з Басри. А мито сплатив, i закят, усе без хитрощiв, я тепер згадав. I раптом тiка?, та ще й мiй фальшивий дозвiл показу? i хабаря да?? Нi, мiй милий небоже, там, де пота?мнi братства мiж собою ворогують, нам нема чого пхатись. Наша справа збирати мито, слiдкувати за порядком i примножувати достатки. Займiмося краще з тобою тими купцями, що пота?мно провозять золото. Це вигiдно й безпечно. 30. КНИЖНИК I МАНДР?ВЕЦЬ Аль-Джаубарi полюбляв розгадувати всякi та?мницi. Також любив i сповiдi бувалих людей про рiзнi розгаданi та нерозкритi справи. За довгий час у нього накопичилось таких iсторiй пребагато. Тодi вiн i написав свою працю "Аль-Китаб аль-мухтар фi'кашф аль-асрар" -- тобто "Книга дослiджень з вибраних та?мниць". I не поминув у сво?й книзi одну iсторiю, свiдком яко? вiн був. Один з купцiв-меценатiв, любитель красного письменства та цiкаво? бесiди, запросив Аль-Джаубарi погостювати до одного iз сво?х ма?ткiв у Харранi. Отож з багатьма слугами та рабами-охоронцями вони ви?хали до ма?тку. А поруч було там мiстечко, славне тим, що на третину населяли його мандейцi. 3 них же, як вiдомо, вийшло багато найвправнiших лiкарiв та астрономiв халiфату. Купець обiцяв познайомити Аль-Джаубарi iз старiйшиною мандейцiв, великим мудрецем i тямущим звiздарем. Це також привабило Аль-Джаубарi в тi кра?. Другого дня нашi мандрiвцi пiднялись на крутий пагорб, i зразу петля дороги повела ?х у зелену долину. А там пiд кручею, серед розбитих колон, iз спотвореного римського маскарону весело дзюркотiло джерело. Дорога тут круто вигиналась над западиною, i тому людям каравану згори було все видно, як на долонi. Те, що зараз спостерiгали мандрiвники, ?х дуже здивувало. На зеленiм п'ятачку бiля витоку водограю вони побачили чоловiка й мавпу. Обо? -- i людина, i тварина -- молились. I вдягненi були однаково -- в короткi червонi шаровари та персидськi куртки. Тiльки ще в чоловiка на головi була висока шапка, перев'язана тюрбаном. Купець збирався в сво?му ма?тку розважитись ловами, тому в караванi були добрi гончаки на газелей та кiлька соколiв-шахiнiв пiд доглядом сокольничого. Теплий вiтер вiяв знизу i принiс запах мавпи, й гончаки наче показились. Ледь вдалося псарям утримати ?х на шворi. А дивний подорожнiй i його мавпа наче й не чули шаленого гавкоту та розмови багатьох людей, брязкоту караванного начиння. Обо? продовжували ревно творити намаз. Поки караван спускався i наповнював собою зелену западину, молитва тим часом скiнчилася. Чоловiк огладив бороду, взув сандалi i скрутив килимка. Мавпа теж скрутила килимок, але зав'язав його ?? господар. Тодi тварина, прихопивши килимок зубами за шворку, видерлась на уламок римсько? колони. Розсiдлували коней, знiмали поклажу з верблюдiв та вiслюкiв, розпалювали вогнища, набирали iз струмка воду. Купець i Аль-Джаубарi ступили на землю i розiм'яли затерплi ноги. Пiдемо подивимось на циркача та його мавпу? Не думаю, що це просто базарний фiгляр. Тi ходять гуртом. А вiн один. Без сумнiву, вiн пройдисвiт, та ще й якась та?мниця тут ?!.. О мiй любий друже! Ти славний книжник! Але скрiзь ти тiльки й бачиш та?мницi та всякi шахрайства! По-мо?му, це просто дуже вмiлий дресирувальник. А його мавпа надзвичайно слухняна i все намага?ться зробити, як i ?? хазя?н... Мiй друже! А хто ж зробив мавпi молiльний килимок?.. Нi, тут ? шахрайство... Ходiмо й перевiримо! -- вирiшив купець, i вони рушили вгору за течi?ю до зруйнованого римського водограю. Чоловiк у бойовiй шкiрянiй куртцi з мiдними наклепками пiдвiвся i ?речно привiтав непроханих гостей та подав ?м блакитну китайську пiалу. Пийте, шановнi, i хай на вас i ваш рiд впаде благословення Аллаха! Сiдайте на цi древнi каменi i вiдпочиньте пiсля дороги. Порадуйте сво? вуха спiвом цього прекрасного джерела! Дяку?мо! Навпаки, ми прийшли запросити тебе до нашого столу! -- зверхньо, без особливо? ?речностi виголосив купець.-- А коли по?си, покажеш нам сво? фокуси з мавпою. Шановного i ласкавого добродiя в оману ввела наша зовнiшнiсть! Ми не лицедi? i не попихачi. А тому не можемо прийняти запрошення, бо не можемо вiдплатити господарю тим, чим йому гадалось! -- ? жилавий засмаглий чоловiк вклонився. Хто ж ти такий? I чому дозволя?ш мавпi насмiхатись над святою молитвою? -- гостро спитав Аль-Джаубарi.-- Це ж ти зробив ?й килимок i одяг?! -- Одяг я пошив, бо негоже йому навiть у мавпячiй личинi свiтити срамотою. А килимок нам подарував один бiдний чоловiк в Аль-Ахвазi. Його дарунок iшов не вiд гординi та вiд багатства, а вiд щиростi й вiри в Аллаха. А мою справу його поводиря розглядав кадi в Аль Ахвизi i прийшов до висновку, що ми не ганьбимо вiри. Отож, шановнi добродi?, я ще раз вам кажу, що ми мандрiвцi, закинутi сюди волею долi. Ще раз сердечно дяку?мо за увагу, але при?днатись до вашо? трапези щедро? не можемо... ?дине прохання, о господине, накажи тримати собак на прив'язi, щоб вiн не страждав вiд приниження, мов якийсь кiт, на латинськiй колонi. Гаразд, накажу. Але звiдки ти зна?ш, що колона була колись латинська? -- поцiкавився купець. Написи тут скрiзь латинськi, о мiй господине! То ти, виходить, книжник? О нi, мiй господине! Я -- Падуча Зоря Морiв. Але гiркi обставини закинули нас аж сюди, де нiхто з людей не бачив моря й корабля i не куштував солоно? морсько? води... Так ти не роздiлиш з нами трапезу? Вибачай ласкаво, о господине! Не сьогоднi. Днями, коли я буду в мiсцях тво?? мети, якщо захочеш, я зайду до тебе... А зараз сонце нам показу? рушати вперед. Сонце, зорi та мiсяць -- головний дороговказ моряка!.. А ти часом не чаклун, не ворожбит? -- занепоко?вся i розсердився купець.-- Звiдки ти зна?ш, що я ?ду в свiй ма?ток? Ну хто ж ?де в чужий ма?ток iз сво?ми гончаками та шахiнами? Нi, я не чаклун i не ворожбит. Я можу передрiкати тiльки погоду за мiсяцем та сонцем. А це Аллах дозволя?. Я шарiату нiколи не порушував i шанував адат. I тому ще раз прошу вибачити мою вiдмову... Вiн вклонився i притис лiву руку до серця, а праву опустив униз. Аль-Джаубарi пiдвiв голову i задивився на мавпу. Вона не повторювала рухiв свого господаря переднiми лапами, а лише схвально кивала головою: "Так! Так! Так!" Аль-Джаубарi стало моторошно -- не мавпа, а зачаклована людина. Вiн струснув плечима i виголосив: -- Пiшли, мiй меценате! Не будемо набридати нашому новому знайомому... Вони розпрощалися i пiшли до сво?х людей та худоби, а мандрiвець знову сiв i почав порпатись у яскравiй й?менськiй торбi. Купець i Аль-Джаубарi спускались вниз уздовж струмка. -- Просто не вiриться, що так можна видресирувати тварину! Дивишся-- i аж мороз по шкiрi йде: ну зачаклована людина, а не мавпа! -- А ти скрiзь шука?ш та?мницi i шахрайство. Тут i дитинi ясно, чого вiн вiдмовився, чого просив собак тримати. Мавпа -- то зачарована людина! Тiльки от хто вiн -- добрий чи злий чаклун? --Ти зна?ш, мiй дорогий друже,-- вiн таки колишнiй моряк. Я колись бував у Басрi-- старi моряки всi чимось схожi, хоча не можу сказати чим... А вiн уже не молодий. Йому не менше сорока -- сорока п'яти. I зовсiм вiн не ворожбит, а просто генiальний, неймовiрний, казковий дресирувальник!.. Це ж треба таку розумну мавпу вiднайти i так вишколити!.. А я тобi кажу -- вiн ворожбит i чаклун! I думаю, нi, здогадуюсь, що вiн магрiбiнець! Усi вони чаклуни!..-- доводив купець. О мiй меценате! Не опускайся до вiри всяким книжкам, складеним для простолюдинiв, Бачу, що ти просто повiрив цим казкам "Тисячi та одно? ночi"... -- По-тво?му, там неправду написано, що всi магрiбiнцi -- чародi? та чаклуни?! Отако сперечаючись, вони прийшли до свого становища i сiли до розкiшно? трапези. Тим часом колишнiй моряк, що назвав себе Падучою Зорею Морiв, добре приладнавши на м'язистi ноги сандалi, пiдхопив сво? двi й?менськi торби, довгу бамбукову палицю i по крутому схилу навскiс почав пiдiйматися на дорогу. Мавпа скочила з колони i поспiшила за ним, бiжачи то на заднiх, то на трьох, бо однi?ю передньою лапою та зубами притримувала килимок. I купець, i Аль-Джаубарi, i вся прислуга та раби перестали ?сти й повернули голови до схилу. Просто не вiрилось, що по такому схилу можна пiдiйматися так легко вгору! Вони обо? -- i мавпа, i страннiй -- моряки. Зовсiм не бояться висоти i привченi до всяких несподiванок. Нi, вiн чаклун! От я тобi правду кажу!.. -- гарячкував купець. I раптом схаменувся.-- Ахмед! Збери коржiв медових та солодощiв, та всяко? городини, наздожени й вiддай ?м!..-- Вiн махнув рукою на схил, де вже мандрiвець з мавпою закiнчував сходження i вибирався на дорогу. Гарненький гулям-текiнець1 швидко зiбрав у кошик пригощання, скочив на коня i погнав його чвалом по дорозi навкруги. Як вiн наздогнав перехожого з мавпою, не було видно. Але повернувся швидко. Тримав порожнiй кошик, руки в нього тремтiли i з коня вiн не злазив. -- Що?! -- с жахом, спадаючим голосом спитав купець.-- Джин?!!! Мана?! Розвiявся з пилом?.. Нi, господине!.. Я частину лакiткiв сховав собi, а ця... тварюка... Цей зачаклований принц... вiн скочив на коня i витяг... Тiльки менi повернув мiй хлiб позавчорашнiй i шмат в'яленого м'яса, що я вже п'ятий день як собi купив... Звiдки ти зна?ш, що мавпа -- принц, та ще й зачаклований?! -- аж пiдскочив купець. Вiн, той... чародiй... так його назвав... Вiн йому сказав; "Принце, вiддай рабовi рабове! Вiн теж ?сти хоче!" I цей перевертень подивився на все, помацав, попробував зубами i вiддав менi... мо?... А що цей говорив? Що вiн тобi сказав?!! Вiн... вiн... вiн... наказав передати... що погода буде добра... чотири днi... для соколиних... ловiв, а потiм щоб ти... полював з гончаками... Дякував за пундики. Ну що я тобi говорив?! Вiн чаклун, без усякого сумнiву! За всiма чародiйствами i чарами завжди сто?ть або фокус, або шахрайство... Вiн моряк, найкращий дресирувальник, якого... Я вже це знаю! -- Але цього iншi не знають, iншi!.. I знов сперечалися Аль-Джаубарi та його меценат, i кожен на користь сво?х доказiв проводив безлiч прикладiв... Як напророчив колишнiй моряк, перших три днi купець та Аль-Джаубарi розважалися соколиними ловами. На четвертий день птахи нараз кудись зникли. Повiяв легенький вiтерець, i тодi замiсть соколiв - шахiнiв настала черга гончакiв. Коли вони пiсля вдалого полювання десь на шостий день стомленi поверталися через мiстечко, купець не витримав: -- Я просто вмираю вiд голоду, о мiй любий Аль-Джаубарi! Спинимось i хоча б трохи бургулю з кисляком перехопимо в оцiм ханi. Хан був один у мiстечку, i будинок господаря виходив у хан глухою стiною. Вiн сам прислужував високим гостям, старався з усiх сил. Навiть десь у беду?нiв, на всяк випадок, дiстав степових печериць i пiдсмажив ?х у теплiм коров'ячiм маслi. Пригостив дорогих гостей i молозивом та смаженою сараною з верблюдячим кисляком -- хотiв у купця винайняти шмат поля пiд баштан. Наситившись, купець солодко вiдригнув i задоволено виголосив: Добре, що ми тодi пiдiйшли до цього чаклуна з мавпою! Бо я збирався спочатку з гончаками вiдправитися в степ, а тодi вже побавитись iз соколами... Господине,-- низько кланяючись, вибачився господар хану,-- маю тобi сказати, що два днi тому в мо?му за?здi перебував подорожнiй з мавпою. Тiльки то не мавпа, прошу мене вибачити, а зачарований принц. А сам вiн був при ньому адмiралом. I всi того нещасного Принца покинули, крiм нього, тобто Адмiрала. Вiн, колишнiй Адмiрал, побива?ться, що зразу не навернув Принца в нашу вiру! Може, тодi вдалося б цих чарiв позбутися зразу... А тепер вони вдвох бродять по свiту i шукають порятунку вiд проклято?... Вiд кого, вiд кого?!--стрепенувся зачудований купець, а Аль-Джаубарi зневажливо i поблажливо засмiявся. Господар хану нахилив бородате лице до вуха купця i голосно прошепотiв: Принцеси з кра?ни Чампу! Вона страшенна чародiйка! Заграбастала всi коштовностi принца. Його слонiв, золото, камiння i чорних рабiв-во?нiв. Вони там у височеннiй цiнi. Слон ненабагато дорожчий за зiнджа-во?на! Вона хотiла пiдбити принца проти його батька. Та не Принц ця мавпа, i не Адмiрал цей колишнiй моряк! Вiн дуже шляхетний i обережний пройдисвiт, нi, штукар! I до всього ж розумний настiльки, що нi в кого нiчого не просить! Чи я брешу? Вiн у тебе, хазя?не, хоча б щось попросив? Нiчого. Хiба тiльки кiмнату на другiм поверсi або дозволу лягти спати па даху... Для чого? -- поцiкавився Аль-Джаубарi -- Вiн не пояснив? -- Вiн, добродiю, менi нiчого не пояснював, але я сам допетрав, коли почав за ним спостерiгати. Зна?те, мене якийсь неспокiй охопив, недовiра, пiдозра. Спочатку, щиро кажучи, я всьому повiрив, що вiн сказав, а згодом почав сильно сумнiватись. Надто вже вiн не схожий на пройдисвiтiв, яких менi тут, в хан, довелось надивитись. Не мiг я спати, випив настою, щоб бадьоритись, i дивлюся, чекаю, коли вiн вийде з комiрчини. Виходить. Один. Вийшов на галерою i став зорi роздивлятись. Потiм вийшов на середину двору. Собака до нього кинувся, загарчав. Вiн поговорив iз собакою, i той пiшов вiд нього. Тодi вiн витяг щось з-за пояса. Нiби дощечка з дiрочками i шворка з вузликами до не? прикрiплена. Почав вiн, один кiнець шворки в ротi тримаючи, по тiй шворцi дощечку совати i на зорi крiзь ту дощечку дивитися. Потiм запхав сво? начиння в свiй широкий пояс i пiшов зробити омовiння. Затим по приставленiй колодi з галере? вилiз на дах. I зразу ж, я й не помiтив, бо вiн не кликав, з'явився на даху Принц, тобто, мо? любi гостi, мавпа. Обернулись вони до кибли точнiсiнько, це я свiдчу твердо, i почали творити нiчну молитву. Говорив Адмiрал неголосно, але я чув окремi слова i на такiй вiдстанi. Вони скiнчили молитву i спустились на галерою, а звiдти зайшли в свою комiрчину, i я добре чув, як вони засували у дверi брус... От так... Потiм, вдень, вiн читав Коран у комiрчинi. А Принц, тобто мавпа, сидiв на даху комiрчини i споглядав за тим, що дiялось у дворi. У полудень, коли настав час салят-аз-зухр, мавпа, тобто Принц, скочила на галерею i почала шарпати Адмiрала. Адмiрал сховав Коран, вийняв свою дощечку з дiрками i вимiряв сонце, а тодi зробив омовiння i на даху сотворив молитву. Разом з Принцем, тобто мавпою. Я спитав у нього потiм, чому вiн не пiде до мечетi. А вiн вiдповiв, що бо?ться темних людей, якi не зможуть вiдрiзнити зачарованого Принца вiд звичайнiсiнько? мавпи. Я почав наполягати, щоб вiн усе ж пiшов до мечетi з Принцом, тобто мавпою, що нашi люди богомiльнi й доброзичливi, i якщо Аллах з ним, то вони всi його признають. Щиро кажучи, я знову почав сумнiватись, чи не шахрай вiн. Якраз була середа. I вiн, тобто Адмiрал, сказав менi, щоб я його пустив на дах будинку, вiн там молитиметься i цiлу добу нiчого не вiзьмуть вони в рота, анi води, анi крихти ?жi. Бо вiн дуже хвилю?ться i хоче, щоб Аллах дав йому знамення. Вiн пiшов з мавпою, тобто Принцом, на дах мого будинку. I молився там з Принцем, тобто мавпою, цiлу добу. I не пив, i не ?в. Тiльки безбожний насмiшник та айяр, рiзник Омар всiм говорив, що вiн бачив, як мавпа, тобто Принц, на льоту ловив горобцiв i жер ?х, тiльки пiр'я летiло! Але, скажiть менi, як вiн мiг бачити подiбне блюзнiрство, якщо його будинок аж на добру сотню лiктiв вiд мого хану i висота його даху сяга? лише низу мо?х вiконних решiток?!! От же бувають люди!.. Та якщо ти, господине мiй ласкавий, даси менi в найми поле пiд баштан, я цього безбожного притисну!.. Бо, звичайно, поки достатку в нас майже рiвно, то його багато хто й слуха?. Але... Ти менi про рiзника облиш! Кажи, що далi було?! А далi нiчого особливого не було. Настала п'ятниця. ? всi пiшли до мечетi. I Адмiрал з мавпою, тобто Принцем. Розстелили вони килимки сво? в самiм куточку пiд стiною, що мулла ?х спочатку й не помiтив. А я мовчав, що Адмiрал збира?ться на салят-аль-джума 2. Хоча все мiстечко, навiть всi мандейцi знали, що в мене прожива? якийсь дуже дивний чоловiк з мавпою. Я дивився, давився на мавпу, пробачте, на Принца, i вiдчував, що в мене голова обертом iде. Сидить вона, тобто вiн, позiха?, як наш швець Хасан на кожнiй п'ятничнiй молитвi, потiм почуха?ться, як кравець Абу Касем, а потiм почне плюватись i плювки ховати пiд килимок, як чинбар Сахл, що весь час кожi зубами пробу?! Людина -- нiякого сумнiву! Та ще, зна?те, одяг,-- просто потворний карлик, а не мавпа! Десь пiд кiнець казання мулла нарештi вздрiв мавпу, тобто Принца. Змiнився на видi, але скiнчив казання. А тодi як почне поносити безбожникiв усiх, ?ретикiв, поган, християн та iуде?в, аж луна по мечетi пiшла. Почав закликати правовiрних знищити брудну тварюку i перехожого шахрая! Тодi пiдвiвся Адмiрал i попросив уважно його вислухати, а там хоч нехай його каменують, якщо знайдуть винним. Ось що вiн сказав: -- Правовiрнi! Це не брудна тварюка, а нещасний, який уже з поганства почав повертатись у нашу iстинну вiру. Це був красень принц Бхурi-Мхурi iз далеко? кра?ни Чамп, що далеко на схiд вiд славно? ?ндii. Я був у його князiвствi адмiралом усiх його кораблiв. I я почав йому пояснювати iстину нашо? вiри, ?? правдивiсть i силу. Та, певно, я в чомусь согрiшив, бо не встиг його остаточно навернути в нашу iстинну вiру, як його пiдступна дружина, принцеса-чаклунка... I ви зна?те, шановнi мо? гостi, коли Адмiрал згадав про принцесу-чаклунку, мавпа, тобто Принц, пiднялась i стисла кулаки! Всi люди дiйшли до повного здивування! Отож, Адмiрал далi вiв таке: -- ...загарбала всi його скарби, зачарувала бойових слонiв i чорних во?нiв - ефiопiв, i пiшла в свою кра?ну. А його, за те, що не згодився на ?? пiдмову кинути до в'язницi свого батька i повбивати братiв, перетворила на мавпу i наклала на нього викуп... Тут мавпа закрила лице руками i почала аж труситись вiд плачу. Мо? дорогi гостi, здивування й жах приявних дiйшли до межi можливого! А Адмiрал вже закiнчував: -- Вона наклала на нас страшний викуп-- аж сто тисяч динарiв! Але за останнiх п'ять рокiв ми вже зiбрали дев'яносто тисяч, i вiдправили сакками в Калiкут, а звiдтiля в Камбей, останiй мусульманський порт ?ндi?. Ми йдемо до Йорданi? та Палестини, бо там ? мо? друзi моряки, з якими я в юностi плавав i дiставав корабельне дерево для славного лицаря iсламу, переможця невiрних, вiдвойовника ?ршала?му, благородного Салах ад-Дiна. Вони менi допоможуть грошима, i я зможу повернутись у землi далекого Машрiку проповiдувати наше вчення. А мiй нещасний, спотворений Принц знов явить свою людську подобу! I при тих словах Адмiрала мавпа, тобто Принц, засмiялася i пiдняла кулаки над головою. Бiльшiсть одразу зрозумiли, що це не мавпа, а Принц. Тiльки цей чортiв м'ясник почав галасувати, що мавпа, тобто Принц, i ? мавпа, бо вона ловила в мене на даху i жерла горобцiв! Та я йому вiдповiв! Але наш мулла ще сумнiвався. Та коли ж Принц, тобто мавпа, пiдiйшов до Адмiрала i витяг у нього з-за пояса срiбну iндiйську пайсу та понесла муллi, показуючи на свiтильник, вiн посвiтлiшав розумом i лицем, бо зрозумiв, що нiяка тварина не може дати срiбло на свiтильники. I тодi вiн, тобто мулла, закликав усiх нас помолитись за нещасного Принца, щоб той вернув собi людську подобу i мiг славити Аллаха людським голосом!.. Ще цiлу добу Адмiрал з мавпою, тобто Принцом, жили в мене. I в мене товклося стiльки людей, нiби беду?ни при?хали на весняний ярмарок! За один день я розпродав половину припасiв! Он як! Люди приходили й приносили хто грошi, хто дарунки мо?м постояльцям. I вони не помилились, що це Принц i Адмiрал справжнi, а не шахра?. Багато з тих дарункiв Адмiрал вiддав менi, вибачаючись, що не може подарувати нiчого з заморських див. Що поробиш, адже його останнiй корабель засмоктали сипучi пiски в гирлi Шатт-ель-Арабу!.. Коли купець i Аль-Джаубарi ?хали в ма?ток, купець все смакував розповiдь ханщика. -- От бачиш, мiй любий книжнику! ? на свiтi i справжнi чудеса, без шахрайства! Аль-Джаубарi не сперечався цього разу. Дуже сподобалось йому в ма?тку купця i тому аж нiяк не хотiлося з ним псувати добрi стосунки. А настрiй у купця був такий хороший, що вiн навiть склав угоду про оренду землi пiд баштан з хазя?ном хану. Сам же Аль-Джаубарi ?хав i з подивом i захватом думав про неймовiрнi вмiння дресирувальника, який отак вишколив свою мавпу. Але ж i мавпа була чогось варта! Це не тi мавпи, що ?х тягнуть за собою на ремiнцях старцi - лицедi?. Ще двiчi зводила доля Аль-Джаубарi з Адмiралом i Принцом. Десь через пiвроку вiн бачив його в Аль Ахвазi, коли мавпа на мулi в супроводi слуги-iндуса при?хала до мечетi в п'ятницю. Схопила молiльний килимок i пiшла до мечетi. I коли заходила, Аль-Джаубарi спостерiг, що вона пiдняла саме ту лапу, якою треба, якби вона була людиною-мусульманином, переступати порiг при входi до мечетi. Але самого Адмiрала Аль-Джаубарi не бачив. Потiм, може, через рiк, вони знову здибались в одному хорранському мiстечку. 3 цiкавостi Аль-Джаубарi запросив Адмiрала i мавпу-Принца в свою кiмнатку в за?здi. Була дощова й вiтряна зимова погода, й мандрiвцю з його твариною дiсталась кутова клiтина в ханi на другiм поверсi. Хоч вода не дуже затiкала, зате вiтер дошкуляв добре. I Адмiрал з вдячнiстю й радiстю прийняв запрошення. Вдягнений вiн був трохи iнакше -- довгi штани тюркськi, м'якi чоботи, старий плащ, але куртка з мiдними клепками та ж сама, той же пояс i повстяна шапка з тюрбаном. Торби -- двi, одна стара й?менська шерстяна, друга -- нова, з добро? буйволячо? шкiри. В руках той же посох бамбуковий. Але чистий, у грязюку не закаляний, наче його весь час на плечi носили. Ти мене, Падуча Зоря Морiв, пам'ята?ш? Чого ж не пам'ятати. Ми зустрiлись тодi в мiсяцi аббi бiля розбитого водограю. Диви, пам'ята?ш! -- зрадiв Аль-Джаубарi.-- I багато ти, Адмiрале, пам'ята?ш? Все... Крiм письма. Бо цi чари вiдбили в мене всяку пам'ять до письма. Он якi! А куди ти зараз збира?шся? -- Назад, у теплi кра?. Ми зiбрали десять тисяч динарiв за цi два роки i вiдправили ?х сакками в ?ндiю. А вiн почав тут мерзнути. Нi, слава Аллаху, вiн не хворi?. Але мерзне. Правду я кажу, Принце? I мавпочка, вдягнена в теплий одяг, тiльки мордочка з-пiд каптура виднiлась i малесенькi кулачки, затрясла кулаками, нiби говорячи: "Б-б-р-р-р! Дуже мерзну!" Крiм того,--вiв мандрiвник,-- я побував у рiдному мiстi за цей час, на рiднiй вулицi. Пройшло тридцять три роки, як я полишив уперше батькiвську домiвку. Коли двадцять рокiв тому я вперше повернувся, надi мною смiялись, коли я розповiдав ?м про заморськi чудеса. Бо я тодi був молодим i бiдним моряком. I навiть багато з тих, хто надi мною смiявся, не впiзнавали i не могли мене пригадати ще тодi. А тепер, коли я прибув з чотирма слугами-iндусами, а Принц при?хав на добрiм конi, всi, хто лишився живий, признали мене i впiзнали. Бо я повернувся при повнiй збро?, в дорогiм одязi. I мулла навiть не сумнiвався, що Принц -- людина. Та й як тут засумнiва?шся, якi тут сумнiви, коли Принц при всiх пiднiс йому гаманець iз динарами на свiтильники i глеки для омовiння?! -- Подорожнiй хитро посмiхнувся. Ох, i проноза ти, Адмiрале! -- не втримався Аль Джаубарi.-- Але як ти таку мавпу знайшов i навчив? Скажи, га? Славний письменник подивився на скам'янiле лице подорожнього i пошкодував за сво? слова, озирнувшись на мавпу. Каптур упав на бiк i ?? плiшива голова з великими вухами була добре освiтлена. Вона ледь посмiхалась, показуючи гострi iкла, а очi були пильнi i злi. Мудрий чоловiче! Я нi в кого не прошу, не канючу. Якщо хто менi да? з доброю душею, я вiзьму... Скажи, коли ми зустрiлись, ти пам'ята?ш, я щось у твого мецената видурював? Чи не вiн за мною навздогiн надiслав гуляма? Чи я скривдив ханщика, який дав менi притулок? Чи я цих iндусiв-похлiбникiв скривдив? ?м не було за що повернутись додому. А тепер, якщо вони не дурнi, то вже в славнiй Убуллi i при грошах, i добре вдягненi. А де кiнь? Подарував одному цигану-зуттi. А чому ти знов тут? Поклянись Аллахом мовчати. Тiльки за всiма правилами. От чиста вода в глеку. Коли Аль-Джаубйрi дав клятву за всiма правилами, Адмiрал наблизив до нього свою чорну бороду з пасмами сивини i прошепотiв: -- Я вирахував, що наступного року прилетить комета i принесе iз собою всякi лиха. Хочу зустрiтись з мандейським звiздарями i звiрити з ними сво? передбачення. -- Я чув,-- сказав Джаубарi,-- що в Басрi ? пречудовий звiздар. Ти б до нього завiтав, -- Спасибi за добре слово, о мiй господине! Але шейх звiздарiв уже вiдiйшов вiд нас... А таблицi i всi його книги, кажуть, харiджити 3 спалили... Потiм Аль-Джаубарi покликав слугу, i вони пили тепле вино i лузали кавунове насiння всю нiч. Особливо радiв Принц. Вiн просто об'?дався насiнням. Адмiрал вiд вина пом'якшав, вiдiйшов серцем i розповiдав усякi чудернацькi iсторi?, якi траплялися з його друзями-моряками в Кита?, ?ндi?, на Цейлонi, на Аль-Кумрi, в Софалi Золотiй. Пiд ранок Аль-Джаубарi сказав: -- Який же ти добрий чоловiк, якщо пiсля всього ти не прагнеш побiльше нахапати, обiкрасти й упослiдити iнших! Скiльки ж тобi довелося горя скуштувати, i щоб ти отак жив i був навiть радий усьому? Пiдпилий Адмiрал, вiн же Падуча Зоря Морiв, хитро посмiхнувся, а вуста його збрехали: -- О шановний i славнiй книжнику! То все траплялося з iншими хлопцями. Зi мною нiчого подiбного не було... П Р И М I Т К И I. КНИГА ДЕЯКИХ ТА?МНИЦЬ 1 Аббасиди -- династiя багдадських Халiфiв з 750 по 1258 рр, Походiть вiд Аббаса, дядька засновника iсламу -- Мухаммсда. Омейяди -- династiя арабських халiфiв з 661 по 750 рр. Столицею Омейядiв був Дамаск. 2 Динар -- золота монета. Вага в рiзний час була вiд 4,25 г до 4,55 3Фалс- дрiбна мiдна монета. 4Дирхем - срiбна монета, також мiра ваги, що становила 3,12 г. ,- 5 К?йф (перс.) -- вiдповiда? iталiйському "солодке неробство". 6 П'ятниця -- день вiдпочинку-у мусульман. 7 Муедзин - служитель мечетi, закликаючий вiруючих до молитви. 8 Аль-Джануб -- пiвдень, Ас-Сималь -- пiвнiч, Аль-Нагрiб -- захiд, Аль-Машрiк -- схiд, 9 Аль-Фарабi -- книжник, тюркський фiлософ першо? половини X ст. Служив правителю Алоппо Сайфу ад-Даула. 10 Лал -- рубiн. 11 Басрiйськi фiнiки мали славу найкращих у Багдадськiм халiфатi. 12 Асасiни (хашашiн -- курильщик гашишу -- релiгiйно полiтичний орден. Галузь ши?тського напряму в iсламi. Засновник Хасан-iбн-Сабах. Керiвники ордену тримали рядових бiйцiв (фiда?в) у слiпiй покорi та виховували в дусi беззастережного фанатизму. Вели терористичну боротьбу як проти хрестоносцiв, так i проти мусульманських правителiв. Ши?зм -- другий (пiсля сунiзму) за кiлькiстю послiдовникiв напрям в iсламi. Ши?ти визнають Коран. В суннi (священних переказах iсламу, викладених у хадисах -- оповiдках про вчинки та висловлювання пророка Мухаммеда та його наступникiв) визнають тiльки тi хадиси, якi свiдчать про Алi. Ши?ти вважають, що спадко?мцем Мухамм?да може бути лише прямий нащадок Алi й Фатiми (?дино? доньки пророка Мухаммеда, що мала дiтей). Обряди в ши?змi мало вiдрiзняються вiд сунiзму. Крiм хаджа (прощi в Мекку, що ? одним з головнiiх обов'язкiв кожного мусульманина), ши?ти вiдбувають прощу в мiсця, пов'язанi з iменами ши?тських iмамiв... [?мам -- у мусульман вождь, який по?дну? в сво?й особi свiтську i духовну владу). Особливою пишнiстю вiдзнача?ться траур по iмаму Хусейну -- ашура Сунiзм -- найбiльш багато чисельний за кiлькiстю послiдовникiв, один з двох (поряд з ши?змом) напрямiв у iсламi. Сунiти крiм Корана визнають святiсть сунни, а також звеличування, крiм пророка Мухаммеда i Алi, ще ряду халiфiв (вiдхилених ши?тами), 13 Сафiна -- загальна назва для судна, що перевозить людей та товари. 1. ТОВСТИЙ ДЖАФАР 1 Шуббат -- мiсяць, що вiдповiда? лютому. 2 Мiнарет (вiд араб. „манара" -- свiтитися) -- вежа при мечетi, з яко? муедзин закликав вiруючих до канонiчно? молитви -- намазу. 3 Аль-ут (з араб. "чаша"| -- струнний щипковий iнструмент; у середнi вiки перейшов до ?вропейцiв i вiдомий пiд назвою лютнi. 4 Кунжутна олiя -- рослинна олiя, яку одержують iз насiння кунжуту (сезаму). Широко культивують кунжут iндiйський (в насiннi до 65 % жиру). 5 Земляна смола -- бiтум, тягучi залишки природно вивiтрено? нафти, переважно чорного кольору. 6 Тик -- дерево з мiцною деревиною, стiйкою до вологи, що дуже широко використовувалось у корабельнiй справi та будiвництвi. Росте в тропiчних лiсах Азi? вiд ?ндi? до ?ндонезi?. 7 Сандал -- вiчнозелене дерево з ароматною деревиною. Висота до 10 м. В ?ндi? вiд давнiх часiв культиву?ться заради експорту деревини в iншi кра?ни. 8 Азар -- мiсяць, що вiдповiда? березневi. 3. РОЗБ?ЙНИКИ 1 Суфiзм -- мусульманський мiстицизм. 2 ?сма?лiти -- послiдовники однi?? з найчисельнiших сект у ши?тському iсламi. В практицi полiтично? боротьби широко застосовували методи терору. Виконавцi та?мних вирокiв вживали гашиш ("аль-хашиш") -- висушену смолисту речовину з недозрiлих рослин iндiйсько? коноплi, наркотик. 3 Пiр -- голова суфiйського братства. 4 Салах ад-Дiн [Саладiн, 1138--1193) -- ?гипетський султан з 1171 р. Засновник ?гипетсько? династi? Айюбiдiв. Очолював боротьбу проти хрестоносцiв у 1187--1192 рр. У жовтнi 1187 р. вiдбив у хрестоносцiв ?русалим. 5 Голову ордену хашашiнiв називали Щейх-уль-Джебала-- "Старець гiр", бо вiн мав резиденцiю в горах Ельбрусу. Шейх (дослiвно "старий") -- титул правителiв князiвств i вождiв кочових племен: голова мусульманських сект, дервiшських орденiв. у деяких народiв Близького i Середнього Сходу староста села; iнодi шановна людина взагалi. 6 Джихад ("стараннiсть, наполегливiсть) -- вiйна за вiру, визначена Кораном. Той, хто вiдзначився в джихадi, зветься газi, загиблий у джихадi -- шахiд (мученик). 4. НАГЛА СМЕРТЬ 1 Мекка мiсто в Саудiвськiй Аравi?. У Меццi народився засновник iсламу-- Мухаммед. 3 VII ст. Мекка -- священне мiсто мусульман i мiсце ?х прощi, хаджа. У Меццi заходиться найбiльша святиня iсламу -- Кааба. Медина-- мiсто в Саудiвськiй Аравi?. Гробниця Мухаммеда в Мединi -- друге пiсля Кааби в Меццi мiсце поклонiння мусульман. 2 Мандейцi, сабi? -- нащадки стародавнiх ассiро -вавiлонян. Зберегли ще до iсламський культ астрального бога, сво? книги. написанi на мовi, близькiй до ассiрiйсько?. Мали сво? молiльнi будинки, справляли сво? релiгiйнi свята. Багато мандейцiв були видатними лiкарями та астрономами Багдадського халiфату. На сьогоднiшнiй день ?х збереглося кiлька тисяч в ?раку. 3 Зiнджi -- чорношкiрi африканськi раби. ?х використовували на осушуваннi болiт, вирощуваннi бавовни та цукрово? тростини, У 869 р. пiдняли повстання бiля м. Басри. Керував ними Алi iбн Мухаммед. Вiн оголосив себе прямим нащадком Алi, зятя Мухаммеда. У 883 р. повстання було придушено Аль-Муваффаком, а його керiвники схопленi й страченi. Аль-Муваффак -- брат халiфа Аль-Мутамiда. Був спiвправителем брата i фактично керував халiфатом. 5. У СЛАВН?М М?СТ? БАСР? 1 Дхау, доу -- в арабськiй мовi "зав", у китайськiй "сао", "соу", Афанасiй Нiкiтiн вжива? як "тава". Походить iз Захiдно? ?ндi?, iз мови маратхi-- "даба", "дабба", "дабав" -- i означа? вiтрильник для перевезення краму та людей. Найбiльш уживане судно на ?ндiйськiм океанi у середнi вiки. Вiтрильник мав одну або двi щогли з навкiсними вiтрилами, що дозволяло ходити пiд кутом до вiтру i проти вiтру. 3 Джонка (кит. "чуань" -- судно) -- вантажне дерев'яне судно, ма? вiд 2 до 4 щогл. Нiс i корма широкi, високо пiднятi. Вiтрила з циновок, чотирикутно? форми. Вантажна спроможнiсть до 600 т. Розповсюдженi до сьогодення на Пiвденному Сходi Азi? та Далекому Сходi. 3 Мусони -- сезоннi вiтри, напрям яких рiзко мiня?ться на протилежний (або близький до протилежного) двiчi на рiк. Мусони добре вираженi в тропiчних широтах. головним чином у басейнi ?ндiйського океану. 4 Малабарськi кра? -- захiдне узбережжя Гiндустану. В середнi вiки на Малабарському узбережжi було багато невеликих князiвств, якi постiйно мiж собою ворогували. 5 Калiкут -- знаменитий середньовiчний порт на Захiднiм узбережжi ?ндi?. 6 Еркер (нiм. "лiхтар") -- засклений або з вiкнами виступ у стiнi будiвлi. 7 Штук -- штучний мармур з полiрованого гiпсу з рiзними домiшками. Широко використовувався в декорi на мусульманському Сходi. 8 Левант -- iсторична назва схiдного району Середземного моря, вiдповiда? територi? сучасних Сiрi? i Палестини. 9 Дар-ель-Кихаб--квартал повiй, дослiвно "квартал пишногрудих". 10 Гур?i (вiд араб. "хур" -- чорноокi) --фантастичнi красунi, що, за Кораном, служать праведникам у раю. 11 Мати халiфа Аль-Амiна (гомосексуалiста), щоб привабити його до жiнок, вдягла гарненьких i струнких дiвчаток у хлоп'ячi каптани, туго пiдперезанi поясами. Волосся ?м пiдстригали i сховали пiд головнi убори. Тодi всi заможнi почали сво?х рабинь одягати в такий спосiб, називаючи ?х хлопчико-дiвчатками -- гуламiйят. 6. П'ЯНА Н?Ч 1 Джамбiя -- кривий широколезий й?менський чингал. 2 Дамаський булат славився як найкращий протягом середнiх вiкiв. 3 Мухтасiб -- наглядач за поведiнкою жителiв середньовiчного мiста. Служба мухтасiба вважалась релiгiйним обов'язком i була дуже почесною. 7. ПЕРСТЕНЬ 3 ЛАЛОМ 1 Джарiя -- молода чорношкiра рабиня (араб.). 2Хорасан--пiвнiчно-схiдна частина ?рану. 3 "Мокканська та?мниця" -- кава, зрощена в районi аравiйського мiста Моха (Звiдки й назва сорту кави "мокко"), "Кава" арабською означа? бути сильним, бадьорим. У перiод середньовiччя каву вживало обмежене коло людей, бо коштувала вона надзвичайно дорого. 8. КВАСОЛЯНЕ НАМИСТО 1 У Багдадськiм халiфатi на шию рабам чiпляли, як ознаку рабства, глиняну або свинцеву кулю. 5 Кумган -- глечик з довгим i вузьким горлом та ручкою. 9. ВЧЕН? МУЖ? 1 Перi (перс.) -- казкова красуня. 2 "Отверзаючий Браму" -- одне з 99 iмен Аллаха. 3 Навруз - байрам -- у персiв свято весняного сонцестояння. 10. ПОДАРУНОК МУЗИКИ 1 Самаркандський папiр славився в середнi вiки сво?ю якiстю. 2 Рамазан (араб. -- рамадан) -- дев'ятий мiсяць мiсячного календаря мусульманського року. В рамазанi, згiдно з Кораном, належить виконувати уразу -- 30-денний пiст, що перерива?ться вiд заходу до сходу сонця. Правовiрний повинен у свiтлу частину доби вiдмовлятись вiд ?жi, питва, iгор, видовищ, купання i т. п. За дотримуванням правил урази суворо слiдкувало духовенство. 3 До вiдкриття родовищ смарагдiв у XVI ст.. в Америцi (Колумбiя) найголовнiшим центром видобутку смарагдiв були ?гипетськi копальнi. 4 Закурi -- хлiб, що його подавали у виглядi милостинi в'язням або жебракам. 11. Д?АМАНТ I ТРОЯНДА 1Каперси-- дерева, чагарники, багатолiтнi трави сiмейства каперсових. Ростуть у тропiках та субтропiках. Каперси колючi -- овочева культура. У квiткових бруньках та плодах багато бiлкiв, ефiрних масел, вiтамiнiв. 3 давнiх часiв використовували в солоному та маринованому виглядi як приправу та делiкатес. Сюди ж належить декоративна квiтка настурцiя, звана в народi "красолею". 2 Каландарями називали найбiльш буйних бродячих дервiшiв, якi захоплювались вином та музикою. Як i дервiшi секти "джавлякi" ("голяки ") голили бороду й вуса, волосся на головi, брови i вищипували вi?. 3 Султан Му'iзз ад-Адiн Санджар iз династi? Сельджукiв. Правив у Схiдному ?ранi у 1097--1167 рр., пiсля 1118 р,-- верховний султан сельджуцького роду. 4 Кашгарська рiвнина знаходиться в Центральнiй Азi?, на територi? Захiдного Китаю. 5 Кербела--мiсто в ?раку. Мiсто поклонiння мусульман-ши?тiв. При Кербелi було забито третього ши?тського iмама Аль-Хусейна, молодшого сина Алi iбн Абу Талiба вiд Фатiми, доньки пророка Мухаммеда. У 680 р. ши?тiв закликали Хусейна до Кербели, щоб вiн очолив повстання проти халiфа Язiда. Та по дорозi до Кербели Хусейна з 70 во?нами оточили 4000 во?нiв халiфа, i весь загiн Хусейна було вирiзано. Хусейн був визнаний "найбiльшим мучеником". 6 Калам -- загострена очеретина, якою писали в мусульманських кра?нах. 7 Каббала (iврит -- "Заповiт") -- середньовiчне релiгiйно-мiстичне вчення в середовищi iуда?стiв. По кабалiстичним викладкам вiдбувалось ворожiння. Каббала використовувалась для магi?. 12. СХОВАНКА ДЛЯ СКАРБУ 1 Ратль -- мiра ваги, приблизно 400 г. 2 Лупанарiй -- публiчний будинок, бордель, 3 Ра?с -- голова, начальник. 4 Катiб, кидiб -- писар, секретар. 5 Рабиням робили обрiзання з метою позбавити сексуально? чутливостi, щоб рабиня не вiдволiкалась вiд роботи. Операцiю робили вкрай надбало i жорстоко. 6 Нiсранi -- арабська назва християнина. 13. АЛ?-БАРАБАНЩИК 1 Форштевень-- брус по контуру носового загострення корабля, в нижнiй частинi з'?днаний з кiлем. 2Джин (араб. "дух") -- за Кораном, фантастична iстота "iз чистого вогню", створена Аллахом, в даному випадку -- казковий велетень -дух. 3 Слип -- похилий береговий майданчик для спуску кораблiв на воду або для пiдйому ?х з води на берег. 4 ?слам мас цiлу систему заборон вiдносно ?жi. В одному з хадисiв сказано: "Аллах заборонив вживати кров, мертвечину, алкогольнi напо?, свинину..." 14. БАШТА ТОРТУР 1 Кадi -- релiгiйний суддя в мусульманськiй общинi. Кадi приймали рiшення в питаннях релiгi?, сiмейного та кримiнального права, слiдкували за виконанням мусульманських релiгiйних обов'язкiв, спираючись на Коран, сунну та шарiат -- комплекс юридичних норм, принципiв i правил поведiнки правовiрних. 2 Диван -- державна установа, вiдомство, канцелярiя. 3 Карат -- мiра ваги для коштовностей, бiля 0,2 г. 4 Тамiли -- народнiсть у пiвденнiй ?ндi? ("Кра?нi Хiнд"). 5 Шахiн - пiдвид сокола сапсана, розповсюджений в Захiднiй та Пiвденнiй Азi?. Широко вживаний у середнi вiки для полювання. 6 Рух-бан, руббан-- капiтан. Слово перське, але мiцно ввiйшло в арабську середньовiчну термiнологiю. 16. АЛЬ ХАШИШ В'АЛЛЬ-ХАМР Манджун -- наркотичнi пастилки, оладочки. 17. ЗВ?ЗДАР 1 Мiфiчна iстота Бурак (араб. "блискавичний"), на якiй пророк Мухаммед перенiсся з Мекки до ??русалиму, а звiдти до небесного престолу Аллаха. 2 В iсламськiй мiфологi? один з чотирьох (Мiкаiл, ?срафiл, ?сра?л, Джабра?л) наближених до Аллаху ангелiв, у функцiю яких входить передача наказiв i волi Аллаха пророкам. В даному випадку Джабра?л, що вiдповiда? бiблiйному архангелу Гаври?лу. Ангел смертi ?сра?л. Азра?л та ?сра?л не однозначнi за формою, але рiвнi за значенням. Ангел ?сра?л сповiстить день Страшного суду для всiх мусульман. 3 Копти -- нащадки корiнного населення ?гипту. Сповiдають християнство. Чисельнiсть бiльше 2 млн. чоловiк. Живуть у мiстечках сучасного ?гипту. Коптська мова продовжувала розвиток стародавньо? ?гипетсько? мови. У XI--XII ст. почала вiдмирати. Зараз збереглася як церковна мова коптiв. 4 Алiди -- нащадки Алi iбн Абi Тал?ба. У Алi iбн Абi Талiба було багато дiтей вiд рiзних жiнок. Але найвiдомiшими були Хасая i Хусейн вiд Фатiми, доньки пророка Мухаммеда, та Мухаммед iбн аль-Ханафiя. Чисельнi нащадки Алi iбн Абi Талiба живуть i в наш час по всiх iсламських кра?нах. Вони володiють правом носити зелену чалму й називатись се?дами чи шерифами. 5 Айяри ("волоцюги", "бурлаки") - загальна назва членiв братств у мiстах ?раку, якi брали активну участь у релiгiйних та полiтичних заворушеннях. 6 Лал емiра Юсуфа-- легендарний червоний рубiн розмiром з долоню людини, який зберiгався в скарбницi Юсуфа iбн Ваджиха, оманського правителя середини X ст. 7 Аль-Барiдi -- один iз правителiв Басри, 8 Водянi млини вiдомi в Грецi? з I ст. до н. е. Вiтряки вперше вiдомi в Персi? з середини VII ст. н. е. Середньовiчнi хронiки та автори постiйно згадують водянi млини в рiзних мiстах Багдадського халiфату. 18. ТА?МНЕ ЗБ?ГОВИСЬКО 1Мiнбар, мiмбор - пiдвищення на зразок кафедри зi схiдцями, з якого в мечетi виголошу?ться проповiдь. 2 Бесмела -- назва молитовно? формули, яка почина?ться словами з Корану: "Во iм'я Аллаха милостивого, милосердного". 3 Ракат -- комплекс релiгiйних формул i положень тiла, що явля? собою елемент мусульмансько? молитви. Виконуючи ракат, богомолець схиля?ться, ста? на колiна, пада? ниць, приказуючи при цьому славослов'я Аллаху, його iмена, першу суру -- роздiл Корану -- i т. д. 4 Гiлян -- Пiвнiчний ?ран. 5 Злитки високо вуглецево? крицi, розмiром i формою схожi на хокейну шайбу. Були предметом експорту iндiйських майстрiв з Малабарського узбережжя. 6 "Аллах акбар" -- "Аллах великий". 7 Шам - так араби називають Дамаск. 8 Цей жахливий "рецепт" гартування крицi не вигадка автора, а лише вiльний переказ середньовiчного рецепта. 9 Зiкр, або радiння,-- багаторазове згадування Аллаха, що супроводиться легкими рухами тiла. В рiзних орденiв i сект малюнок рухiв мав сво? особливостi. 10 Аль-хамр -- вино. 11Салах -- тут; Салах ад-Дiн. 112 Джубба -- довге верхн? вбрання, часто прошите. 13 Рiзачка -- кривавий понос, дизентерiя. 19. ЩАСЛИВА ПРИГОДА 1 Тарiда -- швидкохiдний корабель для перевезення коней, яких на борту могло вмiститись i до чотирьох десяткiв. 2 Страта на хрестi довго практикувалася в арабських краях. 3 ?блiс--iм'я диявола. 4 Модфа-- найстародавнiший тип вогнепально? збро?, яка складалася iз клепаного залiзного ствола на довгiм дерев'янiм держаку. Порох пiдпалювався крiзь затравочний отвiр розпеченим залiзним прутом. Стрiляла модфа невеличкими кам'яними та металевими ядрами. Вперше вiдомостi про подiбну зброю з'явилася на рубежi XII i Х?П ст. 20. ПАСТКА В ТРЮМ? 1 Барiджа -- швидкохiдний корабель з ускладненим вiтрильним набором. В ?ндiйському океанi барiджа застосовувалася головним чином пiратам та мисливцями за африканськими рабами. 2 Нурцями на морських кораблях арабiв були негри. Вони пiрнали i замазували спецiальною мастикою щiлини в обшивцi корабля. Зiнджiв-нурцiв мали в сво?му складi команди всiх морських кораблiв. 3 Румпель -- важiль на верхнiй частинi вiсi керма, служить для повороту керма. 4 Фитiха -- перша сура Корану. Текст фатiхи склада? основу мусульмансько? молитви i чита?ться при вiдправi практично всiх мусульманських обрядiв. 21. ЧАКЛУН 1 Бак -- носова частина корабля. 2 Арабськi забобони приписують свiтлим або блакитним очам урочливiсть. 3 Да'? -- член секти iсма?лiтiв, посвячений в та?мне вчення, що досягнув четвертого ступеня вта?мничення. Да'? були розповсюджувачами вчення iсма?лiтiв - асасiнiв i ставали на чолi мiсцевих органiзацiй. 4 Мангрове дерево, мангри -- дерева та чагарi з вiчнозеленим листям та надземними дихальними коренями. Ростуть в тропiках на межi моря та материка, в смузi припливу та вiдпливу. 3 давнiх часiв арабськi мореплавцi вивозили мангрову жердину з Мадагаскару до Аравi?, де вона йшла на рiзнi будови та вироби, а кора використовувалась в чинбарствi. 5 Кумани -- половцi. Протягом останнiх десятилiть перед татаро-монгольською навалою наймалися великими загонами в рiзних кра?нах Близького та Середнього Сходу. 22. ПАПУГА-СП?ВРОЗМОВНИК 1 ?са -- ?сус Христос; iслам визна? його як одного iз пророкiв. 2 Напрям Двох Ослiв -- зiрки Гамма та Дельта Рака, по-арабськи "Аль-Химарайн". 3 Салят-аль-хаджа -- молитва на сповнення бажань. 4 Сук ар-рукик -- торжище невiльникiв у стародавньому Багдадi. 23. ПАЦЮКИ ТА КРИЛАТ? РИБИ 1 Му'асим -- вiтер з очiкувано? сторони; звiдси назва вiтру -- "мусон". 2 Дидбан (перс.) --той, що дивиться вперед. 3 Нiссан -- вiдповiда? квiтневi. 24. ШАЛЕНИЙ ВИХОР 1 Дорада -- скумбрi?вi риби. 3 давнiх часiв важливий об'?кт риболовства. 2 Наффатiн артилерист, а також бо?ць, що був озбро?ний сифоном до метання "грецького вогню" на вороже судно. "Грецький вогонь" був горючою сумiшшю iз нафти, сiрки, смоли та селiтри; його не можна було загасити водою. 3 Фарсах -- мiра довжини, приблизно 6 км. 4 Хазiран -- вiдповiда? мiсяцю червню. 5 Патамар -- iндiйське судно, зi щоглами, нахиленими пiд кутом до носа корабля. Оснащене навкiсними вiтрилами. 25. ПТАХИ ЛЕТЯТЬ ДО БЕРЕГА 1 Зухра -- планета Венера. Вважалась покровителькою кохання та родючостi. Згiдно iз астрологi?ю iз Зухрою iз днiв по?дну?ться п'ятниця. 2 Високопоставлена ("Аль-Джах") -- Полярна зiрка. 3 Норiя -- споруда, з допомогою яко? черпають воду для поливу, зрошення землi. 4 Кибла - напрям до Мекки, куди звертаються мусульмани пiд час молитви. Кибла встановлена в зв'язку з тим, що в Меццi знаходиться головний храм мусульман -- "Свята Кааба" з "Чорним каменем" ("Аль-Хаджар аль-Асвад"). Всi мечетi, надгробки, могили мусульман будуються фасадом до Мекки. 26. ЧУДЕСА В КАЛ?КУТ? 1 Харран -- мiсцевiсть у Пiвнiчнiй Месопотамi?. 2Адат -- комплекс племiнних звича?в. 3 У вiйськах та охоронi правителiв Захiдного (Малабарського) узбережжя ?ндi? було найбiльше во?нiв з Ефiопi?, а серед кiннотникiв -- тюркiв iз континентально? Азi?. 4 Тут мова йде про китайськi кораблi -- джонки. 5 Питання визначення повнолiття, а значить i виконання таких соцiальних функцiй, як сплата податкiв тощо, розгляда?ться в правилах шарiату перш за все для того, щоб зобов'язати до виконання релiгiйних вимог, зробити молоде поколiння вiдповiдальним перед мусульманським законом. 6 Пуджа -- ритуальна ?жа в iндiйських храмах. 27. РОЗПОВ?ДЬ ПОДОРОЖНЬОГО 1 Закят-- "милостиня очищення"; згiдно з шарiатом сплачу?ться дорослим мусульманином, який ма? певний мiнiмум майна, i пiдляга? розподiлу серед бiдних сирiт i самотнiх жiнок. У феодальних кра?нах первинний закят перетворився в обов'язковий податок, який iшов на потреби панiвного класу. 2Брахман -- представник вищо? касти в ?ндi?, професiйний жрець у брахманiзмi та iнду?змi. Брахмани монополiзували вивчення й тлумачення стародавнiх лiтературно-релiгiйних пам'яток ?ндi? -- Вед -- i культову дiяльнiсть. 3 Шеттi -- представник однi?? з низьких каст, що займались дрiбною торгiвлею. 4 Бетель -- сумiш листя перцю "бетель" iз сiм'ям ареково? пальми та вапном. Вживають як жвачку для збудження нервово? системи. 5 Дхотi -- вид нацiонального одягу iндусiв. Склада?ться з довго? смуги тканини, яка обгорта?ться навколо пояса i стегон. 6 Культ води завжди був домiнуючим у свiтоглядi жителiв ?ндостану, незалежно вiд того, до яко? релiгi?, касти чи народностi вони належали. 7 Канун аль-авваль -- дванадцятий мiсяць, що вiдповiда? грудню. 8 Лужок -- сузiр'я Пiвденного Хреста. 9 Геккон -- вид плазунiв, розповсюджений у пiвденних широтах. 10 Аб6 -- вiдповiда? серпневi. 111 Канун ас-санiн -- вiдповiда? сiчню. 28. ЛИСТ 1 Куркур -- велике вантажне судно. 2 Вступ листа запозичено iз книги ?бн Хазма "Намисто голубки". 3 Кунья -- прiзвисько, в яке входить слова абу (батько) та iбн (син). 4 Бандж -- одна з назв гашишу на Сходi. 5 Нахуда (перс.) -- власник судна. 6 Аль-хiласi -- темношкiрi моряки: виконували найважчу роботу i одержували найменшу платню. Аль-вахрi -- моряки - во?ни з Бахрейну; серед корабельно? команди були в привiлейованому станi. 7 Калебаса -- посудина з висушеного гарбуза. 8 Аль-кахуль - спирт. Спосiб перегонки спирту був вiдомий арабам ще з VIII ст. 9 Коран суворо забороня? давати позику пiд вiдсотки. Але починаючи з перших вiкiв iсламу купцi знаходили рiзнi обманнi ходи, щоб збiльшити свiй капiтал i обiйти заборону. 10 Кат -- вiчнозелена рослина. При жуваннi ?? молодих пагонiв наступа? наркотична дiя. Зроста? i широко культиву?ться в Й?менi. 29. КНИГА МАНДР?В 1 Канбала -- в середнi вiки мiсцевiсть на схiдному узбережжi Африки. 2 Аль-Кумр ("Мiсяць")-- Мадагаскар. Заростi мангрiв на Мадагаскарi були одним з головних джерел арабського iмпорту деревини 3 "По обох рiчках..." -- тобто на Тiгрi i на ?вфратi. 4 "Зеленi води" -- тобто глибокi води. Так араби-мореплавцi називали води вiдкритих просторiв морiв i океану з великою глибиною. "Бiлi води" -- прибережнi райони мiлководдя та рифiв. 5 Ан-Насiр -- багдадський халiф iз роду Аббасидiв, правив у 1180--1225рр. Був тим халiфом, що почав впорядковувати державу i повертати Багдаду колiшню славу пiсля кiлькох столiть занепаду. 6 Шейх Сiнан -- мiфiчний персонаж, який нiби закохався в отрока-християнина, занедбав всi сво? справи i пiшов разом з отроком пасти свинi. 7 Касида -- основна композицiйна форма арабсько? класично? поезi?. Склада?ться з двох вступних частин i головно? -- панегiрично?. 8 Касба - фортеця, укрiплена частина мiста. 9 Змi?на трава i тигрова масть -- збуджуючi засоби. Чамп -- ?ндокитай 10 Котрабульське-- знамените в середнi вiки вино з котрабульських виноградникiв неподалiк Багдада. 11 Заманат -- форма викупу, за яко? замiн (той, хто сплачу? за боржника його борг) хоче залишитись при цьому невiдомим. 12 Баркi -- iндiйська назва пiратiв у захiднiй частинi ?ндiйського океану. 13 Аллеманiя -- Нiмеччина. 14 ?мам -- в даному випадку той, хто керу? молитвою багатьох людей. 15 Гасаб -- на вiдмiну вiд приховано? крадiжки вiдверте примусове захоплення чужого майна. 16 Пайса -- монета у середньовiчнiй ?ндi?. 17Зурна (перс. "сурна") -- дослiвно "святкова флейта". Близька до гобоя. 17 Текi? - мусульманська оселя на зразок монастиря. 19 Бахранi -- темношкiрi жителi Бахрейну. 30. КНИЖНИК I МАНДР?ВЕЦЬ 1 Гулим -- так називали молодих рабiв (не чорношкiрих). 2 Салят-аль-джума -- п'ятнична молитва. 3 Харiджити -- одна з течiй в iсламi, яка виникла в VII ст. За вченням харiджитiв, халiфом може бути кожен вибраний общиною мусульманин. Вiдзначались граничною нетерпимiстю по вiдношенню до полiтичних та iдеологiчних противникiв, якi мали бути знищенi як "вiровiдступники" та "?ретики". * Тут i далi пояснення незрозумiлих слiв у кiнцi тексту.