклер?в ? торговц?в ц?нними паперами, яких перев?ря? рев?з?йний п?дрозд?л
Ком?с?? по ц?нних паперах.
Федеральним повноваженим, що займа?ться наглядом за проведенням в життя
крим?нальних закон?в у США, ? генеральний атторней (адм?н?стративна особа,
що сто?ть на чол? адм?н?стративного кер?вництва М?н?стерства юстиц?? США).
Карн? справи порушуються як безпосередньо М?н?стерством юстиц?? США, так ?
управл?нням атторне?в США, що д?ють у вс?х штатах кра?ни.
Роботу щодо виявлення ? розсл?дування факт?в незаконного обороту
наркотик?в ? "в?дмивання" грошей М?н?стерство юстиц?? зд?йсню? за допомогою
двох сво?х орган?в -- Адм?н?страц?? по боротьб? ?з наркотиками (DEA) ?
Федеральним бюро розсл?ду-ваннь (ФБР). Судовим пересл?дуванням по великих
справах щодо "в?дмивання" грошей займа?ться в?дд?л з наркотичних засоб?в ?
небезпечних речовинах М?н?стерства юстиц??. Судовим пересл?дуванням за
фактами злочинних д?й в?д ?мен? штату займа?ться головний атторней штату.
У 1984 роц? за розпорядженням м?н?стра юстиц?? США була створена робоча
група з банк?вських економ?чних злочин?в, яка розробила ?дину систему
подання в?домостей, а також спец?аль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих крим?нальних
порушень. М?н?стерство юстиц?? ? управл?ння атторне?в США отримують так?
пов?домлення ? зд?йснюють судов? пересл?дування. Якщо у справ? необх?дно
попередн? розсл?дування, то для перев?рки в?дпов?дних матер?ал?в залуча?ться
ФБР.
Важливу роль у д?яльност? орган?в по боротьб? з "в?дмиванням" грошей
в?д?грають управл?ння пол?ц?? штат?в, як? часто розкривають ц? справи
внасл?док ?нших справ, по яких вони проводять розсл?дування, особливо
пов'язаних ?з наркотиками.
Поряд ?з цими органами контроль за дотриманням закону про банк?вську
та?мницю зд?йснюють федеральн? органи контролю за банками, до яких
в?дносяться: 1) Апарат рев?зора з грошового об?гу; 2) Федеральна корпорац?я
з? страхування вклад?в; 3) Правл?ння федерально? системи резерв?в, 4)
Управл?ння контролю за економн?стю; 5) Нац?ональна адм?н?страц?я кредитного
союзу.
Цим установам ? орган?зац?ям М?н?стерство ф?нанс?в нада? в?дпов?дн?
повноваження.
Зазначен? установи ? орган?зац?? розробили спец?альну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень ? прояв?в крим?нально?
д?яльност?. Вони у сво?й робот? також нац?лен? на конкретну перев?рку
"компетентност?, квал?ф?кованост?, чесност? ? ф?нансово? самост?йност?"
банк?вських прац?вник?в та ?нших ф?нансових установ.
У процес? перев?рки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенц?йного шахрайства, внутр?шн?х зловживань' та ?нших злочинних д?й, в
тому числ? "в?дмивання" гро-
Практика США квал?ф?ку? широкий спектр можливих вид?в шахрайства ?
внутр?шн?х зловживань, що можуть зд?йснюватись банк?вськими службовцями. До
таких можна в?днести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином заре?строван?; 2) незаконне привласнення доход?в;
3) ман?пуляц?? з витратами; 4) зловживання реальними активами кл??нта або
банку; 5) д??, що перевищують повноваження управл?нського персоналу; 6)
п?дробка документ?в або внесення до них ф?ктивних запис?в;
7) незаконн? бухгалтерськ? записи; 8) нечесн?, обманн? або злочинн?
вчинки (крад?жка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документ?в та ?н.). Особливо? уваги потребу? практика попередження
шахрайських операц?й з ц?нними паперами з боку банк?вських службовц?в: 1)
спекуляц?я
. 99
105
т
шей. Для перев?рки дотримання Закону про банк?вську та?мницю або
розсл?дування можливих порушень будь-яких ?нших закон?в можуть зд?йснюватися
спец?альн? рев?з??, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорац?я з?
страхування вклад?в, яка створила св?й в?дд?л з економ?чно? злочинност?. У
цей в?дд?л ув?йшли спец?ально п?дготовлен? ?нспектори, що зд?йснюють
перев?рку потенц?йно? злочинно? д?яльност?.
При перев?рц? органи контролю визначають ч?тк?сть складання ? подання
зв?т?в. З ц??ю метою продивляються бланки надання п?льг, з тим щоб
впевнитись у правильност? зв?льнення в?д процедури складання зв?т?в. Якщо
орган контролю вбача? ймов?рн?сть злочинно? д?яльност?, в?н допов?да? про це
в М?н?стерство юстиц?? США. Окр?м того, ц? органи вимагають в?д банк?вських
установ складання та подання ?м спец?альних бланк?в про злочинн? д??, якщо
вони виявлен? або ? п?дозра щодо злочинних порушень. Деяк? федеральн? органи
контролю вимагають в?д банк?вських установ надання таких бланк?в у
в?дпов?дн? правоохоронн? органи, а деяк? -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьб? з "в?дмиванням" грошей в Сполучених
Штатах в?д?гра? управл?ння банк?в штат?в (Банк?вський департамент), яке несе
в?дпов?дальн?сть за зд?йснення контролю та нагляду за такими ф?нансовими
установами, як комерц?йн? банки, кредитн? компан??, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та ?н. Нав?ть, коли до конкретно?
справи залуча?ться пол?ц?я ? органи обвинувачення, саме Банк?вський
департамент ма? компетенц?ю щодо ведення спец?ального бухгалтерського
обл?ку, обробки даних,
з ц?нними паперами, що зд?йсню?ться ?з використанням банк?вських
рахунк?в по брокерських операц?ях; 2) неправом?рне утримання частки виторгу,
що отримана в?д продажу ц?нних папер?в кл??нт?в; 3) ф?ктивн? витрати на
контрольному рахунку для компенсац?? крад?жки гот?вки; 4) крад?жка кошт?в,
як? розм?щен? кл??нтами у банках, що пов'язана ?з придбанням ?нвестиц?й; 5)
не-дозволене вилучання ? продаж ц?нних папер?в; 6) нев?рне розм?щення ц?нних
папер?в; 7) тайна змова для зв?льнення в?д вкрадених ц?нних папер?в через
банк?вський рахунок ц?нних папер?в; 8) крад?жка доход?в у вигляд? процент?в
по ц?нних паперах; 9) зам?на знец?нених ц?нних папер?в на прибутков? ц?нн?
папери ?з портфеля боргових зобов'язань та ?н.
106
необх?дних для розп?знавання "в?дмивання" грошей ? отримання доказ?в
для крим?нального пересл?дування правопорушник?в.
У Банк?вському департамент? штату Нью-Йорк управл?ння створило у 1987
роц? в?дд?л спец?альних розсл?дувань, що не ? правоохоронним органом. За
останн?й час у законодавч? органи внесена пропозиц?я щодо надання цьому
в?дд?лу такого статусу!'. В?дд?л займа?ться вивченням, пошуком та
п?дготовкою ?нформац??, що стосу?ться злочинно? д?яльност?, перев?ря?
б?ограф?чн? дан? претендент?в на ф?нансове ? банк?вське обслуговування, яким
вида?ться л?ценз?я. Процедура видач? деяких л?ценз?й може включати перев?рку
в?дбитк?в пальц?в з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
в?дд?лом отримана ?нформац?я про правопорушення, в?н разом ?з управл?нням
почина? працювати в т?сн?й вза?мод?? з правоохоронними органами на м?сцях,
на федеральному р?вн? ? на р?вн? штату, з метою забезпечити узгоджен?сть д?й
по виявленню ? припиненню "в?дмивання" грошей.
Наведений анал?з показу?, яким чином законодавство регулю? зд?йснення
контролю за недопущенням можливост? "в?дмивання брудних грошей" у США.
Важливе м?сце у державн?й систем? обмеження "т?ньово?"" економ?ки у США
займають податков? служби. ?х значення пост?йно п?двищу?ться, функц?ональн?
можливост? посилюються, а правова база пост?йно вдосконалю?ться. Так, кр?м
функц?й утримання податк?в ? контролю за доходами населення податков? служби
на цей час вир?шують також завдання боротьби
Необх?дно зазначити, що орган?зац?я правоохоронних орган?в США
буду?ться у в?дпов?дност? до ?снуючо? в кра?н? державно-адм?н?стративною
системою. До федеральних правоохоронних орган?в, тобто орган?в, що
контролюють дотримання федеральних закон?в на вс?й територ?? кра?ни,
в?дносяться М?н?стерство юстиц?? США ? Верховний Суд США. Проте аналог?чно?
пол?цейсько? орган?зац?? на федеральному р?вн? не ?сну?. До правоохоронних
орган?в на р?вн? штату в?дноситься управл?ння юстиц??. Вищий суд ?
управл?ння пол?ц?? штату ? формально незалежними в?д федеральних орган?в ?
повинн? забезпечувати законн?сть та правопорядок на територ?? свого штату у
в?дпов?дност? до конституц?? штату та ?нших д?ючих у штат? закон?в. Окр?м
цього окрем? федеральн? м?н?стерства (всього ?х в США 44) мають сво?
правоохоронн? органи, що повинн? контролювати дотримання закон?в ? положень,
визначених цими м?н?стерствами.
107
з "т?ньовою" ? крим?нальною економ?кою (насамперед орган?зованою
економ?чною злочинн?стю).
Одним ?з заход?в скорочення деф?циту федерального бюджету та обмеження
"т?ньового" сектору економ?ки для адм?н?страц?? США ? посилення боротьби з
особами, як? ухиляються в?д сплати податк?в. Американськ? фах?вц? вбачають у
цьому найб?льш вагомий резерв поповнення державних кошт?в. За ?х оц?нками на
початку 90-х рок?в недоплата податк?в у США перевищувала 100 м?льярд?в
долар?в. Основними категор?ями неплатник?в ? особи в?льних профес?й ? др?бн?
п?дпри?мц?, особи, як? надають на бартерн?й основ? один одному медичн?,
автосерв?сн?, господарськ?, буд?вельно-ремонтн? та ?нш? послуги, а також
особи, що займаються несанкц?онованою ? крим?нальною д?яльн?стю.
Найвагом?ше м?сце в податков?й систем? ?, в?дпов?дно, найб?льше
навантаження пада? на податкове управл?ння служби внутр?шн?х доход?в (СВД)
м?н?стерства ф?нанс?в (або як ?? ?накше називають податкове управл?ння), що
? федеральним органом. Ця служба зараз нарахову? близько 100 тисяч
сп?вроб?тник?в, а ?? бюджет становив близько 1,5 млрд. долар?в.
Законодавство США передбача?, що ус? податки мають утримуватися з
населення на п?дстав? податково? декларац??, яка розроблена податковим
управл?нням для р?зних категор?й платник?в податк?в. Декларац?ю власноручно
заповню? особа, яка ? платником податк?в, ? пересила? ?? до м?сцевого
в?дд?лення податкового управл?ння по пошт?. В декларац?? зазначаються
особист? дан?, включаючи с?мейне положення, р?д занять, в?к, в?дображен?
в?домост? про вс? доходи, що були отриман? платником податк?в за минулий
р?к, в тому числ? ? про додатков?, поточн? -- прем??, гонорари, отриман?
позички, спадщину тощо, а також величину збитк?в в?д п?дпри?мницько?
д?яльност? ? стих?йного лиха:
пожеж?, повен? та ?н., що вплинули на його ф?нансовий стан.
Платник податк?в зобов'язаний пов?домити в декларац?? про вс? види
рухомого ? нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги кап?талу,
розм?щеного в акц?ях ? обл?гац?ях, як? в?н ма? (у тому числ? ? за кордоном).
З питань заповнення декларац?й платник податк?в може звертатись за
консультац??ю до в?дд?лення податкового управ-
108
л?ння або до приватного консультативного закладу ? залучати до
сп?вроб?тництва приватних ос?б. Законодавством США передбачено покарання тих
ф?рм, що надають так? послуги, але д?ють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особлив?сть американського законодавства поляга? в тому, що не
податкове управл?ння повинне довести незаконн?сть джерел доход?в ф?зично?
особи, а сам платник податку на вимогу податкових орган?в зобов'язаний
документально п?дтвердити лег?тимн?сть походження вс?х кошт?в та майна, що
знаходяться у його розпорядженн?, а також знаходились у його власност? в
минулому. Тобто у сфер? оподаткування ? п?дтвердження законност? майнових
прав законодавство США досить гнучко п?дходить до застосування в?домого
принципу презумпц?? невинност? ? чесна громадськ?сть з розум?нням сприйма?
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством ф?нансове розсл?дування може вестись як в?дкрито
(тобто з викликом п?дозрюваного на допити до ?нспектора в податкове
управл?ння), так ? та?мно. Сп?вроб?тники сл?дчого в?дд?лу можуть
консп?ративне для прикриття сво?? д?яльност?, використовувати документи
р?зних урядових ?, у раз? необх?дност?, нав?ть приватних орган?зац?й.
Повноваження ф?нансових ?нспектор?в, передбачен? законодавством США,
дозволяють ?м отримати будь-як? види ?нформац?? про платника податк?в.
Американськ? громадяни погоджуються сп?вроб?тничати ?з податковим
управл?нням, оск?льки побоюються, що у випадках в?дмови сам? можуть стати
об'?ктом ф?нансового розсл?дування.
Правоохоронн? органи США не т?льки користуються ?нформац??ю, що
накопичу? податкове управл?ння, але ? широко залучають ф?нансових
?нспектор?в до проведення розсл?дувань.
Вважа?ться, що за низкою злочин?в проведення ф?нансового розсл?дування
-- найб?льш д??вий шлях притягнення злочинц?в до суду. Це передус?м справи,
пов'язан? з такими проявами "чорно?" економ?чно? д?яльност?, як торг?вля
наркотиками та ?ншими можливостями отримання незаконних доход?в. Практика
засв?дчу?, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочин?в. В той же час система ф?нансово-майнового
109
r"
обл?ку платник?в податк?в нада? можлив?сть встановлювати факти
?стотного перевищення витрат (або накопичено? особисто? власност? ? майна)
понад оф?ц?йно заявленими у декларац?? доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судово? в?дпов?дальност? за ухилення в?д сплати
податк?в найб?льш законсп?рованих неплатник?в прибуткового податку, а також
виходять на розкриття б?льш небезпечних крим?нальних злочин?в.
Для цього п?драховуються найб?льш велик? покупки за дек?лька рок?в
(куп?вля будинку, в?лли в м?сцях в?дпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катер?в, ц?нних мебл?в, антикварних витвор?в мистецтва, коштовних ювел?рних
вироб?в тощо), а також витрати, що пов'язан? з подорожуванням,
кап?таловкладенням до статутних фонд?в у р?зн? акц?? та обл?гац??, прир?ст
банк?вських рахунк?в та ?нше. Ц? витрати пор?внюються ?з тими, що зазначен?
в податков?й декларац?? як оф?ц?йн? доходи, за той же пер?од часу. Якщо сума
доход?в значно менша за суму сукупних витрат ф?зично? особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленн? в?д сплати податк?в.
Первинн? дан? на платник?в податк?в, що ухиляються в?д ?х сплати,
податков? управл?ння отримують в?д пол?ц??, прокуратури та п?дрозд?л?в
служби безпеки.
Сл?д звернути особливу увагу також ? на поширення у США практики
використання послуг платних ?нформатор?в, як? допомагають викрити порушник?в
податкового законодавства. При цьому добров?льн? пом?чники (част?ше всього
ними бувають колишн? дружини, кинут? коханки, заздр?сн? сп?вроб?тники, а
також пильн? сус?ди та ?нш? законослухнян? громадяни) отримують до 10
в?дсотк?в в?д суми пен?, нараховано? за несплату податк?в.
Те, що податков? служби у кра?нах розвинуто? ринково? економ?ки
по?днують у соб? функц?? ф?нансового ? правоохоронного органу, в першу чергу
поясню?ться поширеною практикою ухилення в?д податк?в, найб?льш характерною
для ос?б, як? мають незаконн? "чорн?" доходи (член?в крим?нально-маф?озних
угрупувань, рекетир?в, к?лер?в, пов?й, сутенер?в, хабарник?в, шпигун?в,
шахра?в тощо).
У б?льшост? випадк?в ц? особи нав?ть не заповнюють податков? декларац??
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих орган?в. Податков? служби досить активно провадять ф?нансов?
розсл?дування по цих видах злочин?в, оск?льки сума штраф?в, як правило, у
багато раз?в перекрива? вс? витрати, що пов'язан? з ними.
Сл?дч? в?дд?ли м?сцевих податкових орган?в, звичайно, добре
п?дготовлен? до под?бних операц?й, ? не т?льки мають в?дпов?дн?
повноваження, але ? оснащен? необх?дною апаратурою для п?дслуховування ?
звукозапису, а також лаборатор?ями, для проведення анал?зу достов?рност?
документ?в платник?в податку. Тут викону?ться також х?м?чна, крим?нал?стична
експертизи та експертиза почерку особи, що п?дозрю?ться.
За американськими законами ухилення в?д сплати податк?в ? серйозним
крим?нальним злочином. Тому методи ф?нансового розсл?дування включають в
себе не т?льки суто ф?нансов? заходи, так?, як перев?рка бухгалтерських книг
? зв?т?в, перев?рка кредитних документ?в ? банк?вських рахунк?в та чек?в
платника податк?в. ?снують також ? спец?альн? заходи, характерн? для роботи
правоохоронних орган?в. Це та?мн? спостереження ? обшуки, п?дслуховування
телефонних розмов ? перлюстрац?я пошти, опитування св?дк?в ? ос?б з оточення
п?дозрюваного та ?нше.
Ус? з?бран? дан? збер?гаються в електронному дось? платника податк?в у
рег?ональному в?дд?ленн? податкового управл?ння. У Нац?ональному
обчислювальному центр? податкового управл?ння функц?ону? б?ля 40 р?зних
автоматизованих систем, як? вир?шують завдання щодо перев?рки достов?рност?
обчислення податк?в, пор?вняння доход?в ? витрат платника податк?в,
виявлення недоплат ? ухилень в?д податк?в, складання списк?в р?зних
категор?й платник?в податк?в.
У 1986 роц? Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за нев?рно заповнену податкову декларац?ю може бути накладено штраф
до 1 тисяч? Долар?в. За порушення терм?н?в в?дправки податково? декларац??
стягу?ться штраф у розм?р? 5 в?дсотк?в в?д несплачено? вчасно суми за кожен
м?сяць заборгованост? або за частину м?сяця. Штраф не повинен перевищувати
25 в?дсотк?в в?д сукупно? суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу кара?ться штрафом до 5 тисяч долар?в
? тюремним ув'язненням до 5 рок?в або т?льки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податк?в зобов'язаний сплатити знов нарахован? податки ? пеню у
розм?р? 50 в?дсотк?в в?д суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, св?дчить -- лише незначна частина
(менше 10 в?дсотк?в) справ стосовно ухилення в?д сплати прибуткових податк?в
переда?ться до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушенн?, п?дписують
ф?нансов? зобов'язання, в?дпов?дно до яких виплачують додатково нарахован?
податки ? неустойку, щоб не потрапити п?д д?ю б?льших штрафних санкц?й ?
тюремного ув'язнення.
Податкове управл?ння ма? достатн? повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсяз?.
Якщо податков? платеж? прострочен?, управл?ння ма? право накласти арешт на
банк?вський рахунок платника податк?в, утримати необх?дну суму ?з зароб?тно?
плати, конф?скувати машину та ?ншу, найб?льш ц?нну рухому ? нерухому
власн?сть, що належить йому, закрити п?дпри?мство, що належить йому,або
позбавити приватно? практики (для ос?б в?льних профес?й). Проте податкове
управл?ння досить р?дко зверта?ться до наведених заход?в, оск?льки основне
його завдання -- отримати додатков? кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податк?в ? штраф?в можуть бути розтягнут? на
дек?лька рок?в або нав?ть зменшен? на 60 ? б?льше в?дсотк?в. Управл?ння
врахову?, яку саме суму може сплатити платник податк?в, щоб не стати
внасл?док цього банкрутом, а також ?нш? обставини пом'якшення санкц?й.
П?дсумовуючи викладене, необх?дно зазначити, що найб?льш обнад?йливим у
вир?шенн? питання застосування до в?тчизняних умов досконалих правових
механ?зм?в, що ефективно функц?онують у США в напрям? максимального
обмеження процес?в "т?-н?зац??" те, що при м?н?мальн?й корекц?? (що ма?
враховувати певну специф?ку нац?ональних умов), накопичений у США досв?д та
правова база може бути у стисл? строки майже повн?стю застосована для
обмеження "т?ньово?"" економ?ки в Укра?н?.
3.3. Вдосконалення правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в
проведення диференц?йовано? пол?тики щодо окремих сектор?в та суб'?кт?в
"т?ньово?" економ?ки
Багато з того, що на цей час в?дбува?ться, особливо в сфер? в?дносин та
управл?ння державною власн?стю, а також в кредитно-ф?нансов?й сфер? та на
ринку ц?нних папер?в (на в?дм?ну в?д кра?н ?з розвиненою ринковою
економ?кою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним в?тчизняним
крим?нальним законодавством у якост? самост?йного злочину. Тому необх?дно,
щоб в?дпов?дальн?сть за аналог?чн? мах?нац?? обов'язково ? за короткий час
була врахована як в окремих законах, так ? в проект? нового крим?нального
кодексу.
Яких закон?в не вистача?, щоб шляхом створення необх?дного правового
тиску подолати масштабну "т?н?зац?ю" економ?ки?
Насамперед необх?дно розробити ? впровадити закони з прямим економ?чним
ефектом, як? б спрямовувались на попередження та активну л?кв?дац?ю найб?льш
поширених злочин?в, що дом?нують зараз у ринкових в?дносинах, а саме:
використання державно? власност? (кап?талу, ф?нанс?в, природних ресурс?в) з
метою особистого ? групового збагачення, ф?нансове шахрайство, нечесний
б?знес та недозволена конкуренц?я (яку у ц?й боротьб? використовують
крим?нальн? структури), ухилення в?д оподаткування, псевдоп?дпри?мство ?
псевдобанкрутство, створення б?ржово? пан?ки, курсово? гри, перепродаж
п?льгових кредит?в, проникнення у комп'ютерн? мереж? ? системи
кредитно-банк?вських установ та багато ?нших, як? вже давно визначен?
св?товою юридичною практикою як крим?нальн? злочини.
На шляху вдосконалення законодавчо? стратег?? подолання "т?н?зац??"
економ?ки особливу увагу необх?дно прид?лити питанням оперативно? розробки
(з максимальним врахуванням досягнень св?тово? практики) ? затвердження
таких законодавчих акт?в, що спрямован? на попередження "т?ньових" ?
крим?нальних прояв?в та на адекватне покарання суб'?кт?в економ?чно?
злочинност?, у в?дпов?дност? з р?внем соц?ально-економ?чно? небезпеки ?х
"чорно?" д?яльност?. До правово? бази, що вкрай не-
112
113
обх?дна для поступового подолання "т?н?зац??" та крим?нал?зац??
економ?ки можна в?днести розробку ? схвалення Верховною Радою Укра?ни
наступних законодавчих акт?в:
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за порушення бюджетного законодавства та
нец?льове використання бюджетних кошт?в;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за економ?чн? злочини, що завдали збитк?в
держав?;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? громадян та посадових ос?б за приховування
доход?в та ухилення в?д повно? та сво?часно? сплати податк?в;
-- про "в?дмивання" грошей та посилення крим?нально? в?дпов?дальност?
за операц??, пов'язан? з "в?дмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань ? злочинност? на ринку ц?нних папер?в;
-- про джерела походження первинного (стартового) кап?талу;
-- про внесення зм?н ? доповнень до Крим?нального кодексу Укра?ни щодо
посилення в?дпов?дальност? за контрабанду ? ухилення в?д сплати мита
(вв?зного та вив?зного) та вже назван? законодавч? акти, що мають
попереджати ? карати злочинн?сть, яка можлива у кредитно-банк?вськ?й
систем?.
Для забезпечення ефективно? д??вост? орган?зац?йно-процедурних
механ?зм?в практично? реал?зац?? законодавчих акт?в вкрай необх?дно створити
(або посилити) в?дпов?дн? органи державного нагляду та контролю.
Проте, д?алектика життя засв?дчу? -- не сл?д надм?рно переоц?нювати
силов?, карн? та заборонн? заходи, що ма? зд?йснювати держава у напрям?
локал?зац?? "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця д?яльн?сть ? об'?ктивною захисною реакц??ю суб'?кт?в на
неможлив?сть ?снування й розвитку в рамках оф?ц?йно? економ?ки та
невиваже-но? правово? регламентац??. Так, скаж?мо, посилення репресивних
пересл?дувань резидент?в Укра?ни за "т?ньову" економ?чну
114
д?яльн?сть, яка не ? по-справжньому сусп?льне небезпечною, в?дпов?дно
спричиня? до появи як?сно нових, складних та б?льш консп?ративне досконалих
схем "т?ньово?"" самореал?зац??, а також до зб?льшення обсяг?в в?дпов?дно?
ем?грац??: кап?талу, п?дпри?мц?в та висококвал?ф?кованих фах?вц?в. Ця
тенденц?я ? особливо небезпечною, оск?льки вона зменшу? ? без того досить
незначний прошарок економ?чно активно? та найб?льш профес?йно п?дготовлено?
частини нац?? -- основно? бази, що не т?льки п?дтриму?, але й реал?зу?
економ?чн? реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заход?в
пересл?дування за деякими видами економ?чних правопорушень може не т?льки не
покращити ситуац?ю, а нав?ть навпаки, нашкодити ? загубити нов? паростки
п?дпри?мництва, що зароджу?ться у складних та здеб?льше несприятливих умовах
перех?дного пер?оду п?д тимчасовим прикриттям "т?ньово?"" економ?ки.
В?д того, чи будуть спроможн? владн? структури в?др?знити та
рац?онально диференц?ювати "т?ньов?" правопорушення за р?внем ?х об'?ктивно?
соц?ально? небезпеки та економ?чно? шкоди ? в?дпов?дно з цим застосувати до
них диференц?йован? санкц??, буде передус?м залежати створення необх?дних
умов для подальшо? безбол?сно? легал?зац?? тимчасових учасник?в "т?ньового"
п?дпри?мництва. Тобто мова йде про тих суб'?кт?в "т?ньово?"" економ?ки,
д?яльн?сть яких не запод?яла справжн?х збитк?в сусп?льству, на в?дм?ну в?д
д?йсно небезпечного крим?нального ? насильницького елементу орган?зовано?
злочинност?. В?д цього залежатиме не т?льки усп?х боротьби ?з злочинн?стю,
але й сутт?во п?двищаться потенц?йн? можливост? прискорення економ?чного,
соц?ального ? духовного в?дродження Укра?ни.
У процес? розробки нових концептуальних п?дход?в на шляху вдосконалення
орган?зац?йних, методичних ? правових заход?в, що сл?д застосовувати у
боротьб? з? злочинн?стю, владн? структури держави повинн? в?дмовитися в?д
суто силового п?дходу у боротьб? з ус?ма проявами "т?ньово?" злочинност?.
Необх?дно вибирати б?льш диференц?йован? та системн? п?дходи щодо розробки
р?зних метод?в, механ?зм?в та засоб?в боротьби з протиправними явищами в
залежност? в?д ?х природи, ступеня
115
сусп?льно? небезпечност? та враховуючи св?товий досв?д проведення
роботи з ?х усп?шного подолання.
Вбача?ться, що ч?ткий класиф?кац?йний розпод?л обов'язк?в
правоохоронних орган?в, який ма? бути проведений в?дпов?дно до вид?в
злочинност?, згрупованих за р?внем ?х сусп?льно? небезпечност?, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-крим?нальна" (або "нац?онально-небезпечна") ?
"темно-с?ра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль ?
сконцентрувати весь ?нтелектуальний, орган?зац?йний, матер?ально-техн?чний
потенц?ал ? досв?д окремих п?дрозд?л?в правоохоронних орган?в на конкретних,
сутт?во в?дм?нних один в?д одного видах злочинних антисусп?льних явищ, як?
вимагають докор?нно р?зних п?дход?в як до наукового анал?зу, так ? до
метод?в ?х подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба ?з "криваво-чорною" злочинн?стю
об'?ктивно потребу? концентрованого посилення традиц?йно жорстких, силових ?
оперативних метод?в боротьби з крим?нальним св?том, то в той же час робота
щодо попередження ? л?кв?дац?? "нац?онально-небезпечно?",
"адм?н?стративно-б?локом?рцево?" злочинност? ? корупц?? потребу?
висококвал?ф?кованого, обережного ?нтелектуального п?дходу в?дпов?дних
спец?ал?ст?в для виявлення складних ? надзвичайно законсп?рованих
ф?нансових, податкових та ?нших економ?чних злочин?в.
У той же час боротьба ?з масовою та ненасильницькою за сво?м зм?стом
економ?чною злочинн?стю потребу? абсолютно ?нших п?дход?в, що повинн?
включати ? певну декрим?нал?зац?ю багатьох ?з мало небезпечних для
сусп?льства та громадян явищ "т?ньово?"" економ?ки.
Особливо сл?д зупинитися на так званих проявах "темно-с?рих" вид?в
д?яльност? суб'?кт?в ринку. Адже, як зазначалося ран?ше, окр?м самого факту
?х приховування в?д державних орган?в, ц? протиправн? види д?яльност? сам?
по соб? не ? крим?нально-небезпечними, а навпаки, у певному економ?чному
в?дношенн? вони ? нав?ть досить корисними для сусп?льства. При цьому
посилення карних заход?в до цих учасник?в "т?ньово?" економ?ки створю? умови
для того, щоб заганяти ?х д?яльн?сть ще глибше у т?нь, п?дштовхувати ?х на
сп?вроб?тництво ?з д?йсно
116
небезпечними для сусп?льства злочинцями, змушуючи шукати над?йне
прикриття з боку маф?озне орган?зованих структур.
Науков? досл?дження св?дчать, що з метою прискорення легал?зац?? б?льш
св?тло? частини "т?ньово?"" економ?ки, тобто переходу ?? "темно-с?ро?"
частини в легальну, оф?ц?йну економ?ку, необх?дно реал?зувати комплекс
конкретних заход?в.
По-перше, необх?дно провести економ?чнко-правову ?нвентаризац?ю ?з
подальшою в?дпов?дною декрим?нал?зац??ю б?льшост? з ?снуючих прояв?в
"темно-с?рих" правопорушень, у залежност? в?д оц?ночного визначення ступеня
?х соц?ально-економ?чно? небезпеки (скаж?мо, класиф?куючи ?х за трьома
р?внями), або в?дсутност? тако? (це насамперед стосу?ться крим?нального
пересл?дування, що на цей час ?сну? за спекуляц?ю, др?бн? порушення правил
валютного контролю тощо).
Сл?д зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий п?дх?д, за
яким пересл?дування, покарання ? утримання варт?сно-майново? компенсац??
може бути застосовано до тих конкретних п?дпри?мц?в, як? сво?ми нечесними,
шахрайськими або протиправними д?ями завдали реальних збитк?в сво?м
партнерам, кл??нтам або тим чи ?ншим приватним особам. При цьому сл?д
наголосити на тому, що застосування карних санкц?й повинно зд?йснюватися в?д
?мен? конкретних суб'?кт?в, як? постраждали ? за конкретн? протиправн? д?? у
цив?льному правовому порядку, а не в?д ?мен? держави в крим?нальному
порядку, як це в?дбува?ться на цей час.
Широка декрим?нал?зац?я ? пом'якшення багатьох крим?нальних санкц?й з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'?кт?в п?дпри?мницько?
д?яльност? дозволить створити умови для переводу "т?ньово?"" економ?ки в
оф?ц?йний, тобто податково-лояльний, в?дкрито функц?онуючий сектор
економ?ки.
По-друге, необх?дно пом'якшити ? диференц?ювати штрафн? санкц?? та
покарання за сутт?во нешк?длив? "темно-с?р?" правопорушення з метою ?х
легшого ? безбол?сного зупинення.
Практика (у тому числ? м?жнародна) св?дчить, що невелик?, але неминуч?
суми штраф?в, що будуть неодм?нно накладатись на порушник?в, скаж?мо,
акцизних правил торг?вл? та ?нших
117
"т?ньовик?в" б?льше сприятимуть дотриманню закон?в з ?х боку. У той час
як надвисок? штрафн? санкц??, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупц?? ?нспектор?в, як? приймають побори зам?сть
того, щоб стягувати ц? висок? штрафн? суми ?з суб'?кт?в п?дпри?мницько?
д?яльност?.
По-трет?, необх?дно розробити ? впровадити етично-правов? правила
повед?нки державних службовц?в, як? безперечно сприятимуть подоланню
правового н?г?л?зму серед в?тчизняних чиновник?в, що на цей час порушують
права, честь ? г?дн?сть п?дпри?мц?в.
Для п?двищення загального р?вня правово? св?домост? в Укра?н? необх?дно
насамперед створити належн? умови для усунення рудиментних насл?дк?в
глибоко? неповаги ? п?дозр?лост? державних структур ? правоохоронних
орган?в, до само? особи п?дпри?мця-власника.
У свою чергу, недов?ра до п?дпри?мц?в, яка виходить як в?д державних
чиновник?в, так ? в?д ?снуючого правового поля, що регулю?
господарсько-комерц?йну д?яльн?сть, сприя? розвитку в?дпов?дно? зворотньо?
недов?ри п?дпри?мц?в до держави, що заганя? у "т?нь" найб?льш корисних,
активних ? зд?бних член?в сусп?льства, як? до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобх?дн?ших товарах ? послугах.
Вбача?ться, що спец?ально розроблена ? в?дпов?дним чином законодавче
закр?плена система правил повед?нки державних службовц?в у стосунках ?з
п?дпри?мцями, у по?днанн? з системою ?х конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного ментал?тету.
До того ж ця система ма? по?днуватися ?з створенням так званих "гарячих
л?н?й" для можливост? ф?ксац?? скарг на незадов?льну роботу чиновник?в ?з
представниками п?дпри?мницьких к?л, а також запровадження конкретних та
пом?рно диференц?йованих санкц?й щодо покарання представник?в державного
апарату за порушення цих правил повед?нки.
По-четверте, сл?д значно спростити та сутт?во скоротити к?льк?сть
державних ?нстанц?й, а також к?льк?сть обов'язкових в?зит?в п?дпри?мц?в до
державних установ ? орган?зац?й для ре?-
118
страц?? та виконання багаторазово? зв?тност?, податкових платеж?в та
?нших надм?рних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та ч?ткого законодавчого
регулювання (?з максимальним залученням до цього досягнень св?тово?
практики) т? сфери д?яльност?, де на цей час чиновники мають право
вир?шувати та контролювати справу на св?й розсуд. Серед них можна вид?лити:
1) видача л?ценз?й, дозвол?в, к?льк?сних обмежень (квот) на ?мпорт,
паспорт?в, банк?вських л?ценз?й, оформлення митно? документац??;
2) бюрократичне зд?йснення ц?нового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових ф?рм та ?нвестор?в ? забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавц?в державних замовлень; 5) надання субсид?й,
п?льгових кредит?в, податкових п?льг, роздутих допомог та надання можливост?
ухилення в?д сплати податк?в; 6) виб?рково-дискретне застосування сусп?льне
необх?дних акт?в регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та еколог??); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахунк?в та ?нших
вид?в "перет?кання" державних кошт?в у приватн? кишен? тощо.
Тобто на порядку денному гостро сто?ть питання оптимально?
економ?ко-правово? дерегуляц?? п?дпри?мницько? д?яльност? у приватному
сектор? економ?ки кра?ни.
По-п 'яте, сл?д також налагодити правову та орган?зац?йно-кадрову
роботу з метою п?двищення р?вня профес?онал?зму, цив?л?зованост? державного
апарату та посилення його в?дпов?дальност? за прояви неуважного ?
некоректного в?дношення до п?дпри?мц?в ус?х форм власност?. Безперечним
також ? те, що для прискорення процесу усп?шно? легал?зац?? "т?ньово?"
економ?ки державн? службовц? мають заслужити в?дпов?дну дов?ру з боку
п?дпри?мц?в, що представляють новий (тобто приватний) сектор економ?ки.
Зм?на державно? пол?тики у напрям? цив?л?зованого, гуманного в?дношення
законодавства та представник?в державних структур до п?дпри?мц?в, д?яльн?сть
яких не йде всупереч сусп?льно-нац?ональним ?нтересам, разом з ?ншими
заходами, що мають бути спрямован? на оптимальну л?берал?зац?ю ? пом'якшення
умов п?дпри?мницько? д?яльност? (особливо у сфер? ма-
119
тер?ального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-с?ро?" складово? "т?ньово?" економ?ки з подальшим створенням
необх?дних умов та можливостей ?? легал?зац??.
По-шосте, необх?дно усунути ?снуюч? дискрим?нац?йн? елементи, що на цей
час мають м?сце в чинному законодавств? та п?двищити ефективн?сть захисту
прав власност? ? ?нтерес?в п?дпри?мц?в з боку виконавчо?, законодавчо? та
судово? влади.
В цьому напрямку акцент сл?д зробити на тому, що процес вдосконалення
крим?нального законодавства на цей час значно в?дста? в?д розвитку приватно?
власност? ? п?дпри?мництва. Так, у Крим?нальному кодекс? до цього часу ще
нема? такого поняття, як захист прав приватно? власност? (?ндив?дуально?,
акц?онерно? корпоративно?). Необх?дно також подолати розпод?л норм
крим?нального законодавства на ?снуюч? як?сн? р?вн? щодо зд?йснення захисту
р?зних форм власност?, встановивши при цьому ?дине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власн?сть)".
Вбача?ться, що широкий доступ суб'?кт?в приватно? п?дпри?мницько?
д?яльност? до надзвичайно потужних ? ще не зад?-яних потенц?йних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом ? необх?дним гарантом полегшення процесу легал?зац??
"темно-с?ро?" економ?ки.
Необх?дно також зазначити, що зам?сть посилення захисту майнових та
комерц?йних прав п?дпри?мц?в на цей час нов? статт? Крим?нального кодексу
вводять недостатньо обнад?йлив? за к?нцевими насл?дками ?х практично?
реал?зац?? карн? заходи, так? як, скаж?мо, крим?нальна в?дпов?дальн?сть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ?нтерес?в учасниками
комерц?йних в?дносин). Так, наприклад, стаття 198-2 наклада? крим?нальну
в?дпов?дальн?сть за "примус до виконання або невиконання цив?льно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи ?нший догов?р,
угоду або ?нше цив?льно-правове зобов'язання п?д загрозою насилля...". Кожне
?з зазначених положень не може бути над?йним бар'?ром проти випадк?в
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальн?, так ?
"т?ньов?" б?знесмени за умов фактично? в?дсут-
120
ност? над?йно? та адекватно? економ?чним обставинам системи захисту ?х
прав та ?нтерес?в з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективн?сть зазначено? статт?
Крим?нального кодексу не може бути потенц?йно високою, оск?льки механ?зм ??
д?? повн?стю залежатиме в?д добров?льного бажання б?знесмен?в, що д?ють в
"т?ньов?й" економ?ц?, в?дкривати органам правосуддя св?й нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочин?в залежатиме в?д наявност?
реально? альтернативно? можливост? вс?х "п?дпри?мц?в-т?ньови-к?в" звернутися
за ефективним захистом сво?х майнових ? комерц?йних прав в органи цив?льного
арб?тражу або третейський суд, р?шення яких будуть обов'язково виконан? з
необх?дною оперативн?стю ? ефективн?стю при дотриманн? необх?дних правових
умов збереження комерц?йно? та?мниц?.
Для активного захисту прав п?дпри?мц?в приватно? форми власност? та для
актив?зац?? масового залучення учасник?в "т?ньово?" економ?ки до легал?зац??
сво?? п?дпри?мницько? д?яльност? необх?дно також вдосконалити законодавчу ?
орган?зац?йно-процедурну базу посилення над?йност? захисту ?х майнових прав
? комерц?йних ?нтерес?в. У цьому напрям? одним ?з необх?дних момент?в ?
створення широко? мереж? не т?льки судових, але й нап?воф?ц?йних орган?в
вир?шення комерц?йних спор?в, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право збер?гання конф?денц?йност? стор?н, а також створити процедурн? умови
для примусового виконання ?х легально-обгрунтованих р?шень в?дпов?дними
оперативними органами державно? виконавчо? влади.
Надання п?дпри?мцям реально гарантовано? державою можливост? звернутися
за оперативним ? справедливим захистом сво?х прав, не використовуючи
можливост? таких форм захисту, що базуються на насильницько-крим?нальних та
?нших протиправних методах, вир?шення сп?рних питань буде сприяти створенню
необх?дних умов для легал?зац?? "темно-с?ро?"" економ?ки та подальшого
скорочення бази живлення економ?чно? злочинност? в Укра?н?.
По-сьоме, необх?дно орган?зувати б?льш ефективний державний захист
приватного п?дпри?мництва в?д заз?хань могутн?х
121
владних корупц?онер?в, а також в?д тиску на них "криваво-чорних"
правопорушник?в.
Слабка ефективн?сть, певна корумпован?сть та ще ?снуючий застар?лий
"ворожо-класовий" п?дх?д правоохоронних орган?в до п?дпри?мц?в (що до того ж
посилю?ться в?дсутн?стю на цей час ефективно д?ючо? системи державного
захисту п?дпри?мц?в в?д шантажу ? тиску з боку крим?нальних структур
напад?в, рекету, к?лерства, викрадень б?знесмен?в та член?в ?х родин з метою
викупу тощо) ? одним з чинник?в, що гальму? можлив?сть легал?зац?? значно?
частини "т?ньово?" економ?ки в Укра?н?.
Для усп?шного виконання безпосередн?х обов'язк?в, що стоять перед
органами м?л?ц??, а саме -- захисту сусп?льства ? економ?ки в?д агресивного
насильства з боку крим?нально-небезпечних ос?б та ?х орган?зованих
угруповань, -- необх?дно, передус?м, зв?льнити м?л?ц?ю та ?нш? силов?
державн? структури в?д рутинно? та малоефективно? роботи з менш небезпечними
видами злочинност?, ? особливо з "темно-с?рою" п?дпри?мницькою д?яльн?стю.
За цих умов основн? зусилля ? потенц?йн? ресурси правоохоронних орган?в
мають бути сконцентрован? на виявленн?, розкритт? та пересл?дуванн?
"криваво-чорних" злочин?в (тобто крим?нальних д?й з елементами насильства
або загрози такого насильства) у в?дношенн? до будь-яко? особи, враховуючи
також ? суб'?кт?в "т?ньово?" економ?чно? д?яльност?.
Укра?на, як ? будь-яка кра?на, що розбудову? демократичне сусп?льство,
ма? бути зац?кавлена, передус?м, в очищенн? свого внутр?шнього
соц?ально-економ?чного середовища, а також над?йному захист? населення в?д
крим?нального терору з боку "криваво-чорно?" злочинност?. Саме тому
найближчим часом необх?дно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у в?дпов?дност?
?з присягою: однаково захищати вс?х без винятку жертв насильництва, що
потерп?ли в?д злочинного св?ту ? не в?двол?катися на "боротьбу" ?з
незначними правопорушеннями, як? на цей час ?снують у "темно-с?рому" сектор?
"т?ньово?" економ?ки. У той же час роботою щодо легал?зац?? "темно-с?рих
т?ньовик?в" повинн? займатися виключно податков? ? спец?альн? органи
державно? виконавчо? влади.
122
У практику д?яльност? правоохоронних орган?в потр?бно впроваджувати
ч?тк? п?дходи щодо розмежування кап?тал?в крим?нальних елемент?в та
"т?ньовик?в-господарник?в". Це в?дпов?дним чином повинно випливати з
правових акт?в, як? юри-дично мають закр?плювати ц? як?сн? в?дм?нност?, що
особливо важливо для п?двищення результативност? у боротьб? з економ?чною
злочинн?стю та корупц??ю. У правотворч?й ? правозахис-н?й д?яльност?
необх?дно також брати до уваги весь ?снуючий арсенал (в?д насильницьких до
економ?чних) засоб?в, що на цей час застосову? крим?нальна система для
п?дтримання свого "т?ньового правопорядку" ? впроваджувати на баз? цих знань
над?йн? механ?зми ?х знешкоджень.'
Необх?дно формувати нове ставлення громадськост? й оф?ц?йних структур
до в?тчизняних п?дпри?мц?в, у тому числ? ? до тих, хто мешка? за кордоном.
Проте це питання ? значно складн?шим, н?ж зда?ться на перший погляд.
Найскладн?шим тут ? реал?зац?я програми стимулювання репатр?ац??
кап?тал?в ? перетворення ?х на над?йний ?нвестиц?йний ресурс Укра?ни. Вона
повинна бути проведена з урахуванням св?тового досв?ду ? сучасних
можливостей Укра?ни. Але при ?? реал?зац?? важливо врахувати чотири сутт?в?
особливост?.
По-перше, те, що укра?нський ринок ма? значн? переваги для в?тчизняного
п?дпри?мця, який вив?з кап?тали за кордон (тобто, пор?вняно з ?ноземними
ринками, ма? в?дносно вищу норму прибутку на вкладений кап?тал, краще зна?
умови ?У кон'юнктурн? особливост? в?тчизняного ринку, ма? стал? осо-|?бист?
зв'язки ? знайомства з представниками орган?в влади та ?|)Яравл?ння тощо),
перед ринком кра?н Заходу сумн?в?в не ви-ЦКДика?. Але "б?женц?в" на цей час
стриму? передус?м небезпека Цпересл?дування з боку правоохоронних орган?в (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням закон?в), а також можливий тиск на них з
крим?нальних структур.
Так, на цей час "нов? форми" вимагання, що пов'язан? з поверненням WIB
? борг?в за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩ?йну
таксу за ?х "вибивання" - до 50 % в?д повернуто?- суми боргу.
123
По-друге, сл?д зазначити, що можлив? економ?чн? та соц?альн? насл?дки,
як? будуть мати м?сце п?сля зд?йснення заход?в, спрямованих на легал?зац?ю,
тобто законодавче оформлення сво?р?дно? "правово? ?ндульгенц??" нелегально
вивезеним кап?талам, що мають протиправне походження, в раз? ?х повернення в
Укра?ну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амн?ст?ю
ф?нансових насл?дк?в крим?нального присво?ння нац?онального багатства
Укра?ни, що у форм? втеч? кап?талу "упливло" за кордон за певних економ?чних
та соц?ально-пол?тичних умов та можливостей.
У пер?од значного майнового розшарування сусп?льства (яке в?дбува?ться
протягом останн?х п'яти рок?в), поширення б?дност? ? безроб?ття, пад?ння
р?вня життя б?льшо? частини населення, загального загострення соц?ально?
кризи та зростання в сусп?льств? соц?ально? напруги це питання виходить за
меж? звичайних заход?в економ?чно? пол?тики ? переходить переважно у
пол?тичну площину. Йдеться передус?м про таке р?шення, яке б зач?пало
?нтереси (причому не лише майнов?, але й правов?, морально-етичн?, соц?альн?
та пол?тичн?) кожного громадянина ? сусп?льства у ц?лому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному план? потребу? як м?н?мум
репрезентативного вивчення громадсько? думки з цього приводу (що можливе
лише п?д час всенародного обговорення або нав?ть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-трет?, за умови практичного застосування механ?зму амн?ст??
кап?тал?в, як? втекли за кордон, ця акц?я не може в?дбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у час? (скаж?мо, п?вр?чним або р?чним пер?одом) ? при
цьому мають бути визначен? межов? терм?ни "втеч?" кап?тал?в, стосовно яких
може бути застосована амн?ст?я (скаж?мо до кап?тал?в, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засв?дчу?, що головною особлив?стю повед?нки
фактично кожного кап?талу, який вт?к з? сво?? кра?ни, п?сля свого
багатократного крим?нального масштабо-вання, ? те, що у подальшому в?н
в?дшуку? для себе "тиху" гавань, тобто над?йне "сховище", де йому була б
гарантована можлив?сть збереження. Тому нав?ть ? за умови, коли власник
кап?талу отриму? в?д нього самий м?н?мальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштову?, оск?льки в?н бажа? лише одного -- бути над?йно
прикритим в?д ризику пересл?дування ? конф?скац?? могутн?стю ? пол?тичною
стаб?льн?стю держави, що стала для нього новим м?сцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не в?дбудеться оч?куваного
масового повернення "т?ньових" кап?тал?в до Укра?ни, нав?ть за умови ?х
повно? "амн?ст??"" та надання всеосяжних "п?льг", як? т?льки може надати
держава власникам цих кап?тал?в.
Проте, одним ?з найб?льш обм?ркованих заход?в, що може надати
можлив?сть повернутись до р?дно? кра?ни певн?й частин? кап?тал?в, як? ??
покинули, ? створення на територ?? Укра?ни спец?ально? в?льно? ?нвестиц?йно?
зони з наявн?стю депозитар??в ? з ре?страц??ю ц?нних папер?в в?дпов?дними
ф?нансово-розрахунковими ?нститутами, що необх?дним чином над?йно
забезпечить додатков? гарант?? збереження ? конф?денц?йност? операц?й з
титулами власност? зазначених суб'?кт?в п?дпри?мницько? д?яльност?.
Важливим ? питання щодо можливост? залучення у якост? легальних
?нвестиц?йних джерел величезних обсяг?в "т?ньових" кошт?в, що ма? населення
в сам?й Укра?н?? Чи працюватимуть ц? акумульован? багатства найближчим часом
на економ?ку Укра?ни? Чи перетворяться зазначен? кошти на функц?онуюч?
кап?тали та джерела ?нвестиц?йних ресурс?в у наш?й держав? -- питання досить
риторичне. Бажання легал?зувати крим?нальн? ? нап?вкри-м?нальн? кап?тали для
того, щоб ?нвестувати ?х у хворобливу економ?ку (яка до того ж контролю?ться
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практиц? залишитися досить
?люзорною мр??ю. Найб?льш в?рог?дним за цих умов ? те, що "т?ньов?"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою сусп?льного
матер?ального виробництва, залишаючись "т?ньовими". Нав?ть уСША, що
?сторично не проходили через пер?од крим?нально? приватизац?? держвласност?,
? мали б?льш, н?ж стор?чний досв?д парламентаризму та двохсотр?чний стаж
розбудови ринкових в?дносин, процес "в?дмивання" "т?ньово?" економ?ки 20-х
рок?в тривав понад ЗО рок?в ?, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не сл?д в?дкидати мож-р?ДИв?сть
санкц?онування державою громадянам на обмежений Ч^ер?од, ?нвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи ? сумн?вними), у с?льське господарство, буд?вництво, в тому
числ? житлове, легку, харчову промислов?сть без подання декларац?й про
джерела походження цих доход?в.
Емп?рика пер?оду ринково? трансформац?? ? такою, що на цей час вже
досить на?вною зда?ться нещодавно поширена серед науковц?в ? представник?в
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на сво? м?сця, а
перех?д до ринково? економ?ки, л?берал?зац?я в?дносин м?ж державою ? ??
суб'?ктами, а також м?ж самими суб'?ктами господарсько-комерц?йно?
д?яльност? автоматично л?кв?дую? "т?ньову" економ?ку ? дозволять вивести ??
на "св?тло".
Св?дченням того, що це далеко не так, ? не т?льки набутий в?тчизняний
досв?д, а й досить бурхливий розвиток "т?ньово?" економ?ки в б?льшост? кра?н
Заходу.
Безумовно можливо оч?кувати об'?ктивного самов?дмирання тих прояв?в
"т?ньово?"" економ?ки, як? зросли на нив? адм?н?стративно-командно? системи
та ?? "в?длуння". У той же час не сл?д думати, що начебто вся д?юча у "т?н?"
частка економ?ки може бути легал?зованою лише шляхом дерегуляц??, тобто
зняттям тих чи ?нших заборон ? обмежень у д?яльност? суб'?кт?в економ?чних
в?дносин або зменшенням податково-ф?скального тиску на них до само? нижчо?
позначки, яку може соб? дозволити держава.
В економ?чн?й пол?тиц? та законодавч?й д?яльност?, що спрямован? на
обмеження "т?ньових" процес?в, сл?д прагматичне усв?домити, що реально на
легал?зац?ю, нав?ть за самих сприятливих для "т?ньового" б?знесу умов,
п?дуть лише т?, хто в межах сво?? "т?ньово?" д?яльност? прагне не ст?льки
митт?во нажитися, ск?льки лег?тимне ? швидко заробити та самореал?зуватися у
якост? п?дпри?мц?в. Значну ж частину "т?ньовик?в" по той б?к сусп?льних
?нтерес?в та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно крим?нальним шляхом. ? якщо нов?" як?сно
досконал? законодавч? правила перекриють для них саму можлив?сть отримання
надприбутк?в, то навряд чи вони ?з цим погодяться ? будуть д?яти у
в?дпов?дност? до чинного законодавства. Можливост? розвитку ринку ? ?х
особиста аморальн?сть природно п?дштовхне цих суб'?кт?в лише до зм?ни форм
д?яльност?, пошуку нових сфер
126
? джерел отримання надприбутку, нав?ть якщо вони матимуть крим?нальне
походження.
Т?, хто звик д?яти "по той б?к закону", саме "на тому боц?" ?
почуватимуть себе "як риба в вод?". Тому для них легал?зац?я економ?чно?
д?яльност? означа? передус?м зм?ну способу життя, складу думки, необх?дн?сть
налагодження нових зв'язк?в, дотримання нових правил, нав?ть якщо вони ?
встановлен? у в?дпов?дност? до потреб забезпечення д?яльност? цив?л?зовано?
ринково? економ?ки. Оск?льки все ж таки це ? правила, до яких необх?дно
п?дпорядковувати власне приватне п?дпри?мництво, тобто п?дкорятись певн?й
ф?ксован?й ? суб'?ктивно досить незручн?й систем? законодавчих обмежень ?
заборон.
Тому корумпована "чорна" економ?ка ? маф?озн? структури будуть пост?йно
створюватимуть протид?ю справжньому, а не декларативному розкр?паченню
ринку, а також налагодженню над?йного механ?зму захисту державно? "кишен?"
(тобто державних ф?нансових ресурс?в ? державно? власност?) в?д ус?х
можливих форм ?х використання як зметаю особистого забезпечення, так ? в
?нших корисних (особистих, групових або кланових) ц?лях.
Нема? п?дстав вважати, що б?льш?сть в?тчизняних б?знесмен?в
безповоротньо втратила природну здатн?сть д?яти розумно. ?накше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати ? п?драхувати найб?льш в?рог?дн? особист?
витрати ? прибутки в?д сво?х д?й. Якщо переваги будуть б?льшими за витрати
(або, ?ншими словами, за реальн? незручност? та збитки), п?дпри?мець д?ятиме
в?дпов?дно з? сво?ми ?нтересами максим?зац?? прибутку.
Нин? п?дпри?мц? чудово розум?ють, що ймов?рн? витрати, як? пов'язан? з
приховуванням доход?в в?д податк?в, мають бути значно нижчими, н?ж
передбачуван? прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'?кта негативн?
насл?дки, як? в?н може в?дчувати у раз? | Незаконних д?й, под?ляються на два
загальн? типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докор?в сов?ст?) та страх
крим?нального пересл?дування ? можливого покарання. На сьогодн?шн?й день
ситуац?я рклада?ться таким чином, що п?дпри?мцев? набагато виг?дн?ше не
в?ддавати держав? левову частку свого прибутку, а залишити ?? Щоб?. Це
в?дбува?ться тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
лог?чного антисусп?льного дом?нування в?дносин тотально? продажност?
(не сл?д плутати з нормальними ринковими в?дносинами) повн?стю ста?
атрофованим моральне почуття провини за сво? антисусп?льн? вчинки, а т?
прикрощ? ? негаразди, що пов'язан? з можливим крим?нальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не вс?х правопорушник?в.
Проте, при оптимальному зменшенн? податкового тиску на б?знес ситуац?я
може певним чином зм?нитися, оск?льки ймов?рн? витрати починають
перевищувати передбачуван? вигоди. За цих умов п?дпри?мець розум??, що краще
в?ддати третину сво?х доход?в, н?ж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжлив? штрафи.
Сл?д зазначити, що учасники "т?ньово?" економ?ки не можуть ? не бажають
легал?зувати свою д?яльн?сть також ? з т??? причини, щоб у к?нцевому випадку
не попасти у сво?р?дну економ?чну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальн? побори за особистий захист, що зд?йснюють по в?дношенню до них
крим?нальн? структури, та розпочати в повному обсяз? сплачувати податки
держав?, яка до того ж неспроможна захистити ?х н? в?д побор?в корумпованих
чиновник?в, н? в?д "економ?чно активних страж?в" правопорядку, н? в?д
крим?нальних структур.
Тому зд?йснення конкретних та ефективних правових та
орган?зац?йно-процедурних заход?в, спрямованих на захист ? зв?льнення
п?дпри?мц?в з легцат тотально? корупц??, з одного боку, ?
крим?нально-маф?озного рекету, з ?ншого, ? одною з головних ? необх?дних
умов обмеження небажано? "т?н?зац??" економ?ки.
Можна спод?ватись, що т?льки при системному масованому ? ч?тко
сконцентрованому наступ? на маф?озно-терористичну злочинн?сть ? в?дпов?дному
делегуванн? повноважень по боротьб? з економ?чною ? "т?ньовою"
неорган?зованою злочинн?стю ?ншим, спец?ально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результат?в, як у боротьб? ?з
злочинн?стю, так ? стосовно легал?зац?? "темно-с?рих" сегмент?в "т?ньово?"
економ?ки. Дотримуючись цього шляху, Укра?на може ? повинна стати
цив?л?зованою правовою державою, що поважа? ? створю? необх?дн? умови
законослухняним, сумл?нно ? пл?дно працюючим п?дпри?мцям.
128
П?СЛЯМОВА
Як в?двернути процес масштабно? "т?н?зац??" ? крим?-нал?зац?? економ?ки
Укра?ни?
Як звести обсяги в?тчизняно? "т?ньово?" економ?ки до прийнятного
м?н?муму?
Ц? питання наст?льки складн?, м?стк?, системн? ? дискус?йн?, що в межах
одн??? роботи ?х неможливо повн?стю розкрити. Тут лише нам?чен? деяк?
принципи, окреслен? п?дходи та визначен? механ?зми вир?шення досить широкого
спектру питань обмеження процес?в "т?н?зац??" та локал?зац??
"чорно-крим?нальних" прояв?в економ?чно? д?яльност?. Насамперед, це
стосу?ться принцип?в, напрям?в, положень, п?двищення ефективност? реал?зац??
законодавчо? стратег??, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реал?зац?ю.
Д?алектика розвитку сусп?льних процес?в засв?дчу? очевидну
неефективн?сть застосування виключно репресивних заход?в, спрямованих на
обмеження "т?ньових" процес?в. Покладання над?? на те, що лише
сан?тарно-каральн? акц?? правоохоронних орган?в здатн? сутт?во пол?пшити
ситуац?ю в ц?й сфер?, принаймн? ?люзорно. Оск?льки нав?ть в найл?пшому раз?
(за умови абсолютно чесно?, ефективно? ? високопрофес?йно? роботи
правоохоронних орган?в) ц? заходи завжди будуть т?льки зап?зн?лою
функц?ональною реакц??ю на т? чи ?нш? прояви "чорного" п?дпри?мництва та
крим?нально? економ?чно? д?яльност?. У г?ршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "т?нь" ? тому стане
ще б?льш небезпечн?шою. Тому практика життя об'?ктивно змушу? знаходити Ц ?
впливати на першопричини тих явищ ? в?дносин, що над?йно * живлять "т?ньов?"
процеси.
129
Генеруванню "т?ньово?"" економ?ки ? орган?зовано? злочинност? сприяють
також причини адм?н?стративно-правового характеру, в основ? яких лежить
недосконал?сть чинного законодавства, що дозволя? посадовим особам
безв?дпов?дально ? безкарно використовувати державн? та службов?
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятлив? умови для
шахрайства та ?нших форм економ?чно? злочинност?. Цьому передус?м сприя?
об'?ктивна можлив?сть одержати надто м'яке покарання за сво? д?? або зовс?м
уникнути його, що розбещу? корумпованих службовц?в ? сприя? втягуванню у
протиправну д?яльн?сть все нових ? нових посадових ос?б. Тому об?йтись без
застосування жорстких репресивних заход?в на певних напрямах боротьби з
крим?нальною економ?кою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно п?дготувати ? провести великомасштабну та довгострокову акц?ю
(не плутати ?з "кампан??ю") боротьби з "б?локом?рцевою" злочинн?стю ?
"криваво-чорною" економ?кою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграш? будуть виключно чесн?
п?дпри?мц?, а не т?, що д?ють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особист? зв'язки з представниками державних та крим?нальних
структур.
Очевидним ? висновок, що економ?чне зростання ? обмеження процес?в
"т?н?зац??" стануть можливими лише тод?, коли пол?тична влада створить
необх?дн? умови для легально? економ?чно? самоорган?зац??. Сьогодн? державна
пол?тика ще не сприя? по-справжньому самореал?зац?? економ?ки переважно на
легальному, а не на "т?ньовому", нелегальному р?вн?. Сприяти легальн?й
самоорган?зац?? для держави означа? значне ? швидке скорочення
формально-адм?н?стративного контролю за д?яльн?стю приватного п?дпри?мництва
та перех?д до "гри" за твердими правилами. До тих п?р, поки держава буде
кон'юнктурне п?дходити до цих правил ? сама ?х порушувати, добитись
в?дчутних зрушень щодо реального обмеження процес?в "т?н?зац??'" навряд чи
вдасться. Тому необх?дно насамперед забезпечити сприятлив? правогосподарськ?
умови для б?знесу, пов'язан? ?з сутт?вим вдосконаленням податково?,
приватизац?йно?, зовн?шньоеконом?чно?, ?нвестиц?йно? пол?тики тощо.
130
Для ефективно? протид?? "т?ньов?й" ? крим?нальн?й економ?чн?й
д?яльност? та ?? локал?зац?? необх?дно розробити спец?альну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реал?зац?ю ц?ло? низки заход?в
правового, орган?зац?йного, економ?чного ? наукового характеру. В основу
ц??? програми можуть бути покладен? наступн? основн? елементи:
-- зд?йснення комплексно? податково? реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням ном?нальних величин
податкових ставок ? загального ф?скального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нац?онально? системи бухгалтерсько? зв?тност? з метою
?? спрощення, ун?ф?кац?? ? в?дпов?дно? правово? регламентац??;
-- прийняття пакету законодавчих акт?в, що ма? забезпечити цив?л?зоване
функц?онування банк?всько? системи кра?ни, обмежити можлив?сть ??
використання з метою ухилення в?д сплати податк?в, "в?дмивання" грошей та
р?зних прояв?в ф?нансових шахрайств;
-- створення сприятлив?ших ? б?льш над?йн?ших, н?ж в ?нших державах,
умов для ?нвестування й залучення ф?нансових ресурс?в;
-- прийняття пакету законодавчих акт?в, як? б посилювали захист
приватно? та публ?чно? форм власност?, забезпечували над?йну правову
захищен?сть п?дпри?мц?в;
-- прийняття ? реал?зац?? (за умови п?дтримки широкою громадськ?стю)
програми легал?зац?? "т?ньових" кап?тал?в, передус?м тих, як? не мають
крим?нально-кривавого та нац?ональне небезпечного походження (включаючи
гарант?? амн?ст?? для кап?тал?в, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного ? правоохоронного апарату на
локал?зац?? орган?зовано? злочинност? та крим?нальних промисл?в, а також на
захист? власност?, економ?чних прав ? життя громадян в?д крим?нал?тету;
-- створення ? державне ф?нансування моб?льних науково-практичних груп
для досл?дження багатоаспектних прояв?в "т?ньово?" економ?ки, ?? сусп?льно?
небезпеки та механ?зм?в обмеження.
131
Реал?зац?я цих заход?в дозволить значною м?рою локал?зувати "т?ньову"
економ?чну д?яльн?сть ? використати "т?ньов?" кап?тали для розвитку
нац?онально? економ?ки.
"Т?ньовий" кап?тал у процес? функц?онування т?сно пов'язаний з владними
структурами. Роз?рвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "т?ньово?""
д?яльност?. ?накше процес стане незворотним, та й "т?ньовий" кап?тал не
зможе чи не наважиться вийти з т?н?. Саме у ц?й площин? ма? лежати основне
поле д?яльност? правоохоронних орган?в -- боротьба з корупц??ю ?
орган?зованою злочинн?стю. Найважлив?шим напрямом боротьби ?з "чорною"
економ?кою ? суворе дотримання законност? у д?яльност? вс?х ланок
управл?нського апарату, винищення корупц?? в органах державно? влади на вс?х
?? р?внях.
Необх?дно ?стотно зм?цнити дов?ру до влади шляхом ефективного захисту
населення в?д р?зного роду ф?нансових шах-райств, над?йного захисту
заощаджень, кап?тал?в ? самого ?нституту приватно? власност?.
Форсована, економ?чно вив?рена та над?йно забезпечена досконалою та
стаб?льною законодавчою базою ?нтеграц?я Укра?ни у св?тов? господарськ?
зв'язки, а також створення умов для масового залучення кап?талу з-за кордону
не т?льки можуть надати безц?нну допомогу у структурн?й перебудов? економ?ки
та налагодженн? ринкових в?дносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
в?д?рвати "т?ньовий" кап?тал в?д бюрократично-монопольних та
крим?нально-маф?озних структур.
Необх?дно ясно усв?домлювати всю масштабн?сть завдань вит?снення
"т?ньово?" економ?ки, а також те, що ц? завдання можуть вир?шуватись р?вно
наст?льки ? такими темпами, наск?льки швидко ми зможемо присунутись до
"б?лого", тобто цив?л?зованого ринку в масштабах вс??? кра?ни. У цьому
процес? оф?ц?йний ринок повинен продиктувати ? нав'язати свою волю
п?дп?льн?й економ?ц?, а не навпаки.
Потр?бно сутт?во покращити ?нформування сусп?льства щодо процес?в, як?
в?дбуваються у "т?ньовому" сектор? економ?ки, особливо у сфер? "чорно?""
економ?чно? д?яльност?. Оск?льки поверхов? знання як?сних особливостей ц???
складово? "т?ньового" сектору економ?ки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективн? науков? рекомендац?? та досконал? програми, що мають бути
покладен? в основу механ?зм?в подолання "т?н?зац??" в?тчизняно? економ?ки.
У боротьб? з "т?ньовими" процесами треба враховувати об'?ктивну
реальн?сть та св?товий досв?д, який св?дчить, що в реальних пол?тичних,
економ?чних ? соц?альних умовах повн?стю подолати т?ньову економ?ку
практично неможливо. Ор??нтиром може бути лише ?? обмеження до р?вня
розвинутих кра?н св?ту, досягти якого у стисл? строки можна лише за умов
ефективного розвитку економ?ки, створення над?йно? ? стаб?льно? правово?
системи регулювання ринкових в?дносин, ?стотного п?днесення р?вня життя
б?льшо? частини населення кра?ни.
Для цього необх?дно швидко пройти об'?ктивно необх?дний шлях до
в?дкритого сусп?льства з правочинною декрим?нал?зо-ваною економ?кою.
Зац?кавити виробника у швидк?й побудов? "чисто?"" економ?ки, можлив?стю
працювати на себе, не живлячи продуктами сво?? прац? жодних паразитуючих
крим?нальних елемент?в, незалежно в?д ?хнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи маф??ю). Сл?д також зд?йснити комплекс
заход?в соц?ального характеру, серцевиною яких ма? бути реформа оплати прац?
та реальн? д?? влади в напрям? подолання б?дност? в Укра?н?.
На завершення сл?д наголосити, що ефективне обмеження та легал?зац?я
"т?ньово?" економ?ки можлив? лише за умов громадсько? злагоди, стаб?льност?
? зм?цнення дов?ри до вс?х г?лок влади в Укра?н?.
133
ЗМ?СТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "Т?НЬОВА" ЕКОНОМ?КА ЯК ОБ'?КТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛ?ДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. Теоретичн? аспекти анал?зу "т?ньово?" економ?ки та визначення Т?
структурних складових...................7
1.2. Як?сн? особливост? розвитку "т?ньово?" економ?ки в умовах
адм?н?стративно-командно? системи
господарювання.............................................................15
1.3. Оц?нка масштаб?в та структури "т?ньово?" економ?ки СРСР --
генетично? основи розвитку т?ньових" процес?в у незалежн?й
Укра?н?............
24
ЗО
2. СПЕЦИФ?КА УМОВ ФУНКЦ?ОНУВАННЯ ТА ОСНОВН? ТЕНДЕНЦ?? РОЗВИТКУ
"Т?НЬОВО?" ЕКОНОМ?КИ
УКРА?НИ...................................................................................
2.1. Чинники, як?сн? особливост? розвитку та основн? джерела живлення
в?тчизняно? "т?ньово?"
економ?ки.......................................................................30
2.2. Механ?зми поширення впливу "чорних" економ?чних структур на
систему державного управл?ння та
економ?ку..................................................................44
2.3. Експертно-анал?тичн? оц?нки масштаб?в сучасно? "т?ньово?"
економ?ки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧО? СТРАТЕГ?? ТА МЕХАН?ЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕС?В "Т?НЬОВО?"
ЕКОНОМ?КИ............................................................................
78
3.1. Анал?з правових чинник?в сприяння розвитку
процес?в "т?н?зац??" економ?ки Укра?ни.................... 78
3.2. Досв?д США щодо створення умов правового обмеження прояв?в
"т?н?зац??" економ?ки, який може бути застосований у в?тчизнян?й практиц?
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та орган?зац?йно-процедурних п?дход?в
проведення диференц?йовано? пол?тики щодо окремих сектор?в та суб'?кт?в
т?ньово?" економ?ки
.113
П?СЛ?МОВА .